«Видавнича група "Основа"»



Сторінка142/193
Дата конвертації24.03.2020
Розмір96,5 Kb.
1   ...   138   139   140   141   142   143   144   145   ...   193
То що ж робити?

1.  Ніколи не допомагайте третій особі, тобто тому, кого не бачили і з ким 

не обговорювали існуючу ситуацію.



12

Класні  години  з  психологом

2.  Ніколи  не  вірте,  що  людина  цілком  безпорадна  (за  винятком  тих 

випадків, коли вона непритомна).

3.  Пропонуйте та допомагайте людям скористатися тими ресурсами, які  

у них є.

4.  Не перебирайте на себе виконання більшої частини роботи. Вимагайте, 

щоб людина, яка звернулася до вас, взяла на себе хоча б половину цієї 

роботи.


5.  Не робіть нічого, чого ви насправді не хочете робити.

Пам’ятайте!

 Кожна людина повинна брати на себе відповідальність за 

власні почуття, проблеми й учинки.

робота  з  тими,  хто  пережив  насильство,  часто  викликає  почуття 

власної  уразливості.  Слухаючи  емоційні,  іноді  страшні,  розповіді,  важко 

відокремити власні почуття від почуттів оповідача. Слухач також потребує 

підтримки: йому необхідно відокремити власні почуття від почуттів жерт-

ви, зрозуміти, що саме з розказаного вплинуло так сильно.

  Для  людини,  яка  постійно  має  справу  з  людськими  проблемами  та 

стражданнями,  дуже  важливо  мати  інші,  не  пов’язані  з  його  роботою, 

заняття: будь-які хобі, захоплення. 

Ви повинні розуміти, що самі є інструментом вашої роботи, тому тур-

бота про себе — важлива частина вашого життя. Свіже повітря, правильне 

харчування — це не тільки запорука психічного та фізичного здоров’я, але 

й гарантія продуктивної роботи.

За даними наукових досліджень, насильство в тій або іншій формі спо-

стерігається  в  кожній  четвертій  родині.  Близько  30 %  загальної  кількості 

навмисних убивств відбувається в родині. Половині всіх злочинів, що були 

скоєні з побутових мотивів (ревнощі, алкоголізм, хуліганство тощо), пере-

дують тривалі сімейні конфлікти.

Соціологічні опитування свідчать про те, що 40 % жертв насильства не 

звертаються до правоохоронних органів через невір’я в їхню спроможність 

розкрити  злочин,  покарати  винного,  а  також  через  повну  незахищеність  

і, як правило, матеріальну або іншу залежність від насильника.

Що стосується дітей — жертв насильства в родині, то вони перебувають 

ще й у правовій залежності від тих, хто скоює щодо них насильницькі дії. 

Їхніми мучителями, як правило, є батьки, які згідно з законом зобов’язані 

представляти та захищати права й законні інтереси своїх дітей. 

Багато для кого результатом побиття стає смерть. Тому досить поши-

реним  явищем  є  втеча  дітей  із  дому,  зумовлена  бажанням  урятуватись 




1

Незаплановані  бесіди

від  власних  батьків;  тисячі  неповнолітніх  перебувають  у  розшуку.  Від 

жорстокого поводження у родині потерпають в основному діти у віці 6–7 

років; 60–70 % таких дітей, яких постійно б’ють (батьки, вітчими, мачухи, 

співмешканці  матері  або  батька),  відстають  у  розвитку,  страждають  на 

різні  фізичні  та  психо-емоційні  розлади.  Багато  хто  з  них  стає  жертвами 

«п’яної педагогіки», яка має трагічні для дитини наслідки. Нерідко батьки 

не тільки самі пиячать, але й залучають до цього своїх дітей, разом із ними 

вживають спиртні напої або наркотичні речовини.

Насильство може відбуватися не тільки в родині. Діти можуть постраж-

дати від насильства також з боку педагогів або однолітків. Наводимо кілька 

порад для батьків щодо поведінки у такому випадку.




Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   138   139   140   141   142   143   144   145   ...   193


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка