Вічне шекспірівське "бути чи не бути?" супроводжує предмет "Зарубіжна література"



Сторінка14/146
Дата конвертації24.03.2020
Розмір1,5 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   146
БІОГРАФІЯ ПИСЬМЕННИКА 

І ВИКЛАДАННЯ ЛІТЕРАТУРИ

*

Ю.І.Ковбасенко



У старих поганих біографічних роботах,

якщо біографічні факти не пояснювали роботу митця, казали:

"Несприятливі умови не завадили такому!то написати таку!то роботу".

Віктор Шкловський. 1930

Проаналізовано проблему

вивчення  біографічних

відомостей про письмен!

ників (БВП) у курсі  зару!

біжної літератури.  Роз!

крито  питання: функції і

питома вага біографічних

відомостей про письмен!

ників; головні дидактичні

функції вивчення БВП у

школі; мінімізація обсягу

БВП як методична проб!

лема;  "оптимальний міні!

мум" БВП у навчальній лі!

тературі; зміст "опти!

мального мінімуму" БВП.

Доводиться, що  БВП –

периферія літературної

освіти, а літературний

твір (часто – і літера!

турний процес) – її безу!

мовний центр.

Проанализирована проб!

лема изучения биографи!

ческих сведений о писате!

лях (БДП) в курсе зару!

бежной литературы.

Раскрыты вопросы: фун!

кции и удельный вес био!

графических сведений о

писателях; главные ди!

дактические функции

изучения БДП в школе;

минимизация объема БДП

как методическая пробле!

ма; "оптимальный" мини!

мум БДП в учебной лите!

ратуре; содержание "оп!

тимального минимума"

БДП. Доказывается, что

БДП – периферия лите!

ратурного образования, а

литературное произведе!

ние (часто – и литера!

турный процесс) – ее не!

сомненный центр. 

Problem of writer's biog!

raphy studying in the fra!

mework of foreign literature

course is analyzed. Article

covers such questions as

functions and relative den!

sity of the writer's biog!

raphy; main didactic functi!

ons of studying writer's bi!

ography at school; minimi!

zing the amount of biog!

raphy data studying as the

methodological problem;

'optimal' minimum of wri!

ter's biography data in the

textbooks, content of 'opti!

mal' minimum of writer's bi!

ography data. It approves

that writer's biography data

is the periphery of literature

education and work (and li!

terature process is very of!

ten too) is its real center. 

П

По

одда

аєєттььссяя   зз   р

ре

едда

акктто

ор

рссьькки

им

ми

и

сскко

ор

ро

очче

енннняям

ми

и  

Ю.І. Ковбасенко 

____________________________

*

Статтю було надруковано в громадському науково!методичному журналі "Тема. На

допомогу вчителю зарубіжної літератури". – 2002. – № 2. – С. 4!47.

1

Див., наприклад: История всемирной литературы: В 9!ти т. – Т. 3. – М.: Наука, 1985. –

С. 310 – 331. До речі, про життєвий шлях Шекспіра (як і Гомера) теж ніхто не знає до пут!

тя. Учені до такої міри плідно вивчали його біографію, що бідний драматург зрештою "пе!

ретворився" на жінку – королеву Єлизавету І (там само, С. 317).

2

Каплан И.Е. Изучение биографии писателя в старших классах: Пособие для учителя. – М.:

Просвещение, 1964. – С. 3. (Тут і далі у цитатах виділення моє. – Ю.К.).

3

До речі, гіпертрофована увага радянської школи саме до виховної функції БВП обумовила й

те, що до державних  навчальних програм практично не потрапляли хоч і талановиті, але

ідеологічно небажані письменники (такі, як католик Педро Кальдерон або "український фа!

шист" Євген Маланюк).


родних мас" загалом слабенької "викриваль$

ної" брошури Олеся Бузини "Вурдалак Шев$

ченко". Отже,

9

письменницькі "ікони" мають стійку тенденцію до



перетворення на "карикатури".  То чи не краще об;

межитися скромним портретом: менше лаку – менші

тріщини? Або навіть 

ш

шттр

ри

ихха

ам

ми

и   ддо

о   ппо

ор

рттр

ре

етта

а

(див.


нижче)?

То, може, взагалі нічого не ретушувати, не

лакувати, а зразу робити "холодний душ для

юних душ": розповідати їм усю правду про

життя письменників? А, може, взагалі нічого не

розповідати? А, може, розповідати, але не все?

Адже нема витонченішого обману, ніж до$

зована правда. А раптом учень спитає "про

щось таке", то завжди можна пояснити, що от

саме на цю деталь на уроці часу якраз і не вис$

тачило. Так, раніше частенько доводилося чу$

ти, як учителі російської літератури натхнен$

но розповідали на уроках про ранню любов до

читання Олександра Пушкіна. Причому, заз$

вичай підтекст був таким: "ви не читаєте, то

беріть приклад із видатного поета". Виховний

потенціал викладання літератури зростав ще

й від того, що хлопчик читав попри сувору за$

борону батьків. Та що, коли б хтось спитав, а

що саме

читав юний геній? А читав він гарно

ілюстровану бібліотеку гривуазної (в сучасній

термінології – як мінімум "еротичної") літера$

тури, яку його дядько, Василь Львович Пуш$

кін, привіз із Парижа. Але ж – читав?..

Зараз "шальки терезів" у вивченні БВП ні$

би потроху схиляються в бік дидактики, тобто



більше уваги приділяється не виховному, а

навчальному, дидактичному аспектові тако%

го вивчення.

Передовсім тому, що ніхто зараз

не вимагає від учителя в кожнім плані$кон$

спекті уроку наявності його виховної мети. А

це дає змогу зосереджувати увагу саме на ху$

дожньо$естетичній оцінці програмових творів. 

Слід враховувати й те, що в шкільному кур$

сі зарубіжної літератури з'явилося багато імен

авторів світових шедеврів, чию біографію або її

фрагменти краще не чіпати взагалі (скажімо,

наркоман Бодлер, гомосексуалісти Верлен і

Рембо, сифілітик Мопассан, самогубця Каваба$

та Ясунарі та багато інших), хоча подібних

фактів вистачає й на наших літературних

"чорноземах" (участь у бандах Володимира Со$

сюри, вбивство Андрієм Головком своїх дру$

жини і доньки, справжнє чи "епістолярне" лес$

бійське кохання Лесі Українки й Ольги Коби$

лянської тощо). Так що деяких БВП вчителеві,

повторюю, краще самому не зачіпати, але бути

готовим до будь$яких запитань учнів треба.

9

То де ж "золота середина" між згаданими й не



згаданими Скілами і Харибдами в цім питанні? 

Я

Якк  вви

и##

кко

ор

ри

исстто

оввуувва

атти

и

(і, ставлю "крамольне" питання, – 



ччи

и

вви

икко

ор

ри

исстто

оввуувва

атти

и  ввзза

агга

алліі)

БВП під час вивчення зару;

біжної літератури, де обсяг навчального матеріалу

(всесвітній літературний процес від архаїки до пост;

модернізму) принципово перевершує обсяг тради;

ційних предметів "Українська література" і "Російська

література" разом узятих?

кою, наприклад, тезою одного з кращих радян$

ських методистів: "Думка про 

неподільність

естетичної сили твору письменника і мо%

рального боку його біографії повинна стати

основою переконань наших школярів"

4

.

Та що робити, коли "моральний бік біогра$



фії письменника" вступає у пряму суперечку з

проголошеними у його ж творчості цінностя$

ми? Що, наприклад, робити, якщо учень про$

читає повну біографію Ф.М.Достоєвського

(творчість якого вивчається в 10 класі) й дізна$

ється про те, що великий гуманіст програв у

карти останні сімейні гроші, у той час як його

власні діти разом із хворою матір'ю сиділи

вдома голодні й чекали на тата, який повинен

був принести їм шматок хліба? Звичайно, "Иг$

рок" від цього тільки виграв, а як бути з його ж

думкою про неприпустимість сльозинки дити$

ни? […] І далі: а чи можна після цього вірити

авторській концепції у програмовому романі

"Злочин і кара"? Принаймні, я знаю людей, які

після знайомства з томом ЖЗЛ, присвяченого

Ф.М.Достоєвському, буквально примушували

себе повернутися до читання його творів, так

їм "допомогли" БВП у цім випадку.

А, скажімо, у 6 класі в розділі "Байка у сві$

товій літературі"

5

для вивчення запропонова$



на притча Леонардо да Вінчі "Лев і ягня". Чу$

довий твір, де, на відміну від Езопового сюжету

про вовка і ягня, все закінчилося добре: голод$

ний лев не з'їв довірливого малюка, який по$

милково прийняв царя звірів за свою маму. Уя$

вімо ситуацію: вчитель довів урок до певної

емоційної кульмінації, і школярі перейнялися

моральним висновком із цього твору: чужою

довірливістю зловживати не можна. Раптом

піднімається рука, і шестикласник питає в

учителя, як цей моральний висновок співвідно$

ситься з тим фактом, що, за легендою, титан

Ренесансу Леонардо да Вінчі власноручно під$

ливав отруту під фруктове дерево, щоб згодом

його високий покровитель зміг отруїти його

плодами декого зі своїх гостей? І перелік подіб$

них випадків разючої невідповідності, з одного

боку, "


естетичної сили твору письменника"

,

а з другого – 



"морального боку його біографії"

,

можна продовжувати й продовжувати.



Звичайно, у радянської методики був діє$

вий засіб проти таких випадків – ретушуван$

ня темних плям на світлих образах$образах

канонізованих письменників. Певні факти їх$

ньої біографії (скажімо, надмірна увага до Ба$

хуса з боку Тараса Шевченка або Олександра

Твардовського) просто замовчувалися […].

Здавалося б, знову наміри найщиріші: для чо$

го затьмарювати світлі лики великих. Але, як$

що з когось робиться ікона, мумія, то в когось

рано чи пізно виникне бажання "оживити" її.

Так було, наприклад, із "резонансною" в 1990$х

роках книжкою нині покійного Юрія Карабчі$

євського "Воскрешение Маяковского". Але ж у

ній викладені речі, про які сімома десятиліття$

ми раніше значно краще й лаконічніше напи$

сав Корній Чуковський у статті "Ахматова и

Маяковский". То де ж причини масового "шо$

ку"? Те саме щодо несподіваного для освіченої

людини гучного ефекту серед "широких на$



7

Постметодика, №6 (70), 2006

Ф

ФІІЛ



ЛО

ОС

СО



ОФ

ФІІЯ


Я О

ОС

СВ



ВІІТ

ТИ

И



____________________________

4

Маранцман В.Г. Изучение биографии писателя в школе // Методика преподавания литературы / Под ред.

проф. З.Я.Рез. – Москва: Просвещение, 1985. – С. 216. Далі  – [Методика].

5

Зарубіжна література: Програми для середньої загальноосвітньої школи з українською мовою навчання. – Ки

!

їв: Перун, 1998. – С. 12. Далі – [П!98].


Спробуймо хоча б наблизитися до якихось

варіантів відповідей на ці та схожі питання.

Але зразу за відправну точку нашого шляху

оберемо таку позицію: БВП були, є і завжди

будуть периферією літературної освіти, у той

час як літературний твір (а часто – і літератур$

ний процес) – її безумовним центром.

2.

ПРО ГОЛОВНІ ФУНКЦІЇ ВИВЧЕННЯ БВП У ШКОЛІ



То якими ж уявляються 

найважливіші ди%

дактичні функції розгляду БВП під час вив%

чення літератури?

Передовсім, вивчення БВП необхідне для

кращого розуміння учнями художнього твору.

Так, войовничі сирвенти

6

трубадура Бертрана



де Борна (1140 – бл.1215) практично неможливо

вивчати повноцінно, не знаючи того, що їх автор

сам був рицарем і сприймав війну й убивства як

нормальний стан речей: 



Складу тому свій кращий

спів,/



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   146


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка