Загальна характеристика роботи


Структура та обсяг дисертації



Сторінка12/19
Дата конвертації25.03.2020
Розмір1,42 Mb.
ТипАвтореферат
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, рекомендацій, списку використаних джерел, що налічує 203 найменування (в тому числі 39 іноземних авторів) та додатків (в обсязі 14 сторінок). Робота включає 9 таблиць та 8 рисунків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 191 сторінок друкованого тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вступ містить обґрунтування актуальності проблеми дисертаційного дослідження, визначає його об’єкт і предмет, основну мету, завдання, методологічні та методичні засади дослідження. Визначено також наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, наведено відомості про особистий внесок автора, апробацію та впровадження результатів дослідження у навчальний процес.

У першому розділі – «Методологічні аспекти проблеми засвоєння іноземної мови як фактора професійної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей» – висвітлено основні методологічні і теоретичні засади дослідження проблеми когнітивних механізмів засвоєння іноземних мов в умовах професійної підготовки студентів інженерно-педагогічних фахів.

Питанням розвитку мови й мовлення присвячена велика кількість досліджень у різних галузях наук – філософії, лінгвістики, фізіології, педагогіки, психології, теорії інформації. Сутність мови як особливої функції людської психіки привертає увагу філософів усіх часів (Арістотель, Платон, Г. Гегель, І. Кант, К. Маркс та ін.), які вказували на нерозривний зв’язок мови, мислення і пам’яті, їх постійну взаємодію у процесах спілкування, діяльності, інтелектуального розвитку людини.

Психофізіологічні аспекти взаємозв’язку мови і мислення розроблялися у рефлекторній теорії І.М. Сєченова і І.П. Павлова. Розробка проблеми психофізіологічних механізмів мови і мовлення була здійснена І.П. Павловим у його теорії першої (предметної) та другої (мовленнєвої) сигнальних систем, взаємодія яких є основою розвитку образного та теоретичного мислення.

У сучасній психології мова розглядається як засіб спілкування, взаємодії, взаєморозуміння людей і як необхідна умова розвитку у суб’єкта вищих форм пам’яті і мислення, самоконтролю і саморегуляції діяльності (Ж. Піаже, К.Д. Ушинський, П.П. Блонський, Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, О.О. Леонтьєв, П.Я. Гальперін, А.М. Соколов та ін.), відмічається продуктивна роль вивчення іноземних мов у загальному і професійному розвитку особистості.

З розвитком системного підходу в психології (П.К. Анохін, М.О. Бернштейн, Р. Аккофф, К. Прибрам, Б.Ф. Ломов та ін.) розширюється галузь досліджень мовленнєвої діяльності у взаємодії з іншими когнітивними процесами, які розглядаються не як відокремлені незалежні функції, а як цілісна багаторівнева саморегульована цілеспрямована система. Представники системних досліджень особливу увагу приділяють взаємодії когнітивних процесів – мови, пам’яті та мислення (Б.Ф. Ломов, Л.М. Веккер, В.П. Зінченко, С.П. Бочарова, Р.М. Грановська та ін.). Мова розглядається як система спеціально розроблених кодів (знаків усної і писемної, зовнішньої та внутрішньої мови), які виникли в процесі соціально-історичного розвитку людських спільнот і сформували різні національні мови, що підкоряються специфічним граматичним правилам. Мовлення ж, як загальнолюдська функція, здійснюється за загальними мовленнєвими законами аналогічно до процесу мислення. Тому людина, яка оволодіває рідною та іноземною мовами, повинна засвоїти як загальні логічні закони побудови мовленнєвих висловлювань, так і специфічні правила конкретної іноземної мови.

Питанням навчання і засвоєння учнями іноземних мов присвячена велика кількість досліджень у галузі мовознавства, методики, педагогіки, психології (В.Н. Комісаров, Б.Г. Беляєв, В.П. Артьомов, І.О. Зимня, Дж. Керрол, О.Р. Лурія, Н.Ф. Шевченко, Б.Ф. Котик, Ю.І. Коваленко, К.М. Кулаков та ін.). Засвоєння іноземних мов розглядається як важливий засіб інтелектуального й загально-культурного розвитку дітей дошкільного і шкільного віку. Значно меншою є кількість досліджень з питань засвоєння іноземних мов студентами немовних факультетів. Об’єктом досліджень тут є переважно методичні аспекти розвитку мови у спілкуванні, засвоєння іншомовної лексики, техніки перекладу (С.П. Бочарова і А.А. Іванченко, А.М. Ждан і М.М. Гохлернер, В.Я. Ляудіс і М.М. Васильєва, А.А. Євдокімова і Т.Б. Хомуленко). Зазначається, що не дивлячись на те, що протягом декількох років вивчається іноземна мова в школі й потім у ВНЗ, рівень її засвоєння дуже низький.

У деяких дослідженнях засвоєння рідної та іноземної мов розглядається як умова розвитку пам’яті та мислення, формування інтелекту особистості. Однак не досліджується належним чином вплив процесів пам’яті і мислення, тобто когнітивних функцій на розвиток мовленнєвої діяльності. Численні труднощі в навчанні іноземним мовам пов’язані саме з незнанням цих психологічних механізмів і невмінням керувати ними.

Мовленнєва діяльність і когнітивні процеси знаходяться у постійному системному зв’язку, завдяки чому розвиток пам’яті і мислення можливо розглядати у зв’язку з ефективністю мовленнєвого розвитку індивіда, однак очевидним є також зворотній зв’язок – залежність ефективності розвитку мови від процесів пам’яті і мислення, які виступають когнітивними механізмами засвоєння мови і мовлення. Дослідження саме цих аспектів засвоєння студентами іноземних мов здається нам досить перспективним.

Засвоєння іншомовної лексики на підставі роботи з професійно спрямованим текстом ми вважаємо пріоритетним засобом у порівнянні з заучуванням окремих лексичних одиниць, бо одиниці лексики (наприклад, англійські терміни) набувають різного значення, вступаючи в різні смислові зв’язки в контекстах.

У другому розділі – «Психологічні механізми засвоєння іноземних мов» – розглядаються конкретні психічні функції, які зумовлюють процеси мовленнєвої діяльності та їх ефективність.

Насамперед, це – процеси пам’яті. В засвоєнні іншомовної лексики мнемічна система проявляє свої продуктивні функції у формі мимовільної та довільної, короткочасної оперативної та довгочасної, смислової (логічної) та механічної пам’яті, які проявляють свою специфіку у запам’ятовуванні, збереженні та відтворенні вербальної інформації. За своєю сутністю, процес засвоєння знань слід розглядати як перекодування сприйнятої вербальної інформації та її переведення в обсяг пам’яті суб’єкта, який асимілює цю інформацію як свій індивідуальний досвід.

Системні дослідження (П.К. Анохін, Б.Ф. Ломов, Б.М .Забродін, С.П. Бочарова, Л.М. Веккер) стверджують активну інтегруючу і базову роль пам’яті в організації діяльності суб’єкта і стимулюють розгляд ролі конкретних мнемічних функцій у процесах засвоєння іноземних мов.

В існуючій практиці викладачі іноземних мов і методисти надають перевагу довільному запам’ятовуванню і недооцінюють роль мимовільної пам’яті, яка дозволяє зосередити пізнавальну діяльність студентів на смисловому аналізі вербального матеріалу і його практичному застосуванні, а разом з цим забезпечує високий мнемічний ефект.

Ефективність засвоєння вербальної інформації залежить також від взаємодії та пропускної здатності 3 рівнів роботи пам’яті: сенсорної (іконічної), оперативної короткочасної та довгочасної, які створюють єдину систему регуляції навчальної або практичної діяльності у часі.

Сенсорна (іконічна, миттєва) пам’ять і короткочасна оперативна пам’ять здійснюють постійний прийом і переробку зовнішньої і внутрішньої інформації, її кількісний і якісний відбір і передачу в довгочасну пам’ять, де систематизується, зберігається і відтворюється професійний досвід людини (рис. 1).

 

Рис. 1. Схема процесу запам’ятовування на різних функціонально-часових рівнях роботи пам’яті


Особливу роль у засвоєнні іноземної мови відіграють процеси проактивної і ретроактивної інтерференції та перенесення, які відображають взаємодію навичок рідної та іноземної мов і сприяють або гальмуванню, або позитивному переведенню сприйнятої вербальної інформації в довгочасну пам’ять.

Як відмічено нами вище, в психологічних дослідженнях неодноразово під-креслювалося велике значення процесів мислення в регуляції пам’яті і засвоєнні іноземних мов. В залежності від якості смислової переробки сприйнятої вербальної інформації має місце переважно смислове (логічне), або механічне (формальне) запам’ятовування і відтворення лексичного матеріалу у вербальній пам’яті. Застосування студентами прийомів смислового або механічного запам’ятовування опосередковане рівнем сформованості розумових функцій, які здійснюють аналіз і синтез, зіставлення і класифікацію, розробку плану наступного відтворення і застосування знань з іншомовної лексики. Встановлення семантичних зв’язків між елементами прочитаних іншомовних текстів є необхідною умовою їх ефективного засвоєння і практичного застосування.

Побудована нами структурно-функціональна модель вербальної пам’яті (рис. 2) дозволяє розкрити складні когнітивні механізми засвоєння іншомовної лексики і показати функціональну роль усіх інтеріоризованих операцій: сенсорних, мнемічних, розумових, мовно-моторних, які спільно створюють цілеспрямовану саморегульовану систему засвоєння іноземної мови і мовлення.

Модель дозволяє наочно відобразити складні когнітивні процеси засвоєння іншомовної інформації і показати базову продуктивну роль мнемічної системи в цьому процесі. Пам’ять виступає в ролі базової системи розвитку мови і мовлення, бо її функції є необхідною умовою здійснення всіх інших – сенсорних, мисленнєвих і моторних (виконавчих) функцій. Показано, що взаємозв’язок мнемічних і розумових функцій є двостороннім у саморегульованій системі когнітивних процесів: мова відіграє продуктивну роль у розвитку пам’яті і мислення, а мнемічні і мисленнєві процеси детермінують розвиток мовлення, виступаючи у ролі його когнітивних психологічних механізмів.

1

Рис. 2. Структурно-функціональна модель вербальної пам’яті при засвоєнні іноземної мови


Аналіз ролі цих механізмів у розвитку вербальної пам’яті дозволяє стверджувати, що найбільш ефективним засобом засвоєння іноземної лексики є не заучування її окремих елементів по асоціації з лексикою рідної мови, а засвоєння цих елементів у роботі із зв’язним текстом, де одиниці лексики набувають різного змісту у відповідності з логічними і семантичними зв’язками, що створюються студентом при аналізі змісту конкретного іншомовного тексту.

У третьому розділі – «Організація, методи та результати емпіричного дослідження психологічних особливостей сприйняття іншомовних текстів майбутніми інженерами-педагогами» – наведено структуру психодіагностичного комплексу методик та результати експериментальних досліджень. В дослідженні брали участь 215 студентів Української інженерно-педагогічної академії. Психодіагностичний комплекс методик дозволив визначити ефективність засвоєння змісту іншомовних текстів, а також розкрити психологічні чинники підвищення рівня оволодіння іншомовною інформацією. В процесі роботи були використані методи теоретичного та емпіричного дослідження, основними з яких були: методи теоретичного аналізу наукових здобутків; метод експерименту та спостереження; метод тестування з використанням особистісних тестів (16 PF Кеттела; ОТеЦ – опитувальник термінальних цінностей); опитувальники мотивації засвоєння іноземної мови; характерологічній тест К. Леонгарда – Г. Шмішека; опитувальник темпераменту В.М. Русалова (ОСТ-105); тест Айзенка для дорослих (ЕР).

На 1-му етапі дослідження для вивчення мотивації засвоєння іноземної мови використовувався розроблений нами опитувальник. Досліджуваними були студенти першого та другого курсів соціально-економічного (ДСЕ) та механіко-технологічного (ДМТ) факультетів УІПА (4 групи по 30 осіб). Результати анкетування показали, що перші рангові місця з мотивації студенти-економісти першого та другого курсів визначили так: бажання стати економістом (72,0%;54,0%); мати диплом про вищу освіту (54,0%;54,0%); мати вищу освіту (28,0%;74,0%) відповідно. У майбутніх інженерів першого та другого курсів бажання бути інженером високої кваліфікації (62,0%;24,0%); мати диплом про вищу освіту (46,0%;46,0%); мати вищу освіту (32,0%;52,0%).

Вищу освіту студенти пов’язують з перспективою кар’єрного зростання і доброго матеріального забезпечення (економісти 86,0%;90,0%; інженери 58,0%:66,0%). Студенти з усіх 4-х груп вважають, що у ВНЗ необхідно викладати іноземну мову (100,0%;100,0%;100,0%;90,0%). З найбільшим інтересом досліджувані вивчають англійську мову, вони підкреслюють, що значущість іноземної мови пов’язана для економістів першого та другого курсів з можливістю спілкування з іноземцями (80,0%;82,0%) і вільно орієнтуватися в інформації з «Інтернет» (58,0% ;40,0%). У інженерів були отримані подібні дані: спілкування (66,0%;62,0%); «Інтернет» (72,0%;44,0%). Успішність у засвоєнні іноземної мови краща у економістів першого та другого курсів, (78,0%;86,0%) студентів отримують добрі та відмінні оцінки; у майбутніх інженерів успішність нижче (76,0%;54,0%), і вони частіше відчувають труднощі.

На другому етапі дослідження мотивації нами були виділені дві групи студентів (успішні в навчанні іноземної мови та неуспішні, першого та другого курсів). Для визначення мотивації як чинника успішності навчання нами був використаний опитувальник Т.Ільїної.

У групі успішних студентів домінували в ієрархії одержання високих балів за шкалами: «оволодіння професією» - 89,1%; «набуття знань» - 76,8%; «одержання диплома» - 59,2%. Це свідчить про адекватний вибір професії і задоволеність нею. У групі неуспішних у навчанні іноземній мові студенти на перше місце ставили шкалу: «набуття знань» - 70,6%; «одержання диплома» - 68,1%; «оволодіння професією» - 54,2%. У зв'язку з тим, що ціннісні орієнтації мають величезне значення у формуванні і розвитку особистості, у регуляції її поведінки і навчально-професійній діяльності, в процесі аналізу отриманих даних ми виявили, що найбільш характерними рисами для групи успішних студентів 1 та 2 курсів ДСЕ є спрямованість на навчально-професійну діяльність (76,8%), для групи неуспішних студентів (70,6%) на розвиток самоосвіти і самопізнання, суть якого - установка щодо себе.

За результатами дослідження методики «Опитувальник термінальних цінностей» (“ОТеЦ”) більшість студентів одержали високий бал по показнику високе матеріальне становище (87,2% і 85,3%), матеріальний добробут є для студентів підставою для розвитку почуття власної значимості і позитивного ставлення до себе. Зацікавленість студентів у високому рівні матеріального добробуту пояснюється високими потребами цього віку і низькою соціальною захищеністю студентів, це часто є підставою для розвитку почуття власної значимості і підвищеної самооцінки. Були одержані значимі розходження за шкалами «креативність» і «досягнення» 8,15;6,58 (ρ ≤0,05) та 8,66;6,45 (ρ ≤0,05) у першій та другій групах відповідно.

Високий бал по показнику «креативність», отриманий у 1 групі (8,15), відображає прагнення студентів до реалізації своїх творчих можливостей, внесення різноманітних змін у всі сфери свого життя. Ці випробувані намагаються в усьому уникати стереотипів і різноманітнити своє життя.

Високі показники за шкалою «досягнення», отримані в 1 групі (8,66), свідчать про прагнення студентів до досягнення конкретних і суттєвих результатів у різні періоди їхнього життя. Вони старанно планують своє життя, ставлячи конкретні цілі на кожному його етапі і вважають, що головне - домогтися цих цілей. Крім того, часто велика кількість життєвих досягнень служить для таких випробуваних підставою для високої самооцінки.

Інтерпретація даних за шкалами життєвих сфер:

Сфера професійного життя: високі бали за даною шкалою, отримані в 1 групі (8,44), свідчать про високу значимість для студентів сфери їх навчально-професійної діяльності. Випробувані віддають багато часу своїй студентській роботі, для них фахова діяльність є головним змістом життя. Значимі розходження з 2 групою виявлені за допомогою t-критерію Стьюдента (ρ ≤0,05).

Сфера навчання й освіти: високі бали за даною шкалою, отримані в 1 групі (8,09), відбивають прагнення студентів до підвищення рівня своєї освіченості, розширення кругозору. Для них є важливим у житті вчитися й одержувати нові знання. Значимі розходження з 2 групою виявлені за допомогою t-критерію Стьюдента (ρ ≤0,05).

На наступному етапі дослідження було поставлено мету - визначити специфіку формування навичок засвоєння іншомовних текстів, виявити умови та чинники ефективного перекладу в процесі професійної підготовки майбутнього фахівця інженерно-педагогічного профілю. Основний обсяг інформації, що надходить у професійну пам'ять студентів, складає вербальна інформація, сприймана у вигляді візуальних і звукових іншомовних повідомлень. Нами було проведено експеримент із метою визначення впливу навчально-професійного спілкування на ефективність запам'ятовування та мислення і відтворення нових іншомовних текстів. Було проведено 3 серії експериментів, у кожній брали участь дві групи випробуваних, майбутніх економістів-педагогів і інженерів, кожна група включала від 28 до 32 студентів другого курсу УІПА.

У 1 серії дослідження студентам двох груп пропонувалося прочитати, перекласти і запам'ятати зміст навчально-професійного іншомовного тексту (з урахуванням спеціалізації факультету: Consumer demand – споживчий попит і Metallurgy - металургія). Відтворений текст аналізувався за критеріями: повноти, що визначалася обсягом відтвореної інформації; логічності, що відбивала ступінь зв’язку між елементами тексту, точності, що визначалася правильністю відтворення смислових одиниць тексту. Для обробки результатів відтворення текстової інформації застосовувався метод розбивки тексту на значеннєві одиниці (ланки). Значеннєва одиниця – це окрема, відносно самостійна частина тексту. Встановлювалися логічні зв'язки між окремими частинами тексту.

Обсяг кожного тексту – одна друкована сторінка. Тексти містили 20 значеннєвих одиниць. Тексти прочитувалися декілька разів: з метою перекладу й аналізу змісту тексту, з установкою на його довільне запам'ятовування і відтворення. Випробувані повинні були в довільній формі відтворити зміст якнайближче до тексту, але не обов'язково дослівно. Повнота запам'ятовування оцінювалася за кількістю відтворених значеннєвих одиниць текстів.

Порівняння результатів відтворення двох текстів не показало значних розходжень у показниках відтворення студентами економістами-педагогами і інженерами-педагогами. Окремі студенти для кращого запам'ятовування в процесі читання цього тексту проговорювали його вголос або пошепки, використовували спрощену (супровідне читання тексту) жестикуляцію.

Результати відтворення іншомовних текстів студентами 2-х курсів представлені в таблиці 1, як у середніх показниках по професійних групах, так і по підгрупах, більш і менш успішними за індивідуальними показниками ефективності пам'яті.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка