Урок-конкурс Урок-казка Урок-драматизація



Скачати 192,93 Kb.
Дата конвертації29.04.2020
Розмір192,93 Kb.
ТипУрок

Прийоми формування пізнавальної мотивації на уроках в початковій школі

Форми уроків у початкових класах




Урок-конкурс





Урок-казка




Урок-драматизація
















Уроки за










провідним










способом

Урок-подорож




Урок-гра







організації










(мандрівка)
















навчальної










діяльності







Урок – свято

учнів
















знань




Урок-презентація



















проекту




Урок-

Урок розвитку




дослідження

творчих здібностей













Своєчасне чергування і застосування на різних етапах уроку різних форм і прийомів формування мотивації посилює бажання дітей опановувати знання.
Важливим фактором мотивації є її формування на кожному етапі уроку, а саме:


  • початок уроку (вступна мотивація);




  • середина уроку (поточна мотивація);




  • кінець уроку (заключна мотивація).

На початку уроку учень має зрозуміти, що корисного і нового він дізнається на ньому, де зможе застосувати набуті знання.


На етапі закріплення нового матеріалу й посилення мотивації вчитель орієнтується на широкий спектр пізнавальних і соціальних мотивів навчання. Можуть бути використані чергування різних видів діяльності: репродуктивних і пошукових, усних і письмових,
індивідуальних і фронтальних. Крім того, формуванню мотивації сприяє зацікавленість учнів методом викладу матеріалу:


  1. цікаві приклади, досліди, факти;




  1. незвична форма подання матеріалу, що викликає здивованість в учнів;




  1. емоційність мови вчителя;




  1. пізнавальні ігри;




  1. аналіз життєвих ситуацій;




  1. вміння використання вчителем заохочення.

Особливу увагу вчитель має приділяти шкільному балу,


підключати учнів до самоконтролю й самооцінювання. Учитель обов’язково хвалить учня за кожне нове досягнення в засвоєнні нового матеріалу.
На етапі завершення уроку важливим є вихід учня з діяльності з позитивним власним досвідом і виникнення позитивної установки на навчання в майбутньому, тобто позитивної мотивації перспективи. Для формування такої мотивації не завжди доцільно вести мову про успіхи учнів. Важливо також показати учням їхні слабкі місця, щоб сформувати в них об’єктивне уявлення про свої можливості. Це зробить їхню перспективну мотивацію дієвою.
Мотивація та її формування лежать в основі шкільних успіхів і негараздів. Запалити в учнів бажання вчитися – основне завдання кожного творчого вчителя.

Прийоми формування навчальної мотивації, які
використовуємо ми на основних етапах уроку
І. Початок уроку


  • Інтелектуальна розминка




  • Так – ні




  • Відстрочена відгадка




  • Фантастична добавка




  • Театралізація

ІІ. Пояснення нового матеріалу




  • Приваблива мета




  • Фантастична добавка




  • Прогнозування




  • Проблемні ситуації

ІІІ. Закріплення, тренування, відпрацювання умінь




  • Творчі завдання




  • Лови помилку




  • Проблемні ситуації ІV. Домашнє завдання




  • Творчість працює на майбутнє




  • Різнорівневі завдання

V. Підсумок уроку


- Відстрочена відгадка
Наведу приклади прийомів, які використовуються найчастіше.
Прийом «Фантастична добавка». Учням пропонується уявити себе прутиком, за допомогою якого подорожувала жаба з казки Гаршина «Жаба-мандрівниця» і спробувати переказати цю історію з позиції прутика. Ніщо так не захоплює увагу і не стимулює роботу розуму як дивовижне.
Прийом «Відстрочена відгадка». Загадка (дивовижний факт)
подається наприкінці уроку, щоб почати з неї наступне заняття.
Наприклад: «На наступному занятті ми ознайомимося з найважчим коренем і найбільшою бурулькою, які ростуть у нас на городі».
Прийом «Прогнозування» використовуємо під час повідомлення теми уроку і його мети. Наприклад: «Послухайте назви кількох творів і визначте жанр твору, з яким ми будемо працювати на уроці.
Обґрунтуйте свою відповідь: «Карлик Ніс», «Білявочка і Розочка», «Кіт у чоботях».
Гру «Так - ні» можна використати для створення інтригуючої ситуації для організації відпочинку на уроці. Наприклад: «Я задумала персонажа дитячої казки, який, знайшовши скарб, купив новий побутовий прилад. Хто це?» Учні намагаються знайти відповідь,
ставлячи запитання, на які вчитель може відповідати лише словами
«так» або «ні».
Формуванню навчальної мотивації сприяє вміле використання ігрових ситуацій. За умови залучення дітей у ситуацію дидактичної гри,
їхній інтерес до навчальної діяльності стрімко зростає, працездатність підвищується.

Щоб кожна дитина могла стати успішною, відзначаємо навіть невеличкий успіх, просування вперед.


Таким чином, цілеспрямоване і систематичне застосування різних форм і прийомів розвитку навчальної мотивації у молодших школярів зміцнює бажання дітей опановувати знання і формує стійкий інтерес до більшості навчальних предметів.
У загальному вигляді наше уявлення про найбільш визначальні особливості мотивації учіння молодших школярів відображені в схемі
(Схема 1).
З цієї схеми випливає, що мотиви учіння молодших школярів мають позитивні (+) і негативні (-) характеристики; серед багатьох мотивів учіння найціннішим є пізнавальний інтерес, для успішного формування якого необхідні перераховані умови.
Зазначені особливості формування мотивацій учіння учнів початкових класів необхідно обов’язково враховувати вчителям.
Як подолати байдуже ставлення до пізнання, до всього нового?
Що робити, щоб перемогти реакцію «не хочу!»? Чи можна управляти розвитком мотиваційної сфери школяра?
Мотиваційна сфера навчання школярів визначається такими поняттями:


  • сенс учіння




  • мотив навчання




  • постановка цілей




  • емоції




  • інтереси

Схема 1


Особливості мотивації учіння молодших школярів



  • загальне позитивне ставлення до школи;




  • широта інтересів;




  • допитливість.

+
МОТИВИ УЧІННЯ


-


  • недостатня дійовість;




  • нестійкість (ситуативність);




  • мало усвідомленість;




  • слабка узагальненість;




  • орієнтованість на результат навчання



  • прагнення одержати нагороду;




  • гарна оцінка;




  • бажання порадувати батьків;




  • прагнення завоювати авторитет;




  • честолюбство;




  • почуття обов’язку;




  • бажання заслужити похвалу;




  • бажання уникнути покарання;




  • звичка виконувати вимоги дорослих


ПІЗНАВАЛЬНИЙ ІНТЕРЕС
УМОВИ


  • цікавий матеріал;




  • гуманне ставлення до учнів;




  • симпатія вчителя та однокласників;




  • збагачення інтелектуальними почуттями;




  • формування допитливості;




  • формування адекватної самооцінки;




  • підтримка прагнення саморозвитку;




  • формування вміння працювати з книгою

15


Мотив навчання спонукальна причина, внутрішня особистісна спонука до дії, усвідомлена зацікавленість в її реалізації.
Сенс учіння внутрішнє ставлення школяра до навчання.
Постановка цілей це спрямованість учня на виконання окремих дій, що входять до навчальної діяльності.
Емоції реакція дитини на вплив внутрішніх і зовнішніх подразників.
Емоції супроводжують процес навчання і передують йому.
Діяльність, що підтримується емоціями, протікає набагато успішніше,
ніж та, до якої людина примушує себе холодними доводами.
Інтереси пізнавально-емоційне ставлення школяра до навчання.
Для вчителя це співвідношення сенсу учіння, характеру мотивів,
зрілості цілей та особливостей емоцій.
Учитель в школі є джерелом тієї сили, яка приводить в рух навчально-виховний процес, вдихає в нього життя. Для молодшого школяра вчитель – це «плодотворний промінь сонця, для молодшої душі, який нічим замінити не можна» (К.Д. Ушинський).
Початкова школа – це, насамперед, творча праця одного вчителя в період дитинства, а дитинство, дитячий світ – це світ особливий. Діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, про честь і безчестя, про людську гідність; у них навіть своє вимірювання часу; в роки дитинства день здається роком, а рік – вічністю. Маючи доступ до казкового палацу, ім’я якому Дитинство, вчителю конче потрібно стати якоюсь мірою дитиною.
Тільки за такої умови діти не дивитимуться на свого вчителя як на людину, що випадково проникла за ворота їхнього казкового світу, як на сторожа, що охороняє цей світ, сторожа, якому байдуже, що робиться там, усередині цього світу.
Отже, роботу по впровадженню нового Державного стандарту початкової освіти розпочато, він і надалі успішно реалізовуватиметься педагогами з використанням новітніх технологій, набутого досвіду,
власного творчого потенціалу. Та найголовніше те, що в кожного вчителя є бажання плекати особистість, яка відповідатиме світовим стандартам.
Майстер-клас порведедення уроку з української мови
Тема: Голосні звуки [а], [о], [у], [е], [и], [і], букви, що їх позначають.

Мета: Уточнити і закріпити знання учнів про голосні звуки та позначення їх буквами на письмі. Вчити розпізнавати голосні звуки за їх промовлянням. Розвивати навички звуко-буквеного аналізу, вміння працювати зі скоромовкою, спостерігати, узагальнювати. Виховувати любов до природи і рідного слова.

Обладнання: Малюнки журналів, таблиця голосних, букви з розрізаної азбуки.

Хід уроку

І. Організація класу.

1. Привітання.

- Доброго ранку, діти! Я рада бачити ваші усмішки. Думаю, що сьогоднішній день принесе вам радість і успіх.

2. Очікування. (Створення павутинки)

- Чого ви очікуєте від уроку? Якими ви будете на уроці?









  • Я думаю, що урок буде схожий на цікаву і захоплюючу мандрівку. А ви будете чемними, уважними, кмітливими мандрівниками.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Фронтальна робота.

  • Відгадайте загадку і дізнайтеся, хто завітав до нас на урок.

Прохолоди чиста просинь –

На поріг ступає осінь.

Вдаль від рідної землі

Линуть вирій … (журавлі).

Л. Вознюк

- Хто сьогодні завітав до нас? (Журавлі).

- Куди вони летять?

- Я вважаю, що у журавлів сумний настрій і журливий спів, бо покидають рідний край і летять у теплі, але чужі для них краї.

- А ви як думаєте?

ІІІ. Повідомлення теми уроку.


  • Дорогою у теплі краї, журавлі завітали до нас і принесли вам гостинці.

Погляньте які.

  • Так, це букви. Назвіть їх.

А о у е и і

  • Які звуки вони позначають?

  • Отже, ви здогадались, що тема нашого уроку – «Голосні звуки і букви, які їх позначають».

ІV. Каліграфічна хвилинка.

  1. Бесіда про журавлів. Як по іншому називають цих пернатих (Веселики). А чи є птахи схожі на журавлів (Лелеки, чаплі)

Основа ефективного навчання учнів – формування в них мотивації до навчальної діяльності. Саме вмотивована діяльність стимулює дитину до навчання. Залежно від мотивації, одне завдання дитина може не виконувати взагалі, а над іншим готова просидіти тривалий час. Для того, щоб у молодших школярів виникло бажання виконувати завдання,
ми проводимо спочатку спеціальну роботу, спрямовану на формування ігрової мотивації, і лише потім переходимо до постановки навчального завдання.
Використовуємо інтерактивні методи навчання, спрямовуємо роботу на розвиток творчих здібностей дитини.
Усе це формує бажання вчитися.
Сприйняття вчителя учнем значною мірою залежить від перших хвилин спілкування: усмішка вчителя до дитини, звертання по імені,
щирі, добрі слова на адресу учня. Безумовно, прагнемо позитивно ставитися до кожного учня. За такого ставлення учень не боїться помилитися, висловити свою думку, щось запитати.
Дитина, яка йде на урок із задоволенням, відчуває задоволення від власної діяльності на уроці. Саме тому активізуємо емоційну сферу дітей з перших хвилин уроку, бо в такому разі в них пробуджується бажання наполегливо і плідно працювати.
Прагнемо постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність. Адже вчитель, який відчуває впевненість у собі, у своїй професійній компетентності, позитивно впливає на учнів.
Щоб заохотити дітей до навчання, у своїй педагогічній діяльності застосовуємо висловлювання, які створюють ситуацію успіху:
- Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде…


  • Саме ти можеш це гарно зробити…




  • Я впевнена, що наступного разу ти це зробиш ще краще…




  • Це зовсім не складно, навіть якщо не вийде – нічого страшного. Для того, щоб учні вчилися із захопленням, кожен урок прагнемо

зробити цікавим.


Вже з перших днів навчання учнів в школі вчимо їх правильно сприймати і виконувати вказівки вчителя; працювати в певному темпі;
організувати свою роботу. Насамперед, працюємо над формуванням в учнів організаційних умінь і навичок.
Велику увагу ми приділяємо вихованню культури слухання й мовлення дітей, розвитку вміння точно і грамотно відповідати на запитання. Неабияке значення має дотримання єдиних вимог у веденні зошитів. Коли учні знають послідовність в оформленні роботи, то не задають зайвих запитань і не відвертають увагу всього класу.
Формуванню пошукової діяльності допомагає впровадження в навчальний процес системи пізнавальних завдань, завдяки їм залучаємо учнів до самостійної пошукової роботи, яка вимагає оперувати знаннями в нових умовах. Бо навчальна діяльність школярів полягає в тому, що вони аналізують об’єкти, виділяють їх істотні ознаки,
встановлюють взаємозв’язки, роблять висновки, доводять правильність власної думки.
Підтримати інтерес дитини до навчання нам допомагають яскраві наочні посібники, ігрові завдання, використання інноваційних технологій.
Різні форми колективної діяльності учнів на уроці відіграють значну роль у становленні мотивації навчання. А для її становлення велике значення має включення всіх учнів в активну навчальну роботу.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка