Випуск тридцять перший



Сторінка113/219
Дата конвертації07.10.2019
Розмір4,48 Mb.
1   ...   109   110   111   112   113   114   115   116   ...   219
Другу позицію посідали такі дисципліни, як: давньогрецька філологія; латинська філологія; мовознавство.

На третьому місці розташувалися: історія; археологія; філософія.

Розглянемо детальніше умови викладання названих дисциплін.



1. Візантійська філологія

Студенти мали відвідати дві обов’язкові дисципліни: “Читання візантійських текстів” (1 семестр) та “Вступ до грецької палеографії” (8 семестр). Окрім цього, необхідно було прослухати три відносно обов’язкові поглиблені лекційні курси з таких, як: “Візантійська філологія”, “Ранній візантійський період”, “Середньовізантійський період”, “Післявізантійський період”, “Загальні теми”. Для того, що відвідувати предмет “Візантійська філологія”, майбутні філологи мали прослухати такі дисципліни, як “Вступ до класичної філології”, “Давньогрецька тематика”, “Латинська тематика”, “Читання візантійських текстів”, “Вступ до грецької палеографії”, “Вступ до новогрецької філології” та “Вступ до теорії літератури”. Окрім цього, студентам необхідно було відвідати один семінарський курс з дисципліни “Візантійська філологія”.



2. Новогрецька філологія

Майбутні філологи були зобов’язані успішно скласти три обов’язкові дисципліни, а саме: “Вступ до новогрецької філології”, “Історія новогрецької літератури”, “Вступ до новогрецького віршування”. Також необхідно було прослухати сім відносно обов’язкових поглиблених лекційних курсів з таких, як: “Новогрецька філологія”, “Середньовічна література, література епохи Відродження, народна пісня”, “Від падіння Криту і до 1821 року”, “Література Іонічних островів”, “Проза XIX – початку XX століть”, “Поезія XIX – початку XX століть”, “Новітня проза”, “Новітня поезія”, “Загальні теми”. Для відвідування лекцій з предмету “Новогрецька філологія” необхідно було скласти іспити з таких дисциплін, як: “Вступ до класичної філології”, “Давньогрецька тематика”, “Латинська тематика”, “Читання візантійських текстів”, “Вступ до грецької палеографії”, “Вступ до новогрецької філології” та “Вступ до теорії літератури”. Окрім цього, студентам мали відвідати два семінарські курси з блоку “Новогрецька філологія”.

3. Теорія літератури-порівняльна філологія

Майбутні фахівці мали засвоїти одну обов’язкову дисципліну – “Вступ до теорії літератури” та одну відносно обов’язкову поглиблену з цього ж блоку (після четвертого семестру). Для відвідування курсу “Вступ до теорії літератури” необхідно було прослухати: “Вступ до класичної філології”, “Давньогрецька тематика”, “Латинська тематика”, “Читання візантійських текстів” та “Вступ до новогрецької філології”. Для відвідування поглибленої дисципліни, окрім названих вище, вимагалося ще засвоєння таких: “Вступ до грецької палеографії”, “Вступ до новогрецького віршування” та “Вступ до теоретичного мовознавства”.



4. Давньогрецька філологія

Окрім дисциплін “Вступ до класичної філології” та “Давньо-грецька тематика”, студенти мали відвідати чотири лекційні курси з тих, що пропонує відділення класичної філології та філософії.



5. Латинська філологія

Майбутні фахівці мали скласти іспити з однієї обов’язкової дисципліни “Латинська тематика” та з одного лекційного курсу від відділення класичної філології та філософії. Відвідування дисциплін з блоку латинської філології мало завершитися до четвертого семестру.



6. Мовознавство

Окрім обов’язкової дисципліни “Вступ до теоретичного мовознавства”, студенти мали відвідати ще три відносно обов’язкові поглиблені лекційні курси з цієї галузі.



7. Історія

Майбутні філологи мали скласти чотири відносно обов’язкові історичні дисципліни, які пропонувалися відділенням історії та археології. Ці дисципліни були розподілені так: одна дисципліна з давньої історії, друга – з візантійської історії; третя – з середньовічної та новітньої історії, четверта – з сучасної історії.



8. Археологія-історія мистецтва

Цей блок не був обов’язковим у професійній підготовці майбутніх філологів, проте їм як дисципліну вільного вибору пропонувалося вивчення одного курсу з візантійської археології та одного – з новітнього та сучасного мистецтва від відділення історії та археології.

9. Філософія

Студентам необхідно було відвідати дві дисципліни від відділення класичної філології та філософії [3, 225 – 226].

Отже, бачимо, що на відділенні візантійської та новогрецької філології значно більша увага надавалась літературній, а не мовній підготовці майбутніх філологів. Власні спостереження та бесіди з професорсько-викладацьким складом, зокрема деканом філософського факультету М. П’єрісом, дають підстави так пояснити цей феномен. На думку кіпрських науковців, мова має вивчатися не під час засвоєння її системи (розділів мовознавства), а в процесі читання, розуміння, аналізу різноманітних літературних, і не лише (філософських, історичних, культурних тощо) творів певних епох. Також розвитку комунікативної компетенції у письмі більше сприяє не вивчення розділів мовознавства, а написання творів, різноманітних есе за прочитаними текстами.

Щодо відділення класичної філології та філософії, то майбутні філологи мали прослухати й успішно скласти 44 дисципліни, яким відповідало 240 кредитів. Кожний кредит передбачав 25 – 30 годин роботи студента.

Навчальний план включав: тринадцять дисциплін з давньо-грецької філології; вісім – з латинської філології; одну – з візантійської філології; шість – з новогрецької філології; чотири – з мовознавства; чотири – з історії; чотири – з філософії; три вільного вибору; три з іноземної мови [3, 239].

Найважливішим блоками вважалися: давньогрецька філологія, латинська філологія, мовознавство (переважно історичне). Розглянемо їх детальніше.



  1. Давньогрецька філологія

Вивчалися давні епос, лірична поезія, драма, історіографія, філософія, риторика, наукова література, елліністична поезія, літературна теорія, роман, журналістика, поезія пізньої античності.

  1. Латинська філологія

Відбувалось ознайомлення з латинським епосом, ліричною поезією, драмою, сатирою, історіографією, філософією, риторикою, романом, середньовічними текстами.

  1. Мовознавство

Забезпечувалося засвоєння таких тем: індоєвропейські мови, прагрецька мова, лінійне та мікенське письмо, кіпрська складова азбука, алфавіти та грецькі діалекти першого тисячоліття до н. е., грецьке койне елліністичного та римського періодів1, аттикізм2, грецька мова пізньої античності [3, 242].


Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Комунальний вищий навчальний заклад «херсонська академія неперервної освіти» херсонської обласної ради кафедра теорії і методики виховання
2015 -> Серце віддане дітям штрихи до життєвого і творчого шляху українського педагога-гуманіста Василя Сухомлинського
2015 -> Заліток Людмила Михайлівна
2015 -> Людинознавчi
2015 -> Судова помилка в адміністративному судочинстві
2015 -> Програма навчальної дисципліни антропологія літератури
2015 -> Міждисциплінарні зв’язки: дисципліну «Психологічна служба»
2015 -> Концепція сучасного підручника з географії для основної школи


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   109   110   111   112   113   114   115   116   ...   219


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка