Вісник дніпропетровського університету імені альфреда нобеля. Серія «педагогіка і психологія». Педагогічні науки. 2014. №2 (8)


ISSN 2222-5501.  ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ



Скачати 50,93 Kb.
Сторінка6/10
Дата конвертації23.03.2020
Розмір50,93 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
ISSN 2222-5501.  ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ.

 

Серія «ПЕДАГОГІКА І ПСИХОЛОГІЯ». ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ. 2014. № 2 (8)

89

Як уже зазначалося вище, цій проблемі присвячено дослідження багатьох як вітчизня-



них, так і зарубіжних психологів та педагогів. 

Згідно з дослідженнями С. Рубінштейна, професійна спрямованість особистості – це 

вияв загальної спрямованості у праці, яка розглядається як засіб виховання особистості.

На думку В. Сластьоніна, професійна спрямованість особистості – це доволі усвідом-

лена й емоційно виражена орієнтація особистості на певний вид професійної діяльності [8]. 

Л. Шевченко вважає професійну спрямованість особистості одним із суттєвих компо-

нентів особистості, що виявляється в зосередженості особистості на предметі діяльності, у 

прагненні глибше пізнати його, вивчити, набути певних знань, умінь, навичок [10].

Ґрунтуючись на вже наявних трактуваннях поняття професійної спрямованості особис-

тості, ми розуміємо його як інтегроване поняття, яке є компонентом загальної спрямова-

ності  особистості,  безпосереднім  чином  пов’язане  з  мотиваційною  сферою  людини,  яка 

формує вибіркове позитивне ставлення до професії, особистісне прагнення застосовувати 

свої знання, досвід, здібності в галузі обраної професії та самореалізуватися в ній. 

З метою кращого розуміння структури професійної спрямованості особистості розгля-

немо її основні компоненти.

Науковці  Б.  Ананьєв,  Л.  Божович,  В.  Сластьонін,  С.  Яремчук  та  інші  традиційно  до 

структури професійної спрямованості відносять такі компоненти та їх показники: когнітив-

ний (знання про професію, усвідомлення важливості професії тощо); емоційний (пізнаваль-

ний інтерес, інтерес до фаху, позитивне ставлення до професії, задоволеність нею, певні пе-

реживання, пов’язані з професійною діяльністю, тощо; діяльнісний або поведінковий (ха-

рактеристики досвіду: уміння, певні дії та операції тощо) [1; 2; 8; 11].

Науковці  Е.  Зеер  та  Є.  Іванченко  виділяють  такі  складові  професійної  спрямованос-

ті особистості: система орієнтацій, пов’язаних з професійним спрямуванням людини; уста-

новка як схильність до вибору професії, професійної підготовки і способів виконання про-

фесійної діяльності; професійні інтереси, що виражають особисту приязнь до конкретного 

виду праці; мотиви як сукупність зовнішніх або внутрішніх умов, що викликають активність 

особистості і визначають її спрямованість; ставлення особистості до професії, що виража-

ється в задоволеності обраною професією, в перспективах професійного зростання [3; 4]. 

Вирішальним у структурі професійної спрямованості Є. Ільїн, Г. Тимошко, Л. Шевчен-

ко та інші виділяють, крім вищезгаданих, мотиваційний компонент і підкреслюють, що нав-

коло цього компонента формуються основні властивості і якості майбутнього фахівця [5; 9; 

10]. 


Вважаємо, що саме особистісне прагнення застосовувати свої знання, досвід, здібнос-

ті в галузі обраної професії є ключовим мотивом до прагнення набути певних знань, умінь 

та навичок у певній професійній сфері. 

На нашу думку, підхід до розуміння структури професійної спрямованості та її ком-

понентів дослідниці В. Семиченко є більш розгорнутим. Автор у структурі спрямованості 

виокремлює особистісний, рефлексивний та процесуальний компоненти. До особистісно-

го компонента належать: потреби, бажання, інтереси, ідеали, переконання, світогляд, цін-

нісні орієнтації людини тощо. До рефлексивного компонента належать: самооцінка, само-

пізнання, усвідомлене ставлення до труднощів. До процесуального компонента належать: 

когнітивна, емоційно-оціночна та поведінкова або діяльнісна складові [7].

Таким чином, на підставі проведеного аналізу питання структури професійної спрямо-

ваності особистості стає можливим виокремити основні компоненти професійної спрямо-

ваності, а саме: мотиваційний компонент, емоційний, рефлексивний, когнітивний та діяль-

нісний.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка