Вишновецький А. В



Скачати 14,81 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації16.04.2019
Розмір14,81 Kb.
ТипКодекс
  1   2
УДК 349.2 (043.2)

Вишновецький А. В., студент,

Навчально-науковий юридичний інститут

Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна

Науковий керівник: Дігтяренко Г. В., асистент


КРИТЕРІЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ У ПРАВОВОМУ
РЕГУЛЮВАННІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ЗА ПРОЕКТОМ ТРУДОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ


Єдність і диференціація правового регулювання трудових відносин є одним із основних принципів трудового права і однією з особливостей його джерел. Цій проблематиці були присвячені навіть окремі тематичні конференції [1]. Проте, незважаючи на це, проблемою залишається вибір критеріїв диференціації, які б об’єктивно визначали необхідність встановлення особливого правового регулювання трудових відносин. Адже диференціація передбачає нормативне встановлення відмінностей, винятків, переваг і обмежень у правовому регулюванні трудових відносин окремих категорій працівників. Диференціація являє собою правовий інструмент, який дозволяє в рамках однієї галузі права, на основі галузевих принципів правового регулювання врахувати специфіку суспільних відносин, які складаються в умовах або між суб’єктами, наділеними певною специфікою. Диференціація є засобом, який відображає багатоманітність видів професійної діяльності і організації праці, існування працівників з особливим соціальним статусом, необхідність використання праці у несприятливих кліматичних або виробничих умовах і створює адекватне правове регулювання для об’єктивно існуючих відмінностей.

З початку 20-х до кінця 60-х років ХХ ст. вчені розглядали диференціацію трудового права з точки зору об’єктивних критеріїв, що зумовлюють відмінність у правовому регулюванні праці (галузь народного господарства, кліматичні умови, різні умови праці, трудовий зв’язок працівника з підприємством (тимчасовий, сезонний працівник), територіальне розміщення підприємства чи установи).

З кінця 60-х років ХХ ст. з’явились дослідження, присвячені суб’єктним критеріям диференціації – фізіологічним особливостям організму жінок, фізіологічним особливостям неповнолітніх учасників трудових правовідносин тощо.

Починаючи із 70-х років ХХ ст. по даний час у теорії трудового права всі підстави диференціації правового регулювання праці працівників прийнято поділяти на дві групи: об’єктивні, тобто незалежні від властивостей особистості, і суб’єктні, безпосередньо пов’язані з особистістю працівника.

Перша група включає підстави, обумовлені об’єктивними факторами, що характеризують місце і умови праці (шкідливість і тяжкість виконання роботи, специфічні температурні умови тощо). Друга група підстав – суб’єктна диференціація – враховує статево-вікові, фізіологічні особливості працівника, стан його здоров’я, характер трудового зв’язку працівника і підприємства. Ці обставини визначають особливості регулювання праці жінок, підлітків, інвалідів, пенсіонерів, іншими словами суб’єктна диференціація конкретизує застосування правових норм до різних суб’єктів внаслідок особливих властивостей, які характеризують їх самих.

Якщо звернутись до КЗпП України, можна побачити, що в ньому окремими главами виділена праця жінок, праця молоді і пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням. Водночас, на відміну від жінок, молоді, осіб, які поєднують роботу з навчанням, інваліди не виділені в окрему особливу категорію працівників, які заслуговують на додаткові гарантії порівняно з іншими особами. У проекті Трудового кодексу України Книга четверта присвячена особливостям регулювання трудових відносин за участю окремих категорій працівників і роботодавців, а саме: особливостям праці працівників із сімейними обов’язками, особливостям праці неповнолітніх осіб, особливостям праці працівників за трудовим договором з роботодавцем - фізичною особою, особливостям трудових відносин членів виробничих кооперативів. Як бачимо, для проекту характерне поглиблення суб’єктної диференціації, що виражається у розширенні кола працівників, яких вона охоплює. Насамперед йдеться вже не про особливості правового регулювання праці жінок, а працівників із сімейними обов’язками. Хоча, цілком поділяємо зауваження Г. І. Чанишевої про те, що не усіх жінок можна віднести до працівників із сімейними обов’язками. Тому доцільно іменувати відповідну главу «Особливості праці жінок і працівників із сімейними обов’язками» [2, с. 53].

Також варто зауважити, що в проекті ТК України інваліди в окрему групу суб’єктної диференціації також не виділені. Останнім часом заслуговують на увагу такі критерії диференціації, як специфіка організації трудового процесу (вахтовий метод, робота вдома, дистанційна робота), зв’язок працівника і роботодавця (сумісництво, сезонна робота), особливості професійної діяльності працівників (керівників організацій, науково-педагогічних працівників). Не всі вони також знайшли відображення в проекті ТК України. Зокрема у Книзі другій «Виникнення і припинення трудових відносин. Трудовий договір» окремі статті передбачені роботі вдома, сумісництву, трудовому договору на визначений строк. Водночас зовсім не врегульована дистанційна роботи, не використовується критерій професійної діяльності працівників. Хоча залишається відкритим питання про доцільність конкретних проявів диференціації – введення законодавцем спеціальних норм. Адже диференціація необхідна, коли ефективне правове регулювання неможливе з допомогою загальних норм. Як правило, вона застосовується до осіб, які потребують підвищеного соціального захисту, і полягає у наданні пільг (але не негативних винятків).


Каталог: bitstream -> NAU
NAU -> Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах
NAU -> Желуденко М. О. Різні підходи до визначення цінностей в аксіологічних теоріях
NAU -> Конспект лекцій з дисципліни «історія держави і права україни»
NAU -> Менеджменту якості
NAU -> Володимир Тименко к п. н., доцент м. Київ Особливості використання методу аналізу
NAU -> Загальна характеристика роботи
NAU -> Л. В. Бондар Особливості адаптації першокурсників до умов навчання у вищому навчальному закладі
NAU -> Лілія Рябокінь
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Антропологія»
NAU -> Знання «Етики та етикету світових релігій як духовного феномена» є невід’ємною умовою становлення кожної людини як особистості і особливо студентської молоді майбутньої еліти держави


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка