Випуск тридцять перший



Сторінка86/219
Дата конвертації07.10.2019
Розмір4,48 Mb.
1   ...   82   83   84   85   86   87   88   89   ...   219
Мета статті – розкрити особливості підготовки фахівців у галузі музичного мистецтва на Закарпатті (1919 – 1939 рр.).

Суспільно-політичні зміни початку ХХ ст. позитивно позначи-лися на розвитку Закарпаття, яке під назвою Підкарпатська Русь увійшло до складу Чехословацької Республіки. У державі панувала атмосфера демократії, національної терпимості. ЧСР перебувала на піку економічного розвитку, це сприяло швидкій ліквідації наслідків війни. Підкарпатська Русь прискорено проходила початковий етап буржуазно-демократичного розвитку, який характеризувався націо-нально-культурним піднесенням. Загальна демократизація мистецтва, необмежений доступ до європейського мистецтва, жвавий аматорський рух викликали потребу в кваліфікованих кадрах у галузі музичної освіти.

Єдиним навчальним закладом підготовки вчителів співу залишилася Ужгородська півчо-учительська семінарія. До навчального плану семінарії введено обов’язкові музичні предмети: музику, спів, церковний спів. Викладачами музичних дисциплін запрошені професійні музиканти: С. Фенцик (1921 – 1922 н.р.), О. Приходько (1922 – 1938 рр.), С. Гладоник (1938 – 1940 рр.), Ю. Костюк (1940 – 1943 рр.) і Н. Петрашевич (1943 – 1944 н.р.). Проводилися репетиції хору для практичного відпрацювання диригентських навичок. Для перевірки організовували концерти. У 1923 р. в результаті систематичної роботи створено хор учнів під керівництвом О. Приходько. Колектив складався із 90 – 100 членів і виконував не тільки духовну музику, але й народні пісні та твори композиторів-класиків: Й.С. Баха, В.А. Моцарта, Е. Гріга, Б. Бартока, З. Кодаї, Л. Бардоша та ін. Крім участі у богослужіннях, хор виступав на шкільних урочистостях і за межами краю [5, 85].

У 1938 р. з приходом угорської влади Ужгородську гімназію перейменували на Унгварську Мадярську Королівську Державну гімназію (з угорським та карпаторуським відділеннями). Уроки співу стали обов’язковим предметом у початкових класах. Однак традиції навчального закладу сприяли тому, що у 1939 р. було відновлено роботу хору під керівництвом Янки Гергелі на угорському та Віри Ромішовської, а згодом Дезидерія Задора − на українському відділенні.

Фахова підготовки в галузі музики сприяла ефективному розвитку музичного мистецтва в Підкарпатській Русі. Слушно О. Грін вважає цей період “музичним ренесансом краю”. Підготовка музикантів здійснювалася якісно і швидко завдяки наповненню змісту навчання предметами мистецького циклу у навчальних закладах різного типу: семінаріях, гімназіях, школах, тощо та створенню спеціалізованих мистецьких закладів. Музики закарпатців навчали місцеві діячі та музиканти-емігранти, які викладали у державних та приватних навчальних закладах. У регіоні створювалися музичні школи різного типу. В Ужгороді на кошти міської влади та відомого скрипаля Нандора Плотені успішно продовжувала свою діяльність міська музична школа, приватні скрипкові школи Гусара Ернста, Віри Ромішовської, гри на фортепіано Софії Дністрянської та ін. [3, 38 – 42], [4].

На основі передового педагогічного досвіду чеських учителів у музичних школах навчання здійснювалося на різних рівнях. Перший – початковий рівень навчання – давав змогу учням опанувати гру на музичному інструменті, отримати певні знання з музичної грамоти, сольфеджіо і набути навичок колективного музикування. Другий – вищий, – окрім вищеназваних дисциплін, передбачав вивчення гармонії, історії світової музики, музичних форм, естетики, методики, психології, педагогіки та дидактики. Після закінчення повного курсу випускник музичної школи отримував свідоцтво, яке дозволяло йому займатись педагогічною діяльністю в аналогічних навчальних закладах або вступати на навчання до консерваторії.

Музичне мистецтво продовжувало свій розвиток у релігійних закладах при церковних школах, інтернатах та ін. Грати на скрипці та клавірі навчали і в реальній гімназії сестер Василіянок в Ужгороді. Музичний розвиток освіти краю підтримували чеські урядовці та військові. Головнокомандуючий Підкарпатської Русі генерал Еннок (1922) долучається до створення при товаристві “Філармонія” музичної школи для місцевих дітей з безкоштовним навчанням. Основну частину учнів музичної школи складали вихованці гімназії. У 1922 р. С. Фенцик заснував учнівське “Музичне товариство”, яке складалося з хору й оркестру і діяло до 1929 р. Воно було обов`язковим учасником свят та урочистостей. Нотна бібліотека товариства нараховувала 37 партитур, оркестр складався із струнно-смичкових інструментів, роялю і фісгармонії [3, 30].

У 1933 р. Шкільний реферат Крайового Уряду Підкарпатської Русі затвердив нові навчальні плани для горожанських і народних шкіл. Уроки співу стали обов’язковими щотижнево. Їх метою було виявлення і виховання музичних здібностей дітей, розвиток естетичного і патріотичного почуттів, підготовка учнів до співу в церкві, виховання любові до музики тощо. Учні виконували такі види музичних вправ: дихальні, вокально-інтонаційні та ритмічні, вивчали теорію музики, ознайомлювалися з біографіями і творами видатних композиторів. Окремим предметом залишався церковний спів. Учителі створювали учнівські хори і оркестри, проводили виховні заходи з музичним супроводом.

Підтримка урядом мистецьких змагань принесла позитивні результати. У 30-х рр. ХХ ст. шкільне хорове та інструментальне музикування набуло характеру масового явища і сформувало музичні смаки закарпатців. Успіх залежав від навчально-методичного забезпечення. Більшість нотної і навчальної літератури складали угорські та чеські підручники. Місцеві композитори-аматори укладали шкільні співаники і хорові збірники, насичені фольклорними зразками, вважаючи їх ефективним засобом мистецького виховання. Кращими, на погляд мистецтвознавців, є праці Л. Тиблевича − “Русскій псѣенник для дтѣей и молодежи” (Ужгород: “Боян”, 1920 р.), Г. Гузенного − “Сборник трехголосных песен для школьных детских хоров” (В. Березний, 1930 р.), П. Щуровська-Росиневич – “21 народна пісня в триголосному укладі для шкільних хорів” (Ужгород, 1936 р.), Г. Мельника та П. Миговка − “Школьный діточий хор”, (Прага, 1937 р.), інструментальні п’єси для фортепіано Ж. Лендєла та ін. Педагогічне товариство здійснювало видання підручників з теорії музики − “Орішок теорії музики” (Севлюш, 1937 р.) автора М. Беловарій [1, 3].

В Ужгороді у кінці 20-х рр. була відкрита приватна музична школа Ж. Лендєла. Відомий піаніст працював разом із такими педагогами, як К. Воска Г. Ілона, Б. Шарлотта. У музичній школі учні, крім гри на інструментах, отримували знання з сольфеджіо, гармонії, історії музики. Серед найкращих учнів школи були: майбутній піаніст, фольклорист, педагог, композитор Д. Задор, В. Новак (у майбутньому – директор Берегівської дитячої музичної школи), Д. Дулішкович (майбутній диригент, композитор) та ін.

Дослідження свідчать, що повагою закарпатців користувалися викладачі музики З. Гут, І. Ладані, Я. Гергелі, П. Мавроматі, Р. Дьордь − в Ужгороді, Е. Шпіцер, Ф. Гінек, А. Палкович, І. Лаутнер, Д. Кізман, Е. Горачек, Н. Скирпа, Л. Валд, Я. Ламач в Мукачеві, А. Бартош, Е. Керені, К. Галанта − у Севлюші (Виноградові), Р. Бенедек – в Хусті, І. Тракслер − у Солотвині, Д. Болаж − у Вилку, М. Зейкань − в Кам`яниці. Учні музичних навчальних закладів виступали з концертами перед громадськістю Ужгорода. Їх репертуар вказує на високий фаховий рівень навчання [5, 88].


Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Комунальний вищий навчальний заклад «херсонська академія неперервної освіти» херсонської обласної ради кафедра теорії і методики виховання
2015 -> Серце віддане дітям штрихи до життєвого і творчого шляху українського педагога-гуманіста Василя Сухомлинського
2015 -> Заліток Людмила Михайлівна
2015 -> Людинознавчi
2015 -> Судова помилка в адміністративному судочинстві
2015 -> Програма навчальної дисципліни антропологія літератури
2015 -> Міждисциплінарні зв’язки: дисципліну «Психологічна служба»
2015 -> Концепція сучасного підручника з географії для основної школи


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   82   83   84   85   86   87   88   89   ...   219


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка