В. В. Проблеми вивчення елементів теорії літератури на уроках української літератури



Сторінка5/17
Дата конвертації07.10.2019
Розмір0,67 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
духовно-історичного – співставлення духовних цінностей у різні часи, пізнавальні моменти для кращого розуміння того чи іншого періоду;

  • текстуального – основа – текст, сам по собі, у своїй цілісності й розмаїтті художніх компонентів;

  • формального – специфіка мистецтва – естетика, ціннісні категорії;

  • структуралістичного – розуміння системності всіх елементів (складників) твору, визнання неоднаковості ролі різних складників форми у вираженні змісту;

  • деконструктивістичного – «поза текстом нічого не існує» (Ж.Дерріда).

    Завдання вчителя – словесника підходити до вивчення літератури як системного явища. І результат його роботи залежить від прийомів, які використовує педагог.

    У дослідницькій і навчальній практиці використовуються окремі прийоми аналізу, які дають змогу розкрити деякі вужчі аспекти твору. Наприклад, «повільне читання» відкриває змістову місткість художнього тексту, а історико-літературний коментар дає пояснення фактів, назв,імен, літературних ремінісценцій, без знання яких розуміння тексту було б неповним.

    Отже, таке складне й розмаїте явище, як художня література, не піддається спрощеним підходам, а потребує таких же розмаїтих, ґрунтовно і масштабно розроблених літературних засобів, аби розкрити таїну і красу художнього слова.

    Найвища мета аналізу – встановлення відповідності всіх частин твору авторському задумові, наявності (чи відсутності) гармонійної єдності всіх складників змісту і форми. Вибір принципів, видів (методів), шляхів, і прийомів аналізу не довільний процес. Він визначається метою вчителя і особливостями самого твору, тобто характером закономірностей взаємодії складників його змісту і форми.

    Будь-який аналіз треба завершувати синтезом – короткими висновками про основні ідеї твору, про характер авторської позиції та специфіку їх втілення.

    Сучасний навчальний процес передбачає певну переорганізацію функцій вчителя – від лектора та ментора до координатора, організатора, провідника. Вчитель не повинен домінувати в класі, не повинен давати готові формули і шляхи реалізації проблем, а запропонувати такі інтерактивні технології, які допоможуть пробудити учня, підштовхнути його до пошуку, активізувати його творчий і пізнавальний матеріал.

    Своєрідність викладання української літератури як навчального предмета полягає в тому, що основна робота складається з опрацювання основної літератури – художнього тексту, підручників (основних та додаткових), посібників та допоміжних джерел – матеріали першоджерел, журнальні статті, відвідування музеїв, виставок, вистав, концертів, лекцій; інтерв’ю, біографії, свідчення очевидців, белетристики, електронних засобів, Інтернету.

    Важливе місце відводиться саме роботі з підручником. Підручник – навчальне видання, яке систематизовано відтворює зміст навчального предмета, курсу, дисципліни відповідно до офіційно затвердженої або експериментальної навчальної програми. Він повинен виконувати функції управління пізнавальною діяльністю школярів, містити рекомендації до способу вивчення пропонованого матеріалу, сприяти розвитку творчої активності школярів та формуванню в них умінь самостійно застосовувати набуті знання на практиці. Тому особлива увага під час процесу навчання приділяється саме підручнику.

    Процес навчання (і української літератури також) кожного учня пов’язаний із такими поняттями як читання, письмо. Особлива увага при роботі з текстами, підручниками та додатковою літературою приділяється читанню: прочитати – усвідомити – засвоїти – продумати – виписати – оцінити. Відповідно до завдань роботи з текстами, підручником, хрестоматією та додатковою літературою виділяються такі основні способи читання:


    • поглиблене,

    • швидке,

    • панорамне,

    • вибіркове,

    • читання-перегляд,

    • читання з опрацюванням тексту,

    • сканування,

    • виразне,

    • аналітичне,

    • попереднє.

    Читання тісно пов’язане з письмом: запис плану, виписки, конспектування, тези, цитати, анотації, таблиці, схеми, висловлення, реферати, списки літератури. Ці види роботи над текстом важливі, бо сучасний світ пропонує величезну кількість різноманітної інформації, яку потрібно певним чином зафіксувати. Тому знання основних вимог до оформлення робіт є важливими та актуальними.

    Сучасна людина(а саме учень) на даному етапі краще володіє сучасними технічними засобами, тому повинна мати навики та вміння самостійно знаходити потрібну інформацію, критично опрацьовувати різні джерела, обирати форми здобування та систематизації інформації. Для цього учень повинен володіти такими навчально-інформаційними вміннями:



    • орієнтація в книжках, їх структурних елементах;

    • робота в бібліотеці;

    • пошуки за каталогами, картотеками;

    • робота з довідковою літературою, періодикою;

    • знати основні компоненти підручників;

    • вміти групувати матеріали, знаходити необхідне, важливе.

    Завдання вчителя – методично грамотно та раціонально організувати роботу учнів для отримання кінцевого результату – знання. Саме такій меті можуть слугувати інноваційна педагогіка і продуктивне навчання, що спрямовують навчання не лише на засвоєння, а й на створення нового, ефективного, що стимулює подальший процес пізнання. Л. Пироженко та

    О.Пометун визначають інтерактивну технологію навчання як «організацію навчального процесу», заснованого на взаємодії всіх його учасників у процесі навчального пізнання. Що, відповідно, передбачає використання певних «педагогічних технологій»:



    • групові (колективні) – робота в парі, групове розв’язання проблем: учні мають різну швидкість читання та засвоєння прочитаного, різні рівні відтворення засвоєної інформації, вміння та навички аналізу і синтезу. Для одних потреба у виділенні головної інформації від другорядної в тексті, підручнику є важливим чинником під час засвоєння матеріалу, інші – самостійно це визначають. Одні швидко знаходять потрібні відомості, прекрасно орієнтуючись у тексті чи структурі підручника, іншим потрібно постійно звертатися до підказок. Знову ж таки, учні по-різному сприймають кількість запропонованої інформації, виконують творчі завдання у власній, ні на яку іншу не схожу творчій манері (тому важливо, щоб запропоновані творчі завдання були представлені не в одному варіанті та давали можливість вчителеві диференційовано підходити до виконання учнями завдань). Та є спільне для учнів із різними вміннями та навичками, особистими якостями – отримати кінцевий результат групової діяльності, проявивши власну індивідуальність;

    • ігрові технології навчання – проекти дослідницькі, творчі, рольові, інформаційні, прикладні: визначення вчителем значимої в дослідницькому, творчому плані проблеми, яка вимагає інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв’язання; використання медіатеки ( бібліотека, фонотека, відеотека, телекомунікативний центр), а не лише традиційний підручник; знати та вміти знаходити потрібну інформацію в залежності від поставлених завдань, грамотно працювати з нею, використовуючи елементи дослідницької роботи, правильно її оформляти;

    • формування критичного мислення – сенкани (як своєрідний творчий підсумок опрацьованого та засвоєного матеріалу), «мозковий штурм» (перевірка засвоєння самостійно опрацьованого матеріалу та вміння визначати рівень попередньо засвоєних знань із попереднім використанням підручника), розширена лекція (стимулювання до власного пошуку потрібної інформації на основі почутого, критичне переосмислення лекції з подальшим заглибленням у проблему, самостійним опрацюванням додаткових джерел), постановка запитань (для перевірки засвоєння основної та додаткової інформації), читання з позначкою (навики виділення головного та другорядного, відповіді на поставлені питання, проблеми), кероване читання з передбаченням (робота з текстом або його фрагментами), щоденник подвійних нотаток, «гроно», взаємонавчання, вільне письмо, кероване вивчення, рефлексія, дебати, дискусія;

    • інтерактивне навчання – моделювання житттєвих ситуацій (під час аудіювання, читання мовчки, творчі завдання до опрацьованих текстів, створення діалогів, власних висловлювань, окремих речень та мікротекстів), рольових ігор (використання набутих навиків і вмінь для створення діалогів, переказування текстів, роботи над фрагментами), спільне розв’язання проблем (на основі опрацьованого матеріалу);

    • літературна дискусія – найскладніший вид діяльності, який поєднує і елемент гри, і рольові ігри, і швидку реакцію на запитання, і ширше й глибше знання проблеми, а найголовніше – людина будує себе через діалог з іншими.

    Завдяки таким видам та формам роботи, інтерактивним стратегіям учні мають можливість проявити власні здібності та продемонструвати вміння незалежно від особистих якостей, особливостей характеру та натури. Таким чином формується критично мисляча особистість.

    Та окремий текст чи підручник не повинні обмежуватися лише «вузькою спеціалізацією», тобто мати відомості лише з певної життєвої сфери чи дисципліни, коло питань повинно розширитися до відомостей із інших галузей наук, нести національну ідею, виховувати на найкращих прикладах історії, культури, мистецтва, життя. А рівень доступності повинен бути таким, щоб учень самостійно міг працювати з ним, використовувати потрібну інформацію, усвідомлювати та опрацьовувати її.

    Треба відмітити, що сьогодні практично неможливо знайти навчальну галузь, для якої б не існувало електронних мультимедійних енциклопедій, навчальних посібників, електронних підручників, довідників і які б не були частиною навчально-виховного процесу і не приходили на допомогу тому, хто прагне знати більше. На жаль, похід до бібліотеки, який раніше був своєрідним «ритуалом», зараз перетворився на швидкий і зручний спосіб «скачування» текстів із різних Інтернет-ресурсів, а використання електронних книг спростило пошук потрібного тексту. Мобільність проявляється і під час потреби знайти інший текст, який опрацьовували раніше і який відсутній на даний момент у підбірці текстів чи хрестоматії, але потреба у якому виникла для співставлення під час окремих елементів аналізу.

    Отже, отримання позитивного результату навчання залежить не лише від ефективності проведення кожного уроку, методів та засобів, підходів та форм, які використовує вчитель, а й від головних помічників викладача та учня у процесі навчання – художнього тексту (хрестоматія) та підручника.

    Практична частина

    Складові проблеми аналізу художнього твору

    Умовно роботу над проблемою можна поділити на такі складові:

    - основні теоретичні поняття фольклору;

    - роди, жанри, мішані форми;

    - зміст і форма;

    - літературні напрями і стилі;

    - тропи та художня мова;

    - створення власного твору як одного з видів уроку (розвиток мовлення);

    - створення висловлення (практичні навики у підготовці до ЗНО).

    Проблеми у складовій «Основні теоретичні поняття фольклору» полягають у площині визначення й розрізнення основних жанрів і частому сплутуванні, наприклад, історичних пісень і дум. У шкільній програмі з української літератури один із уроків у 8 класі присвячений саме цій проблемі, бо ті види роботи, які проводяться на уроці, відповідно, скеровані на розрізнення цих двох понять.

    «Основна провідна риса українського історичного епосу – це патріотизм, безмежна, дійова любов до батьківщини, що проявляється насамперед у воєнному опорі загарбникам і поневолювачам…»


    Каталог: files
    files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
    files -> Затвердити Порядок вибуття дітей із закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, й соціального захисту дітей, до сімейних форм виховання (далі Порядок), що додається
    files -> Конкурси Вакансії
    files -> Секція права та психології
    files -> Освіта. Виховання. Навчання актуальні проблеми дошкілля
    files -> Спадщина Василя Олександровича Сухомлинського – невичерпне джерело світла, енергії і любові
    files -> Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю
    files -> Впровадження педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського щодо гармонійного розвитку особистості учня, формування його життєвої компетентності у н/в процесі на основі формули "Три люблю"
    files -> Таран Ірина Миколаївна, вчитель англійської мови, вихователь нвк «Кіровоградський колегіум»


    Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


    База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка