Умань впц «Візаві» 2017 2



Pdf просмотр
Сторінка83/96
Дата конвертації07.10.2019
Розмір5,01 Kb.
1   ...   79   80   81   82   83   84   85   86   ...   96








Умрихіна ОС
САМОРОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР
СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

Зміни у сфері культури зумовлені особливостями обґрунтування нових концепцій науково-художнього мислення в системі культурно- мистецької освіти. На зміст художніх процесів впливають розвиток нових інформаційних технологій, еволюція електронної техніки, глобалізація суспільства. У зв’язку з цим виникає потреба у формуванні педагогів культурно-мистецьких закладів на основі інтегрального підходу до поєднання філософських, культурологічних, психологічних, мистецтвознавчих знань формуванні умінь оцінювання художньої інформації, що розширює можливості культурної діяльності [3, с. 4-5]. Питання саморозвитку особистості у нинішніх умовах набуває усе більшого значення у сучасних еволюційних процесах нашого суспільства. Найоптимальніший варіант розвитку конкретної особистості в дослідженнях сучасних науковців розглядається як всебічність, гармонійність, творчу розвиненість особистості. Відомий психолог Е. Фромм зазначав, що під особистістю слід розуміти


155
цілісність вроджених та набутих психічних властивостей, що характеризують індивіда та роблять його унікальним [5, с. 55]. доцільно зазначити, що цілісність, всебічність особистості базується на таких важливих і необхідних складових функціях, як пізнавальна, адаптивна, комунікативна, творчо-розвиваюча. Удосконалення і оновлення змісту сучасної культурно- мистецької освіти активізує наше суспільство розвиватись та змінюватись на краще. Захопленість мистецтвом – шлях до духовного засвоєння народних цінностей культури, історії, традицій, звичаїв, культурно-духовних надбань нашого народу, а це впливає на виховні процеси та збагачення духовних цінностей, саморозвитку особистості. Культурно-мистецька освіта формує сукупність почуттів та ідей людства, комплексно впливає на людську душу і серце, формує цілісну особистість і посідає значне місце в саморозвитку особистості. В процесі здобуття культурно-мистецької освіти відбувається підготовка особистості до професійної мистецької діяльності, оволодіння її технологією і технікою, а це створює умови для самовираження у близькому для особистості виді мистецтва, дає інтересі бажання до постійного самовдосконалення, роботи над собою. Також враховуємо думки науковців, які стверджують, що «… в активізації внутрішніх механізмів інтегрування різних особистісних структур знаходиться недосяжний потенціал життєвої енергії людини, глибина її соціальної творчості. В результаті наукових спостережень, вчені роблять висновки – змінюється ідеал освіченості людини, складовими якого є уміння розуміти зміни, що відбуваються в світосприйнятті, здатність адекватно оцінювати близькій далекі цілі свого творчого потенціалу, уміння передбачливо розв’язувати реальні проблемні ситуації, пов’язані із саморозкриттям та самовдосконаленням тощо. До технологій саморозвитку належать також і індивідуальні ініціативи суб’єкта, навчання за допомогою комп’ютерних технологій, дослідницькі проекти, доповіді тощо. Ученими встановлено, що між проявом творчої уяви і самостійним практичним досвідом існує певний взаємозалежний зв’язок, адже всі образи уяви побудовані з реальних, наявних матеріалів. Але існує ще один більш складний зв’язок: між готовим уявним продуктом і складним явищем дійсності. Такий зв’язок можливий тільки завдяки досвіду іншої особистості або соціальному досвіду [1, с. 211]. За особливими


156
підходами акт творчої самостійності в контексті інтелектуальної діяльності особистості розглядає Я. Пономарьов. Основою успіху вирішення творчих задач, за Я. Пономарьовим, є здатність до мисленнєвої діяльності, яка визначається високим рівнем розвитку самостійності особистості внаслідок чого здійснюється узагальнення знань, відбір різних прийомів та засобів вирішення проблемних ситуацій, апробація й відбір найбільш оптимальних шляхів їх вирішення [2, с. 21-23]. Критерієм творчого акту є потреба у нових знаннях, що складаються на вищому структурному рівні організації творчої діяльності, а засоби задоволення цієї потреби – на менш високих рівнях. Вони включаються в процес, який відбувається на вищому рівній призводять до виникнення потреби постійного отримання нових знань, умінь та навичок. Затвердженням дослідника С. Гончаренка, цілісна особистість є гармонійним розвитком і єдністю в людині світогляду і соціально позитивної активності, взаємодією всіх сутнісних сил, здатності до морального вибору, самооцінки, самокерування, самовиховання і постійної творчості [4, с. 14]. Таким чином, саморозвиток особистості в системі культурно- мистецької освіти є однією зважливих проблем сьогодення і передбачає вирішення низки завдань щодо організації й змісту навчання фахівців. Визначення основних напрямків діяльності культурно-мистецької освіти з урахуванням рівня розвитку творчого потенціалу конкретної особистості, індивідуальних здібностей і можливостей, професійного досвіду педагога, комплексного підходу до організації та здійснення професійного навчання, підніме галузь культури і мистецтва на новий професійний і духовний рівень.

Каталог: jspui -> bitstream -> 6789
6789 -> Віталій Ачкан
6789 -> Анотація: у статті висвітлено та теоретично обгрунтовано проблеми підготовки фахівців дошкільної освіти до емоційного розвитку дітей дошкільного віку
6789 -> Проектування як методологічна платформа діяльності вчителя-словесника
6789 -> Народність як принцип виховання у педагогічній науці другої половини хіх-хх століття
6789 -> Олена Ящук логічні вміння як невід’ємна складова розвитку мислення молодшого школяра
6789 -> Загальна характеристика роботи актуальність теми
6789 -> Уманський державний педагогічний


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   79   80   81   82   83   84   85   86   ...   96


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка