Загальна характеристика роботи



Скачати 355,7 Kb.
Сторінка1/8
Дата конвертації27.12.2018
Розмір355,7 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2   3   4   5   6   7   8




Мазурик Олег Володимирович

кандидат соціологічних наук, доцент,

докторант кафедри теорії та історії соціології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка


СОЦІАЛЬНИЙ АУДИТ

ЯК ТИП СУЧАСНОГО СУСПІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
(робочий варіант автореферату дисертації

на здобуття наукового ступеня доктора соціологічних наук

за спец. 22.00.04 – спеціальні та галузеві теорії)
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Соціальний контроль є невід’ємною і всеохоплюючою складовою життєдіяльності будь-якого суспільства. До цієї проблематики завжди прикована увага соціологів і управлінців, психологів і кримінологів, теоретиків і практиків. Сучасні дослідники при вивченні феномену соціального контролю широко використовують методологічну спадщину суспільствознавців минулого і найновіші теоретичні підходи, орієнтуючись на ту або іншу наукову традицію або парадигму. При цьому навколо інтерпретацій терміну «соціальний контроль» і до цього дня у сучасному науковому дискурсі точиться жвава дискусія.

Однією із специфічних форм та механізмів соціального контролю є соціальний аудит (СА), що набуває значного поширення в практиці сучасного суспільства. Під ним розуміють спосіб об’єктивної оцінки і контролю стану соціальних відносин та рівня соціальної відповідальності бізнесу, влади, громадянського суспільства на різних рівнях та в будь-якій сфері діяльності. Аудит бере початок в бухгалтерській (фінансовій) сферах, проте поступово поширюється на управлінську, організаційну, політичну, освітню, екологічну та інші види діяльності. Відповідно виокремлюються організаційний, екологічний, освітній аудит, аудит якості, управління персоналом тощо, які по суті є різновидами соціального аудиту. Проте залишається незмінною сутність аудиту як специфічної форми контролю.

Розглядаючи аудит як різновид контролю, необхідно проаналізувати класичні та сучасні парадигмальні підходи до аналізу соціального контролю, з’ясувати евристичні можливості даної категорії для подальшого використання при концептуалізації поняття «соціальний аудит».

Поява нових видів аудиту та тенденції їхньої активної інституалізації викликають необхідність прийняття відповідних нормативних документів, удосконалення методології та методики його проведення, що в свою чергу ставить перед дослідниками в цій галузі невідкладні завдання щодо забезпечення цих процесів науково обґрунтованими конструктами.

Актуалізує науковий пошук нових підходів та механізмів до об’єктивної оцінки (аудиту) соціально-економічного становища конкретного підприємства, регіону, країни і сучасна світова економічна криза, яка не обійшла стороною і Україну. Результати аудиторських обстежень дозволяють приймати найбільш ефективні, оптимальні управлінські рішення для економічного розвитку та подолання кризових наслідків. Утім, економічна поведінка багатьох представників бізнесу свідчить про їхню прихильність до ліберальних позицій, коли бажання отримувати прибутки «вже і сьогодні» переважає ідею вкладання коштів в соціальні проекти, в тому числі і в соціальний аудит, що принесе значний економічний ефект, але «завтра». Отже, можна спостерігати явне недооцінювання громадськістю, владними та бізнесовими структурами ролі СА в створенні сприятливих умов для їх розвитку, підвищенні ефективності їх функціонування та покращенні соціально-економічних показників. Відсутність нормативно-правової бази соціального аудиту в Україні лише загострює дане питання.

Соціологічна концептуалізація соціального аудиту розпочалася на початку ХХІ століття зусиллями переважно російських вчених в рамках широкого різноманіття концепцій соціальної відповідальності бізнесу (концепція економічної відповідальності, концепція базової бізнес-стратегії, концепція обов’язків, концепція «стейкхолдерів», концепція корпоративної підзвітності, добровільна концепція, концепція проактивності тощо). Проте перші спроби лише констатують накопичення нових слів та термінів, які створюють видимість нової теорії, хоча насправді мова йде про появу нового процесу, який потребує свого осмислення та впровадження в існуючу соціологічну традицію.

Таким чином, проблемна ситуація має гносеологічну та онтологічну складову. Гносеологічна складова полягає в тому, що соціальний аудит не концептуалізований в рамках фундаментальних соціологічних теорій, оскільки розвивається переважно в межах т.з. «популістських» соціологічних концепцій громадянського суспільства. Онтологічна складова полягає у протиріччі між наявною потребою в концептуалізації моделі соціального аудиту та відсутністю соціологічного пояснення в межах існуючої системи знань. Тому можна сформулювати наукову проблему, що полягає у суперечності між існуванням реальних практик соціального аудиту як соціального явища та наявним станом фрагментованого соціологічного знання як щодо його пояснення як особливого типу сучасного суспільного контролю, так і щодо засад його концептуалізації.


Каталог: sites -> default -> files -> newsfiles
newsfiles -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
newsfiles -> Структурно-діяльнісна концепція
newsfiles -> Імені тараса шевченка
newsfiles -> Концепція дисертації
newsfiles -> Бакалаврат
newsfiles -> Єктно-праксиологічний підхід
newsfiles -> Методичні рекомендації щодо виконання і захисту випускних кваліфікаційних робіт (бакалавра, магістра) Київ 01 зміст
newsfiles -> Методичні рекомендації щодо підготовки і захисту курсових робіт, дипломів бакалавра та магістра Київ 2016 Зміст Зміст 2
newsfiles -> Положення про Науково-методичний центр організації навчального процесу
newsfiles -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка