Вип. 15, 2016 Педагог±ка


Виклад основного матеріалу



Скачати 109,7 Kb.
Сторінка8/14
Дата конвертації24.03.2020
Розмір109,7 Kb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14
Виклад основного матеріалу. 

Головним завданням вищої землевпорядної освіти є 

підготовка фахівців галузі «Геодезії та землеустрою», які мають чіткі уявлення про уста-

лений розвиток земельних відносин, дотримуються правових і екологічних норм у профе-

сійній діяльності, самостійно мислять, здатні до творчого наукового пошуку, спроможні 

вирішувати завдання щодо використання та охорони земель, є конкурентоспроможними 

на ринку праці. Вищезазначені здобуті якості є визначальними в особистісно-професій-

ному профілі інженера-землевпорядника.

Поняття «Професійна компетентність» інженера-землевпорядника характеризується 

ємністю та включає ряд компетентностей, серед яких найвищу позицію, згідно з Євро-

пейською системою кваліфікацій (ЄСК) посідає дослідницька. Відповідно до нових ви-

мог дослідницька компетентність, набута під час навчання у ВНЗ, є інтегративним утво-

ренням, тісно переплітається з іншими складовими професійної компетентності.

Дослідницька компетентність як цілісна інтегративна якість особистості, що поєднує 

знання, уміння, навички, досвід діяльності дослідника, ціннісне ставлення та особистіс-

ні якості та виявляється в готовності й здатності здійснювати дослідницьку діяльність з 

метою отримання нових знань шляхом застосування методів наукового пізнання, застосу-

вання творчого підходу в цілепокладанні, плануванні, прийнятті рішень, аналізі та оцінці 

результатів дослідницької діяльності [4, 55–62]. 

Якість підготовки сучасного фахівця галузі землеустрою, з точки зору компетентнісно-

го підходу, розуміється в сучасних дослідженнях як рівень розвитку професійних умінь і 

сформованості психологічної готовності до професійної діяльності. На цій підставі вважає-

мо, що цілісна професійна компетентність інженера-землевпорядника дає йому можливість 

ефективно вирішувати коло професійних завдань, а науково-дослідна компетентність є її 

складовою частиною. Через це формування науково-дослідницької компетентності майбут-

нього землевпорядника передбачає перехід від навчальної діяльності до науково-дослідної і 

далі до професійної в контексті ефективного вирішення певного кола професійних завдань.

Отже,  науково-дослідна  діяльність  у  вищому  навчальному  закладі  є  важливою 

об’єктивною умовою формування цілісної професійної компетентності інженера-землев-

порядника, оскільки під час науково-дослідної роботи студента відбувається формування 

важливої якості сучасного фахівця – його науково-дослідницької компетентності.

Щодо  сутності  поняття  «науково-дослідницька  компетентність»,  то  на  сьогодні  у 

дослідженнях  зустрічаються  різні  її  трактування.  Так,  Т.  Міщеніна  визначила  поняття 

«дослідницька  компетентність  майбутнього  вчителя  філологічних  спеціальностей»  як 

внутрішню потребу особистості в дослідницькій діяльності у процесі навчання у вищій 

школі, визначення її вагомого місця у фаховій діяльності, а також уміння майбутнього 

вчителя  філологічних  спеціальностей:  1)  володіти  методологією  наукової  творчості; 

2) спостерігати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати й передбачати наслідки влас-

ної наукової діяльності з психолого-педагогічних, філологічних дисциплін; 3) висувати 

гіпотези щодо розв’язання дискусійних питань із психолого-педагогічних, філологічних 




426  

 Актуальн± питання гуман±тарних наук. Вип. 15, 2016

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Педагог±ка

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

дисциплін і залучати учнів до участі в дискусіях; 4) виконувати дослідницьку роботу з 

філології, педагогіки, методики навчання мови та літератури; 5) проводити мовознавчий/

літературознавчий і педагогічний експеримент й обґрунтовувати його результати; 6) ор-

ганізовувати дослідницьку діяльність учнів із філології; 7) здійснювати самоосвіту, само-

вдосконалення, моніторинг дослідницької діяльності [11]. 

Під дослідницькою компетентністю педагога розуміють цілісну, інтегративну якість 

особистості, що поєднує в собі знання, уміння, навички, досвід діяльності педагога, цін-

нісні ставлення та особистісні якості і виявляється в готовності і здатності здійснювати 

дослідницьку діяльність з метою отримання нових знань шляхом застосування методів 

науково-педагогічного пізнання, застосування творчого підходу у плануванні, прийнятті 

рішень, аналізі та оцінці результатів дослідницької діяльності [12].

Як стверджує І. Зимняя, науково-дослідницька компетентність є комбінація систем-

них полідисциплінарних інтегрованих знань; багатофункціональних пізнавальних умінь, 

що постійно саморозвиваються у навчальній, науково-дослідницькій, проективній діяль-

ності; високої мотивації та позитивних ставлень до наукового пошуку та пізнавальних 

цінностей (любов до істини, прагнення до творчості та вдосконалення) [8].

На  думку  А.  Хуторського,  дослідницька  компетентність  –  це  володіння  людиною 

відповідною дослідницькою компетенцією. Під компетенцією розуміють знання як ре-

зультат пізнавальної діяльності людини в певній галузі науки та методи, методики дослі-

дження, які опановують у процесі дослідницької діяльність, а також мотивацію і позицію 

дослідника, його ціннісні орієнтації [14, 57].

Для визначення сутності дослідницької компетентності майбутнього інженера-зем-

левпорядника,  проаналізуємо  освітньо-кваліфікаційну  характеристику  випускника  фа-

культету  землевпорядкування  вищого  навчального  закладу.  У  контексті  досліджуваної 

проблеми нами було визначено, що під час навчання у ВНЗ студент-землевпорядник по-

винен оволодіти уміннями:

розробляти у складі творчого колективу схеми землеустрою, техніко-економічні об-

ґрунтування використання та охорони земельних ресурсів;

встановлювати  на  місцевості  межі  адміністративно-територіальних  утворень  та 

межі господарських ділянок, як об’єктів проектування;

складати проекти створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь і зем-

лекористувань, відводити земельні ділянки у власність або користування, відмежування в 

натурі (на місцевості) вилучених і відведених земельних ділянок;





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка