В умовах економічного та соціального становлення держави проблеми молоді (особи віком від 15 до 28 років) набувають особливого



Скачати 56,51 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації18.04.2019
Розмір56,51 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2



Криворізький міський центр зайнятості



Методичні рекомендації
щодо організації профорієнтаційної роботи з випускниками шкіл

Кривий Ріг


Сутність профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю

В умовах економічного та соціального становлення держави проблеми молоді (особи віком від 15 до 28 років) набувають особливого значення. «Молодь – як визначається законодавством, - це соціально-демографічна категорія, яка має специфічні соціальні та психологічні риси, переживає період становлення соціальної зрілості, входження і адаптації до світу дорослих»1. Наявна ситуація ставить за необхідне подальше удосконалення профорієнтаційної роботи з молоддю і, в першу чергу, з учнями загальноосвітніх шкіл. Саме у роботі з цією категорією населення закладаються підвалини професійного і соціального становлення кожної особи.

За визначенням науковців «професійна орієнтація – це наукова практична система підготовки особистості до вільного та свідомого вибору професії. Головним об’єктом цієї системи є особистість школяра на різних вікових періодах її розвитку від молодшого до старшого шкільного віку»2.

Згідно до цього профорієнтація, як вибір професії, визнається сугубо молодіжною проблемою. Це дійсно так. У нових умовах господарювання, коли зявились безробітні та сформувався ринок праці, виникла потреба у поширенні профорієнтаційних заходів й на доросле населення – безробітних. На відміну від школярів, представники цієї категорії, мають певну професію (інколи декілька), професійну освіту, професійний та життєвий досвід. Вони більш переймаються пошуком місця роботи, ніж проблемами професійного самовизначення. Робота з дорослим населнням стає за суттю своєю роботою по плануванню (формуванню) подальшої трудової карєри і будується вона на інших засадах, хоча під час її впровадження й застосовуються профорієнтаційні засоби.

Профорієнтація була й залишається сугубо молодіжною проблемою. Її можна розглядати як перший щабель у побудові професійної карєри. Проблему професійного самовизначення необхідно вирішувати якісно й своєчасно, коли людина ще знаходиться на шкільній лаві. Саме з вирішення цієї проблеми починається становлення особи. Від якості її вирішення багато у чому залежить змістовна наповненість всієї подальшої трудової діяльності людини та її особистісного життя. Складність такого дійство як вибір професії полягає у тому, що приймати відповідне рішення людині доводиться у доволі юному віці (15-17 років), коли вона ще не має суттевого а ні життєвого, а ні професійного досвіду. Цілком зрозуміло, що на цьому етапі учні загальноосвітніх шкіл потребують грунтовної та кваліфікованої допомоги з боку фахівців.

Про яку саме допомогу йдеться? В чому полягає її мета? Яким чином її можна досягти і за яких умов? Відповіді на ці питання допоможуть визначити головні напрямки профорієнтаційної роботи з учнями та обрати найбільш ефективні форми її впровадження.

Головна мета профорієнтаційної роботи з цією категорією населення – формування готовності учнів до свідомого професійного самовизначення. Бути готовим до такого дійства це, перш за все, усвідомлювати, що вибір професії є неодмінною умовою соціального становлення кожної особи, що від своєчасності та якості вирішення цієї проблеми залежить зміст та повнота подальшого трудового та особистого життя. Крім цього, особа що обирає професію, повинна усвідомлювати, що її особиста активність у цьому процесі є обовязковою умовою успішного вибору. Щоб зрозуміти сутність надаваємої допомоги та продуктивно сприймати її, учню необхідно мати уявлення про те як відбувається процес пошуку «своєї» професії та головні складові цього процесу.
Для успішного вибору професії людині необхідно мати:

По-перше: обєктивне уявлення про саму себе, як особистість (спрямованість інтересів, схильності, здібності, професійноважливі якості та рівень їх розвитку, наявні позитивні та негативні риси й особливості, що слід враховувати під час професійного самовизначення та інше);

По-друге: знання про світ професій та умови успішної діяльності за ними, і насамперед, про ті, що здаються особі найбільш привабливими до вибору.

Співставлення набутих знань про себе і професії дає змогу визначити для людини коло професій, діяльність за якими найбільш відповідає її власним інтересам та здібностям.

Наведена схема вибору професії визначає головні напрямки профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю. Такими є:


  • просвітницька робота – формування уявлення про профорієнтацію, як засіб вирішення проблеми вибору професії;

  • профінформаційна робота – поглиблення уяви про світ професій та їх особливості;

  • профдіагностична робота – виявлення наявності та ступеню розвитку професійноважливих якостей та формування у учнів обєктивного уявлення про себе, як особистість;

  • профконсультативна робота – допомога у визначенні сфери трудової діяльності та кола професій, що є найбільш підходящими для вибору.

Сьогодні молодь складає третину загальної чисельності клієнтів державної служби зайнятості. Щорічно до цього загону приєднуються понад 100 тис. випускників навчальних закладів різних типів. Опинившись на ринку праці випускники потрапляють у скрутне становище. Практично не маючи життєвого та професійного досвіду, вони не здатні на рівних конкурувати з представниками інших вікових категорій.

Працевлаштування вчорашніх випускників має свої складності, що пов’язані не тільки з вимогами роботодавця (наявність практичного досвіду роботи), а й з ставленням самої молоді до процесу власного працевлаштування. Переважна чисельність представників молоді вважає, що їх працевлаштуванням повинні займатись держава, учбові заклади, родичі. Вони мають поверхове уявлення про ринок праці та особливості працевлаштування у сучасних умовах. Серед тих, хто отримав професійну освіту, є такі, що наполягають на працевлаштуванні за набутою професією, хоча на ринку праці немає на неї попиту. Якщо вони і погоджуються змінити професію, то не мають уяву на яку саме. Наявність таких проблем – це наслідок неякісної профорієнтаційної роботи. Їх появу можна було попередити, якби молодь своєчасно отримала допомогу з боку фахівців. Розуміючи це, центри державної служби зайнятості намагаються допомогти учбовим закладам у організації та впровадженні профорієнтаційних заходів, хоча за діючим законодавством вони повинні займатись незайнятим населенням, а школярі до цієї категорії не належать. Сьогодні центри зайнятості вимушені перейматись проблемами профорієнтації учнівської молоді тому, що всі негаразди у цій роботі згодом значно ускладнюють процес працевлаштування.

Центри зайнятості охоче відгукуються на запрошення шкіл і приймають участь у профорієнтаційних заходах. Вони запрошують учнів до себе, знайомлять з напрямками своєї діяльності, пропонують послуги; залучають учнів до таких заходів профорієнтаційного характеру як “Ярмарки вакансій”, “Дні професій”, конкурси за професіями. Учням, які приходять у центри зайнятості за власним бажанням, спеціалісти надають консультації щодо вибору професії (з застосуванням психодіагностичних методик). Безумовно, така допомога вагома й корисна, але зазначені заходи являють собою лише фрагменти цілісного комплексу необхідних послуг. Їх впровадження необхідно, але недостатня умова для досягнення головної мети – формування готовності особи до свідомого професійного самовизначення. Надати ж учням повний комплекс необхідних послуг державна служба зайнятості не в змозі – на це їй не вистачить а ні сил, а ні часу.

Підготовка людини до вибору професії – складна й тривала робота. До неї мають бути залучені і педагоги, і батьки, учбові заклади і структури соціальної служби для молоді, представники підприємств і науковці та інші фахівці, які переймаються молодіжними проблемами або можуть бути корисними у їх вирішенні. Але хто б не був залучений до співпраці, ведуча роль щодо організації та впровадження профорієнтаційної роботи серед учнів належить школі.

Професійна консультація це тривалий процес співпраці фахівця з особою, яка готується до професійного самовизначення. У цій співпраці консультант одночасно виконує роль вихователя, радника та керівника процесу, що відбувається. Консультант допомагає клієнту визначити оптимальні шляхи пошуку “своєї” професії (спеціальності), надає рекомендації щодо самовиховання, розвитку та коригування особистісних якостей, допомагає оперативно вирішувати актуальні проблеми, що виникають. Ефективною така співпраця може бути лише у тому випадку, коли, особа, яку консультують, усвідомлює важливість цієї роботи для себе, розуміє її сутність та виявляє до неї активну зацікавленість. Сформувати таке ставлення до співпраці з боку клієнта – першочергове завдання фахівця з профорієнтації. Виходячи з цього неважко зрозуміти, що надання профконсультативних послуг це тривалий процес, якій не може бути обмежений двома-трьома епізодичними заходами. Створити необхідні умови для впровадження повноцінної профконсультативної роботи з учнями під силу тільки школі.



Значення вкладу спеціалістів служби зайнятості у цю роботу не слід перебільшувати. Вони здатні провести діагностування професійно важливих якостей особи, її спрямованості та інтересів, та на цій підставі визначити коло професій, що можуть стати об’єктом вибору, надати інформацію щодо існуючих умов та шляхів набуття професійної освіти за ними. Але не слід залишати поза увагою наступне – зазвичай клієнту, виходячи з його здібностей та особливостей, надають широкий спектр професій для вибору. Спеціалісти служби зайнятості значно скорочують його, виходячи з потреб реального ринку праці. Послуги, що надаються школярам фахівцями служби зайнятості являють собою лише фрагменти необхідної роботи, але й вони потребують значних витрат часу. Це слід враховувати фахівцям та організувати свою роботу таким чином, щоб надання послуг школярам не заважало їм виконувати своїх основні обов’язків, що пов’язані з обслуговуванням безробітних.

Поради організаторам профорієнтаційної роботи





  1. Вибір професії – важливий етап професійного і соціального становлення

людини. Підготовку учнів до цього кроку слід вважати одним із головних завдань загальноосвітньої школи.


  1. Школі належить головна роль у справі організації та впровадженні профорієнтаційної роботи серед учнівської молоді.



  1. Профорієнтація не одноразові акти, це тривалий і послідовний процес і його необхідно планувати, виходячи з реальних обставин та можливостей. Заходи, що плануються повинні охоплювати головні напрямки роботи: інформування, діагностування, консультування.




  1. До впровадження профорієнтаційних заходів слід залучати соціальних партнерів з урахуванням їх компетенцій та можливостей. Межі та напрямки їх участі у цих заходах слід визначити і з’ясовувати заздалегідь.




  1. Профорієнтаційні послуги надаються людині лише на підставі її власного бажання. Групу слухачів можна формувати з представників різних класів на добровільній основі, але цьому повинна передувати установча зустріч під час якої висвітлюється сутність, мета та наслідки профорієнтаційної роботи.




  1. Кожному слухачеві створеної групи доцільно рекомендувати завести особисту папку для збору та накопичення різноманітної інформації про професії, що їх цікавлять, пропозиції та рекомендації фахівців, медичні довідки та інше. Наявність таких матеріалів сприяє формуванню у учнів об’єктивного уявлення про себе і професії, а профконсультантам дозволить уникнути зайвих витрат часу на консультування та підвищити якість надаваємих послуг.




  1. Спеціалісти служби зайнятості можуть надавати індивідуальні профконсультативні послуги лише тим школярам, які безпосередньо відвідують центр зайнятості, з умови наявності реального часу для надання цієї послуги.

Неодмінною та вирішальною умовою щодо організації та впровадження профорієнтації учнів є щира зацікавленість самої школи у цій роботі та її активна участь у реалізації запланованих заходів.

Другою важливою умовою є залучення до співпраці представників організацій, установ, закладів, які або мають безпосереднє відношення до профорієнтації молоді (центри зайнятості, структурні підрозділи Міністерства сімї та молоді України, кадрові агенції), або можуть бути корисні під час здійснення запланованих заходів (кадрові служби підприємств, центри працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, медичні працівники, роботодавці, батьки школярів та інше).

Основою профорієнтаційної роботи з учнями повинен стати план роботи, якій складається представником школи та попередньо погоджується з тими, кого планується залучити до спільної роботи. Планування допомагає позбавитись дублювання у роботі та скорегувати зусилля учасників цього процесу.

План роботи складається у довільній формі, але має містить у собі такі складові: заходи, що плануються, дата та місце їх проведення, хто відповідає за їх впровадження як від учбового закладу, так і партнера, якого будуть залучати до спільної роботи, форма впровадження та кількість учнів, які беруть участь у цьому заході.

Для складання плану профорієнтаційної роботи пропонується орієнтовний перелік тем та організаційних заходів, що сприятимуть підвищенню інформованості учнів щодо особливостей вибору професії.



Каталог: uploads -> editor
editor -> Затвердити Порядок вибуття дітей із закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, й соціального захисту дітей, до сімейних форм виховання (далі Порядок), що додається
editor -> В умовах постійних змін, які відбуваються в сучасному суспільстві, проблема адаптації особистості виступає на перший план
editor -> Навчальний заклад: Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання №25 «зош і-ііі ст., природничо-математичний ліцей, центр позашкільного виховання «Ліра» Кіровоградської міської ради
editor -> «Бережи здоров'я змолоду!»
editor -> Різновид інтерактивних методів навчання на уроках
editor -> Суть процесу навчання
editor -> Аудіювання


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка