Впровадження



Pdf просмотр
Сторінка3/94
Дата конвертації09.06.2019
Розмір0,85 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   94
неруйнівний, а перетворюючий
характер
є) Сучасна реформа здійснюється
законодавчим шляхом
тобто у спосіб прийняття пакету законопроектів, які якісно змінюють регулювання правовідносин у певній сфері соціального буття.
Отже, шостою ознакою реформи є
законодавчий
спосіб її запровадження.
1.3. Поняття реформи


6
На підставі вище перелічених ознак реформи можна сформулювати таке її поняття
Реформа – це якісне суспільне перетворення існуючих правовідносин у певній сфері суспільної діяльності (суспільного буття), в ході якого відбувається зміна мети, способу, пріоритетів, правил старого регулювання на нові правила, і необхідність якого викликана часом та підтримана громадянським суспільством певної країни.
Реформа – це якісна зміна тієї чи іншої сфери буття суспільства, внаслідок чого суспільство змінює старі пріоритети, віджиті правила відносин, співіснування, на нові, які відповідають вимогам сучасного розвитку суспільства та його
(суспільства) потребам.
Реформа – це така собі суспільна революція, але революція
інтелектуальна
тобто така, що не тягне за собою кровопролиття. Для проведення реформи (як і для революції) необхідна
інтелектуальна
революційна ситуація
, яка буде вказувати на те, що за старими правилами, стереотипами, підходами далі жити не можна.
Реформа – це своєрідна модернізація суспільства, яка передбачає впровадження нових, більш сучасних соціальних механізмів, зміну пріоритетів тощо.
1.4. Відмінність реформи від революції
Проаналізувати всі відмінності реформи від революції для нас є особливо актуальним, оскільки наше суспільство майже 100 років назад пережило революцію. Також, в сучасному світі на прикладі деяких країн (наприклад,
Лівії, Єгипту) ми можемо спостерігати, що може статись (я маю на революції в цих країнах), якщо своєчасно не здійснювати реформи.
Отже, реформа від революції відрізняється таким.
1. Революція – це радикальна реакція суспільства на наявні змістовні суперечності між політикою держави та вимогами і потребами народу, у відносинах держави і народу, яка проявляється у категоричному небажанні
(відмові) народу від цих відносин та такої держави. Як правило, революція здійснюється збройним шляхом.
Реформа – це також реакція суспільства (а не держави, бо держава є суто виконавцем, може бути ініціатором реформи) на наявні змістовні суперечності у відносинах між державою та людиною. Але реформа не є радикальною. Це, скоріше, двостороння угода між суспільними інституціями про те, що ці суперечності будуть усунути мирним шляхом, у законодавчий спосіб.
Обираючи шлях реформування, всі суб’єкти соціальних відносин погоджуються з тим, що зміни у відносинах пройдуть шляхом їх законодавчого врегулювання; і це потребує поетапного впровадження та інтелектуальних зусиль (розроблення концепції, її обговорення тощо).


7 2. Марксизм-ленінізм визначає, що революція – це необхідний закономірний результат розвитку класової боротьби; що це єдиний спосіб вирішення суспільних протиріч; що революція завершує процес еволюції нового суспільного порядку.
Тобто, марксизм-ленінізм вчить, що революція – це звичайне неминуче явище, яке обов’язково має настати, оскільки в суспільстві постійно триває класів і ця боротьба буде тривати до повної перемоги комунізму. І недарма В.
Ленін вважав реформу запобіжною реакцією, що оберігає правлячі класи від падіння, заходом, спрямованим проти робочого класу, хоча й покращує становище цього класу.
Як відомо, вищезазначене вчення про революцію не виправдало іспиту часом. І зараз можна з впевненістю стверджувати, що революція – це не обов’язкова стадія суспільного розвитку, а крайня стадія, яка тягне за собою з’ясування відносин в суспільстві радикальним шляхом (військовим шляхом), поваленням влади, режимів тощо. Це як запущена суспільна хвороба, від якої суспільство позбавляється крайньою мірою - революційним шляхом.
Саме для того, щоб не довести суспільство до подібного крайнього стану і повинно проводитись реформування. Причому – своєчасно, грамотно та поступово, подібно до своєчасного процесу лікування.
Отже, реформа – це своєчасне лікування хвороб суспільства, а революція
– це наслідок відсутності такого лікування.
1.5. Механізм впровадження реформи
Механізм впровадження реформи – це система безпосередніх заходів, які слід вчинити для того, щоб втілити реформу у життя. Механізм впровадження реформи передбачає визначення основних її етапів, які мають впроваджуватись поступово, один за одним.
Будь-яка реформа включає мінімум шість основних етапів її впровадження, а саме:
- етап № 1 «Формування ідеології реформи (ідей реформи)»;
- етап № 2 «Формування концепції реформи»;
- етап № 3 «Формування текстів законопроектів, якими впроваджується реформа»;
- етап № 4 «Прийняття пакету законів, якими впроваджується реформа»;
- етап № 5 «Контроль за виконанням та дією законів, якими впроваджена реформа»;
- етап № 6 «Корегування недоліків законів, якими впроваджена реформа, що були виявлені на практиці - в ході правозастосовчої діяльності»;
Охарактеризуємо кожен з цих етапів


8


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   94


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка