Випуск тридцять перший



Сторінка112/219
Дата конвертації07.10.2019
Розмір4,48 Mb.
1   ...   108   109   110   111   112   113   114   115   ...   219
Метою статті є простежити зміни у цілях та змісті мовної підготовки бакалаврів-філологів на філософському факультеті університету Кіпру наприкінці XX – початку ΧΧΙ ст.

У Республіці Кіпр перший вищий навчальний заклад – Кіпрський університет – розпочав свою діяльність лише з 1992 р.



Підготовка бакалаврів філології наприкінці ΧΧ – початку ΧΧΙ ст. здійснювалася на філософському факультеті, який складався з трьох відділень: 1) візантійської та новогрецької філології; 2) класичної філології та філософії; 3) історії та археології. Відповідно забезпечувалася підготовка фахівців за трьома напрямами, котрі мали таку ж назву, що й самі відділення.

У зв’язку з тим, що інтерес для нашого дослідження викликають перші два відділення філософського факультету (візантійської та новогрецької філології і класичної філології та філософії), з’ясуємо мету підготовки фахівців саме на них.

Наприкінці ΧΧ – початку ΧΧΙ ст. головними завданнями підготовки філологів на відділенні візантійської та новогрецької філології були:


        • вивчення грецької мови та літератури від прийняття християнства і до сьогодні із акцентом на попередніх історичних періодах (від архаїчної до елліністичної епох);

        • дослідження грецької літератури в європейському та світовому контексті;

        • вивчення грецької мови та літератури на Кіпрі.

Кінцевою метою підготовки фахівців на відділенні візантійської та новогрецької філології було проголошено виховання у студентів критичної думки, надання їм систематизованих знань високого наукового рівня та розширення їх духовних горизонтів [3, 239].

Згідно з визначеними завданнями підготовки філологів, на відділенні особлива увага приділялася таким галузям знань, як: візантійська філологія, новогрецька філологія, теорія літератури, порівняльне літературознавство.

Відділення класичної філології та філософії, яке пропонувало отримання на вибір двох дипломів (з класичної філології або філософії), ставило таку мету підготовки фахівців:


        • бездоганне оволодіння давньогрецькою та латинською мовами;

        • вивчення давньогрецьких та латинських літературних творів, ознайомлення з історією розвитку давньогрецької та латинської літературної традиції;

        • вивчення візантійської та новогрецької мови і літератури з метою розвитку міжгалузевих наукових інтересів студентів [3, 239].

Проаналізуємо зміст підготовки філологів на цих відділеннях.

Термін навчання на відділенні візантійської та новогрецької філології для отримання диплому бакалавра становив вісім семестрів, протягом яких студентам необхідно було набрати 240 кредитів, що розподілялися на 45 дисциплін. Навчальні курси поділялись на:



        • десять обов’язкових вступних дисциплін, під час викладання яких майбутні філологи вводилися до основ тієї науки, що вивчалась;

        • двадцять вісім відносно обов’язкових курсів (лекційні та семінарські), які пропонували поглиблене вивчення основ тієї чи іншої наукової галузі. З них 26 предметів – літературного спрямування, решта – стосувалась таких наук, як мовознавство, історія, філософія;

        • чотири предмети вільного вибору (пропонувалися іншими відділеннями філософського факультету, їх відвідування починалось з четвертого семестру);

        • три дисципліни з іноземної мови (мається на увазі, що іноземна мова, яку обрали студенти, вивчалась протягом перших трьох семестрів).

Окрім основних дисциплін навчального плану, відділення пропонувало студентам прослухати вступні та поглиблені курси на відділенні наук про виховання (Τμήμα Επιστήμων της Αγωγής) Факультету гуманітарних та соціальних наук. Ці курси були покликані підготувати майбутніх фахівців до викладання новогрецької мови та літератури у середній школі [3, 225].

Розглянемо зміст обов’язкових дисциплін професійної підготовки фахівців на відділенні візантійської та новогрецької філології наприкінці ΧΧ – початку ΧΧΙ ст.

З десяти обов’язкових предметів викладання семи забезпечувало відділення візантійської та новогрецької філології. Кожному з них відповідало по шість кредитів ECTS. Більшість дисциплін стосувалася питань візантійської та новогрецької літератури і лише одна була присвячена питанням мовознавства.

Так, у першому семестрі студентам пропонувалася дисципліна “Читання візантійських текстів”, протягом якої відбувався вступ до техніки читання й вивчення творів візантійських митців, до особливостей середньовічної мови та техніки використання відповідних допоміжних засобів (словників, граматик, посібників тощо). Тексти, що обирались для читання, включали цілий спектр літературних жанрів та стилістичних різновидів з I до XV ст.

Предмет “Вступ до новогрецької філології” вводив першокурсників до розуміння різноманітних питань новогрецької філології, як наприклад: історія літератури, галузева термінологія, есе (академічне есе), літературна критика, тощо.

Під час викладання курсу “Вступ до теоретичного мовознавства” у першому або четвертому семестрі відбувалось ознайомлення майбутніх філологів з головними поняттями новітньої лінгвістичної науки. Вивчалися відмінності синхронії-діахронії, мови-мовлення; пояснювалось вивчення мови як системи; обговорювався пошук універсальних мовних характеристик. Із наголосом на описі та поясненні мовного матеріалу вивчалися головні розділи мовознавства: фонетика, фонологія, морфологія, синтаксис, семасіологія, прагматика.

На заняттях з дисципліни “Вступ до новогрецького віршування”, яка викладалася з третього до шостого семестру, аналізувався вплив переважно італійського віршування на поезію XIX ст., перехід до верлібру (вільного віршу).

Останні три обов’язкові дисципліни викладалися у восьмому семестрі.

Під час засвоєння курсу “Вступ до грецької палеографії” студенти знайомились з історією грецького письма та рукописів від моменту виникнення писемного коду (II ст. після н. е.) і до заснування перших друкарень (XVI ст. н. е.). Вивчались як теоретичні теми (письмо, техніки виготовлення писемних пам’яток, економічний та соціальний контексти тощо), так і організовувалися вправляння у читанні та транскрибуванні рукописів.

Метою дисципліни “Вступ до теорії літератури” було розуміння головних понять теорії літератури, літературної діяльності та літературної критики. Вивчалися фундаментальні праці з теорії літератури із наголосом на таких важливих питаннях, як: наслідування, зв’язок автора з текстом, автономія тексту, роль читача тощо. Теоретичні концепції аналізувалися у межах їх історичного становлення та організувались вправи із аналізу різноманітних літературних і критичних текстів.

На заняттях з “Історії новогрецької літератури студенти вивчали головні літературні твори, починаючи з XV ст. Досліджувались такі періоди: 1) від падіння Константинополя (1453) і до падіння Криту (1669); 2) XVIII ст. (Просвітництво); 3) поезія, проза та критика XIX – XX ст. Цікаво, що ще в першому семестрі майбутнім філологам надавався список літературних творів та критичних есе, які необхідно було прочитати для успішного засвоєння предмету.

Зауважимо, що інші три обов’язкові дисципліни прослуховувались у першому семестрі, їх викладання забезпечувалися відділенням класичної філології та філософії.

Так, під час засвоєння курсу “Вступ до класичної філології” студенти вивчали такі теми, як: давня література (періоди, жанри і стилі, головні представники); критика давніх текстів; філологічні основи і методи від давнини і до сучасності; засоби дослідження: словники, граматики, електронні засоби тощо.

Дисципліна “Давньогрецька тематика була спрямована на читання вибраних уривків з прозових творів видатних митців Аттики. Головна увага зосереджувалася на таких темах: мова та стиль творів; критика твору; процес перекладу.

Під час вивчення курсу “Латинська тематика студенти знайомилися з вибраними прозовими творами римської літератури, виконуючи при цьому й мовностилістичні вправи на їх матеріалі. Також аналізувались і деякі поетичні тексти [3, 227].

Окрім цього, студенти мали відвідати три семінарські курси, яким відповідав 21 кредит, по сім кредитів кожному, та 32 лекційні, котрим було присвячено 160 кредитів, по п’ять кожному.

Аналіз навчальних планів показав, що головними науковими галузями, які посідали чільне місце в професійній підготовці філологів, були: візантійська філологія; новогрецька філологія; теорія літератури (порівняльне літературознавство).




Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Комунальний вищий навчальний заклад «херсонська академія неперервної освіти» херсонської обласної ради кафедра теорії і методики виховання
2015 -> Серце віддане дітям штрихи до життєвого і творчого шляху українського педагога-гуманіста Василя Сухомлинського
2015 -> Заліток Людмила Михайлівна
2015 -> Людинознавчi
2015 -> Судова помилка в адміністративному судочинстві
2015 -> Програма навчальної дисципліни антропологія літератури
2015 -> Міждисциплінарні зв’язки: дисципліну «Психологічна служба»
2015 -> Концепція сучасного підручника з географії для основної школи


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   108   109   110   111   112   113   114   115   ...   219


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка