Випуск тридцять перший



Сторінка178/219
Дата конвертації07.10.2019
Розмір4,48 Mb.
1   ...   174   175   176   177   178   179   180   181   ...   219
Мета статті полягає у дослідженні сучасного стану підготовки майбутнього вчителя фізико-математичних дисциплін до гурткової роботи на теоретичному рівні. Принагідно зазначимо, що теоретичне підґрунтя цього процесу складають наукові дослідження з окресленої проблематики, програми навчальних дисциплін, а також підручники й посібники.

Аналіз тематики дисертаційних досліджень, захищених упродовж останнього десятиріччя, засвідчив, що проблематика підготовки вчителя фізико-математичних дисциплін досліджувалася у кількох ракурсах:

1) загальні засади підготовки вчителя фізико-математичних дисциплін;

2) формування особистісних рис, а також окремих компетенцій у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів фізики й математики;

3) формування готовності майбутніх педагогів до здійснення окремих аспектів професійної діяльності.

Зокрема, до першої групи належать дослідження, присвячені дидактичним і методичним засадам професійної підготовки майбутніх учителів математики у вищих педагогічних навчальних закладах (В. Моторіна [16]), системі методичної підготовки вчителя математики у вищому навчальному закладі за заочною формою навчання (Л. Михай-ленко [15]), інтегративному підходу до вивчення математичних дис-циплін (В. Нічишина [17]) та методики фізики і психолого-педагогічних дисциплін (С. Ткаченко [22]) у процесі професійної підготовки, а також дидактичним засадам застосування мультимедіа у формуванні методич-ної компетентності майбутніх учителів фізики (В. Заболотний [6]).

Так, концепція дослідження В. Моторіної [16] полягає у розкритті багатогранної системи професійної підготовки майбутніх учителів математики, яка виступає методологічним підґрунтям і буде сприяти її впровадженню як нової парадигми. Водночас Л. Михайленко [15] поставила перед собою мету розробити та теоретично обґрунтувати систему методичної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання у ВНЗ відповідно до завдань розвитку освіти в Україні.

Другу групу становлять дисертації І. Шахіної [24], В. Жукової [5], Г. Дейниченка [4] та ін. У них зокрема досліджено такі аспекти, як формування креативності у майбутніх вчителів математики засобами мультимедіа; інформатичної компетентності, а також навичок конструкторської діяльності у процесі професійної підготовки.

Досить різнопланові дослідження складають третю групу, яка представлена роботами, в яких висвітлено методичні аспекти форму-вання готовності майбутнього вчителя фізики й математики до:

– використання освітніх технологій у професійній діяльності (І. Манькусь [12]);

– забезпечення наступності навчання у загальноосвітній школі і вищому навчальному закладі (К. Гнезділова [3]);

– впровадження інноваційних технологій навчання (О. Іваниць-кий [7]);

– здійснення профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах (М. Пайкуш [18]);

– роботи з обдарованими учнями (В. Радзіховська [20]);

– формування математичних уявлень і понять в учнів початкової школи (Г. Шульга [25]) та ін.

Варто зазначити, що названі вище роботи стосуються насамперед підготовки педагогів до урочної роботи і практично не дають інфор-мації для ефективного здійснення позаурочної діяльності, зокрема гурткової роботи. Лише В. Радзіховською  у дисертаційній роботі [20] запропоновано методику підготовки майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями, яка включає: виявлення та діагностику математично обдарованих учнів, здійснення диферен-ціації та індивідуалізації, застосування прийомів створення педаго-гічних технологій навчання обдарованих учнів на уроках математики, відвідування факультативних, гурткових занять з підготовки обдаро-ваних учнів до участі у різноманітних математичних конкурсах, змаганнях, олімпіадах при проходженні педагогічної практики, оформлення творчого звіту про роботу з юними обдаруваннями після закінчення педпрактики; ознайомлення студентів з базовими задачами, теоремами, методами розв’язування задач високого та підвищеного рівнів складності шкільного курсу математики 5 – 6-х класів, алгебри та геометрії 7 класу, орієнтованого на поглиблене вивчення предмета, поглибленого вивчення алгебри та геометрії 8 – 9-х класів та поглибленого вивчення алгебри та початків аналізу і геометрії 10 – 12-х класів на практичних заняттях під час вивчення розділу “Поглиблене вивчення математики” курсу “Методика викладання математики в профільних школах”; використання методичних реко-мендацій “Виявлення та діагностика математично обдарованих учнів”, “Організація навчання обдарованих учнів на уроках математики та в позаурочний час”.

Окрему групу складають дисертаційні дослідження, присвячені підготовці майбутніх педагогів до здійснення позаурочної діяльності. Зокрема, це роботи В. Мазуріної [11] та Л. Чистякової [23]. Так, В. Мазуріна [11] теоретично обґрунтувала педагогічну суть поняття “гуманізація взаємин учителів і старшокласників”, дослідила спів-відношення понять “гуманізм”, “гуманність”, “гуманні взаємини”, а також взаємозв’язок між процесами формування ціннісного ставлення до людини і розвитком гуманності у старшокласників; розробила особистісно орієнтовану технологію виховання як умову гуманізації взаємин педагогів і старшокласників у процесі клубної організації їх життєдіяльності; визначила і експериментально перевірила критерії та механізми формування гуманних стосунків між учителями і учнями старшого шкільного віку у позаурочній роботі. Натомість Л. Чистя-кова [23] розробила модель формування готовності майбутнього вчителя технологій до організації позаурочної діяльності учнів; обґрунтувала організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх учителів технологій до організації позаурочної діяльності учнів; удосконалила основні напрями змісту, ефективні технології, форми і методи роботи з метою збагачення студентів знаннями про сутність, освітній, розвивальний і виховний потенціали позаурочної діяльності та процес організації особистісно орієнтованої позаурочної художньо-трудової діяльності учнів, а також формування вмінь і навичок їхнього практичного застосування тощо.

Проте досліджень, присвячених формуванню готовності вчителя фізико-математичних дисциплін до позаурочної, зокрема, гурткової роботи, в останні десятиліття здійснено не було.

Для ефективного розв’язання проблеми підготовки майбутніх педагогів до позаурочної, зокрема гурткової роботи, важливою також є наявність підручників та навчальних посібників, які охоплювали б необхідну інформацію. Проте аналіз доступної для сучасних студентів методичної літератури виявив низку проблем:

а) велика кількість методичної літератури видана кілька десятиліть тому і очевидно, що великою мірою є ідеологічно заангажованою;

б) значна її кількість написана російською мовою;

в) контент-аналіз змісту методичних видань з проблем викла-дання фізико-математичних дисциплін засвідчив відсутність у значній їх кількості розділу, присвяченого гуртковій роботі. Зокрема, у посіб-нику І. Лакіної “Внеклассная работа по физике” [10] охаракте-ризовано такі форми позаурочної роботи, як фізичні конференції, виставки, декади фізики, шкільне фізичне товариство, фізичні ігри, а також організація роботи учнів з науково-популярною літературою з фізики. Проте питання гурткової роботи у закладах освіти автор не розглядає.

Характеризуючи екскурсії з фізики, вечори з фізики й техніки, фізичні виставки, К. Мартинова у посібнику “Некоторые виды внеклассной работы по физике” [13] не звертає увагу на таку важливу форму позаурочної роботи, як предметні гуртки.

Натомість М. Минаєва у посібнику “Вычисления на уроках и внеклассных занятиях по математике” [14], зупиняючись на методичних аспектах навчання учнів обчислень, практично не торкається питань організації позаурочної, у т. ч. й гурткової, роботи, а В. Степанов [21], характеризуючи шляхи активізації позаурочної роботи з математики, не звертає увагу на гурткову роботу, віддаючи перевагу характе-ристиці факультативів.

Варто також зазначити, що для студентів і практикуючих педагогів є низка джерел, в яких розкриваються методичні аспекти організації позаурочної, у т.ч. й гурткової, роботи. Зокрема, варто відзначити ґрунтовну роботу М. Балка і Г. Балк “Математика після уроків” [1], а також “Организация и содержание внеклассных занятй по математике” М. Балка [2]. У посібниках автори ґрунтовно характе-ризують організацію гурткових занять, особливу увагу звертаючи на їхню тематику.

Організація роботи математичного гуртка, зміст занять та методичні матеріали до їх проведення подано у посібнику П. Коби та О. Хмури. Важливу роль автори відводять саме педагогові, вважаючи його ініціатором і організатором гурткової роботи. “Він складає план роботи гуртка, виявляє учнів, які цікавляться математикою, і готує їх до участі в роботі гуртка, працює над посиленням їх інтересу до цього предмета” [8, 8].

Відзначимо також методичну розробку В. Ковальчука, О. Жигайло, О. Шаран “Методика викладання математики” [9], в якій хоча й немає спеціальних розділів, присвячених гуртковій роботі, проте подається матеріал, яким може скористатися сучасний педагог у процесі організації цієї форми позаурочної роботи.

Вельми скупо характеризує організацію математичних гуртків А. Подашов. Автор посібника “Вопросы внеклассной работы по математике в школе (V – ХІ классы)”, описуючи досвід власної роботи, вказує на принципи роботи математичного гуртка, до яких, на його думку, мають належати: а) поглиблення навчального матеріалу; б) прищеплення учням практичних навичок; в) повідомлення відомостей з історії розвитку математики; г) розв’язування прикладів і задач підвищеної складності; д) використання цікавої математики [19, 10]. Очевидно, що педагог-керівник гуртка має бути готовим до їх реалізації.




Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Комунальний вищий навчальний заклад «херсонська академія неперервної освіти» херсонської обласної ради кафедра теорії і методики виховання
2015 -> Серце віддане дітям штрихи до життєвого і творчого шляху українського педагога-гуманіста Василя Сухомлинського
2015 -> Заліток Людмила Михайлівна
2015 -> Людинознавчi
2015 -> Судова помилка в адміністративному судочинстві
2015 -> Програма навчальної дисципліни антропологія літератури
2015 -> Міждисциплінарні зв’язки: дисципліну «Психологічна служба»
2015 -> Концепція сучасного підручника з географії для основної школи


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   174   175   176   177   178   179   180   181   ...   219


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка