«Видавнича група "Основа"»



Сторінка14/193
Дата конвертації24.03.2020
Розмір96,5 Kb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   193
Психологічний  супровід  учнів,  учителів  і  батьків

процесу,  що  здатний  створювати  нові  структури  особистісних  цінностей  

у міру дорослішання людей.

Керування процесом виховання повинно здійснюватися як цілеспря-

мована  побудова  й  розвиток  системи  багатопланової  діяльності  дитини  

і реалізовуватися педагогами завдяки супроводу дітей в «зоні найближчого 

розвитку». Це означає, що на певному етапі розвитку дитина може просу-

ватися далі не самостійно, а під керівництвом дорослих і в співробітництві 

з розумнішими «співтоваришами», а вже згодом — цілком самостійно.

Уключення  дитини  в  організовану  дорослим  діяльність,  у  процесі 

якої  розгортаються  багатопланові  стосунки,  закріплює  форми  суспільної 

поведінки,  формує  її  потребу  діяти  відповідно  до  моральних  зразків,  що 

спонукають діяльність і регулюють взаємини дітей.

мистецтво  виховання  полягає  у  правильному  поєднанні  «мотивів, 

які  розуміють»  і  «мотивів,  які  реально  діють»,  а  також  в  умінні  вчасно 

надати більшого значення успішному результату діяльності, щоб забезпе-

чити перехід до вищого типу реальних мотивів, які керують життям особи- 

стості.  Так,  діти  підліткового  віку  знають  про  суспільно  відповідальне 

життя  дорослого  члена  суспільства.  Проте  лише  включення  в  соціально 

визнану діяльність перетворює ці «мотиви, які розуміють» на «мотиви, які 

реально діють».

Головна  мета  розвитку  особистості  —  якомога  повніша  реалізація 

людиною своїх здібностей і можливостей, самовираження та саморозкрит-

тя. Сформувати ці якості неможливо без участі інших людей, або шляхом 

порівняння  себе  з  іншими,  або  ізолюванням  від  суспільства,  тобто  без 

залучення  інших  людей,  що  передбачає  їхню  активну  співучасть  у  цьому 

процесі.

Таким  чином,  основними  психологічними  якостями,  що  складають 

підґрунтя  розвинутої  особистості,  є  активність,  прагнення  до  реалізації 

себе й свідоме прийняття ідеалів суспільства, перетворення їх на глибоко 

особисті для цієї людини цінності, переконання та потреби.

розширення  кола  потреб,  розвиток  мотиваційно-потрібнісної  сфери 

визначають  характер  формування  конкретних  рис  і  якостей  особистості. 

Такими рисами (які формуються в процесі виховання) є, наприклад:

•  відповідальність і почуття внутрішньої свободи;

•  почуття власної гідності (самоповага) і повага до інших;

•  чесність і сумлінність;

•  готовність до соціально необхідної праці й прагнення до неї;

•  критичність і переконаність;



20

Класні  години  з  психологом

•  наявність стійких ідеалів;

•  доброта й суворість;

•  ініціативність і дисциплінованість;

•  бажання  (уміння)  розуміти  інших  людей  і  вимогливість  до  себе  

й інших;


•  розмірковування, оцінювання та воля;

•  сміливість, готовність діяти, іти на певний ризик — і обережність, 

уникання зайвого ризику.

Зазначені якості не випадково згруповані попарно. Цим підкреслюєть-

ся  відсутність  якостей  «абсолютних».  Найкращу  якість  повинна  врівно-

важувати  протилежна.  Кожна  людина  зазвичай  прагне  знайти  соціально 

прийнятну  й  особисто  для  неї  оптимальну  міру  поєднання  цих  якостей  

у  своїй  особистості.  Тільки  за  таких  умов,  знайшовши  себе  і  сформував-

шись  як  цілісна  особистість,  вона  здатна  стати  повноцінним  і  корисним 

членом суспільства.

Одне  із  центральних  завдань  виховання  полягає  в  тому,  щоб  у  міру 

дорослішання  сформувати  в  людини  гуманістичну  спрямованість  особи-

стості.  Таким  чином,  в  мотиваційно-потрібнісній  сфері  особистості  су-

спільні спонукання, мотиви соціально-корисної діяльності повинні пере-

важати над егоїстичними мотивами. Чого б не робив, про що б не думав 

підліток, мотив його діяльності повинен містити уявлення про суспільство 

й іншу людину.

Взаємини підлітКіВ і дорослих

Важливою та складною проблемою підліткового віку, що має як пси-

хологічний, так і соціальний аспекти, є проблема взаємин підлітків і доро- 

слих.  Насамперед  це  стосується  взаємин  підлітків  із  батьками  й  учите-

лями.


аналізуючи світ власних переживань, оцінюючи свою поведінку, підлі-

ток постійно порівнює свої переживання з переживаннями й поведінкою 

дорослих. Цей світ підліток відтворює за посередництва дорослих людей. 

Наступність  поколінь  завжди  передбачає  два  світи  —  світ  дорослих  і  світ 

дітей.  Відносини  між  цими  світами  нерівноправні,  але  і  дорослі,  і  діти 

вважають  їх  цілком  природними.  Щоправда,  у  підлітка  ця  природність 

взаємин викликає сумніви, які збільшуються у міру дорослішання.



21


Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   193


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка