«Видавнича група "Основа"»



Сторінка21/193
Дата конвертації24.03.2020
Розмір96,5 Kb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   193
Класні  години  з  психологом

•  «Учимося  зручно  вчитися»  —  вивчення  індивідуальних  особли-

востей когнітивних процесів, знаходження раціональних способів 

особистої самоорганізації в навчальній діяльності.

•  «Учимося складати плани на майбутнє» — формування готовності 

до професійного й особистісного самовизначення.

У  межах  таких  курсів  можна  передати  школярам  значний  обсяг  пси-

хологічної  інформації  в  доступній  формі.  У  цьому  полягає  принципова 

відмінність  таких  психологічних  уроків  від  уроків  психології  —  останні 

дають знання, відірвані від логіки реального життя школярів, і тому часто 

є сухими, абстрактними, не включеними в реальну життєдіяльність учнів.

психологіЧниЙ тренінг  

ЯК форма розВиВалЬної роБоти

Психологічний тренінг — це особлива форма групової роботи зі своїми 

можливостями,  обмеженнями,  правилами  й  проблемами,  яка  дозволяє 

людині самостійно формувати навички й уміння з побудови продуктивних 

соціальних міжособистісних стосунків, продуктивної навчальної та іншої 

діяльності, аналізування ситуацій з точки зору як власної, так і партнера. 

Особливість цієї форми навчання полягає в тому, що учень посідає в ній 

активну позицію, а засвоєння нових навичок відбувається в процесі про-

живання, особистого досвіду поведінки, відчуття, дії.

Гра — тренінг — урок... Кожна з цих форм розв’язує свої розвивальні 

завдання у свій спосіб. Гра — «жива» діяльність: вона не навчає, вона роз-

ширює обрії, надаючи досвід вибору та побудови взаємин. 

Тренінг — діяльнісне навчання. Його природа — принципово дискрет-

на (гра є принципово цілісною). 

Тренінг припускає зупинки, рефлексію, повернення до того, що вийш-

ло і що не зрозуміло, повторення, репетицію, іноді фальстарт. У тренінгу 

відкрито  ставиться  завдання  навчання.  можна  повністю  погодитися  

з розумінням тренінгу, наведеним у книзі І. Вачкова та С. Дерябо: «метою 

тренінгу є освоєння клієнтом тієї або іншої діяльності... Що потрібно для 

того, щоб людина була здатна щось робити? Очевидно, що вона повинна: 

1) знати, як робити, 2) хотіти це робити, 3) уміти це робити». 

Урок — форма інформаційніша, «знаннєва». На уроці дуже важко пере-

дати учню технологію самоспонукання до діяльності, тобто навчити його 



Інтерактивне  спілкування

хотіти.  Частково  можна  навчити  конкретної  справи,  але  найпростіше  на 

уроці передати знання про те, як робити.

Звичайно, сучасний урок увібрав у себе ігрові методи й тренінгові про-

цедури; тренінг містить інформаційні блоки й блоки «чистого» проживан-

ня; гра майже завжди завершується обговоренням і рефлексією. 

еклектика — стиль сучасної епохи. І все ж таки дуже важливо розуміти 

вихідні можливості та спрямованість тієї або іншої форми.

розглянемо тренінг як форму розвивальної роботи з дітьми й підлітка-

ми, не перебільшуючи при цьому його ролі.

Сучасний психологічний тренінг, вибудуваний за канонами свого жан-

ру, у школі можливий швидше у виняткових, ніж типових, ситуаціях діяль-

ності психолога. Справа в тому, що типові ситуації не дозволяють втілити 

в життя деякі принципи тренінгової роботи: добровільність, конфіденцій-

ність,  психологічну  безпеку  учасників,  сталість  складу,  певну  тривалість 

кожної зустрічі й зустрічей взагалі, завершення існування групи та ін.

Тренінг припускає відкритість. Інакше не можна, тому що відкритість —  

найважливіша  умова  готовності  людини  до  зміни  та  розвитку,  це  випро-

бування  та  ризик  (особливо  в  дитячій  і  підлітковій  групах!),  це  малень-

кий  подвиг  особистості.  Більшість  людей  готова  до  такого  ризику  тільки  

в ситуації високої психологічної безпеки. І це правильно. 

Створити в школі умови для безпечної відкритості дуже складно. Для 

того щоб дотриматися принципів добровільності й сталості складу групи, 

психологу доводиться бути винахідливим: з одного боку, зібрати в групу тіль-

ки бажаючих (це значить — після уроків); з іншого — утримувати школярів  

у групі, незважаючи на їхню завантаженість, наявність друзів поза групою, 

пізній час та ін. Вочевидь, повноцінний тренінг передбачає таке: діти прийшли  

й  залишаються  його  постійними  учасниками  самі,  завдяки  своїй  внут-

рішній  мотивації;  вони  і  психолог  мають  можливість  працювати  разом  

у комфортному ізольованому приміщенні (не в класі) хоча б 3–4 години на 

тиждень (поспіль) після завершення занять; учасники нічого не виносять 

за межі групи і, крім того, після завершення тренінгу продовжують спокій-

но спілкуватися одне з одним вже на іншому, не настільки глибокому рівні. 

«Наскільки  таке  можливо  в  реальній  шкільній  практиці?»  —  ставимо  ми 

майже риторичне запитання. На жаль, не повною мірою.

Отже, йдеться про істотну модифікацію тренінгової методології та про-

цедур, для того щоб тренінг можна було використати: 

а)  для всього класу; 

б)  обов’язково; 



6


Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   193


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка