З учителями у системі шкільної освіти закарпаття



Скачати 193,11 Kb.
Сторінка15/20
Дата конвертації29.03.2019
Розмір193,11 Kb.
ТипАвтореферат
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дало підстави для таких висновків та узагальнень:

  1. Проаналізовано стан дослідженості проблеми навчально-методичної роботи з учителями в історико-педагогічній науці. З’ясовано, що вона має глибоке коріння в педагогічній літературі. В античні часи філософи висловлювали думки щодо потреби вдосконалення вчителя. Вимогу постійної праці над собою перед вчителями ставили класики зарубіжної (А. Дістервег, Я. Коменський, Й. Песталоцці та ін.) і вітчизняної (О. Духнович, А. Макаренко, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.) педагогіки. Історичний досвід удосконалення педагогічної майстерності і підвищення кваліфікації вчителів вивчають О. Капченко, С. Крисюк, О. Лавріненко, Н. Матвеєва, В. Попова, Л. Сігаєва, Н. Чепурна та ін. На сучасному етапі проблему вдосконалення навчально-методичної роботи розкрито у дослідженнях різних аспектів організації післядипломної освіти і підвищення кваліфікації вчителів. Власне навчально-методична (методична, науково-методична) робота з учителями стала об’єктом дослідницької уваги Н. Василенко, В. Гуменюк, А. Джуламхусейна, І. Жерносєк, Л. Еванс, М. Кінга, М. Кочрен-Сміт, В. Павленко, О. Сидоренко, Р. Фокса, С. Хадсона-Росса Л. Тимчук, Т. Ткачової та ін. З’ясовано, що сучасні вчені вивчають в основному такі аспекти: генерування нових методичних ідей, їхнє використання, адаптація нової практики навчання; особистісний, професійний та соціальний напрями методичної роботи з учителями; удосконалення форм навчально-методичної роботи; методичні розробки нестандартних занять; використання новітніх технологій для ефективного професійного розвитку учителів. На основі аналізу наукової літератури, запропоновано авторське, синтезоване визначення поняття “навчально-методична робота”.

  2. Окреслено історичні умови становлення системи шкільної освіти Закарпаття (1919 − 1938 рр.). Підкреслено, що після приєднання Підкарпатської Русі до Чехословацької республіки у краї відбулися значні суспільно-політичні, соціально-економічні, культурні зміни, в основі яких лежали принципи демократії, свободи, міжетнічної толерантності. Відзначено, що у міжвоєнний період відбулося піднесення культурного й освітнього рівня населення, створено систему не тільки народної, але й фахової освіти. Показано, що у Закарпатті того часу було здійснено низку реформ у сфері освіти: 1) край поділено на шкільні округи, які очолили шкільні інспектори; 2) усі рівні державного управління освітою поєднано із громадським самоврядуванням; 3) навчальний процес у школах всіх рівнів переведено на мови національних меншин; 4) законодавчо закріплено восьмирічний термін обов’язкової освіти; 5) залучено освітян до процесу реформ; 6) створено широкі можливості для навчально-методичної діяльності педагогічних товариств; 7) розширено шкільну мережу; 8) збільшено фінансування освіти, що відобразилося на піднесені соціального становища вчителя, матеріальному забезпеченні навчальних закладів.

  3. З’ясовано чинники формування навчально-методичної роботи з учителями Закарпаття досліджуванного часу: 1) погляди педагогів, які виявляли професійне, особистісне і, зрештою, соціально-матеріальне зацікавлення у справі власного педагогічного зростання; 2) вимоги офіційних властей до професійності вчителів, їх праці над собою, що знайшло вияв у налагодженні системи державної атестації педагогів; 3) спільна діяльність влади і громадських організацій щодо створення засобів, умов та форм начально-методичної роботи з учителями.

Показано, що закарпатські педагоги у своїх працях закликали владу і шкільну адміністрацію до налагодження системи навчально-методичної роботи з учителями, пропонували певні її форми, а вчителів спонукали до вдосконалення майстерності шляхом самоосвіти. Охарактеризовано державні вимоги до учителів: фахова або додаткова педагогічна освіта, успішно складений іспит із професійної придатності, проходження атестації та отримання кваліфікаційного рівня. Доведено, що атестація педагогічних працівників мала вирішальне значення при наданні права викладати у державних, церковних, аграрних або приватних школах; при допуску до фахових іспитів для викладання у горожанських школах; впливала на розмір заробітної плати і призначення спеціальних звань.

Виявлено спільну спрямованість діяльності влади та громадських організацій у справі налагодження механізму підвищення педагогічної майстерності вчителів. Державні органи піклувалися, зокрема, про створення учительських бібліотек, що мало виняткове значення для самоосвіти вчителів. Націленість громадських організацій на професійний розвиток працюючого вчительства виявлялася у діяльності «Учительського товарищества Подкарпатской Руси» (згодом «Учительское товарищество»), «Товариства учительства горожанських школ Подкарпатськой Руси», «Педагогічного товариства Підкарпатськой Руси», «Народовецького учительського товариства», «Учительської Громади» та ін.

  1. Виявлено й охарактеризовано організаційно-практичні аспекти функціонування навчально-методичної роботи з учителями в означених регіональних та хронологічних межах. З’ясовано такі форми навчально-методичної роботи: курсове навчання, педагогічні гуртки, педагогічні виставки, педагогічні дні і тижні, консультації, учительські з’їзди і конгреси, навчально-методичні подорожі, радіопередачі, самоосвіта. Встановлено, що найбільш поширеними формами навчально-методичної роботи з учителями були курси, педагогічні гуртки, виставки, консультації, навчально-методичні подорожі.

Показано еволюцію навчально-методичної роботи з учителями у системі шкільної освіти Закарпаття в досліджуваний період, що дало змогу запропонувати власну періодизацію її організації: 1) 1919 − 1926 рр. – визначення основних цілей, завдань, цінностей та напрямів організації навчально-методичної роботи з учителями, місії методичної допомоги педагогам у освоєнні нових методик навчання та виховання і створення умов успішної педагогічної праці, формування системи навчально-методичної роботи з педагогічними працівниками; 2) 1927 – 1938 рр. – розроблення нормативно-правових вимог до педагогічних кадрів і утвердження системи навчально-методичної роботи з учителями у поєднанні з налагодженням конкурсного відбору на педагогічні вакансії за результатами атестації; впровадженням системи мотивацій, стимулювання та заохочень розвитку професійної майстерності. Встановлено, що результативність навчально-методичної роботи з учителями на Закарпатті 1919 – 1938 рр. виявилася в успішному атестуванні педагогічних працівників, самостійному формуванні ними навчальних планів і написанні навчальної літератури, педагогічних статей до періодичних видань.

  1. Визначено можливості використання досвіду навчально-методичної роботи з учителями Закарпаття (1919 – 1938 рр.) в сучасних умовах. Аналіз здійснено на основі зіставлення сучасного та історичного аспектів на законодавчому, рекомендаційному та прикладному рівнях в умовах існування низки суперечностей між: 1) соціально-економічним розвитком регіону та недостатнім його урахуванням в організації освіти педагогів; 2) недосконалою професійною підготовкою педагогічних працівників та неперервним характером модернізації і розвитку освіти; 3) наявним рівнем професійної майстерності вчителів та реальними вимогами держави, новою суспільною роллю й соціальним статусом вчителя; 4) наявністю позитивного досвіду навчально-методичної роботи та недостатнім рівнем його розповсюдження; 5) низькою навчально-методичною компетентністю вчителів та створенням системи мотивацій, стимулювання та заохочень у сфері професійного вдосконалення й підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; 6) низьким науковим рівнем місцевих вчителів і досягненнями педагогічної науки та практики. Виявлені діалектичні антитези запропоновано синтезувати шляхом використання елементів історичного досвіду навчально-методичної роботи з учителями на Закарпатті окресленого періоду, зокрема через запозичення елементів багаторівневої структури управління системою навчально-методичної роботи з учителями, уведення деяких норм Положення «Односно ступенів кваліфікації учительства» (1920 р.) до сучасного законодавства, запровадження механізму підтримки молодих учителів досвідченими колегами, який напрацювали в школах Закарпаття окресленого періоду, поліпшення соціально-економічного становища вчителів, морального і матеріального стимулювання їх професійної діяльності, уведення до сучасної практики таких форм навчально-методичної роботи з учителями, як педагогічні виставки, навчально-методичні подорожі, радіопередачі, залучення педагогів для написання шкільних підручників, посібників, наукових статей у педагогічних виданнях тощо.

Перспективними напрямами подальшої праці вважаємо: вивчення досвіду навчально-методичної роботи з учителями в інших регіонах України та іноземних державах у минулому і на сучасному етапі, виокремлення й експериментальна перевірка певних форм навчально-методичної роботи з учителями.

Каталог: wp-content -> uploads -> 2016
2016 -> Робоча програма дисципліни Мета дисципліни
2016 -> Програма вступного іспиту третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти для здобуття наукового ступеня доктор філософії
2016 -> Загальні засади мовної комунікації
2016 -> Рішення про внесення відповідних змін до навчальних програм для 4-го класу наказ мон україни №1495 від
2016 -> Психологія діяльності та навчального менеджменту
2016 -> Тема бесіди: «Любіть свою Україну»
2016 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
2016 -> Самостійна навчальна діяльність та її види


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка