Засобами сприятливого розвивального середовища


ВПЛИВ КОМПОНЕНТІВ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПОЧАТКОВОЇ



Сторінка106/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   102   103   104   105   106   107   108   109   ...   326
ВПЛИВ КОМПОНЕНТІВ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПОЧАТКОВОЇ 

ШКОЛИ НА ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 

Штим С., 

магістрант 2 курсу спеціальності

 

«Дошкільна освіта»

 

педагогічного 

факультету

 

Матішак М., 

кандидат педагогічних наук, 

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет 

імені Василя Стефаника» 

Івано-Франківськ, Україна

 

 

Анотація. 

У  статті  представлено  основні  напрями  національно-патріотичного 

виховання молодших школярів. Виокремлено компоненти освітнього середовища початкової 

школи й проаналізовано їх змістове наповнення у контексті патріотичного виховання учнів. 



Ключові  слова:

 

освітнє  середовище,  проектування  розвивального  освітнього 

середовища, патріотичне виховання, компоненти середовища. 

 

Актуальність  проблеми.

  На  сучасному  етапі  розвитку  українського  суспільства 

проблема  патріотичного  виховання  є  надзвичайно  актуальною,  оскільки  сучасні  школярі 

забувають своє коріння, не знають історії, не прагнуть змінити життя своєї країни.  Сьогодні 

важливо відтворити в українському суспільстві почуття істинного патріотизму, сформувати у 

дитини соціально значущі якості, які вона зможе проявити у  всіх видах діяльності, і, перш за 

все,  пов‘язаних  із  захистом  інтересів  своєї  родини,  рідного  краю,  народу  та  Батьківщини, 

реалізації  особистого  потенціалу  на  благо  української  держави.  Тому  важливо  організувати 

таке  освітнє  середовище  початкової  школи,  яке  б  спрямувалось 

на  залучення  учнів  до 

глибинних  пластів  національної  культури  і  духовності,  формування  у  дітей  та  молоді 

національних  світоглядних  позицій,  ідей,  поглядів  і  переконань  на  основі  цінностей 

вітчизняної  та  світової  культури.  Воно  здійснюється  на  всіх  етапах  навчання  в  школі, 

тільки  у  єдності  трьох  елементів    (школа  –  батьки  −  позашкільне  виховання)  може 

відбуватися повноцінне формування свідомого громадянина держави. 

Аналіз  досліджень  і  публікацій.

  Видатні  філософи,  письменники,  етнографи, 

психологи  і  педагоги  світу  здавна  визнавали,  що  виховання  має  яскраво  виражений 

національно-патріотичний  характер.  Так,  Т.Шевченко  пов‘язував  патріотизм  народу  з 

боротьбою  за  його  щастя,  П.  Грабовського  турбувала  тема  про  вічну  славу  своєї 

Батьківщини, П.Куліш поєднував любов до України з любов‘ю до людства, вказуючи на те, 

що молоді потрібно вивчати біографію видатних людей. 

Педагог  К.Ушинський  розглядав  актуальність  виховання  патріотизму  при 

ознайомленні учнів з історією, природою, подвигом народу, вивченні рідної мови, історії та 

культури рідного краю. Класик педагогіки А.Макаренко доводив,  що патріот  – це людина, 

яка має цінну для  суспільства орієнтацію. Велику  місію організатор  учнівського колективу 

вбачав у патріотичній потребі творення людських благ. 



Мета  статті

  –  дослідити  теоретичні  аспекти  впливу    компонентів  освітнього 

середовища  початкової  школи  на  виховання  патріотизму  та  формування  національної 

самосвідомості молодших школярів.  



Виклад  основного  матеріалу.

  Освітнє  середовище  –  це  сукупність  об‘єктивних 

зовнішніх  умов,  факторів,  соціальних  об‘єктів,  необхідних  для  успішного  функціонування 

освіти. О.Будник, у процесі проектування розвивального освітнього середовища початкової 

школи виокремлює такі його компоненти [1, с.317–318]: 

•  соціально-психологічний  (врахування  індивідуальних  психологічних  особливостей 

розвитку учня в навчально-виховному процесі, орієнтування на духовно-моральні цінності у 

поведінці та діяльності, формування адекватного сприймання мережевого середовища тощо); 

•  інформаційний  (наявність  сучасного  нормативного,  навчального  та  організаційно-

технологічного  супроводу  процесу  формування  освітнього  розвивального  середовища 

початкової школи); 

•  соціокультурний  (педагогічна  компетентність  учасників  навчально-виховного 

процесу  початкової  школи,  що  охоплює  зміст,  форми,  методи,  інноваційні  технології  щодо 

реалізації визначених завдань в шкільній практиці на засадах соціокультури); 

•  матеріально-технічний  (наявність  сучасних  мультимедійних  засобів,  аудіо-, 

відеопродукції  освітньо-розвивального  спрямування,  врахування  елементів  предметно-




113 

 

розвивального дизайну в інтер‘єрі школи І-го ступеня). 



Розвиток  особистості  школяра  ґрунтується  на  багатоканальній  взаємодії  всіх  цих 

компонентів  середовища  та  відповідно  до  нормативних  документів  здійснюється  через 

організацію навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу. 

Соціально-психологічний  компонент. 

Найбільш  важливим  і  складним  етапом 

формування патріотичних почуттів усе ж таки є школа першого ступеня (1-4 класи). У роботі 

з  дітьми  молодшого  шкільного  віку  потрібно  звертати  увагу  на  їхні  вікові  особливості.  Ці 

діти  не  мають  сталих  інтересів,  власну  ініціативу  проявляють  слабо,  їхня  увага  нестійка. 

Вони  потребують  постійної  допомоги  та  порад  учителя  в  організації  свого  дозвілля.  У 

молодшому  шкільному  віці  це  формування  здатності  дитини  пізнавати  себе  як  члена  сім'ї, 

родини, дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села; виховування  у неї любові до 

рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій. [3, с. 

47. Мислення в дітей цього віку конкретно-образне, для них ще не властиві узагальнення та 

абстрагування. Їх захоплює все яскраве, цікаве, тому що вони мислять відчуттями, звуками, 

барвами. Це все необхідно враховувати у виховній роботі зі школярами. 

Для  сприяння  самореалізації  кожного  учня  треба  розуміти,  що  кожен  учень  –  це 

унікальна й неповторна індивідуальність. Тому пріоритет вільного розвитку особи є базовим 

принципом  побудови  освітнього  середовища  школи,  головна  мета  якої  –  зрозуміти  кожну 

особистість та виявити до неї повагу.  



Інформаційний компонент. 

Одним з найголовніших завдань  учителя на  уроках мови 

та  літературного  читання  є  формування  в  учнів  поняття  Батьківщини.  Усі  підручники  з 

рідної  мови  та  читання  в  цілому  відповідають  системі  патріотичного  виховання    [2,  с.  26]. 

Зокрема, в «Букварі» М.Захарійчук і В.Науменко (2012) найперший твір – «Державний гімн 

України»  −  дає  змогу  ознайомити  дітей  з  поняттям  Батьківщини.  Наступний  навчальний 

матеріал підручника, а саме текст «Рідна мова», «Рідний край», «Вишивала мама», «А живу я 

в Україні», «Я – українка» поглиблюють це поняття. 

Вихованню  патріотизму  допомагає  ознайомлення  з  національними  обрядами, 

традиціями,  святами.  «Буквар»  містить  лише  коротку  інформацію  про  них,  а  підручники  з 

мови та читання для 2-4 класів подають їх більш детально. 

У  підручнику  «Українська  мова»  М.  Захарійчук  (2012)  вміщено  естетично  насичені 

твори, здатні збудити в учнів патріотичні почуття. Особливо яскравим є вірш В. Квітневого 

«Яке то щастя», який поглиблює уявлення про рідну мову; оповідання Г. Малик «Рушник» 

про  український  оберіг  ти  символ  гостинності,  а  також  чудова  поезія  М.  Машорського 

«Наша  мандрівка».  Підручник  насичений  вправами,  які  спрямовані  на  поглиблення  знань 

про українські традиції і культуру. 

Патріотичне виховання молодших школярів на уроках української



 

мови здійснюється 

через реалізацію соціокультурної змістової лінії. Зокрема, під час вивчення розділу «Мова і 

мовлення»  необхідно  звертати  увагу  учнів  на  багатство  і  милозвучність  української  мови, 

захоплювати  дітей  її  красою,  пробуджувати  любов  до  рідного  слова,  прагнення  вивчати 

українську мову. У процесі опрацювання правила вживання великої літери у власних назвах 

варто  зосередити  увагу  учнів  на  застосуванні  цього  правила  під  час  запису  назви  нашої 

Батьківщини, її столиці, рідного міста чи села, річок, морів, гір та інших географічних назв 

України.  При  цьому  цінним  для  патріотичного  виховання  буде  опрацювання  текстів  про 

походження  цих  назв,  про  красу  і  неповторність  визначних  місць  України,  про  історичне 

минуле нашої  країни та її відомих людей (письменників, художників, історичних постатей, 

спортсменів, акторів, артистів тощо). 

Чільне  місце  на  уроках  української  мови  повинно  займати  використання  малих 

фольклорних  форм  –  загадок,  лічилок,  мирилок,  приказок  і  прислів‘їв,  народних  прикмет, 

уривків  з  казок,  дитячих  пісень,  колискових,  щедрівок,  колядок,  веснянок,  закличок  тощо. 

Реалізуючи  їх  виховний  потенціал,  варто  пояснювати  дітям,  що  багатство  і  розмаїття 

народної  творчості  свідчить  про  мудрість  і  талановитість  українського  народу,  а  знання  і 

трепетне  ставлення  до  них  стане  запорукою  збереження  цього  багатства  для  майбутніх 

поколінь. 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   102   103   104   105   106   107   108   109   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка