Умань впц «Візаві» 2017 2



Pdf просмотр
Сторінка41/96
Дата конвертації07.10.2019
Розмір5,01 Kb.
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   96
Лисенко М. Ю.

СПЕЦИФІКА ВИЗНАЧЕННЯ ЗДАТНОСТІ СТУДЕНТІВ
ПЕДКОЛЕДЖІВ ДО САМОРЕГУЛЯЦІЇ ДИРИГЕНТСЬКО-
ХОРОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Останнім часом у нашій країні таза її межами відбувається інтенсивний пошук методів, прийомів, форм організації навчального процесу у вищих закладах освіти, які допомагають активізації самостійної діяльності студентів. Адже оволодіти знаннями, елементами накопиченого об’єктивного досвіду людства можна лише завдяки власним самостійним зусиллям. Ця проблема залишається однією з головних у сучасній педагогіці, якою опікуються
Л.Березовська,
М.Боришевський,
В.Бояринцев,
М.Гриньова,
І.Єфімов,
М.Казаков,
О.Конопкін,
О.Осницький,
І.Семенов,
К.Тишков С.Тищенко та ін. Самоосвітню діяльність студентів у процесі диригентсько-хорової підготовки займаються Н.Гречаник,
Л.Костіна, Л.Костенко, О.Кузнєцова, А.Омельченко, І.Цюряк,
Л.Шумська та ін. Аналіз існуючих досліджень учених, нормативно- правових документів, наш досвід роботи зі студентами педколеджу свідчить про недостатню сформованість навичок і умінь організації самостійної роботи, самовдосконалення, регулювання своєї фахової підготовки. Тому
метою
даної статті є висвітлення теоретичних аспектів дослідження рівня саморегуляційних процесів студентів уході їх диригентсько-хорової підготовки (критерії, показники, компоненти) Поняття здатність до здійснення саморегуляційної діяльності відображає властивість зазначенням здатний, інколи природне обдарування, здібність, обдарованість здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином [1, с. Як пише
В.М.Чайка, здібності – це індивідуально-психологічні якості особистості, що є передумовою успішного виконання нею певної діяльності. Сферою вияву здібностей людей є всі галузі їхньої різноманітної практичної, наукової і мистецької діяльності. У нашому дослідженні ми спираємося на визначення здатності (здібності) майбутнього вчителя до саморегуляції педагогічної діяльності в процесі диригентсько-хорової підготовки як до його особистісної компетенції, в якій основними є фахові функції та вміння достатні для їх реалізації [8]. Основними складовими здатності до саморегуляції студентів нами було визначено сформованість позитивного ставлення до саморегуляції рівень засвоєння системи теоретичних, психолого- педагогічних та диригентсько-хорових знань оволодіння методами і прийомами саморегуляції усвідомлення мотиваційної потреби та інтересу до саморегуляційної педагогічної діяльності розвиток умінь моделювання, програмування, оцінки й аналізу власних дій уміння регулювати свої емоції в процесі освоєння диригентсько-хорових дисциплін та певні засоби. Підготовка майбутнього вчителя музики до здійснення само регулятивних функцій в умовах навчання в педколеджі передбачає, насамперед, формування феномену здатності як функціональної умови успішної диригентсько-хорової діяльності. Сам рівень здатності до саморегуляційної діяльності визначає ініціативність, самостійність, активність, енергійність. Кожна діагностична дія передбачає необхідність розробки критеріїв і показників, які забезпечують можливість оцінити рівень розвитку цього процесу. Під поняттям критерії розуміється об’єктивна ознака, на основі якої здійснюється оцінювання, визначення або класифікація чого-небудь, мірило судження, оцінка, засіб перевірки істинності чи помилковості одного або іншого твердження. Здійснюючи аналіз професійного становлення майбутнього фахівця, В.Сластьонін вважає, що критеріями є основні структурні компоненти суб’єктивної позиції студента. До них вчений відносить усвідомлений вибір професії, прагнення до професійної


74
самореалізації, стійкий інтерес до навчальної дисципліни, що вивчається, взаємини між студентами та викладачами, вміння самостійно визначати мету, прогнозувати свою власну життєдіяльність, уміння регулювати, аналізувати й оцінювати власні дії, діяльність, поведінку, сформованість прагнення до самоосвіти і самовиховання [7]. В.Чайка, М.Гриньова вважають, що критеріями ефективності діяльності педагога повинні бути доцільність, творчість, процеси які активізують творчу діяльність, продуктивність [2; 8]. Основним критерієм визначення рівня здатності до саморегуляції диригентсько-хорової підготовки нами визначено процес розвитку вмінь моделювання, цілепокладання, програмування, оцінки й аналізу результатів навчальної роботи. Вказана здатність передбачає наявність не тільки важливих особистісних якостей, алей розвиток самоорганізаційних, само аналітичних, гностичних, конструктивних мистецьких умінь і навичок та виявлятися у процесі фахового саморозвитку і самовдосконалення. Окрім того, здатність до саморегуляції у нашому дослідженні виявляється у формі окремих ситуацій навчання (проблемних, екстремальних, усталених тощо.
Як показує наша практична діяльність, критеріями визначення здатності студентів до саморегуляції диригентсько-хорової підготовки мають стати володіння музично-теоретичним та хорознавським термінологічним апаратом здатність до когнітивно- синтезуючого самоаналізу хорових творів та явищ хорового мистецтва в музично-естетичному, морально-духовному та практично-відтворюючому аспектах готовність до реалізації власного диригентсько-виконавського бачення хорового твору креативний підхід до застосування мануально-технічних прийомів для розкриття змісту творів різних жанрів (хорова мініатюра, обробка народної пісні, поліфонічна композиція, велика форма уміння складати педагогічний хоровий репертуар з урахуванням власних диригентських можливостей та рівня підготовленості хорового колективу готовність відстоювати особистісний комплекс творчих переконань на основі національного культурно-історичного та власного рефлексивно-самооцінного досвіду здатність до самоконтролю та осмислення своїх власних творчих дій, цілепокладання. Критерії повинні враховувати специфіку педагогічної діяльності, вольові зусилля студента у досягненні мети, продуктивність і динаміку розвитку саморегуляції.


75
Більш вузьким у порівнянні з критерієм є поняття показник. Його зміст містить свідчення, доказ, ознаку чого-небудь; наочні дані про результати певної роботи чи процесу, досягнення в чомусь [1]. Показник, як компонент критерію є типовим і конкретним виявом сутності якості процесу, що підлягає дослідженню. Показниками здатності у процесі діяльності є якості щодо швидкості, легкості й
ґрунтовності опанування цією діяльністю, зміст способів та методів застосування вході її організації та виконання.Ми вважаємо, що показниками здатності до саморегуляції мають бути такі ознаки як допитливість, ініціативність, позитивне ставлення до диригентсько- хорової діяльності наполегливість, воля, цілеспрямованість, самоаналіз, рівень намагань студента (суб’єктивний образ можливостей і завдань які майбутній вчитель музики може реалізувати у професійній діяльності. На наш погляд, можна виокремити наступні компоненти здатності студентів до саморегуляції диригентсько-хорової підготовки мотиваційний, теоретичний і практичний. Мотиваційний
– включає ціннісно-організаційний критерій, завданням якого є оцінка рівня сформованості професійних якостей майбутнього вчителя музики. Його зміст визначається такими показниками як усвідомлення цілей і мотивів музично-педагогічної діяльності розвиток потреби в оволодінні уміннями і навичками саморегуляційної діяльності орієнтація на самоосвіту, самореалізацію, самоорганізацію навчальної діяльності розвиток почуття самозадоволення від самостійного оволодіння фаховою діяльністю. Теоретичний компонент включає інформаційно- змістовий критерій до якого входять психолого-педагогічні, хорознавчі, методичні знання. Показниками цього критерію мають бути якість та системність знань, оволодіння категоріально- понятійним апаратом з диригентсько-хорових дисциплін та теорії саморегуляції. Практичний компонент визначається творчо- продуктивним критерієм який характеризується умінням визначати рівень готовності до саморегуляції, її організації, контролю та удосконалення. Отже, зазначені критерії та показники, що взаємопов’язані між собою, дають можливість визначити репродуктивний, евристичний, продуктивний і творчий рівні здатності до саморегуляції студентів у процесі їх диригентсько-хорової підготовки. До першого рівня – репродуктивного слід віднести студентів які незацікавлені у


76
саморегуляції своєї фахової діяльності, освоєнні її типових аспектів у стандартних ситуаціях. Потреба у самоосвіті та фахова рефлексія у них ще несформовані, спостерігається стереотипний підхід до виконання навчальних дій, нестійкість вольових зусиль, відсутність інтересу до поглиблення теоретичних знань, іноді завищена самооцінка. Диригентсько-хоровому навчанню бракує самостійності у прийнятті рішень. До другого рівня – евристичного, відносимо студентів, що відзначаються поверховим інтересом до саморегуляційної діяльності. Вони відчувають у цьому потребу, але не можуть уявити цілісного підходу до її освоєння, рефлексія у них ще несформована, саморегуляція має імпульсивний, нетривалий характер. Іноді спостерігається трансформування мотивів навчальної диригентсько- хорової діяльності вбік їх згасання. Продуктивний рівень складають студенти які характеризуються стійким інтересом до саморегуляції своєї диригентсько-хорової підготовки, освоєнням цієї діяльності шляхом самостійного застосування алгоритмів на основі оволодіння відповідних закономірностей, принципів і методів. Ці студенти оволодівають ціннісним потенціалом саморегуляції та намагаються скористатися її основними елементами, виявляють уміння пояснити сутність явища, застосувати теоретичні знання у практичній ситуації, але часто потребують допомоги викладача. Творчий рівень притаманний респондентам, що відрізняються сформованістю вмінь і навичок саморегуляції, вони є абсолютно самостійними у своєму творчому диригентсько-хоровому збагаченні, яку теоретичному, такі практичному аспектах. Вони добре оволодівають програмним навчальним матеріалом, проявляють інтерес до осмислення явища, самостійного пошуку рішень. У процесі пізнання вони зосереджені, уважні, активні, проявляють гнучкість мислення та стійкість вольових якостей.

Каталог: jspui -> bitstream -> 6789
6789 -> Віталій Ачкан
6789 -> Анотація: у статті висвітлено та теоретично обгрунтовано проблеми підготовки фахівців дошкільної освіти до емоційного розвитку дітей дошкільного віку
6789 -> Проектування як методологічна платформа діяльності вчителя-словесника
6789 -> Народність як принцип виховання у педагогічній науці другої половини хіх-хх століття
6789 -> Олена Ящук логічні вміння як невід’ємна складова розвитку мислення молодшого школяра
6789 -> Загальна характеристика роботи актуальність теми
6789 -> Уманський державний педагогічний


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   96


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка