Заліщицька районна державна адміністрація Відділ з питань освіти Районний методичний кабінет Використання активних та інноваційних технологій як засіб активізації



Скачати 59,96 Kb.
Сторінка1/7
Дата конвертації27.12.2018
Розмір59,96 Kb.
ТипДержавний стандарт
  1   2   3   4   5   6   7

Заліщицька районна державна адміністрація

Відділ з питань освіти

Районний методичний кабінет

Використання активних та інноваційних технологій як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення фізики

З досвіду роботи вчителя фізики

ЗОШ I-III ст. с. Торське Данилюк М.М.

2014

Національна доктрина «Освіта (Україна ХХІ століття)», Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Державна цільова соціальна програма підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року висувають вимоги підвищення якості освіти (фізичної зокрема) до рівня світових стандартів. Поліпшенню якості навчально-виховного процесу на уроках фізики, глибоке переконання вчителя, сприятиме активізація пізнавальної діяльності учнів, яка В.І.Лозовою, Г.І. Щукіною, М.Я. Ігнатенком та іншими науковцями трактується як перехід до більш високого рівня активності та самостійності учнів у процесі навчання, що стимулюється розвитком пізнавального інтересу та відбувається завдяки удосконаленню методів та прийомів навчального процесу. Отже, важливу роль у пізнавальній діяльності відіграють пізнавальні потреби, мотивація і пізнавальний інтерес.

Однією з актуальних проблем освіти є розвиток пізнавальних здібностей особистості. Розв'язання цієї проблеми вимагає не тільки виявлення й дослідження загальних закономірностей пізнавальної діяльності учнів, а й розробки нових технологій цілеспрямованого і якомога більш раннього розвитку пізнавальних здібностей школярів.

На жаль,в останні роки через скорочену кількість годин фізики існує неузгодженість програм фізики та математики,що утруднює дітям сприйняття матеріалу. Інтерес учнів до навчання різко впав. Багато школярів кажуть, що цей предмет для них складний, тому вони не здатні опанувати його. Учень упереджено ставиться до навчання, не бажає вчитись, бо важко.

Як зацікавити дитину? Який матеріал узяти для початку уроку, щоб зачепити учня за живе, дати поштовх його думці, пробудити інтерес? Як підтримувати й розвивати його? Що зробити,щоб випускник сучасної школи умів самостійно здобувати нові знання і творчо використовувати їх у різних ситуаціях на практиці,гнучко пристосовуватися до життєвих ситуацій, критично мислити, генерувати нові ідеї тощо. Думаю,що ці питання постають перед багатьма вчителями фізики.

З огляду на це підвищуються вимоги до уроку. Він повинен, як і колись, бути спрямований на розв'язання серйозних проблем науково-теоретичної підготовки учнів, але разом із тим повинен приносити учневі радість від участі в процесі пізнання світу. А це вже залежить від уміння знайти цікаві та ефективні форми проведення уроку.

Одне з актуальних завдань Марії Михайлівни – пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їхньої розумової та пізнавальної активності, спонукання до творчості, виховання школяра як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань.

А це означає, що вчитель має орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій, з допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Саме тому актуальною є сьогодні проблема «Використання інноваційних та активних форм роботи як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні фізики».

«Інтерес до навчання з'являється лише тоді, коли є натхнення, що народжується від успіху в оволодінні знаннями, без натхнення навчання перетворюється для дітей на тягар» - писав В.О.Сухомлинський. Тому визначальними рисами навчання у своїй роботі вчителька бачить: взаєморозуміння, взаємоповагу, творче співробітництво.

Метою роботи Марії Михайлівни є визначення методичних аспектів для підвищення активізації пізнавальної діяльності учнів під час навчально - виховного процесу з використанням сучасних інноваційних технологій та активних форм роботи.

Цього можна досягти,вважає педагог, лише через повагу та визнання школяра як особистості, забезпечення сприятливої морально - психологічної атмосфери в ході виконання завдань; евристичний та креативний підхід до організації навчання; диференціацію допомоги у виконанні завдань і т. д.

Як тільки учні приходять на перші уроки фізики, учитель починає

виявляти індивідуальні особливості, можливості і здібності кожного учня.

З перших уроків веде спостереження за кожним учнем:

• як слухає розповідь;

• як спостерігає за демонстрацією;

• чи вникає в суть теоретичних припущень (якою мірою);

• чи бере участь в їх обговоренні;

• чи висуває сам припущення;

• на скільки часу вистачає його уважності;

• як швидко втомлюється;

чи вміє працювати з літературою, приладами, додатковою літературою;

• чи вміє розв'язувати задачі;

• чи не комплексує біля дошки;

• як ставиться до своїх успіхів і невдач і т. ін.

Для кращого пізнання учнів і створення сприятливого психологічного клімату при роботі в кабінеті фізики намагається їх залучити до співпраці. Починає з того, що учні-чергові мають у день чергування статус «лаборанта». В їх обов'язки входить не тільки своєчасно забезпечити робочі місця однокласників необхідною літературою, обладнанням для проведення лабораторних робіт, а й участь у підготовці і проведенні демонстрацій та експериментів. Залучення їх до цієї роботи йде поступово. Спочатку вони тільки ставлять все необхідне на демонстраційний стіл, згодом вчитель просить їх допомогти скомпонувати демонстраційні установки, з'єднати електричні кола. Таким чином, кожний учень під час навчання в кабінеті фізики не раз буває в ролі «лаборанта».

Поступово Марія Михайлівна навчає їх правил і культури праці з обладнанням, обережного ставлення до нього.

Згодом, коли школярі набувають навичок роботи з обладнанням, запрошує їх до співпраці у підготовці і проведенні демонстраційних експериментів. Спочатку вони беруть участь у підготовці обладнання, у збиранні демонстраційних установок, у перевірці їх роботи, а згодом у самостійному їх проведенні і поясненні. Вони — помічники вчителя, і тому вникають у суть демонстрації, хвилюються, якщо демонстрація чомусь не йде (бо Марія Михайлівна штучно робить так, щоб у процесі подолання труднощів народився і виріс пізнавальний інтерес), шукають причини і, коли знаходять, самі їх усувають. У дітей з'являється віра у свої можливості, усвідомлення того, що предмет фізика таки пізнаваний.

Учня вчителька переконує в тому, що він може досягти недосяжного, що в нього вистачить інтелектуальних сил,підтримує його, дає йому установку на радість пізнання.

Пізніше,коли добре знає можливості школярів, запроваджує групові форми роботи: одна група – експериментатори, учні, які не виявляють інтересу до усвідомлених фізичних явищ, що вивчаються. Вони здатні лише відтворити викладений у підручнику матеріал, тобто їх усвідомлення відбувається на репродуктивному рівні. Але виявилось, що саме з цієї групи учні схильні до проведення фізичного експерименту. Для них створюються сприятливі психологічні умови засвоєння знань з фізики: під час виконання відповідних практичних робіт, експериментів, досліджень, припущень. Друга група (явно менша) — теоретики, це учні, які схильні до абстрактно-теоретичного мислення і володіють практичними навичками на певному рівні. Назвемо їх «теоретиками». На уроці, під час пошуку істини, вони висувають гіпотези, припущення, беруть участь в їх дослідженні. Отримані результати аналізують, систематизують, узагальнюють. Це сприяє поглибленню й підвищенню їхнього рівня знань.

Учні обох груп намагаються розібратись у природі фізичних явищ, які спостерігаються в дослідах, що вони самі проводять; дуже уважно працюють на уроці з обладнанням демонстрацій та експериментів;знайомляться з текстом підручника і додатковою літературою;навчаються користуватись іншими джерелами інформації; висловлювати свої думки, їх знання є продуктом власної діяльності, а не пам'яті. Такий підхід до організації роботи учнів на уроці забезпечує скоріший перехід учня з нижчого рівня знань до більш високого, а урок є кроком пошуку істини, кроком в здобутті знань, розвитку особистості.(Додаток 5, «Заломлення світла»).

Під час організації класу,психологічного налаштування вчитель використовує різні вислови вчених,епіграфи до уроку,психологічні настанови на урок,малюють психологічну картинку свого емоційного стану і слідкують протягом уроку чи не змінюється вона. Марія Михайлівна створює, щоб на уроці був позитивний настрій, ситуація успіху. (Додатки1; 2; 3; 5;13)

Учитель підбирає активні методи з урахуванням вікової категорії групи, класу, їх життєвого досвіду та знань.

Метод «Знайомство» допомагає педагогу встановити позитивний психологічний клімат на початку першого уроку в 7 класі уроку.

Марія Михайлівна ставить перед собою завдання максимально виявити, ініціювати, використовувати індивідуальний досвід дитини в процесі навчання, допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися та самореалізуватися.

Предмет поєднує із поезією,філософією,мораллю,подіями,що відбуваються в країні. Учні не стільки вивчають предмет,скільки живуть на уроці. Ключова деталь уроку-спостереження,простий дослід. Ліричні відступи та гумор-необхідні елементи уроку,що допомагають підтримувати активність,розумову втому та напругу. Комфортному стану учнів на уроці сприяє атмосфера невимушеного спілкування.

Дітей сприймає такими,якими вони є.

Організаційний момент - це перший етап уроку. Чомусь мало хто надає цьому етапу важливу роль. Марія Михайлівна вважає,що корисним на початку уроку є позитивне налаштування учнів: «На сьогоднішньому уроці, діти, я хочу, щоб ви були впевнені у собі й задоволені собою. А людина буває задоволена лише тоді, коли досягає певних успіхів, долає перешкоди». Часто розпочинає урок напівжартівливо, знайомлячи учнів із планом уроку: «Спочатку ми помилуємось вашими глибокими знаннями під час опитування, потім потренуємо мозок – знайдемо відповіді на подані запитання, нарешті, витягнемо зі схованки дещо цінне (повторення)…».

Учителька враховує індивідуальні особливості сприйняття матеріалу. Допомагає дітям шукати способи й прийоми запам'ятовування через опорні схеми, опорні конспекти, таблиці, пам'ятки, алгоритми, ,правила у віршах. При самостійній роботі з підручником,навчає учнів правильно будувати план своєї відповіді.(Додаток 16; 5 )

У своїй роботі Марія Михайлівна використовує технологію проблемного навчання для активізації пізнавальної діяльності школярів.

Проблемне навчання як і творчий пізнавальний процес здійснює в три етапи:

- створення проблемної ситуації, її аналіз і підведення учнів до необхідності її з'ясування.

- активний пошук розв'язання проблеми. Учні висловлюють здогадки і гіпотези щодо розв'язання проблеми, які в ході обговорення аналізуються з тим, щоб знайти найбільш раціональні способи її розв'язання.

- висловлені здогадки або гіпотези перевіряються теоретично або експериментально, роблять висновок.

У ході розв'язку досліджуються деякі сторони об'єкта або явища, що вивчаються. У результаті такої діяльності школярі одержують певну систему знань.

Для створення проблемних ситуацій на уроках фізики вчитель використовує три типи суперечностей:



  • суперечності між життєвим досвідом учня і науковими знаннями;

  • суперечності процесу пізнання, вони виникають між засвоєною системою знань і новими знаннями;

  • суперечності самої об'єктивної реальності.

Марія Михайлівна забезпечує активну діяльність учнів на всіх етапах розв'язання проблеми. Використовує проблемні бесіди, частково-пошукові завдання. (Додаток 19)

Водночас вчителька привчає школярів до більшої самостійності в роботі й оцінюванні її результатів. Тому на початку уроку під час актуалізації опорних знань ставить проблемне запитання, яке спонукає дітей до самостійної перевірки того чи іншого закону, явища, наприклад:




Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Тема: Безпека вулиці: азбука дороги
123456789 -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни сво «доктор філософії»
123456789 -> Регіональний підхід до дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів мистецьких вишів україни н. Г. Тарарак
123456789 -> Методологічне підґрунтя дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів мистецького профілю україни
123456789 -> Загальна характеристика роботи
123456789 -> Інформаційне суспільство в контексті політичної культури суспільства
123456789 -> Україна тернопільська область опис досвіду роботи учителя біології


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка