Захист відбудеться 27 квітня 2011 року о 14. 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д


У розділі 2 «Концептуальні засади трансформації інституту вищої освіти в умовах становлення економіки знань»



Сторінка12/20
Дата конвертації09.01.2020
Розмір0,67 Mb.
ТипАвтореферат
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20
У розділі 2 «Концептуальні засади трансформації інституту вищої освіти в умовах становлення економіки знань» досліджено основні закономірності становлення інформаційного суспільства і економіки знань; тенденції трансформації умов і чинників розвитку вищої освіти, а також основні вектори орієнтації розвитку вищої освіти на потреби економіки знань.

У наш час відбувається становлення економіки, в якій основним виробничим ресурсом стають знання та інформація, розвинене інформаційне середовище, тобто економіки, «що базується на знаннях» (knowledge-based economy). Саме знання у такому суспільстві безпосередньо комерціалізуються, перетворюючись на технології для виробництва матеріальних товарів і послуг.

Якщо раніше багатство асоціювалося із матеріально-речовим його

змістом, то у «новій» економіці чинниками успіху країн є розвиток інновацій, підприємництва, розвинена інфраструктура інформації й розповсюдження знань, сучасні та динамічні освіта і наука. У новому суспільстві головною формою багатства стає багатство людської особистості, нарощення її інтелектуального потенціалу, що визначає розвиток економіки і суспільства.

Знання у сучасному світі стають основним джерелом багатства розвинутих країн, а їх виробництво, розподіл і використання стає фундаментальним процесом економіки знань. Джерелом економічного зростання й конкурентоспроможності у такій економіці є накопичення фундаментальних знань і відкриттів задля створення на цій основі проривних технологій надвисоких укладів (вищих від 5-го, яким є high-tech). Економічна категорія «праця» у процесі еволюції, під впливом глибоких трансформацій у структурі факторів виробництва набуває нового змісту. Трудова діяльність, яка здійснюється у виробничому середовищі, характерному для економіки знань, має важливу властивість – високу знаннєву, інформаційну, творчу насиченість і перетворюється на інноваційну працю. Підвищення знаннємісткості сучасного виробництва і високий рівень знаннєвої компоненти у людському потенціалі відкривають нові можливості для високоосвіченої економічно активної людини: стати дієвим учасником процесу сприйняття, використання і створення знань; забезпечити інноваційність трудової діяльності, сформувати власні конкурентні переваги і передумови для гідного життя; підвищити можливості адаптації до умов невизначеності та швидких змін.

В процесі переходу нашого суспільства від командно-адміністративної до ринкової економіки і далі – до інформаційного суспільства і економіки знань має відбутися і відбувається докорінна трансформація умов і чинників розвитку вищої освіти, в основі якої – трансформація суспільства, економіки і зайнятості.

У роботі систематизовано й досліджено основні групи чинників, що впливали на трансформацію вищої освіти у процесі переходу українського суспільства від командно-адміністративної до сучасної ринкової економіки (активні ринкові перетворення, безпрецедентна відкритість національної економіки, науково-технічний прогрес, неефективне державне регулювання), а також ті, які впливатимуть на освіту в процесі подальшого руху суспільства до соціально орієнтованої ринкової економіки, до економіки знань (ефективне державне регулювання, інтелектуалізація суспільства і економічної діяльності, глобалізація економіки та всіх інших сфер життя, структурна трансформація) – (рис. 2). Знаки “+” або “-” біля кожного чинника означають його позитивний (+), негативний (-) або суперечливий (+, -) вплив на зміни у сфері вищої освіти. Під впливом цих чинників відбулася істотна трансформація вищої освіти.

На кінець 90-х років характерна для вітчизняної системи гарантована, безкоштовна для споживача, немобільна, орієнтована на потреби виробництва вища освіта в Україні набула інших ознак: негарантована (обмежена матеріальними можливостями родини), мобільна (хоча ще й не достатньою мірою), неефективна, зорієнтована на потреби навчальних закладів.

Основним здобутком перехідного періоду у сфері вищої освіти стала її демократизація, поширення різноманітних форм, суттєве зростання контингенту студентів. Основними втратами – зменшення вимог до її якості й ефективності. За умови успішної дії систематизованих у роботі чинників характерна для межі тисячоліть неефективна вища освіта має докорінно трансформуватися. Освіта в інформаційному суспільстві й економіці знань характеризується такими основними ознаками: ефективність, доступність, мобільність, орієнтація на потреби людини (включаючи потреби успішної реалізації на ринку праці), регулювання державою. Утвердження ринкових відносин, становлення демократичної держави, інноваційний розвиток економіки й формування суспільства знань зумовлюють зміну цільових настанов вищої освіти як соціального інституту: не забезпечення потреб держави спеціалістами різних професій і рівнів кваліфікації, не реалізація комерційних цілей навчальних закладів та їх приватних власників, а задоволення різноманітних освітніх потреб людини заради її розвитку і самореалізації, а також для забезпечення її конкурентоспроможності на ринку праці.

Дослідження сучасних тенденцій розвитку вищої освіти в умовах постіндустріальної парадигми та пов’язаних із цим модифікацій економічного механізму функціонування освіти дозволило виявити найважливіші особливості, які визначають траєкторію та масштаби трансформації інституту вищої освіти в умовах формування економіки знань: глобалізація ринків освітніх послуг та ринку праці, посилення впливу непрямих чинників на кінцевий інвестиційний ефект від отримання освіти, перетворення освіти на підприємницький вид діяльності при одночасному зростанні її ролі як змішаного (і приватного, і суспільного) блага особливого значення. Як показало дослідження, основні завдання вищої освіти як чинника формування економіки знань такі: нагромадження інтелектуального, соціального і людського капіталів; сприяння поширенню інноваційної культури, зміцнення підвалин духовності, розширення демократії; розширення можливостей людей реалізуватися у трудовій сфері, що є важливою умовою швидкого інноваційного розвитку; підготовка молоді до виконання нових, складніших трудових функцій в системі економіки знань; формування нового способу життя, який інтегрує в собі людський розвиток, соціальну стабільність, екологічну рівновагу та безперервну творчість.




Каталог: userfiles
userfiles -> Методичні вказівки до курсу «Педагогічна психологія»
userfiles -> Диплом за освітньо- кваліфікаційним рівнем «Молодший спеціаліст»
userfiles -> Загальна характеристика роботи
userfiles -> Звіт щодо проведення моніторингового дослідження реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти
userfiles -> Словник педагогічних термінів
userfiles -> Бідило андрій анатолійович стратегії тнк у сфері науково-технологічного обміну
userfiles -> Та напрями вдосконалення
userfiles -> Методи, прийоми навчання
userfiles -> Урок як основна форма організації навчально-виховного процесу


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка