Загальна характеристика роботи


Структура та обсяг дисертації



Скачати 375,5 Kb.
Сторінка10/22
Дата конвертації26.03.2020
Розмір375,5 Kb.
ТипАвтореферат
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   22
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладений на 445 сторінках, список використаних джерел складає 571 найменування, з яких – 47 іноземних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету й завдання, об’єкт, предмет, методологію і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичну значущість отриманих результатів, особистий внесок здобувача; наведено дані про апробацію результатів дослідження та публікації.

У першому розділі «Концептуальні засади розвитку дошкільняти як особистості в процесі фізичного виховання» наведений аналіз літературних і документальних джерел для визначення мети і пріоритетів розвитку системи дошкільної освіти в Україні, сучасного стану фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми 4-6 років у дошкільних закладах України та за кордоном, теоретичних засад гармонійно розвиненої особистості.

Встановлено, що об’єктивна необхідність оновлення принципів, гуманізація цілей і завдань дошкільної освіти, оптимізація життя сучасної дитини відповідно до умов сьогодення актуалізують проблему модернізації змісту першої ланки освіти, що виступає підґрунтям для формування гармонійно розвиненої особистості дошкільняти.

З’ясовано, що цілісний розвиток дитини як особистості – головна мета дошкільної освіти на сучасному етапі розвитку держави, а це, зокрема, передбачає турботу про здоров’я дошкільняти – стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, психічний комфорт, позитивне самопочуття, спокій, рівновагу, задоволення, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад.

Разом з тим дані досліджень свідчать про те, що сьогодні переважна кількість дітей має одне або кілька захворювань, лише п’ята частина малюків народжуються цілком здоровими, у кожної третьої дитини фіксуються відхилення у фізичному або психічному розвитку, смертність удвічі переважає народжуваність. У дітей дошкільного і шкільного віку переважають захворювання органів дихання, травлення, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, нервової системи.

Визначено, що феномен здоров’я був предметом дослідження багатьох вчених. Категорію «здоров’я» вчені визначають як інтегративну якість повноцінного гармонійного людського буття в усіх його вимірах та аспектах.

В останні роки вчені все частіше говорять про фізичний стан організму не тільки як про абстрагований соціальний феномен, але і як про властивість особистості. У системі фізичного виховання акцентуються її механізми і ефекти впливу на розумовий розвиток і розширення пізнавальної інформативності, удосконалення почуттів і соціальної поведінки, моральності і духовності.

Аналіз вітчизняних і зарубіжних програм з фізичного виховання дітей дошкільного віку дозволив з’ясувати, що основна увага приділяється розвитку рухів і фізичних здібностей, тобто основний педагогічний вплив спрямований на розвиток біологічної сфери дитини і мало враховує можливість її інтелектуального і морального зростання у процесі організованої рухової діяльності.

Ефективне вирішення питання гармонійно розвиненої особистості дошкільняти можливе шляхом комплексного розв’язання педагогічних, медичних і соціальних завдань з урахуванням індивідуальних особливостей дитини в різні вікові періоди. У цьому зв’язку необхідно дати визначення поняття «гармонійно розвинена особистість» і уточнити, чи можна назвати особистістю дитину дошкільного віку.

Аналіз визначення поняття « особистість» провідними персонологами дав нам змогу визначити, що гармонійно розвинена особистість – це людина, яка наділена свідомістю, здатністю до пізнання, спілкування і праці, управління своєю поведінкою, має оптимальний рівень розвитку та інтеграцію фізичних, інтелектуальних здібностей та духовних і моральних якостей, високу ступінь продуктивності життєдіяльності, реалізації особистісного потенціалу.

Питання, чи кожна дитина є особистістю, можна розглядати наступним чином. Різниця між потенційною спроможністю кожної дитини стати особистістю і мірою реалізованості (нереалізованості) цієї спроможності визначає характер особистісного зростання на кожному етапі життєвого шляху. Отже, дошкільне дитинство є періодом первинного фактичного становлення особистості, і постановка питання про особистісне зростання дитини протягом перших шести-семи років життя є правомірною.

Досягнення гармонії особистості дитини можливе в процесі фізичного виховання, що забезпечується реалізацією принципу цілісного розвитку, який полягає в єдності тілесного, інтелектуального та соціально-психологічного компонентів у формуванні особистісної фізичної культури, що зумовлює тісний взаємозв’язок і взаємозалежність у розвитку духовної, емоційно-чуттєвої, когнітивної та фізичної сфер дошкільняти.

Ідеологічним підґрунтям формування гармонійно розвиненої особистості дитини в процесі занять фізичними вправами в умовах дошкільного закладу може бути концепція про те, що ефективне використання засобів фізичного виховання, що застосовуються в процесі проведення різноманітних фізкультурно-оздоровчих заходів, виступає як процес педагогічної допомоги дитині у становленні її суб’єктності, самоствердження.

Для вирішення вказаних завдань необхідне визначення нових підходів щодо вдосконалення системи фізичного виховання у дошкільних закладах, створення сучасних інноваційних технологій, які передбачають системний підхід до формування цілісної гармонійної особистості дитини дошкільного віку.

Однак, у науково-методичній літературі спостерігається недостатня визначеність щодо механізмів реалізації одночасного вирішення завдань фізичного, розумового і морального виховання в процесі організованої рухової діяльності дітей.

Такий стан питання в теорії і практиці фізичного виховання дітей дошкільного віку обумовив напрямок дослідження з даної проблеми.

У другому розділі «Методи та організація дослідження» подано опис комплексу основних методів і засобів реалізації програми наукового дослідження, етапність в досягненні мети, дані про досліджуваний контингент та експериментальну базу.

Аналіз науково-методичної літератури проводився з метою теоретичного обґрунтування вивчення об’єкту як складної динамічної системи, а також узагальнення наукових даних у галузі фізичного виховання, дошкільної педагогіки і психології. Проведений теоретичний аналіз, узагальнення досвіду практики у галузі дошкільного фізичного виховання дозволили визначити актуальність дослідження, уточнити і конкретизувати мету, завдання і спрямованість педагогічних експериментів, розробити зміст комплексної програми дослідження рухової системи, пізнавальних процесів, мовлення і компонентів морального розвитку дітей 4-6 років.

Одним з основних методів дослідження був педагогічний експеримент, структура якого передбачала виконання попередніх, констатувальних і формувальних процедур у певній послідовності. Попередній педагогічний експеримент проводився для визначення інформативності та вибору методик тестування рівня фізичної підготовленості, функціональних можливостей, фізичного розвитку, когнітивних процесів і компонентів морального розвитку дітей. Констатувальний експеримент був запроваджений з метою отримання базових даних для розробки методики формувального експерименту. Педагогічний формувальний експеримент був обґрунтований результатами вивчення закономірностей розвитку компонентів рухової системи, пізнавальних здібностей, мовлення і моральних якостей дошкільнят, їх взаємозв’язків і взаємодії залежно від статі і віку, а його мета полягала у реалізації педагогічних умов, застосуванні методів і засобів інтегрованого розвитку фізичних, розумових і моральних якостей у дітей 4-6 років у процесі фізичного виховання.

Педагогічне тестування проводилось з метою оцінки рівня розвитку психофізичних здібностей. Психологічні методи дослідження були застосовані для діагностики пізнавальних процесів дошкільнят (методики «Впізнай, хто це?», «Які предмети сховані у малюнках?» – для діагностики сприйняття; «Знайди і викресли», «Постав значки» – уваги; «Вигадай оповідання», «Вигадай гру» – уяви; «Запам’ятай малюнки», «Запам’ятай цифри» – пам’яті; «Небилиці», «Розділи на групи» – мислення), мовлення (методики «Назви слова», «Розкажи за малюнком») і компонентів морального розвитку (методики «Закінчи історію», «Сюжетні малюнки», «Зробимо разом»). Антропометричні і фізіологічні методи (пульсометрія, спірометрія, функціональні проби) використовувались для оцінки фізичного розвитку, функціонального стану кардіореспіраторної системи і фізичної працездатності організму дошкільнят. Математико-статистична обробка фактичного матеріалу проводилась з метою інтерпретації результатів педагогічних експериментів.

Визначені мета і завдання обумовили хід теоретико-експериментального дослідження проблеми, яке проводилось у п’ять етапів у період 2001-2013 років. Дослідження проводилось у дошкільних навчальних закладах м. Переяслав-Хмельницького. Досліджуваним контингентом стали дівчатка і хлопчики 4-го, 5-го і 6-го років життя, вихованці дошкільних навчальних закладів, всього 687 дітей.

На першому етапі дослідження (2001-2002) було сформульовано наукову проблему; аналізувалась історична, філософська, педагогічна, психологічна та спеціальна література з питань методології, теорії і практики фізичного виховання дітей дошкільного віку; вивчався вітчизняний і зарубіжний досвід організації і методики фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних закладах; здійснювалась систематизація та первинне узагальнення результатів аналізу.

Було сформульовано об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, основні положення концепції дослідження; визначено програму подальшої дослідницької роботи.

На другому етапі (2002-2004) з позицій системного аналізу було встановлено, що розробка організаційно-методичних умов реалізації педагогічних дій, які спрямовані на інтегрований розвиток рухових, інтелектуальних і моральних якостей дітей 4-6 років в процесі фізичного виховання, передбачає комплексний підхід, що дозволяє вивчати навчально-виховний процес як складну динамічну систему, у якій компоненти педагогічного впливу, спрямованого на всебічний і гармонійний розвиток особистості дитини, знаходяться у взаємозв’язку і взаємозалежності.

З цих позицій була розроблена комплексна програма дослідження рухової системи, інтелектуальної і моральної сфери дітей дошкільного віку, що складалась з вимірювань, кожне з яких визначало окремий компонент фізичного розвитку, функціональних можливостей, фізичної підготовленості, пізнавальних процесів, мовлення і моральних якостей дітей.

Проведено констатувальний експеримент, який включав такі елементи: вивчення стану здоров’я на опідставі контент-аналізу індивідуальних медичних карт; визначення біологічного віку дітей, рівня їх фізичного розвитку; тестування компонентів фізичної підготовленості і функціональних можливостей; визначення рівня сформованості пізнавальних процесів, мовлення і рівня компонентів морального розвитку на підставі розробленої програми досліджень.

Було здійснено математичну обробку даних досліджень фізичної, інтелектуальної і моральної сфери дошкільників; вивчення взаємовпливу і взаємозв’язку компонентів фізичного розвитку, функціональних можливостей, фізичної підготовленості, моральної вихованості, пізнавальних здібностей і мовлення; розробку педагогічних дій, які забезпечують комплексний розвиток особистості дошкільнят у процесі фізичного виховання в умовах дошкільного навчального закладу.

На третьому етапі (2004-2009) була проведена апробація сучасних методик фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах, які є концептуальним підґрунтям формування гармонійно розвиненої цілісної особистості дитини в процесі фізичного виховання.

Протягом 2004-2005 рр. впроваджена методика поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей старших дошкільників, основний зміст якої представлений у навчально-тренувальних і тематичних фізкультурних заняттях, рухливих іграх на прогулянці. Ефективність запропонованої методики була перевірена в умовах педагогічного експерименту в дошкільному навчальному закладі №9 «Сонечко» м. Переяслав-Хмельницького (всього 110 дітей, з них 55 хлопчиків і 55 дівчаток). Результати досліджень представлені у дисертаційній роботі А.А. Пивовара, яка виконана під нашим керівництвом.

У 2006-2007 рр. у навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу №10 «Любавонька» м. Переяслав-Хмельницького була апробована методика інтегрованого рухового і розумового розвитку дітей 5 і 6 років у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності. Організаційно-методичне підґрунтя занять фізичними вправами з пріоритетним використанням елементів дитячого туризму висвітлені у дисертаційному дослідженні В.В. Поліщука, яке виконане під нашим керівництвом. В експерименті взяли участь 162 дитини.

У 2008-2009 рр. була обґрунтована, розроблена і впроваджена у процес фізичного виховання дошкільних навчальних закладів №149 м. Львова і №10 м. Переяслав-Хмельницького педагогічна модель комплексного розвитку фізичних і моральних якостей дошкільнят 5 і 6 років (в експерименті взяли участь 154 дитини). Методика комплексного фізичного і морального розвитку дітей старшого дошкільного віку представлена у дисертаційній роботі Є.Г. Яхна, яка виконана під нашим керівництвом.

Четвертий етап (2010-2011) був спрямований на математичну обробку даних контрольних випробувань (досліджуваний контингент 261 дитина 4-6 років) і визначення ефективності технології формування складових особистості дітей 4-6 років у процесі занять фізичними вправами. Було проаналізовано, систематизовано та узагальнено результати педагогічного експерименту.

На п’ятому етапі (2012-2013) формулювалися основні висновки й рекомендації, структурно і стилістично оформлювався текст дисертації. Підготовлено монографію, в якій висвітлені результати теоретичного пошуку і дослідно-експериментальної роботи.

У третьому розділі «Ефективність реалізації сучасних програм фізичного виховання в дошкільних закладах на підставі визначення фізичного і психофізіологічного стану дітей 4-6 років» представлено результати констатувального експерименту, які дозволяють визначити ефективність чинних програм виховання і навчання дошкільної освіти щодо забезпечення гармонійного розвитку особистості дитини.

Критеріями ефективності впливу цих програм були визначені показники фізичного розвитку, функціонального стану, фізичної підготовленості, а також пізнавальних процесів і компонентів морального розвитку.

Було з’ясовано, що фахівці дошкільної освіти визначають такі структурні компоненти особистості дитини: дитячий світогляд, базові якості, потребово-мотиваційна сфера, самосвідомість, емоційна сфера, вольова сфера. Але, на нашу думку, ще одним надзвичайно важливим компонентом особистості дошкільняти є фізичний стан, який визначається біопсихологічними детермінантами. Саме тип тілобудови, стан здоров’я, рівень фізичної підготовленості визначають реалізованість (або нереалізованість) особистісного зростання дитини. Таким чином, проведені теоретичні дослідження дозволяють з’ясувати, що «гармонійно розвинена особистість дитини дошкільного віку» – це результат інтеграції її рухових, когнітивних і соціально-моральних компонентів, які відповідають віковим нормам розвитку дитини на певному етапі онтогенезу.

Дослідження фізичного розвитку дітей 5 і 6 років проводились у 2002, 2005 і 2009 роках, а у 4-річних дошкільників у 2009 році. Середні показники довжини тіла дітей 5-6 років у 2009 році перевищують показники 2002 і 2005 років на 4-6 см, що може свідчить про прискорення темпу зростання дітей в останні роки. Отримані нами дані щодо маси тіла свідчать, що у 2002 році середні його значення у дітей 5-6-річного віку значно перевищують показники у всіх статево-вікових групах досліджуваного контингенту у 2005 і 2009 роках (на 2,5-4 кг), а загальний рівень соматометричних показників відповідає середньому.

Біологічний вік досліджуваних дошкільнят відповідає паспортному віку, а темпи біологічного дозрівання – середньому рівню.

Аналізуючи захворюваність у досліджуваній групі, нами виявлено, що 44% дітей мають хронічні захворювання. Аналіз частоти захворюваності дітей протягом року та індекс захворюваності свідчать про загальний низький рівень їх здоров’я.

Проведені нами дослідження функціонального стану кардіореспіраторної системи дітей 4-6 років підтверджують дані вчених про невідповідність темпів збільшення розмірів серця росту тіла в цілому. Статистичні значення показників функціонального стану досліджуваних дітей вказують на більшу їх відповідність віковим нормам у 4-річних дітей порівняно з 5-ти, і, особливо з 6-річними дошкільнятами. Крім того, можна говорити про більшу однорідність досліджуваних груп дітей 4 років порівняно з 5-6-річними за результатами сигмальних відхилень у всіх показниках функціонального стану (ЧСС дійсного і відносного спокою, різниця між ними; ЖЄЛ, проби Штанге і Генча; індекса Руф’є), що підтверджує дані вчених про те, що шостий рік життя з фізіологічних позицій є одним із критичних етапів розвитку дитини. Різні темпи фізичного розвитку найбільш проявляються в цьому віці, що може свідчити про неспроможність певного відсотку дітей починати навчання в школі.

При аналізі фізичної підготовленості було виявлено, що найбільші темпи щорічного приросту у віці від 4 до 5 років нами були зафіксовані у показниках сили м’язів тулуба (хлопчики – 78,2%, дівчатка – 120%), гнучкості (хлопчики – 100%), статичної рівноваги (хлопчики – 94,7%, дівчатка – 85,7%), а також швидкісних здібностей (швидкість реакції – хлопчики і дівчатка – 40%; частота локальних рухів – хлопчики – 49%, дівчатка – 32,7%). У дітей у віці від 5 до 6 років зменшується кількість показників з такими інтенсивними темпами зростання. Найбільший приріст результатів зафіксований у показниках швидкості реакції (хлопчики – 140%, дівчатка – 125%), гнучкості (дівчатка – 106,7%, хлопчики – 32,9%), а також – швидкісно-силових здібностей (хлопчики – 54,0% - 44,8%, дівчатка – 46,4% - 36,4%). Більшість отриманих показників функціонального стану і фізичної підготовленості відповідають низькому і нижче середнього рівням розвитку згідно вікових норм, що свідчить про низьку ефективність чинних програм дошкільного фізичного виховання щодо оптимізації фізичного стану дітей.

Результати дослідження вікових особливостей розвитку розумових здібностей дошкільнят свідчать, що мовлення і пізнавальні процеси (сприймання, пам’ять, мислення, уява, увага) розвиваються гетерохронно. Найбільші темпи приросту показників цих процесів були зафіксовані у хлопчиків і дівчаток з 4-х до 5-ти років у розвитку уваги (66,5% і 45,0% відповідно), пам’яті (40,0% і 18,2%), мислення (37,7% і 35,8%), сприймання (33,3% і 24,2%). У період від 4 до 5 років розвиток пізнавальних здібностей відбувається інтенсивніше, ніж у період від 5 до 6 років, хоча і у цей період прослідковується позитивна динаміка. Рівень розвитку когнітивних процесів у досліджуваних груп дітей відповідав показникам нижче середнього і середньому.

Діагностика розвитку моральної сфери дитини включала дослідження когнітивного, емоційного і поведінкового (діяльнісного) компонентів морального розвитку, що дозволило визначити інтегративний показник моральної вихованості. У свою чергу, інтегративний показник дає можливість в цілому оцінити рівень сформованості моральних якостей дошкільників. Низький рівень, тобто слабкі прояви позитивного морального досвіду були виявлені у більшості 4-річних дітей (57,3% – дівчатка; 59,8% – хлопчики). Середній рівень моральної вихованості, тобто ситуативна поведінка, спостерігався у переважної кількості дітей 5 і 6 років (5 років – 69, 2% дівчаток, 51,5% хлопчиків; 6 років – 67,6% дівчаток, 57,5% хлопчиків).

Таким чином, отримані нами дані свідчать про низьку ефективність чинних програм навчання і виховання у дошкільних навчальних закладах щодо забезпечення умов для гармонійного розвитку складових (рухових, когнітивних, моральних) особистості дитини.

Проведений аналіз кореляційних зв’язків між показниками рухової системи та інтелектуально-моральної сфери дітей 4-6 років дозволяє констатувати, що рівень їх інтелектуального і морального розвитку певною мірою залежить від морфо-функціонального стану та фізичної підготовленості дитини.

Факторний аналіз дозволив виявити, що у 4-річних дітей структура рухової системи, інтелектуальної та моральної сфери визначається 6 ортогональними факторами, які не є інтегрованими. У 5 і 6-річних дітей збільшується кількість факторів, які зумовлюють функціонування організму дитини – їх 7. Крім того, значним є вплив факторів, які інтегрують фізичні можливості та інтелектуальні й моральні якості. У віці від 5 до 6 років у дівчаток загальний внесок інтегральних факторів збільшився з 37,1% до 43,1% (на 6,0%). У хлопчиків у цей віковий період внесок цих факторів зменшується з 24,5% до 21,4% (на 3,1%), що може пояснюватись більш інтенсивним формуванням інтелектуально-моральної сфери дівчаток (рис.1).



Рис. 1. Факторна структура психофізіологічного стану та морального розвитку хлопчиків 6-річного віку, %:


– морфо-функціональний стан і швидкісно-силові здібності;

– пізнавальні процеси і мовлення;

– фізичні здібності і увага;

– моральний розвиток;

– функціональний стан дихальної системи і силові здібності;

– фізичний стан і увага;

– функціональний стан серцево-судинної системи.
Незважаючи на певні відмінності у факторній структурі рухової діяльності та пізнавально-моральної сфери дітей 4, 5 і 6 років, можна відмітити наявність спільних тенденцій, які полягають у динамічності, гетерохронності розвитку і взаємозв’язку основних її змістовних компонентів.

Таким чином, отримані дані є підґрунтям для розробки теоретико-методологічних засад концепції комплексного розвитку особистості дошкільнят у процесі фізичного виховання.

Четвертий розділ «Теоретико-методологічні засади концепції формування гармонійно розвиненої особистості дитини у процесі фізичного виховання в дошкільних установах» розкриває передумови проектування, структуру, мету і завдання запропонованої концепції. Висвітлюються принципи, закономірності, педагогічні умови комплексного розвитку складових особистості дитини, а також стратегія впровадження технології комплексного розвитку особистості дитини засобами фізичного виховання у практику дошкільних навчальних закладів.

Розробка теоретико-методологічних засад концепції формування гармонійно розвиненої особистості дитини у процесі фізичного виховання передбачала визначення об’єктивних передумов модернізації концепції дошкільного виховання в Україні; розробки концепції й структурної моделі формування гармонійно розвиненої особистості дошкільняти у процесі фізичного виховання; визначення умов реалізації програми комплексного розвитку особистості дитини засобами фізичного виховання.

Було з’ясовано, що існують об’єктивні передумови необхідності оновлення концептуального підґрунтя національної системи дошкільного фізичного виховання. Ними є всесвітні (глобальні), державні, соціальні, родинні, особистісні.

Структура концепції формування гармонійно розвиненої особистості дітей 4-6 років вміщує такі складові: актуальність модернізації сучасної системи дошкільного фізичного виховання; мету, завдання і принципи гармонійного розвитку особистості дошкільнят у процесі фізичного виховання; педагогічні умови комплексного розвитку розумових і моральних якостей дітей дошкільного віку в процесі фізичного виховання; організаційно-методичні засади реалізації концепції; кадрове та ресурсне забезпечення; стратегію впровадження концепції у практику фізичного виховання дошкільних навчальних закладів.

На підставі результатів констатувального етапу експерименту було розроблено структурну модель формування гармонійно розвиненої особистості дошкільняти у процесі фізичного виховання, яка забезпечила комплексний підхід до розв’язання поставленої проблеми. Вона включала мету, завдання, принципи, закономірності і педагогічні умови підвищення ефективності інтелектуального і морального розвитку дітей експериментальної групи у процесі проведення різних організаційних форм занять фізичними вправами.

Мета концепції полягала у забезпеченні сприятливих умов для фізичного, інтелектуального, емоційно-морального і соціального становлення дошкільняти в процесі фізичного виховання. Мета концепції конкретизована у визначених завданнях (рис. 2). Формування гармонійно розвиненої особистості дошкільняти в процесі фізичного виховання потребувало дотримання таких принципів організації педагогічної діяльності: історизму; гуманізму та педагогічного оптимізму; об’єктивності й науковості; системності; єдності свідомості й діяльності; індивідуального та особистісного підходів; активності; природовідповідності; культуровідповідності; наступності й безперервності; єдності розвитку, виховання і навчання; демократизації навчально-виховного процесу, акмеологічності; технологізації. Закономірностями комплексного особистісного виховання у процесі занять фізичними вправами є такі: двосторонність розумового і морального виховання в процесі рухової діяльності; тривалість процесів розумового і морального виховання; дієвість процесів розумового і морального виховання у руховій діяльності; особистісний характер формування пізнавальної діяльності і засвоєння моральних цінностей у процесі фізичного виховання; здійснення розумового і морального виховання у процесі життєдіяльності дитини.

Складовими визначених педагогічних умов є спрямованість педагогічних дій; методи навчання і виховання; засоби; форми організації і проведення занять фізичними вправами комплексної виховної спрямованості (рис. 2).

Реалізація програми поєднаного розвитку рухових, розумових і моральних якостей особистості дітей 4-6 років у процесі фізичного виховання передбачала










Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   22


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка