Випуск тридцять перший



Сторінка136/219
Дата конвертації07.10.2019
Розмір4,48 Mb.
1   ...   132   133   134   135   136   137   138   139   ...   219
Мета статті полягає в розкритті сутності і значущості спілкування в іміджі педагога.

Сучасний образ педагога визначає не лише набір рис, якостей ідеальної моделі фахівця в свідомості учнів, але і новий комунікативний імідж. Комунікативний імідж об’єднує всі вербальні і невербальні особливості спілкування педагога [2].

Спілкування – це процес контактів, обміну і взаємодії між людьми. У процесі навчання і виховання відбувається передача знань, способів діяльності, суспільних цінностей, норм культури, тобто спілкування є сутністю роботи вчителя [6, 254].

О. Леонтьєв вважав, що педагогічне спілкування – це професійне спілкування вчителя й учня, яке має певні функції, спрямовані на створення сприятливого психологічного клімату, а також на психологічну оптимізацію навчальної діяльності і відносин між педагогом та учнем.

На думку І. Зязюна, професійно-педагогічне спілкування – це система (способи і навички) органічної соціально-психологічної взаємодії педагога і вихованців, зміст якої – обмін інформацією, здійснення виховного впливу, організація взаємовідносин за допомогою комунікативних засобів. Причому педагог виступає як активатор цього процесу, організовуючи його і керуючи ним.

З. Курлянд виділяє основні функції спілкування: обмін інфор-мацією, організація діяльності, пізнання людьми один одного, досягнення взаєморозуміння. Крім того, будь-яка людина має потребу самовираження у процесі спілкування, одержання емоційної підтримки – співчуття, поваги до себе – визнання своєї особистості. Урахування цих потреб дуже важливе для вчителя. Без прояву розуміння та поваги до співбесідника ефективне спілкування неможливе.

До комунікативних умінь учителя відносять таке:



  • соціальна перцепція (уміння “читати по обличчю”);

  • емпатія (уміння співчувати);

  • толерантність (уміння розуміти інші думки, терпимо ставитися до чужих поглядів);

  • самопрезентація (уміння виявляти впевненість, свої кращі якості в необхідний час);

  • установка на позитивне в людях;

  • достатній обсяг уваги і пам’яті (обличчя, імена, якості);

  • оперативність формулювання думок;

  • культура і техніка мовлення;

  • володіння прийомами ефективного спілкування [5, 254 – 255].

Важливим компонентом спілкування педагога є культура мовлення, яка включає: лексичну (використання синонімів, метафор, епітетів), граматичну (використання іншомовних слів, числівників, відмінників, відмін, побудова речень), орфоепічну (наголоси, вимова звуків) правильність мовлення.

Велику роль відіграє експресивність мовлення. Головним є різноманітність інтонацій (логічні, смислові і емоційні наголоси, зміна висоти звуків, темпоритму, паузи). Інтонація може нести до 40% інформації. Безбарвна монотонна мова не може привернути увагу учнів, навчити запам’ятовувати головне, виразити особисте ставлення вчителя до інформації, яку він викладає. Крім інтонації, до засобів виразності мови належать використання анафор (прислів’я, повтори, приказки), градацій (повтор основного поняття з посиланням і розширенням речення), інверсій (незвичний порядок слів у реченні).

Особливо чуйні діти до мови педагога. Неправильна вимова будь-яких звуків викликає у них сміх, монотонна – наганяє нудьгу, задушевна бесіда часом сприймається як фальш і викликає недовіру до вчителя.

До найбільш складних завдань, що постають перед педагогом, входить організація продуктивного спілкування, що передбачає наявність високого рівня розвитку комунікативних умінь. І дуже важливо так організувати спілкування з учнями, щоб цей неповторний процес відбувся. Важливу роль тут відіграє стиль спілкування. І. Зязюн виокремлює найпоширеніші стилі педагогічного спілкування. Найбільш плідним є спілкування на основі захопленості спільною творчою діяльністю. Захопленість спільним з учнями творчим пошуком – результат не тільки комунікаційної діяльності педагога, а й у більшості випадків його ставлення до педагогічної діяльності загалом. Досить продуктивним є стиль педагогічного спілкування на основі дружного ставлення. Це стимулятор розвитку творчих взаємин педагога з учнями. Досить поширеним є спілкування-дистанція. Суть його полягає у тому, що в системі взаємовідносин педагога і вихованців обмежувачем виступає дистанція. Спілкування-дистанція значною мірою – перехідний етап до такої негативної форми спілкування, як спілкування-залякування. Цей стиль спілкування, до якого також іноді звертаються молоді вчителі, пов’язаний переважно з невмінням організувати продуктивне спілкування на основі захопленості спільною діяльністю. Не менш негативну роль у роботі з дітьми відіграє спілкування-загравання. Цей стиль спілкування відповідає прагненню завоювати у дітей хибний, дешевий авторитет, що суперечить вимогам педагогічної етики [3, 138 – 139].

Як показує практика, у чистому вигляді стилі не існують, найчастіше їх використовують змішано. При цьому знайдений і прийнятний стиль спілкування одного педагога виявляється абсолютно непридатним для іншого. У стилі спілкування яскраво проявляється індивідуальність особистості.

Від стилю залежать психологічна атмосфера, емоційне благополуччя. Певну роль відіграє і незнання технології спілкування, відсутність у педагога потрібних прийомів спілкування. Такі стилі спілкування, як залякування, загравання і крайні форми спілкування-дистанції, небезпечні ще й тому, що за відсутності у педагога професійних навичок спілкування можуть вкоренитися у його творчу індивідуальність, а часом заважають. Це ускладнює педагогічний процес і знижує його ефективність. Найбільш плідний освітній процес забезпечується саме надійно вибудуваною системою взаємовідносин.

Аналізуючи технологічну сторону професійно-педагогічного спілкування, В. Кан-Калік виділяє такі стадії процесу: 


Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Комунальний вищий навчальний заклад «херсонська академія неперервної освіти» херсонської обласної ради кафедра теорії і методики виховання
2015 -> Серце віддане дітям штрихи до життєвого і творчого шляху українського педагога-гуманіста Василя Сухомлинського
2015 -> Заліток Людмила Михайлівна
2015 -> Людинознавчi
2015 -> Судова помилка в адміністративному судочинстві
2015 -> Програма навчальної дисципліни антропологія літератури
2015 -> Міждисциплінарні зв’язки: дисципліну «Психологічна служба»
2015 -> Концепція сучасного підручника з географії для основної школи


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   132   133   134   135   136   137   138   139   ...   219


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка