Впровадження



Pdf просмотр
Сторінка2/94
Дата конвертації09.06.2019
Розмір0,85 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   94






4

ЧАСТИНА 1
«Поняття реформи в загальному розумінні та механізм її впровадження»

1.1. Етимологія слова «реформа»
Реформа – слово латинського походження. Різні джерела по-різному перекладають його з латинської: це і "перетворюю", "поліпшую", "роблю кращим"; і "перетворення", "зміна", "нововведення". Але, як можна побачити, сутність явища, що позначається цим словом, не змінюється: етимологічно реформа означає докорінну зміну старого на нове.
1.2. Ознаки реформи
Можна виділити такі основні
ознаки
будь-якої реформи: а) Як правило, терміном «реформа» позначаються
соціальні (суспільні)
зміни. Можна стверджувати, що він застосовується тільки у
соціальній
сфері.
Наприклад, було б дивно почути вираз «реформа автомобіля» чи «реформа людини». Натомість, коли мова йде про зміну чи нововведення в освіті, медицині, державному управлінні, то ми кажемо «реформа освіти», «реформа медицини», «реформа державного управління».
Отже, першою ознакою реформи є те, що на практиці цей термін застосовується в соціальній сфері людського буття, позначаючи певні соціальні перетворення. б) Ініціювати проведення реформи може будь-який суб’єкт соціальних відносин (чи то людина, чи то громадська організація, чи то держава). Проте, виконавцем, реалізатором будь-якої соціальної реформи завжди є держава. Це не означає, що всі інші суб’єкти соціальних відносин стоять осторонь процесу реформування. Але вони, здебільше, виконують прикладну, спостерігаючу, контролюючу роль. Хоча, з цього правила є виключення. Наприклад, особливістю правової реформи є якраз те, що її виконавцями мають бути і держава, і громадянське суспільство, і людина.
В той же час, слід визнати, що без погодження громадянського суспільства ніяка реформа в сучасній країні не пройде. Якщо держава ініціює зміни без погодження з громадянським суспільством, то це є нав’язування волі держави громадянському суспільству, що є неприпустимим.
Отже, другою ознакою реформи є те, що
основний тягар по
впровадженню реформ покладається на державу за безпосередньої участі
громадянського суспільства
. Власне, реформування – це прямий обов’язок сучасної держави. в) Реформа – це завжди
інтелектуальна
діяльність соціальних суб’єктів, яка виключає суспільні заворушення. Можна навіть сказати, що реформування


5 є запобіжником суспільних заворушень, які можуть призвести до кровопролиття. До реформування можна застосувати приказку «сім раз відмір – один раз відріж». Реформа не може будуватись на гаслах, закликах, масових заворушеннях – все це ознаки революції. Інтелектуальність, прагматичність реформи має виражатись в наукових розробках концепцій реформи, широкого її обговорення. Тобто має відбуватись не фізична (як в ході революції), а інтелектуальна боротьба. Не можна видавати за справжню реформу лише заклики до неї.
Отже, третьою ознакою реформи є її
інтелектуальність,
прагматичність
г) Будь-яка реформа не відбувається одразу ж, а потребує поетапного її впровадження. Це поступовий процес. Тому головне у реформуванні – це те, щоб суспільство усвідомлювало, що результат реформування буде не одразу і набралось терпіння.
Етапи реформи визначаються залежно від сфери реформування, стану суспільних відносин в цій сфері тощо. При цьому, громадянське суспільство повинно усвідомлювати та спостерігати (контролювати це впровадження на кожному етапі), а не тільки вимагати скорішого результату реформування.
Кожен етап повинен розроблятись фахівцями, і повинен бути зрозумілий громадянському суспільству.
Отже, четвертою ознакою реформи є її
поступовість, поетапність
д) Реформа не тягне за собою обов’язкове руйнування існуючих соціальних інститутів. Зокрема, «Весь мир насилья мы разрушим до основанья, а затем, мы наш, мы новый мир построим – кто был никем, тот станет всем.» - це не про реформу, а про революцію.
Реформа не несе безпосередньої грубої руйнації соціальних інститутів та побудову на їх місці нових. Вона їх якісно змінює, не знищуючи. Але, водночас, реформа не є «косметичним ремонтом», а є якісною зміною у певній сфері суспільного буття.
Знищення може мати місце тільки якщо той чи інший соціальний інститут віджив своє. Наприклад, в ході так званої «малої» судової реформи
2001р. був повністю знищений інститут перегляду судових рішень в порядку судового нагляду, а в ході реформування прокуратури цей орган не знищується, а тільки змінює своє призначення.
Отже, п’ятою ознакою реформи є її


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   94


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка