В умовах постійних змін, які відбуваються в сучасному суспільстві, проблема адаптації особистості виступає на перший план



Скачати 157,88 Kb.
Дата конвертації28.12.2018
Розмір157,88 Kb.


Харківський обласний науково – методичний інститут безперервної освіти

Кафедра управління якістю освіти

ПІДСУМКОВА РОБОТА

АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ У ГУРТКАХ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ У СЮТ №4 ТА КРИТЕРІЇ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ

Виконав слухач курсів підвищення

кваліфікації методистів позашкільних закладів

Зелінська Н.М.

методист

комунального закладу «Станція юних техніків №4

Харківської міської ради»

рецензент

Смирнова М.Є.

Харків

  1. ВСТУП

На сучасному стані розвитку суспільства – позашкільна освіта України стає однією з важливих складових системи освіти. Це зумовлено здатністю позашкільної освіти задовольняти різноманітні творчі, пізнавальні, дозвільні потреби, відігравати значну роль у ставленні творчої особистості як основної продуктивної сили держави.

Особливо актуальною є модернізація системи позашкільної освіти. Вона спрямована на забезпечення якості навчально-виховного процесу відповідно до новітніх досягнень науки, культури й соціальної практики. Основна суть і кінцева мета модернізації полягає у створенні механізму стійкого розвитку системи позашкільної освіти України, відповідності її вимогам ХХІ століття, а також соціальним та економічним потребам особистості, суспільства і держави в цілому.

В сучасних умовах мета науково-технічного напрямку позашкільної освіти – це забезпечення високої якості освітніх послуг із науково – технічної творчості в інтересах юних громадян і суспільства.

В умовах постійних змін, які відбуваються в сучасному суспільстві, проблема адаптації особистості виступає на перший план. Хоча питання адаптації не є новим, але за умов швидкого зростання ритму і темпу життя, що спричинює підвищення вимог до людини як члена суспільства загалом і як творчої, активної особистості зокрема, дослідження процесу адаптації набуває актуальності. Ця проблема є суттєвою і для освітніх установ, які вимушені реагувати на зміни, оскільки працюють із підростаючим поколінням, найбільш відкритим для усього нового. Освітні процеси мають бути спрямовані на забезпечення гармонійного розвитку дитини, вважати її активним суб’єктом життєдіяльності з певним соціальним досвідом комфортного існування в соціумі.



  1. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ

Вивчення психологічних особливостей адаптації дітей молодшого шкільного віку у гуртках технічної творчості дає змогу поглибити знання про структуру, фази, механізми процесу адаптації, отримати нові дані для створення умов, що позитивно вплинуть на успішність процесу адаптації до шкільного, позашкільного навчання й узагалі сприятимуть адаптації дитини в суспільстві. Опанування наукою життя – основна потреба маленької дитини, яку вона прагне задовольнити. Це вимагає від неї вміння не лише виживати за швидкоплинних умов оточуючого середовища, а й жити в повну силу, реалізувати свій потенціал, досягати злагоди з довкіллям, знаходити своє домірне місце в суперечливому світі.

Важливою сферою для прояву самоактивності, а водночас і для особистісного самовизначення дитини виступає позашкільна діяльність, спрямована на забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації, на здобуття дітьми додаткових знань, умінь, навичок за інтересами, а також сприяє їх інтелектуальному розвитку.

     Треба зазначити, що позашкільні заклади, які діти відвідують у вільний від навчання в школі час, також є закладами освіти й мають спільні мету й завдання, а саме: мають сприяти різнобічному розкриттю творчого потенціалу зростаючої особистості, формуванню її базових психологічних якостей, створенню умов для повноцінного самовираження дитини. Саме тому, для формування активної особистості необхідно створювати певні умови не тільки в школі, а й у позашкільний час.

     Незважаючи на значні потенційні можливості позашкільної діяльності, ця діяльність поки що не стала об’єктом належної уваги. Не були предметом психологічного дослідження, питання адаптації дітей молодшого шкільного віку у технічних гуртках, які забезпечують діяльність цього напряму. Майже не зверталась увага на визначення психологічних особливостей адаптації дітей молодшого шкільного віку у цих колективах. Ми вважаємо, що саме адаптація є важливим чинником подальшої зацікавленості дитини в обраній нею справі. Від того, як дитина сприйматиме колектив, вимоги керівника, труднощі, які виникають в оволодінні певною діяльністю, тобто від рівня адаптації, багато в чому залежать самопочуття дитини, рівень професійних досягнень, самореалізація дитини в творчості.



  1. АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ У ТВОЧОМУ КОЛЕКТИВІ – СКЛАДОВА ЧАСТИНА АДАПТАЦІЇ У СУСПІЛЬСВІ

Взагалі адаптацію в творчому колективі можна розглядати як складову частину загальної адаптації дитини в суспільстві. Адже адаптаційні процеси, починаючи з дитинства, займають більшу частину людського суспільного життя. Успішність процесу адаптації, який приводить до комфортного існування людини в суспільстві, передбачає формування в дитини готовності до виконання необхідних функцій та прийняття соціальних ролей у групі, колективі, суспільстві, вміння пристосовуватися до життя та адекватно поводитися в нових соціальних умовах.

     Сучасна точка зору українських вчених щодо процесу адаптації є такою, що це – процес, або результат процесу, який передбачає гармонійне, з точки зору індивідуальних прагнень людини, задоволення її потреб, створення умов для її здорового, щасливого життя в суспільстві. Адаптація – взаємодія з оточуючим середовищем з приводу опанування нової життєвої ситуації.

   У дітей молодшого шкільного віку нові життєві ситуації пов’язані не тільки зі вступом до школи, зміною головного виду діяльності, а і з їх участю в позашкільній діяльності, у різних гуртках та заходах, до умов успішного існування в яких дитина теж адаптується.

     Для нас цікавою є інноваційна модульно-розвивальна система освіти, яка дає змогу глибше пізнати внутрішній світ особистості кожного школяра. Визначена структура особистісної адаптованості (ставлення, оцінка й самооцінка, внутрішнє прийняття, психологічна ситуація, психічний образ, Я-концепція) та запропонована методика: « Наскільки адаптований ти до життя?» - дозволяє чітко диференціювати основні різновиди адаптаційних процесів і визначити ступінь їх безпосередньої наявності у психічній життєдіяльності дитини.    Наше дослідження полягає у виявленні психологічних особливостей адаптації дітей молодшого шкільного віку у гуртку технічної творчості «Початкове технічне моделювання». Початковий рівень, 1 рік навчання. Ми зробили припущення, що успішність адаптації залежить від рівня самооцінки дитини, її ставлення до себе, до обраної справи. Тому ми вважаємо, що структуру особистісної адаптованості, й методику «Наскільки адаптований ти до життя?» ми можемо використовувати в певному обсязі.



  1. НАУКОВЕ ПІДГРУНТЯ ПИТАННЯ

     Л.Виготський вказував, що перше питання, на яке ми повинні дати відповідь, вивчаючи динаміку певного віку, полягає у визначенні соціальної ситуації розвитку. Під соціальною ситуацією розвитку він розумів специфічне для даного віку відношення між дитиною і оточуючою її дійсністю. У молодшому шкільному віці вона полягає у постійному спілкуванні з учителями, однокласниками та іншими значущими дорослими й дітьми. У процесі позашкільної взаємодії зростає значущість саме міжособистісних взаємин дитини з однолітками, засвоюється навчальна діяльність, формується довільність психічних функцій, виникає рефлексія, самоконтроль, а дії починають відповідати внутрішнім планам. Ці досягнення пов’язані зі змінами у потребно-мотиваційній сфері, розвитком психічних процесів (особливо в інтелектуально-пізнавальній сфері), обумовлені навчальною діяльністю, особливостями соціальної ситуації розвитку.

     Результи наших досліджень свідчать про те, що діти цього вікового періоду переживають процес дорослішання, їм хочеться бути старшими. Дуже важливим є психологічний комфорт, можливий за умов:



  • дозволу дитині відмовлятись від дискомфортної діяльності;

  • уникнення практики примусу;

  • надавання права на власний вільний час;

  • надавання змоги доводити розпочату справу до кінця й бачити кінцевий результат своєї діяльності;

  • забезпечення спокою вдома, відмови від авторитарних дій, стимулювання бажання самостійно проявляти творчість, ініціативу.

Дитина, яка зростає в умовах психологічного комфорту, вміє власними зусиллями організувати себе, сприймати навколишній світ оптимістично, здатна вийти зі складної ситуації, мобілізуватись на подолання труднощів, у неї розвинене почуття власної значущості й цінності.

     Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив нам визначити такі основні психологічні, особливості цього вікового періоду (6-10років):

а) формування довільної поведінки, вміння контролювати себе в різних ситуаціях; вміння підпорядковувати власні безпосередні поведінкові реакції соціальним вимогам; вказівкам дорослих, власним цілям, унаслідок чого у поведінці дитини відзначається більша організованість, зібраність, дисциплінованість;

б) формування свідомої орієнтації на соціальні норми й вимоги, поява внутрішніх ідеалів, авторитетів;

в) бажання здійснювати соціально значущу й оцінювану діяльність;

г) диференціація зовнішнього і внутрішнього життя, усвідомлення існування себе з іншими, формування самооцінки, рефлексії, рівня домагань.

     На основі названих психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку ми дійшли висновку, що процес адаптації дитини до творчого колективу буде успішним, якщо будуть враховуватись вікові особливості дітей, а також специфіка роботи позашкільних закладів.

     Специфіка роботи позашкільних закладів освіти полягає в тому, що перед ними не ставиться завдання опрацювати стандарт загальної освіти. У них педагогічний процес відбувається на основі соціально-психологічної взаємодії, в якій найважливішу роль відіграють феномени співтворчості, емпатії, рефлексивної саморегуляції тощо. У творчому колективі розвиток і навчання особистості, формування соціального досвіду дитини здійснюються на основі її власного бажання, особистих прагнень. природних нахилів і задатків. Принципами роботи є індивідуалізація, добровільність, пріоритет виховання, співтворчість, єдність розвитку й саморозвитку, емоційна привабливість спілкування. У гуртках технічної творчості діти теж навчаються, але працюють за власним бажанням. І тому психолого-педагогічний процес нашого закладу можна вважати нерегламентованим. Він будується з урахуванням психічного стану й настрою дитини і залежить від конкретної ситуації. Тому найхарактернішими особливостями цієї сфери є невимушене спілкування й самовиявлення, вільний вибір форм і засобів діяльності, використання їх на свій розсуд, керуючись внутрішніми мотивами. Цільова установка нашого гуртка «Початкове технічне моделювання» – розвити творчі здібності, пізнавальну та розумову активність дитини через залучення її до технічної творчості, створити їм максимальні умови для всебічного самовиявлення й самоствердження.

    Завданням першого етапу нашого дослідження було визначити рівень адаптації дітей в певних гуртках. Для вивчення використовувався метод анкетування. З метою отримання більш точних даних респондентами виступили керівники гуртків певного напрямку («Початкове технічне моделювання» початковий рівень, 1 рік навчання), гуртківці молодшого шкільного віку (6-10 років), батьки дітей. Анкетуванням було охоплено: 14 гуртків, 200 дітей, 60 батьків, 5 керівників гуртків. Анкета була спрямована на визначення механізмів адаптації, за допомогою яких нами були визначені критерії та рівні адаптації дітей у творчому колективі. При визначенні механізмів адаптації ми спирались на дослідження Р.Немова, Н.Смелзера.

    Р.Немов указував на те, що від того, як у дитини сформовані механізми адаптації, залежить успішність проходження цього процесу. Сформовані в процесі життєдіяльності адаптивні механізми переходять у сферу автоматизованих навичок, звичок, підсвідомих регуляторів поводження, причому перехід у сферу підсвідомості відбувається без зниження регулюючої функції. Це відкриває практично необмежені можливості для розвитку індивідуальності. Р.Немов дав класифікацію механізмів:

1. Ідентифікація – це ототожнення індивіда з певними представниками групи, що дозволяє засвоїти різні норми, форми поведінки.

2. Наслідування є свідомим або несвідомим відтворенням індивідом моделі поведінки, досвіду інших людей.

3. Навіювання – процес неусвідомлюваного відтворення індивідом внутрішнього досвіду, думок, почуттів і психічних станів тих людей, з якими спілкується індивід.

4. Соціальна фасилітація («полегшення») – стимулюючий уплив поведінки одних людей на діяльність інших з метою її інтенсифікації.

5. Комформність – усвідомлення особистістю розбіжностей у поглядах з оточуючими та зовнішня узгодженість з ним, яка реалізується через поведінку особистості.

6. Ідентифікація дозволяє засвоїти різні форми стосунків, норм, стиль поведінки.

    Н.Смелзер за психологічні механізми соціалізації вважає такі:

1. Імітація – усвідомлення прагнення дитини копіювати (наслідувати) конкретну модель поведінки.

2. Ідентифікація – засвоєння дітьми батьківської поведінки, цінностей, настанов як своїх власних.

3. Сором – переживання викриття та ганьби, пов’язаних з реакцією інших людей.

4. Відчуття провини – переживання викриття та ганьби, пов’язаних із покаранням самого себе, незалежно від думки інших людей.

    Названі класифікації механізмів процесу адаптації доводять, що серед учених немає єдиного погляду щодо принципів класифікації. Ми спробували узагальнити матеріал, врахувуючи психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, та відокремити найбільш типові для них:

1. Наслідування: відтворення, копіювання дитиною конкретної моделі поведінки, досвіду представників соціальних груп, з якими вона контактує.

2. Імітація – усвідомлення прагнення дитини копіювати (наслідувати) конкретну модель поведінки.

3. Сором – переживання викриття та ганьби, пов’язаних з реакцією інших людей.

4. Комфортність – усвідомлення особистістю розбіжностей у поглядах з оточуючими та зовнішня узгодженість з ним, яка реалізується через поведінку особистості.

5. Соціальна фасилітація («полегшення») – стимулюючий уплив поведінки одних людей на діяльність інших з метою її інтенсифікації.

5. МОТИВАЦІЯ ДИТИНИ, ЯКА ВІДВІДУЄ ЗАНЯТТЯ

    За допомогою визначених механізмів до критеріїв адаптації ми виявили мотивацію дитини , яка спонукає її до відвідування занять гуртків:

1) бажання займатися творчою діяльністю;

2) діяльність не викликає напруження, страху, невпевненості;

3) позитивне сприймання як діяльності, так і колективу;

4) рівень досягнень у творчій діяльності;

5) рівень сформованості комунікативних умінь;

6) рівень домагань.

6. ВАРІАНТИ АНКЕТ ДЛЯ БАТЬКІВ, ГУРТКІВЦІВ, КЕРІВНИКІВ ГУРТКІВ ТА ЇХ АНАЛІЗ

    Анкета включала питання, які відображали критерії адаптації дітей у гуртку. Для прикладу наведемо деякі з них.

    Для батьків:

« Ваша дитина з бажанням ходить на заняття?»,

« Після занять ваша дитина охоче розповідає вам про них?»,

« Ваша дитина охоче показує вам те, чого вона навчилася на занятті?». Пропонувались такі варіанти відповідей:

а) ні;


б) скоріше ні, ніж так;

в) скоріше так, ніж ні;

г) так.

    Для гуртківців:

« Я прийшов у колектив за власним бажанням?»,

«Після занять я приходжу завжди в гарному настрої?», «Взаємини в колективі у мене гарні?».

Варіанти відповідей:

a) ні;


б) скоріше ні, ніж так;

в) скоріше так, ніж ні;

г) так.

    Анкета для керівників гуртків відрізнялась від попередніх анкет, їм, відповідаючи на питання, навпроти прізвища кожної дитини пропонувалось поставити «+» у тому стовбчику, відповідь яку вони вважали правильною для дитини, наприклад:

« Дитина пристосувалася до ваших вимог?»,

« Дитина має високі успіхи?».

6.1. АНКЕТИ ДЛЯ КЕРІВНИКІВ ГУРТКІВ «ПОЧАТКОВОГО ТЕХНІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ»

« Дитина пристосувалася до ваших вимог?»



Прізвище, ім. дитини

ні

Скоріше ні, ніж так

Скоріше так, ніж ні

так

« Дитина має високі успіхи?»

Прізвище, ім. дитини

ні

Скоріше ні, ніж так

Скоріше так, ніж ні

так

6.2. АНАЛІЗ АНКЕТ

Аналіз анкет дав нам змогу розподілити дітей на групи за рівнем адаптації (табл. 1).

    Таблиця 1.

Розподіл дітей за рівнями адаптації у гуртках «Початкове технічне моделювання» початковий рівень, 1 рік навчання



Загальна кількість дітей, осіб/%

Рівень адаптації в середньому, у %

низький

нижче середнього

середній

високий

200/100

10,5

15,5

35

39




   













































































































З наданої вище таблиці видно, що:

10,5% дітей виявили низький рівень адаптації (діти відчувають дискомфорт, часто виникає бажання піти з колективу, інтерес до діяльності слабо виражений, досягнення в творчості незначні);

15,5% – нижче середнього (діти частково пристосувались, але часто відчувають дискомфорт, рідко – задоволення, досягнення в творчості невеликі, у них періодично виникає бажання піти);

35% – середній рівень (діти працюють у колективі з бажанням, негативні емоції бувають, але переважають позитивні, частіше відчувають задоволення від роботи, мають значні досягнення в творчості);

39% – високий (повна адаптація, діти позитивно сприймають як діяльність, так і колектив, у дітей високий рівень досягнень у діяльності).

    Отримані нами результати є підтвердженням того, що проблема адаптації дитини у творчому колективі існує і потребує вирішення.

8. ЛІТЕРАТУРА

1.Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р.

2.Закон України « Про позашкільну освіту» від 22.06.2000р. № 1841-ІІІ.

3.Положення про позашкільний навчальний заклад, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. № 433.

4. Закон України ”Про освіту” // Директор школи. – 2002. – №8 – С.7-10.

5. Концепція загальної середньої освіти // Початкова школа. – 2002. – №2. – С.3-5.

6.Выготский Л.С. Педагогическая психология./ Под ред. В.В. Давыдова – М.: Педагогика - Пресс.,1999.

7.Програми для позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів. Гуртки науково-технічного напряму , О.В. Биковська, Т.О. Вихренко, Л.М. Гайдай та ін.. – К.:Грамота, 2005. – Вип.1. – 160 с.

8. Головин С.Ю. Словарь практического психолога. – Минск: Харвест, 1998. – 800 с.

9. Бобнєва М.И., Шорохов Е.В. Психологические механизмы регуляции социального поведения. – М.: Наука, 1979. – 334 с. 10. Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника (Системний підхід). – К.: Стилос, 2000. – 336 с.

11. Кононко О.Л. Шкільна адаптація та психологічний вік // Початкова школа – 2002. – №4. – С.5.

12. Сущенко Т.Г. Творча спрямованість позашкільного педагогічного процесу // Збірник наукових праць ЗОІУВ №4. – Запоріжжя, 1995. – С.135-139.



13. Фурман А.В. Методика визначення особистісної адаптованості школярів // Психологія. Вип.41. – К.: Освіта, 1993. – С. 29-48.
Каталог: uploads -> editor -> 320 -> 65136 -> sitepage 67 -> files
editor -> Навчальний заклад: Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання №25 «зош і-ііі ст., природничо-математичний ліцей, центр позашкільного виховання «Ліра» Кіровоградської міської ради
editor -> «Бережи здоров'я змолоду!»
editor -> Різновид інтерактивних методів навчання на уроках
editor -> Суть процесу навчання
editor -> Аудіювання
editor -> Strreplроботи районного методичного об`єднання вихователів груп дошкільного віку днз та нвк на 2013/2014 навчальний рік
files -> Успішність учнів та її залежність від вибору моделей, методів та технологій навчання


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка