З досвіду роботи вчителя англійської мови Смоліної О. С



Скачати 34,16 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації27.12.2018
Розмір34,16 Kb.
ТипУрок
  1   2

З досвіду роботи

вчителя

англійської мови

Смоліної О.С.

Успіх приходить до того, хто робить те, що найбільше любить.

М. Форбс
Стимулювання і мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках англійської мови шляхом

використання особистісно зорієнтованого підходу
Важливою проблемою для педагогічної теорії та практики залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів. Сучасним учням доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності. Навчальний матеріал може здаватися учням «сухим» і нецікавим, тому завдання вчителя – зацікавити їх. Це можна зробити за допомогою інформаційних технологій (наприклад, презентації засобами SMART-BOARD), науково-популярних фільмів, Інтернету, а також за допомогою дидактичних ігор.

Актуальність проблеми. З урахуванням соціокультурних вимог сьогодення освіта повинна мати гуманістичне, особистісно-орієнтоване спрямування, унаслідок чого знання, уміння й навички перетворюються із мети навчання в засоби розвитку пізнавальних і особистісних якостей учнів. Школяр не може засвоїти навчальний матеріал, який не відповідає потребі в його вивченні й не вимагає розумового напруження в навчанні, не вимагає емоційних переживань. Тому все більшого значення набуває орієнтація навчання на різнобічний розвиток учнів.

Саме це і зумовило вибір теми: «Стимулювання і мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках англійської мови шляхом використання особистісно зорієнтованого підходу».

Сьогодні у нашому суспільстві виникла нагальна потреба в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадян. Тому завдання вчителя не тільки виявляти, розвивати таких учнів, а й привернути увагу до них науковців, психологів, друзів, колег, батьків.

Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи наявні нахили дитини. Чим раніше починається розвиток здібностей, талантів, тим більше шансів на їх розкриття. У дитячому віці учень більше здібний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різного виду стереотипи.

Найголовніше завдання вчителя в будь-якій ситуації - створити в класі творчу атмосферу, більше того, педагог повинен розуміти психологічну сутність цього процесу. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага інтелектуальної сили дитини.

Незважаючи на різні підходи науковців щодо процесу активізації навчально-пізнавальної діяльності, більшість із них погоджуються з визначенням таких складників пізнавальної активності:



  • мотиваційні (потреба в пізнанні, прагнення до самовдосконалення);

  • психічні якості (емоційне сприйняття, творча уява, мислення, мовленнєва компетентність);

  • інструментальні (форми, методи, технології).

Для успішного розвитку особистості на уроках англійської мови має ряд психічних якостей, а саме: психологія уваги, логічне мислення, творча фантазія. Важливу роль у розвитку пізнавальної активності учнів мають уміння емоційно сприймати, глибоко осмислювати події, висловлювати свої судження.

Серед інструментального комплексу розвитку пізнавально-навчальної активності учнів можна назвати ті, що безпосередньо пов’язані з формами і методами навчання. Сучасні педагогічні технології, такі як навчання у співпраці, проектна методика, використання інформаційних технологій, Інтернет-ресурсів забезпечують індивідуалізацію та диференціацію навчання.

Розвитку пізнавальної діяльності може сприяти використання структури навчального матеріалу і спеціально організована взаємодія видів пізнавальної діяльності з опорою на узагальнені наочні орієнтири, визначені педагогічні умови і розроблені адекватні організаційні форми, методи, прийоми навчання.

Пізнавальна діяльність сприяє формуванню світоглядних знань підлітків, яка є найбільш складною синтетичною формою духовного освоєння діяльності. Новизна в поглядах на проблему стимулювання та активізації пізнавальної діяльності учнів визначається соціальними змінами, що відбуваються в державі, які загострюють потребу суспільства в активній особистості. Формування особистості, її якісні зміни проходять в діяльності, зокрема в пізнавальній, в основі якої є співробітництво учнів в головному для них виді діяльності — навчанні. У процесі колективної навчально-пізнавальної діяльності можна формувати такі риси особистості, як пізнавальна самостійність і активність, колективізм, відповідальність, а також можливість взаємозв'язаного формування творчого і відповідального становлення до навчання.

Засоби і прийоми стимулювання та активізації пізнавальної діяльності підлітків допомагають виробленню у них прийомів навчальної праці, сприяють розумовому розвитку, ефективному використанню часу, підвищенню якості знань.

Проект Ради Європи «Сучасні мови» передбачає підвищення ефективності навчання іноземних мов, зокрема, за рахунок передових методів і технологій, тобто методами активізації пізнавальної діяльності учнів. Великий інтерес викликають наступні методи:



  • дискусійний (М.В. Кларін, Г.А. Китайгородська);

  • метод рольових ігор (Г.А. Китайгородська, М.А. Аріян);

  • метод проектів (Є.С. Полат, М.Ю. Бухаркіна);

використання мультимедійних (комп‘ютерних) технологій

Розглянемо дискусійний метод та метод проектів .

Дискусія дає можливість:


  • активізувати пізнавальну діяльність учнів;

  • сформувати певну культуру мови, вміння вислухати співрозмовника до кінця, не перебиваючи;ставлячи запитання, заперечуючи або, навпаки, погоджуючись;

  • формувати свідоме ставлення до розгляду проблеми, активність в обговоренні проблеми, яка назріла, націленість на з’ясування причин її виникнення, а також на її вирішення. Мова, таким чином, є одночасно і метою і засобом навчання;

  • формує культуру творчого оперативного мислення;

  • створює умови для використання особистого досвіду й одержаних раніше знань для засвоєння нових.

Саме тому на своїх уроках я використовую наступні прийоми введення в дискусію:

  • опис конкретного проблемного випадку з життя;

  • використання останніх новин;

  • рольова гра;

  • демонстрація відеокліпу;

  • драматизація (моделювання проблемної ситуації);

  • звукозапис;

  • питання типу (Що? Як? Чому? Що вам відомо про…?).

Також на уроках англійської мови застосовую етапи організації дискусії:

  • виділення «макро»проблеми. Поділ на «мікро» проблеми. Поділ учнів на групи. Пояснення стратегії проведення дискусії;

  • пояснення правил ведення дискусії. Рекомендації щодо збору матеріалу;

  • лексичні вправи (знайомство з новою лексикою);

  • попереднє обговорення однієї із «мікро»проблем у всіх групах;

  • колективне обговорення;

  • звернення до текстового матеріалу, відео-аудіо записів, із метой одержання базової інформації з даної проблеми.

Тексти та аудіо-матеріали відбираю таким чином, щоб вони були проникнуті єдиною проблемою, адже вони становлять теоретичну основу для дискусій і повинні містити базову інформацію.

Одним із важливих методів стимулювання та активізації пізнавальної діяльності учнів є метод проектів.

Так, наприклад, при вивченні теми «Meals» – учні складають меню для шкільної їдальні (soup, main course, vegetables and fruit, desserts, drinks, snacks) та захищають свої роботи, розповідаючи, що, на їхню думку, повинно бути приготовлено в їдальні.

Творчі проекти: клуб журналістики з випуском газети англійською мовою; вечір – презентація «П’ять культур» (представлені традиції п’яти націй (Китай, Туреччина, Україна, Польща, США)).

Дослідницькі проекти знаходять своє відображення в комп’ютерних презентаціях наукових робіт старшокласників.

Інформаційні та практико-орієнтовані проекти спонукають моїх учнів до збору інформації з додаткових джерел, її аналізу та узагальнення. Такі проекти потребують добре продуманої структури, систематичної корекції у ході роботи над ними. Учні, узагальнюючи тему “Systems of Education in Ukraine, GB and the USA”, виготовляють постери та захищають свої групові проектні роботи на заключних уроках вивчення теми. Такі проектні технології дозволяють проявити учням свої творчі можливості, проявити максимум знань, активізувати мовленнєву компетенцію учнів на всіх етапах (підготовчому, виконавчому, презентаційному, підсумковому) проектної роботи.

Основна ціль навчання іноземної мови – мовленнєва діяльність, в якій мовленнєва система виступає тільки я к засіб її реалізації.

Найважливішими факторами, що сприяють формуванню внутрішнього мотиву мовленнєвої діяльності при проектному навчанні, є:



  • зв’язок ідей проекту з реальним життям;

  • наявність інтересу до виконання проекту з боку всіх його учасників;

  • ведуча роль консультативно-координуючої функції викладача.

Проект може бути як довготривалим так і короткотривалим

Використання гри на уроках іноземної мови також розвиває мотивацію, творчі здібності учнів. Дидактична гра на уроках англійської мови є дуже ефективним засобом навчання. Доцільним є використання ігор чи елементів гри на кожному уроці. Це активізує діяльність учнів, вони захоплюються елементом змагання, їм подобається працювати у команді – так веселіше виконувати навіть складне завдання.

Саме тому, на своїх уроках намагаюсь реалізувати наступність викладання мови і застосовувати прийоми зіставлення двох мов, захоплювати дітей різноманітними іграми, що стимулюють мовну діяльність учнів. Елементи гри присутні на кожному уроці в середній школі, які стимулюють мовну діяльність учнів. Пов'язую матеріал уроку з безпосереднім життям учнів, їх оточненням, при цьому використовую проблемні ситуації, рольові ігри, елементи інтерактивного навчання.

Основне завдання полягає в тому, щоб правильно організувати гру, підібрати її відповідно до завдань уроку, до теми та рівня можливостей і знань учнів. Адже гра має бути цікавою та емоційною, – лише за цих умов можливий максимальний результат (Додаток 2).

На уроках використовую наступні нестандартні форми навчання:

1. Уроки-подорожі.

2Ділова гра.

3 Урок-діалог.

4.Уроки-ігри «Поле чудес».

5.Уроки-конкурси.

6.Традиційний урок.

Реалізуючи особистісно-орієнтований підхід при навчанні письма на середньому етапі можна використовувати такі творчі завдання, як personal postcards, personal letters, personal E-mail, invitations, thank you notes, refrigerator notes, telephone messages, personal ads, shopping lists and descriptive essays.


Слід сказати і про використання інформаційних технологій в школі. Застосування комп'ютерів на уроках англійської мови значно підвищує інтенсивність навчального процесу. При комп'ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількість матеріалу, чим це робилося за той самий час в умовах традиційного навчання.

Результати цього порівняння використання традиційного навчання з комп’ютерним свідчать про значні переваги використання інформаційних технологій у навчанні іноземних мов, а саме:

Таблиця 1.

Порівняння традиційного навчання з комп’ютерним



Традиційне навчання

Комп’ютерне навчання

1. Лінійний текст (лише текст, без інших додаткових джерел).

1. Мультимедійний текст (відео-, аудіо- можливості, зв’язок з великою кількістю різноманітних джерел).

2. Можлива відсутність мотивації й зацікавленості в навчанні.

2. Висока мотивація і зацікавленість у навчанні.

3. Обмежена кількість інформації, обмежений вибір, часто застарілі дані.

3. Необмежена кількість свіжої автентичної інформації, широкий вибір.

4. Контроль викладача (учителя).

4. Самоконтроль і координація навчального процесу викладачем.

5. Спілкування з викладачем.

5. Можливості спілкування з носіями мови, ознайомлення з культурою країн, мова яких вивчається.

Одним із компонентів підвищення мотивації, і як наслідок активізації пізнавальної діяльності учнів є використання Інтернету. Інтернет природно вписується в життя учнів і є одним з найефективніших засобів, що допомагають значно урізноманітнити процес навчання.

Дуже популярний засiб у закордон­нiй, зокрема британськiй, методи­цi - нарочите створення відмінностей в об'ємi iнформацiiї (induced information gap).

Учням, якi працюють у парах, про­понується завдання заповнити таб­лицi iнформацiєю, якої бракує, спiлкуючись один з одним i не по­казуючи таблицi партнеровi.

Таким чином, в обох таблицях ра­зом узятих є вся iнформацiя, необ­хiдна для виконання запропонова­ного завдання, але кожен учень має у своїй таблицi лише частину iн­формацiiї, яка вiдсутня у партнера. Такий засiб сприяє спiлкуванню учнiв iноземною мовою, їх спону­кає психологiчно-реальний мо­тив - потреба обмiнятися iнфор­мацiєю, необхiдною кожному з них для виконання поставленого за­вдання - заповнити пропуски в таблицi.

На основi цих же таблиць учням можна запропонувати завдання скласти невелике монологiчне вис­ловлювання й обмiнятися власними планами.

Інтepec до парної роботи, основаної на цьому прийомi, може бути пiдви­щений завдяки додатковiй iнфор­мації, що є цiнною з пiзнавальної

точки. зору. Наприклад, вивчаючи матеріал країнознавчої теми, можна включити в опорну таблицю вiдo­мостi про визначних учених, пись­менникiв тієї чи iншої країни.

Робота в групах органiзовується, ви­ходячи з певних завдань з удоско­налення чи розвитку діалогічного та монологiчного мовлення. Частiше такi групи постiйнi, але буває, що виникають стихiйно. Напри­клад, у 7 класi, вивчаючи тему «Подорожування», перед учнями ставиться проблемне завдан­ня: менi треба поїхати до Києва. Учні визначаються, що можна дiстатися лiтаком, потягом, автобусом. Троє учнiв проводять опитування на своєму ряду, якому транспорту кожен з однокласникiв віддає перевагу й учні об'єднуються в групи за цим при­нципом. Далi кожна з груп нама­гається переконати, що саме тим видом транспорту, який обрали вони, найкраще подорожувати. Групова робота з елементами зма­гання виправдовує себе i пiд час активiзацiї лексичного матерiалу.

Наприклад, кожнiй групi дається завдання написати слова з теми, що вивчається за 1,5 хвилини (види спорту, риси xapaктepу, назви тва­рин, назви захоплень, одягу, пред­метів шкiльного вжитку i таке iн­ше). Команди по черзi називають записанi слова, повторення не до­пускаються. Якщо запас слiв ви­черпується, команда вибуває з гри. Перемагає та група, яка закiнчила гру, тобто останньою назвала слово.

У навчаннi дiалогiчного мовлення опорний дiалог часто має пропуски, якi учням слiд заповнити:

прослухавши у запису;

переклавши фрази з рідної мо­ви;

здогадавшись за змiстом фрази партнера



Каталог: wp-content -> uploads -> 2013
2013 -> Ю. В. Рібцун // Палітра педагога. 2008. № С. 21-23. Предметно-розвивальне середовище молодша логопедична група для дітей із знм у "ДВ" №6 за цей рік були вміщені методичні рекомендації
2013 -> Програм а економічного і соціального розвитку Воловецького району на 2017 рік
2013 -> Міністерство освіти і науки україни
2013 -> «Україна незалежна держава. Символи держави: герб, гімн, прапор. Столиця України»
2013 -> Літературна медієвістика як частина сучасної філології має своїм завданням дослідження текстів середньовічного письменства в їхньому історичному і теоретичному зрізах
2013 -> Вступник до аспірантури за спеціалізацією українська мова як іноземна має
2013 -> Вивчення, узагальнення, поширення передового педагогічного досвіду Методичні рекомендації
2013 -> Використання проблемних ситуацій на уроках фізики як ефективний засіб розвитку творчих здібностей учнів
2013 -> Рібцун Ю. В. Організація та проведення у логопедичній групі ігор з правилами / Ю. В. Рібцун // Сучасні проблеми логопедії та реабілітації : матер. І всеукр наук практ конф., 7–8 лютого 2012 р., м. Суми
2013 -> Тема: Почуття Мета


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка