Умань впц «Візаві» 2017 2



Pdf просмотр
Сторінка66/96
Дата конвертації07.10.2019
Розмір5,01 Kb.
1   ...   62   63   64   65   66   67   68   69   ...   96
Семенчук О. Ю.

ФОРМУВАННЯ КОНЦЕРТМЕЙСТЕРСЬКИХ НАВИЧОК
У ПРОЦЕСІ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Сучасний стан розвитку музично-педагогічної науки відзначений зростанням інтересу до організації навчального процесу у вищій школі. Особливої уваги науковців потребує концертмейстерський клас, який у системі професійної підготовки студентів-музикантів посідає одне із ключових місць. У циклі музично-виконавських дисциплін він є одним із визначальних у


124
формуванні готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до педагогічної діяльності. Незважаючи на актуальність, питання формування концертмейстерських умінь у музично-педагогічній науці розглядаються здебільшого опосередковано, крізь призму розкриття окремих практичних аспектів концертмейстерської діяльності М. Крючков, Л. Живов, А. Люблінський, Ф. Брянцева, Р. Верхолаз, Г. Ципін, О. Рафалович, К. Виноградов) тощо. Відсутність цілісної методики формування концертмейстерських умінь негативно позначається на якості навчання. Організація навчання у концертмейстерському класі є складним багатоплановим процесом, що потребує врахування багатьох аспектів, постановки, вивчення та розв’язання низки методичних проблем. Крім того, навчання в концертмейстерському класі має свої особливості, зумовлені індивідуально-особистісними якостями її учасників, специфікою художньо-творчої діяльності, її суспільною та професійною значущістю. Метою статті є обґрунтування основних методичнихаспектів формування навичок акомпанування в концертмейстерському класі. У процесі оволодіння різними типами фортепіанної фактури слід пам’ятати, що в акомпанементі відтворюється значна частина звукового простору музичного твору – гармонія, метроритм тощо. Предметом цілеспрямованої уваги має стати диференціація рівнів фактури музичного твору, тобто першочерговості мелодичного голосу в загальній звуковій тканині та підпорядкованості акомпануючих голосів. Процес вивчення музичного твору в концертмейстерському класі можна поділити натри етапи
- підготовчий (попередній
- виконання твору в ансамблі з ілюстратором або спів під власний супровід
- концертне виконання. Їх виділення є досить умовним, оскільки організація навчально- виконавської діяльності відбувається в умовах індивідуального навчання за індивідуальним семестровим робочим планом студента. Характер послідовності цих етапів (логічне продовження, часткове нашарування) та тривалість часових відрізків залежать від рівня підготовки студента, його музичних здібностей, індивідуально- психологічних якостей, ставлення до навчання тощо. Однак


125
домінування різних аспектів роботи над музичним твором на кожному етапі забезпечує стабільність та поступовість розвитку навичок акомпанування. Для оволодіння навичкою акомпанування необхідно засвоїти основні аспекти роботи над музичним твором у концертмейстерському класі. Предметом цілеспрямованого аналізу має бути поетичний текст, вокальна партія, власне супровід фортепіанна фактура) та сольні епізоди (вступ, заключна частина, інструментальні інтерлюдії. Глибшому розумінню особливостей такої роботи сприятиме ознайомлення студента з творчою діяльністю видатного вченого- музиканта, музикознавця і педагога Б. Яворського. Його художні настанови у процесі підготовки співака до спільного виступу з піаністом є взірцем високого професіоналізму, творчого підходу до професії концертмейстера. Вони дають активний стимул до глибокого осягнення образу музичного твору та його втілення. Зокрема, цікавими є думки вченого щодо сутності взаємовідносин між вокальною та фортепіанною партіями (тобто між солістом та концертмейстером. За Б. Яворським, партія соло і супровід мають утворювати такий ансамбль, у якому акомпанемент перетворюється в художній твір [3, с. 73]. У роботі над акомпанементом, яків роботі над сольним фортепіанним твором, потрібно в першу чергу визначити характер звучання, аплікатуру, фразування,педалізацію, у той час коли вокальна партія залишається в центрі уваги концертмейстера. Вона виступає як складовий елемент, частина музичного цілого, що визначає загальний план виконання акомпанементу. Тоді коли проведена вся кропітка робота над освоєнням музичної схеми твору, саме вивчені вокальна та фортепіанна партії, переходять до виконання твору в ансамблі з ілюстратором або під власний музичний супровід [2, с. 89].

У концертмейстерському класі акцентується інструментально- виконавський аспект. Найбільшою мірою він стосується уточнення динаміки та тембрального забарвлення фортепіанної фактури під час переходу від сольних епізодів до виконання акомпанементу.
Концертмейстерська компетентність базується на емоційно- ціннісному ставленні педагога-музиканта до майбутньої діяльності на системі культурологічних, музично-естетичних, музично- психологічних, музично-педагогічних, музично-теоретичних,


126
музично-виконавських знань на системі узагальнених музичних умінь і професійно значущих концертмейстерських умінь особливостях музичного сприйняття, виконавських і піаністичних здібностях на професіонально значущих особистісних якостях, що формуються в процесі підготовки у вищому навчальному закладі, – музикальності, що інтерпретує здібності, музично-педагогічній інтуїції, музично-професійному мисленні [1, с. 16]. Отже, акомпанування – це складний, багатоаспектний процесу якому зосереджуються великі можливості для вияву музикантом- концертмейстером власних творчих якостей, віддзеркалюється набутий естетичний, музично-виконавський досвід, де максимально розкривається його індивідуальність. Такий вектор з формування навичок акомпанування у концертмейстерському класі виявляє високу результативність, що дає підставу рекомендувати його для широкого впровадження в практику.

Каталог: jspui -> bitstream -> 6789
6789 -> Віталій Ачкан
6789 -> Анотація: у статті висвітлено та теоретично обгрунтовано проблеми підготовки фахівців дошкільної освіти до емоційного розвитку дітей дошкільного віку
6789 -> Проектування як методологічна платформа діяльності вчителя-словесника
6789 -> Народність як принцип виховання у педагогічній науці другої половини хіх-хх століття
6789 -> Олена Ящук логічні вміння як невід’ємна складова розвитку мислення молодшого школяра
6789 -> Загальна характеристика роботи актуальність теми
6789 -> Уманський державний педагогічний


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   62   63   64   65   66   67   68   69   ...   96


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка