Засобами сприятливого розвивального середовища


ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ  У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ



Сторінка102/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір5,63 Mb.
1   ...   98   99   100   101   102   103   104   105   ...   326
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ  У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ 

ДО ЗДОРОВ’Я 

Флис Ю.,  

Магістрант  кафедри фахових методик і технологій початкової освіти 

Височан Л., 

кандидат  педагогічних  наук, доцент 

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» 

м. Івано-Франківськ, Україна 

Анотація.

   

У  статті  йдеться  про  формування  здорового  способу  життя  молодших 

школярів,ціннісного ставлення  до здоров‘я.  

Жабокрицька,  розглядає    здоровий  спосіб  життя  як,  специфіка    якого  є  те,  що 

основним дослідником і суб'єктом управління є сама дитина. 

Формування  здорового  способу  життя  сприяє  включенню  в  повсякденне  життя 

школяра різних нових для нього форм поведінки, корисних для здоров'я. 

Ключові слова:

 

здоровий спосіб життя,фізична складова здоров‘я,соціальна складова 

здоров‘я,духовна складова здоров‘я. 

За  висловом  професора  Петленко  В.М.    «...  щоб  бути  здоровим,  потрібні  власні 

зусилля, постійні й значні. Замінити їх нічим не можна ». [1,с.44] 

Установка  на  здоров'я  (а  відповідно,  і  на  здоровий  спосіб  життя),  як  відомо,  не 

з'являється у людини сама собою, а формується в результаті певного педагогічного впливу, 

тому в структурі валеологічного забезпечення життєдіяльності особливого значення набуває 

педагогічний  компонент.  Педагогіка  здоров'я  -  відносно  новий  напрямок  у  валеології.  Її 

основним предметом є здоров'я підростаючого покоління. У структурі забезпечення здоров'я 

системоутворюючим  виступає  педагогічний  аспект,  сутність  якого  полягає  у  формуванні  в 

людини  з  самого  раннього  віку  індивідуального  способу  здорового  способу  життя.  

Молодший шкільний вік - досить важливий період для формування здорового способу життя 

дитини.  По-перше,  в  цей  час  організм  дитини  інтенсивно  зростає.  По-друге,  відбувається 

адаптація  до  нових  шкільних  умов  існування.  По-третє,  навчання  -  напружений  розумову 

працю,  пов'язану  з  напругою  великої  кількості  центрів  кори  великих  півкуль.  Від  того,  які 

умови для навчання та розвитку дитини створені в школі, в першу чергу залежать здоров'я та 

формування  здорового  способу  життя  розвивається  людини.  Останнє  особливо  актуально 

для  дітей  молодшого  шкільного  віку,  оскільки  в  цей  час  самовизначення  особистості 

передбачає  визначення  позиції  в  різних  сферах  життєдіяльності.  Зокрема,  в  молодшому 

шкільному віці значимо формування потреби у веденні здорового способу життя.  



108 

 

За  визначенням  О.В.Жабокрицької,  здоровий  спосіб  життя  -  «управління  здоров'ям 



допомогою  адекватизаціі  поведінки»,  специфікою  якого  є  те,  що  основним  дослідником  і 

суб'єктом управління є сама дитина. 

Формування  здорового  способу  життя  сприяє  включенню  в  повсякденне  життя 

школяра  різних  нових  для  нього  форм  поведінки,  корисних  для  здоров'я  (фізкультурні 

хвилинки  на  уроках,  уроки  здоров'я,  використання  валеологічного  компонента  на  різних 

уроках).  

Здоровий  спосіб  життя  -  можливо,  головний  фактор  попередження  різного  роду 

захворювань. Формування здорового способу життя має включати в себе кілька аспектів:  

- проведення роз'яснювальних заходів зі школярами та їх батьками про важливість здорового 

способу життя для зростаючого дитячого організму;  

- побудова правильного розкладу шкільного життя учня;  

-  введення  певних  шкільних  правил  і  норм  (охайний  вигляд  школяра,  заборона  куріння  на 

території школи тощо);  

- введення штрафних санкцій для порушників правил шкільного розпорядку та ін.  

Спосіб  життя  дитини  -  основа  його  здоров'я  протягом  усього  подальшого  життя. 

Неправильно  закладена  основа  може  призвести  до  пошкодження  всієї  конструкції,  навіть 

якщо всі інші її елементи будуть закладені вірно. Для здоров'я майбутнього покоління нашої 

нації  необхідно  прищеплювати  і  мотивувати  здоровий  спосіб  життя.  Мотивація  здорового 

способу  життя  -  це  комплекс  заходів,  спрямованих  на  появу  у  дітей  прагнення 

дотримуватися всіх правил і норми здорового способу життя. 

Все  більше  популярних  людей  пропагують  здоровий  спосіб  життя,  до  того  ж  здорові, 

спортивні, сильні особистості більш популярні, ніж змучені шкідливими звичками. Виходячи 

з  цього  в  бесідах  зі  школярами  слід  дати  їм  зрозуміти,  що  міцне  здоров'я  -  один  з  перших 

кроків до популярності й успіху.[2,с.129] 

Розмови - дуже  потрібна форма  роботи  дітей. Коло їх  може бути широким й у першу чергу 

торкатися  проблеми,  найбільш  хвилюючі  дітей:  це  проблеми  охорони  навколишнього 

середовища  і  профілактики  шкідливих  звичок.  Іншим  пріоритетом  мають  стати  теми 

морального,  душевного  здоров'я,  духовності,  доброти,  милосердя.  Ще  один  напрямок  - 

«абетка  здоров'я»:  теми  гігієни,  здорових  поведінкових  звичок,  раціонального  харчування, 

профілактики втоми та інших. 

Зразкові питання розмови: 

- Хто  хоче бути здоровим? Що таке здоров'я? 

- Від чого став і від когось залежить здоров'я людей? 

- хто має допомагати, здоров'ю - сама людина й інші люди - які й чому? 

-  Як  краще  піклуватися  про  свого  здоров'я  -  одній  або  разом  і  чому?  Чи  шкодить  здоров'ю 

дружба?[3,с.72] 

Велике  значення  у  педагогічному  арсеналі  вчителя  має  гра.  Гра  –  це  найбільш 

ефективний  вид  діяльності,  у  ланцюгу  учень  –  вчитель,  дозволяє  якомога  довше  зберігати 

продуктивну  працездатність  дитини.  Дуже  важливо  було,  щоб  значної  частини  занять 

проводилася надворі. Рухлива діяльність на повітрі посилює обмін речовин, окислювально-

відновні процеси, покращує роботу всіх органів організму та систем. 

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:  

формування в учнів знань про здоров'я, здоровий спосіб життя, безпечну  поведінку, 

фізичну  культуру,  фізичні    вправи,  взаємозв'язок  організму  людини  з  природним  і 

соціальним оточенням;  

розвиток  в    учнів    активної    мотивації    дбайливо  ставитися  до  власного  здоров'я  і 

займатися  фізичною    культурою,    удосконалювати  фізичну,  соціальну,  психічну  і  духовну 

складові здоров'я;  

виховання в учнів потреби у здоров'ї,  що є важливою життєвою цінністю,  свідомого 

прагнення до ведення здорового способу життя;  

З  урахуванням      мети  і  завдань  зміст  освітньої    галузі  визначається  за  такими  

змістовими  лініями:  здоров'я  і  фізична культура.  [4,с.43]. 

Фізична  складова  здоров‘я  –  це  правильне  функціонування  всіх  систем  організму, 

позитивне  ставлення  до      свого  здоров‘я,  прагнення  фізичної  досконалості  й  загальної 

фізичної працездатності, загартованість організму,   додержання раціонального режиму дня, 

харчування, виконання вимог особистісної гігієни.   

Реалізація фізичної складової здійснюється через: 

• ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, рухливі ігри, фізкультпаузи; 




109 

 

• контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання, ходіння тощо 



(зміна  діяльності); 

• використання вправ щодо профілактики сколіозу, запобіганню гіподинамії; 

• виконання дихальних вправ; 

Соціальна  складова  (соціальне  благополуччя)  –  це  передусім  сформована  чітка 

громадянська  відповідальність    за  виконанням  соціальних  ролей,  позитивно  спрямована 

комуникатівність,  високий  рівень  соціалізації  та  соціального  статусу  у  колективі, 

доброзичливе ставлення до людей, самоствердження, самовиховання              

Реалізація соціальної складової здійснюється через: 

• використання засобів, які сприяють інтересу до навчального матеріалу; 

• створення умов для самовираження учнів; 

Психічна  складова  (психічний  комфорт)  –  відповідність  когнітивної  діяльності 

календарному віку, розвиненість     довільних психічних процесів, наявність саморегуляції, 

позитивних емоцій, відсутність акцентуацій характеру і   шкидливих звичок . 

Реалізація психічної складової здійснюється за допомогою: 

• створення сприятливого психологічного клімату на уроці

• дотримання позитивного мислення; 

• демонстрації ненасильницьких засобів навчання; 

Духовна складова (душевна) – пріоритетність загальнолюдських цінностей; наявність 

позитивного  ідеалу,      що  відповідає  національним  і  духовним  традиціям,  працьовитість, 

доброзичлівисть, почуття прекрасного в житті,    природі, мистецтві. [5,с.28] 






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   98   99   100   101   102   103   104   105   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка