Відділ освіти Петровської районної в м



Сторінка1/3
Дата конвертації06.05.2020
Розмір151 Kb.
  1   2   3

Відділ освіти Петровської районної в м. Донецьку ради

Районний методичний кабінет

Донецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №111

Умови

підвищення ефективності засвоєння учнями знань з біології
Підготувала

учитель біології

Волошина А.С.

м. Донецьк, 2010 р

Перед сучасним учителем біології сьогодні постає чимало проблем, серед яких – незацікавленість учнів у навчанні. Досвід свідчить про те, що відведеного програмою часу на вивчення багатьох тем недостатньо, а структура, порядок подання тем подекуди не відповідають логічній структурі предмета. Численні терміни й поняття не мають прив’язки до практичного досвіду школярів й не пов’язані логічно між собою. Тому перевантаженість такими поняттями призводить до суто репродукційного їх засвоєння.

Проблеми викладання біології в середній школі належать до найгостріших у сучасній педагогіці, серед яких центральною проблемою педагогічного процесу постає система “засвоєння-забування”. Психолого-фізіологічний аспект даної проблеми досліджений ґрунтовно, чого не можна сказати про педагогічний [1; 2]. Суттєвий внесок у встановлення загальних закономірностей пам’яті зроблений вітчизняними психологами. Відомими є фундаментальні психологічні дослідження П.Блонського, Л.Виготського, Л.Занкова, П.Зінченка, А.Смирнова, А.Леонтьєва, С.Рубінштейна, які висвітлюють також і питання педагогічної практики. Цінні відомості про пам’ять подано в працях прикладного характеру, зокрема в тих, що розкривають її в зв’язку з особливостями засвоєння школярами змісту різних навчальних дисциплін [4].

Засвоєння і забування – взаємообернені процеси, що відбуваються одночасно. У момент засвоєння розпочинається забування і лише ціною значних інтелектуальних зусиль вдається стримати цей процес, забезпечити виживання необхідних знань, умінь, навичок. Один з дослідників цього питання І.Підласий висловлює таку гіпотезу: засвоєння і забування є дзеркальними процесами – хід засвоєння повинен повторювати хід забування і навпаки [1; 2].

Оскільки психологічною основою міцності знань вважають пам’ять, ми пропонуємо спиратися на дидактичний принцип міцності знань. Основні прийоми використання принципу міцності знань і умінь у процесі повторення, закріплення і застосування знань і умінь учнів розроблено в педагогічній літературі добре [5]. Метою нашого дослідження була експериментальна перевірка міцності засвоєння учнями знань у процесі вивчення ними біології та встановлення факторів підвищення якості засвоєння знань в умовах насиченості навчальних програм.

Для оцінювання отриманих результатів користувались такими теоретичними положеннями. У кожній категорії, в кожному понятті мають бути 3 ланки, які характеризували б поняття за повнотою, точністю та узагальненістю уявлень. Саме ці ланки використовувались як критерії при оцінюванні якості засвоєння навчального матеріалу (Сзнм1), а також якості збереження навчального матеріалу в пам’яті (Сзнм2, Сзнм3).



З метою виявлення реального стану засвоєння учнями знань було проведено три зрізи, що відображають якість засвоєння та збереження навчального матеріалу, який викладав учитель. Перший зріз було зроблено відразу після вивчення теми: “Сенсорні системи” (9-ті класи) та “Спадковість і мінливість організмів” (11-ті класи). Другий зріз проведено через короткотривалий проміжок часу (тиждень) після вивчення теми. Третій зріз – через довготривалий проміжок часу (2 тижні) після вивчення теми. Тобто, I зріз відображає якість засвоєння навчального матеріалу (Сзнм1), а II і III зрізи – якість збереження його в пам’яті (Сзнм2 та Сзнм3). Процедура виконання завдання займала 10-15 хвилин.

Для учнів 9-их та 11-их класів після проведення дослідження якості знань із вивчених тем через короткотривалий та довготривалий проміжки часу характерним є зниження результатів за критеріями повноти, точності, узагальненості, що свідчить про нестійке збереження знань у пам’яті учнів, а, отже, про невисоку міцність знань (таблиця 1).



Таблиця 1.

Середнє значення показників якості засвоєння знань учнями


9-их, 11-их класів після вивчення тем: “Сенсорні системи”, “Спадковість та мінливість організмів”.

9-ті класи

П* (бали)

Т*(бали)

У*(бали)

 (бали)

Відтворення знань (%)



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка