Випуск тридцять перший



Сторінка65/219
Дата конвертації07.10.2019
Розмір4,48 Mb.
1   ...   61   62   63   64   65   66   67   68   ...   219
Мета статтіузагальнити та систематизувати професійні й особистісні якості соціального педагога для організації та реалізації якісної і ефективної роботи в школі.

Необхідно відзначити, що протягом своєї роботи шкільний соціальний педагог повинен використовувати нагромаджений досвід, вдосконалювати професійні знання та уміння, працювати над собою як особистістю. Згідно з дослідженнями доктора психологічних наук, професора Р. Овчарової, до професійних умінь фахівців соціальної сфери належать:



      1. Аналітичні уміння, які виявляються у теоретичному аналізі процесів, які відбуваються у соціумі і негативно впливають на стан та розвиток дитини і молоді; у визначенні причиново-наслідкових зв’язків у процесі соціалізації особистості; у з’ясуванні сутності проблем конкретної особистості та її найближчого соціального середовища; в аналізі спільної діяльності для подолання проблем дитини.

      2. Прогностичні – це прогнозування розв’язку проблем дітей та молоді шляхом залучення їх до спеціально організованої соціально-педагогічної діяльності; здатність прогнозувати особливості розвитку школяра відповідно до виявлених проблем і потреб. Прогностичні уміння передбачають постанову мети діяльності, її завдань, відбір способів реалізації, передбачення результатів, урахування можливих відхилень від поставленої мети, визначення етапів, розподіл часу, планування спільної з дитиною діяльності.

      3. Проектувальні. Вони пов’язані з визначенням конкретного змісту діяльності, спрямованої на досягнення поставленої соціально-педагогічної мети. Ці вміння надають змогу переводити мету діяльності у конкретні задачі; розуміти специфіку споживчо-мотиваційної сфери школярів; враховувати особистісні можливості, досвід та матеріальні умови дітей та молоді; розробити програму діяльності для конкретної дитини.

      4. Рефлексивні – розкриваються через самоаналіз власної соціально-педагогічної діяльності на кожному з етапів, осмислення її позитивних і негативних наслідків, а також ступеня впливу отриманих результатів на особистість дитини та розв’язання її проблем.

      5. Комунікативні. Вони виявляються у культурі міжособис-тісного спілкування і соціальної взаємодії, культурі мовлення, змісті спілкування, спостереженні та інтерпретації вербальній і невербальній поведінці дитини [3, 10].

До професійних базових характеристик фахівця соціальної роботи у школі відносять також:

  • здатність забезпечити допустиме та доцільне посередництво між дитиною, сім’єю, з одного боку, і суспільством, різними державними та громадськими структурами, з іншого;

  • вміння працювати в умовах неформального спілкування, бути неформальним лідером та радником, який збуджує та стимулює ініціативу школярів до тієї чи іншої діяльності;

  • вміння впливати на спілкування та стосунки між дітьми і підлітками, сприяти позитивному подоланню конфліктів;

  • активізувати зусилля індивідів та груп на розв’язання своїх проблем, вміння обговорювати “гострі” теми в позитивному емоційному настрої;

  • вміння знаходити необхідну інформацію, збирати факти для підготовки “Історії розвитку дитини”, “Соціальної історії клієнта” та інших документів;

  • бачення свого місця і ролі при роботі у школі;

  • вміння забезпечити міжінституційні зв’язки тощо [2, 9].

Аналізуючи необхідні для ефективної роботи соціального педагога знання та вміння, важливо відзначити, що фахівець соціальної сфери повинен володіти навичками спілкування, впливу на клієнта, на його оточення, на ситуацію у колективі тощо.

Відомо, що шкільний соціальний педагог, який усвідомлено обрав свій фах, осягнув його суспільну місію і моральну сутність, успіх своєї роботи вбачає в облагородженні світу дітей, які з різних причин опинилися у складних життєвих обставинах, у відчутті своєї потрібності суспільству і конкретним клієнтам. Ця робота потребує не тільки певних професійних знань, умінь та навичок, а й відповідних особистісних якостей, без яких багатьом вона може здаватися рутинною, надто обтяжливою і замість користі приносити шкоду дітям і суспільству. З цього погляду особливо важливими є такі індивідуальні якості соціального працівника, як гуманістична спрямованість, особиста і соціальна відповідальність, загострене почуття справедливості, власна гідність і повага до гідності іншої людини, терпимість, ввічливість, порядність, емпатійність (здатність співпереживати, співчувати), готовність зрозуміти клієнта і прийти йому на допомогу, уважність, старанність, щирість, комунікабельність, соціальна адаптованість.

Узагальнюючи та систематизуючи особистісні якості, які мають значимість для професії соціального педагога, М. Галагузова поділяє їх на чотири групи [4, 29].

До першої – відносить морально-гуманістичні якості. Вони зумовлені специфікою цього виду професійної діяльності: любов до людей, гуманність, доброзичливість, альтруїзм, толерантність, відповідальність, обов’язок, честь та ін. Ця група якостей є визначальною при роботі соціального педагога у школі. Альтруїзм тут займає важливе місце. Цю якість можна пояснити як здатність робити добро іншій людині, незалежно від її расової приналежності, релігії, соціального статусу, принесення нею користі суспільству. А для шкільного соціального педагога альтруїстична установка – це передовсім уміння піднестися над особистісними бажаннями та потребами і віддати безумовний пріоритет потребам дитини.

Друга група – це психологічні характеристики, які забезпечують придатність до цього виду діяльності: високий рівень протікання психічних процесів, стійкий психічний стан, високий рівень емоційних та вольових характеристик. Для фахівців соціальної сфери при роботі з дітьми та молоддю важливими вимогами до психічних процесів є: сприйняття, пам’ять, міркування, мислення; до психічного стану – відсутність апатії, низький рівень тривожності або депресії, наявність уваги як частини усвідомлення; до емоційності – стриманість; до вольових характеристик – наполегливість та послідовність.

Психологічна відповідність вимогам професії шкільного соціального педагога якнайкраще розкривається у важких, кризових ситуаціях, коли необхідно мобілізувати всі внутрішні ресурси для подолання проблеми, яка виникла. У роботі зі школярами психологічні вимоги базуються на зібраності та увазі, розумінні іншого, вияву таких вольових якостей, як терпимість, самоволодіння. Без цих характеристик психіки неможлива ефективна робота у школі.

Третя група – психоаналітичні якості. Вони є фундаментом для вдосконалення соціального педагога як професіонала. Сюди можна віднести самоконтроль, самокритику, самооцінку своїх вчинків, самоаналіз діяльності, а також якості, які відображають стресостійкість, психофізичну тренованість, саморегуляцію, наприклад, вміння переключатися та керувати своїми емоціями.

Четверту групу складають психолого-педагогічні якості, які забезпечують встановлення ефективних взаємовідносин з усіма об’єктами та суб’єктами діяльності. Це насамперед комунікативність та емпатійність (співпереживання, проникнення у думки та почуття інших людей), а також терпимість, перцептивність (прийняття людини людиною), візуальність (зовнішня привабливість), красномовство, фактичність.

На думку відомого німецького науковця та фахівця з соціальної роботи у школі Карстена Шпека, саме особистість соціального педагога, сукупність його професійних та особистісних якостей грають вирішальну роль для чіткої організації та здійснення якісної й ефективної соціальної роботи у школі [5, 303].

Однією зі специфічних особливостей соціальної роботи у школі є її поліфункціональний характер. Високий професіоналізм соціального педагога передбачає вміння навчити, впливати на свідомість, давати стимул до життя. У цьому й полягає педагогічна майстерність, яка потребує від соціального педагога особливих навичок і таланту.

Важливим аспектом роботи соціального педагога в школі є також розв’язання питань етичного плану, відповіді на які не завжди лежать на поверхні площини повсякденних норм поведінки та спілкування. Соціальний педагог, виконуючи професійні обов’язки, є людиною з притаманною тільки їй системою поглядів, переконань, навичок, стилю діяльності і спілкування, темпераменту тощо. Тому відповіді на етичні питання, які виникають у діяльності кожного спеціаліста, розв’язуються завжди індивідуально.

Основним документом фахівця соціальної сфери для подолання етичних проблем протягом роботи є “Декларація про етичні принципи у соціальній роботі”. Цей документ прийнято у липні 1994 р. в м. Коломбо, Шрі-Ланка на загальних зборах Міжнародної федерації соціальних працівників. Він складається з двох частин: “Міжнародна декларація етичних принципів соціальної роботи” і “Міжнародні етичні стандарти соціальних працівників”, в яких затверджені принципи соціальної роботи та соціальної педагогіки. Найголовнішими серед них є такі:



  • Кожна людина унікальна, що потребує уваги до неї з позицій моральності.

  • Кожна людина має право на свободу у задоволенні своїх потреб, не ущемляючи права інших, і зобов’язана вносити свій вклад для поліпшення добробуту суспільства.

  • Кожне суспільство, незалежно від форми правління, повинно прагнути до забезпечення максимуму благ для всіх своїх членів.

  • Соціальні працівники, соціальні педагоги – прихильники принципів соціальної справедливості.

  • Соціальні працівники, соціальні педагоги зобов’язані викорис-товувати об’єктивну систему знань, умінь та навичок для надання допомоги окремим людям, групам, спільнотам та суспільствам у їх розвитку, розв’язувати особистісно-громадські конфлікти, усувати їх наслідки.

  • Соціальні працівники, соціальні педагоги поважають права кожної людини та права соціальних груп, їх незалежність та гідність, керуючись при цьому положеннями “Хартії ООН про права людини”.

  • Соціально-педагогічна робота заснована на принципах захисту недоторканості клієнтів, включаючи вимоги дотримуватися права на свободу вибору та професійну таємницю, право клієнта на компетентне роз’яснення його прав і суттєвості його особистої справи.

  • Соціальна робота базується на принципі участі клієнта і співробітництва з ним. Вважається, що фахівці соціальної сфери повинні співпрацювати зі своїми клієнтами, прагнучи розв’язати будь-яке завдання, з яким вони стикаються, найкращим способом, з метою задоволення інтересів клієнтів. Особи, що використовують послуги соціальних працівників, мають брати найактивнішу участь у подоланні власних проблем. Клієнти повинні бути завжди проінформовані соціальним працівником про цілі та наслідки (ризики і користь) цих спільних дій.

  • Соціальні працівники, соціальні педагоги повинні зводити до мінімуму доступ легального примусу у законодавстві своїх держав [1].


Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Комунальний вищий навчальний заклад «херсонська академія неперервної освіти» херсонської обласної ради кафедра теорії і методики виховання
2015 -> Серце віддане дітям штрихи до життєвого і творчого шляху українського педагога-гуманіста Василя Сухомлинського
2015 -> Заліток Людмила Михайлівна
2015 -> Людинознавчi
2015 -> Судова помилка в адміністративному судочинстві
2015 -> Програма навчальної дисципліни антропологія літератури
2015 -> Міждисциплінарні зв’язки: дисципліну «Психологічна служба»
2015 -> Концепція сучасного підручника з географії для основної школи


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   61   62   63   64   65   66   67   68   ...   219


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка