Закономірне підвищення вимог до рівня і якості освіти спонукає до пошуку нових шляхів



Скачати 61,44 Kb.
Сторінка3/5
Дата конвертації24.03.2020
Розмір61,44 Kb.
ТипЗакон
1   2   3   4   5
схемний 

 

(вербально-графічний) 

 

знаковий 

 

(вербально-живописний) 

 



 



існування об′єктивної необхідності, гострої цілеспрямованої навчальної потреби і можливості 

в розв′язуванні поставлених спеціальних завдань; 

 

наявність протиріччя між фактами й теоріями, що їх висвітлюють; між фактами й наявними 



здібностями й досвідом; 

 



відсутність  відомих  принципів,  способів,  прийомів  і  засобів  розв′язування  задач  або 

неможливість їх застосування; необхідність використати раніше засвоєні знання в нових практичних 

умовах; 

 



усвідомлення учнями недостатності колишніх знань для пояснення нового факту; 

 



 наявність  протиріччя  між  теоретично  можливим  шляхом  рішення  завдання  й  практичною 

нездійсненністю обраного способу; 

 

наявність протиріччя між практично досягнутим результатом виконання навчального завдання 



й відсутністю в учнів знань для його теоретичного обґрунтування. 

Звичайно, проблемно-пошукова робота на уроці світової літератури має свою специфіку, адже її 

мета  –  розвинуті  уміння  і  навички,  необхідні  для  виконання  нестандартних  завдань,  навчити 

самостійного  пошуку  шляхів  з`ясування  істини  входить  у  суперечність  з  небажанням  читати.  Як 

зробити читання вмотивованим? 

На нашу думку, насамперед учитель має бути сам підготовлений до такої роботи і підготувати 

до  неї  учнів,  тобто  створити  психолого-педагогічні  передумови,  необхідні  для  проведення 

навчального  дослідження.  Найголовніша  з  них  –  педагогіка  співробітництва,  тобто  доброзичлива 

форма уроку, довіра, повага, заохочення до нестандартного аргументованого бачення досліджуваної 

проблеми.  Наступна  умова  –  емоційний  характер  навчання,  що  включає  в  себе  емоційний  виклад 

матеріалу  вчителем,  широке  використання  епіграфів,  які  допомагають  активізувати  мислену 

діяльність учнів та проведення літературних п`ятихвилинок. 

Проблемна ситуація у своїй психологічній структурі має не тільки предметно-змістовну, але й 

мотиваційну,  особистісну  сторону  (інтереси  учня,  його  бажання,  потреби,  можливості  й  ін..)

 

[2,  с. 


171-172]. 

На  підставі  її  структури  ми  визначаємо  наступні  дидактичні  цілі  створення  проблемних 

ситуацій на уроках світової літератури: 

1)  привернути  увагу  учня  до  питання,  завдання,  навчального  матеріалу,  збудити  в  нього 

пізнавальний інтерес і інші мотиви діяльності; 

2)  поставити  його  перед  таким  пізнавальним  утрудненням,  продовження  якого  активізувало  б 

розумову діяльність; 

3) допомогти йому визначити в пізнавальному завданні, питанні, завданні основну проблему й 

намітити  план  пошуку  шляхів  виходу  з  утруднення;  спонукати  учня  до  активної  пошукової 

діяльності; 

4)  допомогти  йому  визначити  границі  раніше  засвоєних  знань,  що  актуалізуються  й  указати 

напрямок пошуку найбільш раціонального шляху виходу із ситуації утруднення. 

Процес  постановки  навчальної  проблеми  при  викладанні  світової  літератури  повинен 

здійснюватися  з  урахуванням  основних  логічних  і  дидактичних  правил:  1)  відділення  (обмеження) 

відомого від невідомого; 2) локалізація (обмеження) невідомого; 3)  визначення можливих умов для 

успішного рішення; 4) наявність у формулюванні проблеми невизначеності. 

Розв′язування  навчальної  проблеми  складається  з  наступних  етапів  [3,  с.  12-26]

а)  складання 

плану розв′язування проблеми (обов'язково план містить у собі вибір варіантів рішення); б) висування 

припущення  й  обґрунтування  гіпотези,  (виникає  в  результаті  «уявного  забігання  вперед»);  в)  доказ 

гіпотези  (здійснюється  шляхом  виведення  з  гіпотези  наслідків,  які  перевіряються);  г)  перевірка 

рішення  проблеми  (зіставлення  мети,  вимоги  завдання  й  отриманого  результату,  відповідність 

теоретичних висновків практиці); д) повторення й аналіз процесу рішення. 

 

 



 

 

 




 

 

 



 

 

 



 

 

 



 

 

 



 

 

Рис. 1. Структура «візуального» матеріалу на уроці світової літератури 



 

Значне  місце  в  нашій  методичній  практиці  впровадження  проблемно-пошукових  методів 

належить використанню таблиць, схем, літературних формул, в змісті яких є проблемна ситуація. Цей 

матеріал  є  схемним;  він  складається  із  графічних  зображень,  вербального  наповнення.  Розглянемо 

приклади застосування опорно-знакових сигналів на уроках світової літератури.  

Підсумовуючи  вивчення  балади  «Рукавичка»  у  8  класі,  працюємо  в  групах,  і  кожна  з  них 

пропонує своє рішення для ВС «Історія кохання у 14 рядках». Учитель дає підказку учням тільки про 

те,  що  кожному  з  головних  героїв  автор  присвячує  з  64  рядків  тільки  7.  Під  керівництвом  учителя 

учні  створюють  ВОС  (візуальний  опорний  сигнал).  У  ньому  символічно  й  лаконічно  відображено 

квінтесенцію  події,  що  відбулась  у  16  ст.  Сучасний  13-річний  читач  критично  осмислив  учинок 

лицаря  Делоржа  і  позбавив  його  романтичного  ореолу  у  зв`язку  з  мстивістю  героя.  Досвід  такої 

роботи  у  5-8  класах  розширює  простір  дитячої  уваги,  удосконалює  вміння  знаходити  суть 

прочитаного,  учить  бачити  не  тільки  текст,  а  й  підтекст.  У  9-11  класах  учні  з  власної  ініціативи 

складають ВОС прочитаних творів. Під враженням від роману Ф.М. Достоєвського «Злочин і кара» 

учениця  10  класу  (яка  починала  вивчати  тему  злочину  й  кари  з  міфу  про  Дедала)  створює 

універсальний, на наш погляд, візуальний сигнал «головний герой роману Ф.М. Достоєвського Родіон 

Раскольніков».  У  9-11  класах  старшокласники  складають  знаковий  матеріал  самостійно,  участь 

вчителя  у  процесі  творчості  учнів  є  мінімальною.  Зразки,  створені  учнями,  поповнюють  творчу 

лабораторію вчителя, які зручно класифікувати за темами, щоб використовувати в подальшій роботі. 

Наш  досвід  показав,  що  проблемно-пошукові  методи  навчання  припускають  випереджальне 

навчання. Після демонстрації у 7 класі каліграмів одинадцятикласників, учні зацікавились цим видом 

візуального  мистецтва.  І  це  природно,  адже  перша  половина  каліграма  належить  не  Гійому 

Аполлінеру, а поету 16 століття Семеону Потоцькому. Отже, розвиток творчих здібностей засобами 

знаково-схематичного матеріалу є поетапним.  

Лаконізм,  чіткість,  зручність  такого  матеріалу  допомагають  активізувати  візуальну  пам`ять 

учня, спрощують складну інформацію, матеріалізують усну. Ми вважаємо, що не примушуємо учня 

запам`ятовувати  таблиці,  схеми,  формули.  Але  коли  одинадцятикласник  не  екзамені  використовує 

літературну формулу «духовність героїв Бальзака», ми вважаємо це показником ефективності нашої 

методики навчання

Ми  намагаємось,  щоб  таблиці,  схеми  були  доступними  учневі,  максимально  мінімізувати  їх 

зміст, адже мета їх використання – інтенсифікація навчання, економія часу.  

Так, «композиційний трикутник «Зав`язка. Кульмінація. Розв`язка» (ЗРК) допомогає утримувати 

увагу читача навіть під час вивчення найскладнішого твору (рис. 2). 

 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка