Випуск тридцять перший



Сторінка131/219
Дата конвертації07.10.2019
Розмір4,48 Mb.
1   ...   127   128   129   130   131   132   133   134   ...   219
Метою статті є висвітлення теоретичних і практичних аспектів сучасної системи музичного навчання початкової школи, аналіз нормативно-правової документації й останніх наукових досліджень у галузі методики музичного навчання та виховання дітей молодшого шкільного віку.

Сучасне шкільне мистецьке навчання в Україні, як і будь-яке навчання загалом, ґрунтується на особистісно орієнтованому та компетентнісному підходах. У контексті їх реалізації було уточнено мету і завдання освітньої галузі “Мистецтво” нового Державного стандарту початкової школи. Зокрема, мета полягає у формуванні у молодших школярів комплексу ключових (метапредметних), естетичних (міжпредметних) і мистецьких (предметних) компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності шляхом набуття власного естетичного досвіду. До завдання входять: виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та навколишньої дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти й інтерпретувати художні твори і сприймати та оцінювати естетичні явища; формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність і специфіку мистецтва різних видів; розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їхніх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження і спілкування [6].



Згідно з новими Типовими навчальними планами, затвердженими Міністерством освіти та науки України освітня галузь “Мистецтво” у початковій, основній та старшій школах реалізується навчальним предметами “Образотворче мистецтво” та “Музичне мистецтво” або інтегрованим курсом “Мистецтво” за вибором загальноосвітнього навчального закладу.

Період 2013 – 2014 н.р. є другим роком впровадження нових навчальних програм початкової школи, які розроблені відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердже-ного Постановою КМУ № 462 від 20.04.2011. Вивчення мистецьких дисциплін у 1 – 2 класах здійснюється за новими навчальними програмами, затвердженими МОНмолодьспорту (наказ від 12.09.2011 р. № 1050):



  • Музичне мистецтво” авт. Хлєбнікова Л.О., Дорогань Л.О., Івахно І.М., Кондратова Л.Г., Корнілова О.В., Лобова О.В., Міщенко Н.І.

  • Образотворче мистецтво” авт. Шмагало Р.Т., Марчук Ж.С., Вачкова І.Б., Чорний О.В., Гнатюк М.В.

  • Мистецтво” авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В., Дмитренко О.М.

Учні 3 – 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році продовжують опановувати мистецтво за навчальними програмами 2006 р.:

  • Мистецтво” (авт. Масол Л.М., Бєлкіна Е.В., Оніщенко О.І., Очеретяна Н.В., Рагозіна В.В.);

  • Музика” (авт. Ростовський О.Я., Хлєбнікова Л.О., Мар-ченко Р.О.);

  • Музика” (авт. Лобова О.В.);

  • Образотворче мистецтво” (авт.: Любарська Л.М., Вовк Л.В.).

Варто зазначити, що у 2013 – 2014 рр. з предметів художньо-естетичного циклу у початковій школі скасовано домашні завдання та змінено систему оцінювання учнів початкової школи – введено мотиваційну шкалу оцінювання (оцінювання без балів). Це здійснено задля поглиблення інтересу учнів до художнього пізнання, розкриття їх потенційних здібностей та задатків, надання впевненості у свої сили і можливості, забезпечення емоційного комфорту (релаксації) дитини при вивчення предметів художньо-естетичного циклу. Мотиваційними критеріями виступають: наявність інтересу до вивчення предметів художньо-естетичного циклу; спрямованість діяльності на сприймання творів, їх пізнання та власну творчість; відчуття самодостатності себе та інших у процесі художньо-творчої діяльності (на що потребується мудрість і розважливість учителя); розвиненість ініціативності, активне творче самовираження на уроках і в позаурочний час. Рекомендовано використовувати додатково одну годину за рахунок варіативної складової навчального плану [6].

Вивчаючи зміст навчальної програми “Музичне мистецтво” для початкової школи (авт. Хлєбнікова Л.О., Дорогань Л.О., Івахно І.М., Кондратова Л.Г., Корнілова О.В., Лобова О.В., Міщенко Н.І.), було з’ясовано, що в її основу покладено широкий культурологічний підхід. Програма також передбачає варіативність, поліхудожність, наступність і неперервність завдань і змісту музичної освіти у початковій та основній школі. Однак наступність та неперервність з попередньою ланкою музичної освіти – дошкільною, на жаль, у програмі не передбачена. Програма, ґрунтуючись на музично-педагогічній концепції Д.Б. Кабалевського, ставить активне сприйняття музики в основу музичної освіти, яке на перший план виводить аналіз й інтерпретацію музичних творів. Тематична структура програми дає змогу об’єднати на одному занятті такі види музичної діяльності, як: сприймання музики, ритмічну та пластичну імпровізацію, вивчення музичних термінів і понять, інсценування пісень тощо. Програма надає вчителеві творчу свободу у виборі навчально-педагогічної методики та уможливлює досягнення цілісності й єдності навчального процесу як на окремому уроці, так і протягом семестру [6].

Досліджуючи програму “Мистецтво” для 1 – 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Л.М. Масол, О.В. Гайдамака, Н.В. Очеретяна, О.М. Дмитренко), нами було виявлено спрямування програми на поліхудожнє виховання особистості та формування в учнів основ цілісної картини художнього світу. Зміст програми інтегрує музичну, образотворчу і мистецько-синтетичну змістові лінії. Мета програми полягає у формуванні комплексу ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетент-ностей для забезпечення здатності художньо-творчої самореалізації дитячої особистості у процесі сприймання й інтерпретації мистецьких творів і практичної художньо-творчої діяльності. Програма вміщує навчальні, виховні та розвивальні завдання. Серед навчальних виокремлюються: надання системи початкових знань щодо видів та жанрів мистецтва, вивчення взаємозв’язку художньо-образної мови музичного та візуального мистецтв у взаємозв’язку з хореографією, театром і кіномистецтвом (синтетичними мистецтвами); розширення художньо-естетичного досвіду, опанування елементарними художньо-практичними вміннями та навичками, набуття початкового досвіду у процесі художньо-образної творчої діяльності тощо. До виховних завдань належать: виховання естетичного ставлення до дійсності та емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатності сприймати, оцінювати та інтерпретувати художні твори, надання ціннісних орієнтацій та елементарних світоглядних установок, виховання потреби у художньо-естетичному вдосконаленню тощо. Розвивальні завдання визначають: розвиток мистецьких здібностей та емоційно-почуттєвої сфери, художньо-образного мислення і творчого потенціалу особистості тощо. Зміст програми вибудовано згідно з моделлю поліцентричної інтеграції мистецьких знань, що полягає у домінуванні музичної й образотворчої змістової лінії з додаванням до них елементів хореографії, театру та кіно. Спільним та об’єднувальним для всіх видів мистецтв є відображення закономірностей людського буття у художніх образах. Інтеграція мистецьких знань учнів здійснюється на духовно-світоглядному, естетико-мистецтвознавчому та психолого-педагогічному рівнях. Наскрізними компонентами змісту програми є: сприймання, аналіз-інтерпретація та естетична оцінка творів мистецтв; мистецька самореалізація у процесі практично-творчої діяльності; засвоєння естетико-мистецтвознавчих термінів і понять [6].

Варто зазначити, що означена програма єдина з проаналізованих вище має наступність щодо дошкільної та початкової освіти, що істотно вирізняє її з-поміж інших у позитивному сенсі. Наступність і неперервність у музичному навчання дошкільників й молодших школярів є малодослідженим питанням і потребує наступного розв’язання. У теорії та практиці саме дошкільна та початкова шкільна освітні сфери залишаються найбільш розмежованими і відокремленими одна від одної. Дотримання принципу наступності музичного розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку актуалізує необхідність розробки як засобів і методів, так і цілей музичної освіти. Зміст музичного навчання молодших школярів повинен розширювати, логічно продовжувати та доповнювати зміст навчання музики дошкіль-ників з урахуванням надбань і досвіду дошкільного дитинства.



Дослідження стану нормативно-правових документів та практики виявило, що у процесі навчання музики дітей молодшого шкільного віку перевага надається розвитку знаннєвої функції особистості, мистецької компетентності та інтелектуальності. В теорії та практиці початкової школи спостерігається недостатнє використання сили впливу музики на здоров’я та психофізіологічні стани дитячої особистості. Поза належною увагою залишається процес розкриття індивідуальності кожної дитини, усвідомлення її самодостатності та значущості.

Отже, на основі нашого дослідження ми дійшли таких висновків:

    • аналіз нормативно-правових документів початкової шкільної освіти виявив наявність особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів до системи музичного навчання початківців;

    • вивчення змісту навчальних програм виявило наявність переваги знаннєвої функції музичної освіти над емоційно-почуттєвою, що призводить до однобокого інтелектуалізму шкільного музичного навчання дітей молодшого шкільного віку;

    • дослідження сутнісної основи чинних навчальних планів і програм виявило неналежне виконання принципу наступності між дошкільною та початковою шкільною освітою;

    • з усіх досліджених навчальних програм лише навчальна програма “Мистецтво” враховує необхідність дотримання принципу наступності з дошкільниками та віддає перевагу емоційно-почуттєвому спрямування музичного навчання дошкільників;

    • використанням музикотерапії у процесі музичного навчання молодших школярів створює сприятливі умови для гармонійного переходу від дошкільного періоду до шкільного та спрямовує музичне навчання на розвиток і гармонізацію емоційно-почуттєвої сферу дитини.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Комунальний вищий навчальний заклад «херсонська академія неперервної освіти» херсонської обласної ради кафедра теорії і методики виховання
2015 -> Серце віддане дітям штрихи до життєвого і творчого шляху українського педагога-гуманіста Василя Сухомлинського
2015 -> Заліток Людмила Михайлівна
2015 -> Людинознавчi
2015 -> Судова помилка в адміністративному судочинстві
2015 -> Програма навчальної дисципліни антропологія літератури
2015 -> Міждисциплінарні зв’язки: дисципліну «Психологічна служба»
2015 -> Концепція сучасного підручника з географії для основної школи


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   127   128   129   130   131   132   133   134   ...   219


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка