«Видавнича група "Основа"»



Сторінка3/193
Дата конвертації24.03.2020
Розмір96,5 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   193
Класні  години  з  психологом

роль 


педагога

 зводиться (у найузагальненішому вигляді) до вироблення 

в  учня  чіткої  та  послідовної  орієнтації  на  певні  шляхи  розвитку,  насам-

перед  —  інтелектуальний  і  етичний  («кожна  людина  повинна  знати  оце  

й оте, уміти поводитися ось таким чином і ось таким»). Саме педагог задає 

більшість  параметрів  і  властивостей  шкільного  середовища,  створюючи  

й  реалізуючи  (часто  неусвідомлено)  концепції  навчання  та  виховання, 

норми оцінювання поведінки та успішності в навчанні, стиль спілкування 

та багато іншого.

Батьки

  виконують  у  цій  системі  роль  носія  та  транслятора  певних 

мікрокультурних  цінностей  —  релігійних,  етичних  та  ін.,  але  при  цьому 

їхній  вплив  має  скоріше  не  формуючий,  а  регулюючий  характер.  Батьки 

меншою  мірою  втручаються  у  процес  вибору  дитиною  конкретних  цілей  

і завдань шкільної життєдіяльності, прагнучи відкинути, закрити ті шляхи 

розвитку,  рух  якими  є  небажаним,  шкідливим  і  навіть  небезпечним  для 

дитини як із фізичної та правової точок зору, так і з огляду на сімейні, куль-

турні, релігійні, національні традиції.

Шкільний  психолог

  створює  умови  для  продуктивного  просування 

дитини такими шляхами, які вона обрала самостійно, відповідно до вимог 

педагога й родини (а іноді й всупереч їм), допомагає їй робити усвідомлені 

самостійні  вибори  в  цьому  складному  світі,  конструктивно  розв’язувати 

неминучі конфлікти, опановувати індивідуально значущі та цінні методи 

пізнання, спілкування, розуміння себе й інших. 

Тобто діяльність психолога багато в чому залежить від тієї соціальної, 

сімейної  та  педагогічної  системи,  в  якій  реально  перебуває  дитина  і  яка 

суттєво обмежена рамками шкільного середовища. Психолог також допо-

магає педагогу визначити психологічні критерії ефективного навчання та 

розвитку школярів, розробити та впровадити певні заходи, форми і мето-

ди  роботи  (які  розглядаються  як  умови  успішного  навчання  та  розвитку 

учнів),  привести  створені  умови  до  певної  системи  постійної  роботи,  що 

дає максимальний ефект.

Отже,  психологічний  супровід  —  це  система  професійної  діяльності 

психолога,  спрямованої  на  створення  соціально-психологічних  умов  для 

успішного навчання та психологічного розвитку дитини в ситуаціях шкіль-

ної взаємодії.

Ідея  безперервності  психологічного  супроводу  зумовлена  як  законо-

мірностями  розвитку  дітей  (вікові  кризи  та  виникнення  психологічних 

новоутворень),  педагогічного  колективу  (динаміки  групового  процесу), 

взаємин між дітьми та батьками, так і ситуативними кризами стосунків.



11

Психологічний  супровід  учнів,  учителів  і  батьків

У процесі спілкування з батьками психолог має можливість обговорю-

вати й коригувати їхнє ставлення до виховання та навчання дітей, до особ-

ливостей  роботи  вчителів,  адміністрації,  що  дозволяє  зблизити  взаємні 

очікування як замовників освітніх послуг (тобто батьків), так і тих, хто ці 

послуги надає (тобто працівників школи), і оптимізувати процес навчання 

та виховання.

спілКУВаннЯ В педагогіЧномУ проЦесі



Людина створена для суспільства.  

Вона не здатна і не має мужності жити сама.

В. Блекстоун

Останнім часом проблема спілкування стала предметом вивчення бага-

тьох наук, і це не випадково, адже спілкування — необхідна умова форму-

вання кожної особистості. Оскільки педагогічний процес передбачає взає-

модію (а значить, і спілкування) педагога й учня, зупинимося докладніше 

на цій темі.

Дитячий психоаналітик анна Фрейд майже століття тому застерігала в 

своїй роботі про три серйозних небезпеки у стосунках з дітьми, що поста-

ють перед шкільними вчителями:

•  перша небезпека з’являється тоді, коли вчителі ігнорують відомості 

про ранні етапи розвитку дитини, яка прийшла до школи;

•  друга — полягає в тому, що близьке спілкування з дітьми призво-

дить до знищення межі між світом дітей і світом дорослих: педагог 

позбувається дорослих цінностей і починає жити у світі дітей;

•  третя — пов’язана з тим, що в учителя може виникнути настільки 

сильне почуття прихильності до якоїсь конкретної дитини, що вона 

сприйматиметься педагогом як рідна.

У разі виникнення третьої небезпеки для педагога є лише один вихід: 

його інтерес до конкретної дитини повинен розвиватися далі — поки він 

не перетвориться на більш загальний і менш особистий інтерес до процесу 

дорослішання, що охоплює всі сфери життя дитини.

Висловлювання а. Фрейд викликало певні запитання. Далі ми наводи-

мо запитання викладачів і відповіді дитячого психолога на них.





Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   193


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка