Умань впц «Візаві» 2017 2


Сова ОС ПЛЕНЕРНА ПРАКТИКА ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ



Pdf просмотр
Сторінка70/96
Дата конвертації07.10.2019
Розмір5,01 Kb.
1   ...   66   67   68   69   70   71   72   73   ...   96
Сова ОС
ПЛЕНЕРНА ПРАКТИКА ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ
ПЕДАГОГІЧНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Специфіка професії вчителя образотворчого мистецтва вимагає від студентів не тільки оволодіння теоретичними знаннями з технології образотворчої та педагогічної діяльності, алей паралельного практичного застосування засвоєного матеріалу під час виконання практичних робіт та проходження навчальних практик. Лише практичний досвіду розв’язанні реальних педагогічних завдань стимулює продуктивне освоєння студентами майбутньої професії, отримання педагогічного досвіду, подолання страху перед


131
аудиторією, прояв творчості у методах і підходах до викладення матеріалу. Наукові дослідження останніх років [1; 3] висвітлюють проблему з якою все частіше стикаються молоді вчителі на самому початку самостійної педагогічної діяльності. Володіючи значним теоретичним багажем образотворчих знань та практичних умінь, вчорашні студенти не уявляють, як їх застосовувати на практиці, тобто не відбувається перенесення знань, умінь та навичок у площину викладацької роботи. Зазначимо, що у процесі навчально-виховної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва у вищому навчальному закладі формування педагогічних умінь в основному відбувається в контексті дисциплін психолого-педагогічного спрямування та методики навчання фахового предмету, у той час спеціальні дисципліни викладаються поза їх методичного спрямування, що спричиняє в подальшій професійній роботі молодих фахівців цілий ряд серйозних проблем. Сучасні науковці звертають увагу на проблему необґрунтованого поділу навчальних годин між образотворчими та професійно-педагогічними дисциплінами. Згідно зі змістом Галузевого стандарту вищої освітив більшості вищих навчальних закладів художньо-педагогічного спрямування переважають предмети академічного мистецького напряму живопис, рисунок, композиція, історія мистецтва, кольорознавство тощо. Проте предметам методично-педагогічного спрямування відводиться набагато менше часу. На практиці це призводить до того, що більшість студентів, отримуючи базові художні вміння та навички, не можуть або не знають як передати їх своїм учням у процесі самостійної педагогічній діяльності. Актуальність цього питання висвітлюється дослідником С. Коновець, яка зазначає, що для ефективної діяльності вчителя образотворчого мистецтва важливо забезпечити відповідність навчання до сучасних вимог, систематизовано, послідовно й якісно здійснювати підготовку студентів до передання майбутнім вихованцям того, чим вони володіють або мали б володіти самі [1, с. 38]. Підтримує та продовжує цю думку науковець О. Смірнова [4], яка зазначає, що у практиці вищих навчальних закладів педагогічного спрямування традиційно готують не стільки методично озброєних викладачів, скільки вчителів образотворчого мистецтва, які під час


132
навчання засвоїли уміння і навички лише образотворчої діяльності. Нерідко у педагогічній підготовці студентів приділяється недостатньо уваги становленню компетентної особистості майбутнього вчителя, вивченню інноваційних технологій, вихованню художньо- педагогічного мислення.
Розв’язання цієї проблеми на нашу думку полягає у необхідності з першого курсу паралельно формувати у студентів художньо- педагогічних вищих навчальних закладів художні та педагогічні вміння, які необхідні майбутньому фахівцю в подальшій професійній роботі.
Навчально-творча пленерна практика, що проходить у природних умовах відкритого середовища, посідає особливе місце у системі фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Під час проходження практики на пленері, студенти отримують досвід художньої роботи за межами аудиторії, удосконалюють технологічні уміння і навички роботи з простором, об’ємом, формою, колоритом у різних умовах пейзажного довкілля. На пленері відбувається інтеграція образотворчих знань та реалізація міжпредметних зв’язків у вивченні спеціальних дисциплін. Початкові знання, вміння та навички студенти отримують у процесі викладання фахових образотворчих дисциплін та на пленерній практиці, але цей навчальний процес, на нашу думку, повинен мати чітку професійну направленість. Побудова занять має відбуватися таким чином, щоб трансформувати цікавість до предмета у готовність навчатися та можливість передавати учням отримані знання, вміння та навички у подальшій самостійній діяльності. Ми вважаємо, що організація та проведення занять на пленері мають забезпечити паралельне засвоєння як художньо-практичних такі методично-педагогічних знань, умінь та навичок, без оволодіння якими майбутній учитель образотворчого мистецтва не зможе ефективно виконувати свої професійні обов’язки, без цього педагогічна освіта перестає бути професійною та викликає сумнів необхідність наявності спеціалізованих навчальних закладів, які готують учителів [3, с. 326]. Для отримання студентами під час проходження пленерної практики паралельно й педагогічного досвіду, вважаємо доречним застосування наступних методів і прийомів: обговорення студентами перед початком роботи методично грамотної послідовності виконання навчального завдання (а саме -


133
вибір зображуваного мотиву, обґрунтування розмірів, форми та орієнтації формату, обумовлення вибору точки зору та лінії горизонту, компонування, тональне і колірне вирішення тощо долучення студентів під час роботи на пленері до консультування інших студентів на всіх етапах виконання завдання проведення групових обговорень виконаних робіт у кінці занять з виявленням загальної та індивідуальної тенденції творчого росту та розвитку виявлення помилок у роботах, пошук причин цих помилок, шляхів їх вирішення та уникнення в майбутньому. Застосування на практиці окреслених методів та прийомів привчає студентів до аналітичної спрямованості в роботі, збагачує власний педагогічний досвід. Однією зі складових частин фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до педагогічної діяльності є розробка навчально-методичних комплексів. На нашу думку, доцільно долучити до переліку пленерних завдань створення студентами методичних таблиць з технологічними картами поетапного виконання робіт. Таким чином студенти створюють самостійний методичний матеріал, який зможуть використовувати в процесі педагогічної практики у школі, на уроках образотворчого мистецтва, у позашкільних навчальних закладах, а також у своїй професійній роботі після закінчення вищого навчального закладу. Таким чином, під час роботи на навчально-творчій пленерній практиці студенти покращують свою фахову художньо-педагогічну майстерність, опановують різні художні техніки і матеріали, розширюють власний художній досвід. Завдяки пленерній практиці обов’язковий мінімум програмних завдань з образотворчих дисциплін доповнюється короткотривалими зарисовками, начерками та етюдами, а також навчально-методичними комплексами, які можна застосовувати під час педагогічних практику школі та в подальшій педагогічній діяльності, чим визначається евристична цінність пленерної практики як обов’язкової ланки в формуванні професійної компетентності майбутнього учителя образотворчого мистецтва. Наведений вище аналіз підтверджує актуальність художньо- педагогічної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі пленерної практики. Окреслена проблема потребує особливої уваги збоку методистів, художників-педагогів,


134
постійного вдосконалення та розробки нових підручників і методичних посібників, рекомендацій, навчально-методичних комплексів. Ефективність художньо-педагогічної підготовки майбутніх учителів під час проходження пленерної практики забезпечується такими педагогічними умовами пояснення та чітке окреслення вимог до виконання пленерних робіт зміщення акценту на майбутню професійно-педагогічну діяльність студентів

обов’язковість виконання навчально-методичних комплексів з технологічними картами методично грамотної послідовності виконання художніх завдань.

Каталог: jspui -> bitstream -> 6789
6789 -> Віталій Ачкан
6789 -> Анотація: у статті висвітлено та теоретично обгрунтовано проблеми підготовки фахівців дошкільної освіти до емоційного розвитку дітей дошкільного віку
6789 -> Проектування як методологічна платформа діяльності вчителя-словесника
6789 -> Народність як принцип виховання у педагогічній науці другої половини хіх-хх століття
6789 -> Олена Ящук логічні вміння як невід’ємна складова розвитку мислення молодшого школяра
6789 -> Загальна характеристика роботи актуальність теми
6789 -> Уманський державний педагогічний


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   66   67   68   69   70   71   72   73   ...   96


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка