Умань впц «Візаві» 2017 2



Pdf просмотр
Сторінка37/96
Дата конвертації07.10.2019
Розмір5,01 Kb.
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   96
Кремешна ТІ
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ
МУЗИКОТЕРАПІЇ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО
СТАНОВЛЕННЯ ПЕДАГОГІВ-МУЗИКАНТІВ
У зв’язку із змінами в загальній соціокультурній ситуації, що відбулися востаннє десятиріччя, стала актуальною проблема зміни змісту освіти, де під впливом потреб та духовних напрямків епохи у вітчизняній педагогіці почала відбуватись переорієнтація на гуманістичні, особистісно-орієнтовані освітні технології. Усвідомлення педагогічною наукою переходу до нової парадигми викликало необхідність значно розширити методологічний інструментарій. Його збагачення відбувається за рахунок залучення у педагогіку досвіду з інших наукових та художніх областей, і зокрема з музичної психології. Подібно до того, як загальна психологія має кілька відгалужень у вивченні окремих видів діяльності, в галузі музичної психології теж є кілька відгалужень музична терапія, психологія музично- виконавської діяльності, психологія музично-творчої діяльності, психологія музичних здібностей, психологія музичного навчання і виховання, психологія музичної пропаганди та ін. Як відомо, музикотерапія – це цілеспрямоване застосування музики або музичних елементів для досягнення терапевтичних цілей,


65
а саме, відновлення, підтримки і сприяння психічному та фізичному здоров’ю. За допомогою музикотерапії пацієнт краще розуміє себе і навколишній світ, вільніше і ефективніше в ньому функціонує, а також досягає більшої психічної та фізичної стабільності.
Музикотерапія існує вдвох основних формах рецептивній та активній. Так, рецептивна музикотерапія – це пасивний процес сприйняття музики з терапевтичною метою. Тоді, як активна музикотерапія являє собою терапевтично спрямовану, активну музичну діяльність, а саме відтворення, фантазування, імпровізацію за допомогою людського голосу і вибраних музичних інструментів. Практичний інтерес для нашого дослідження представляє використання саме активної форми музикотерапії на заняттях з фаху, основного музичного інструменту. Говорячи про активні методи музичної терапії, науковцями у галузі музичної педагогіки введено поняття так званої «ейфоричної мотивації, що означає мотиваційний конструкт, зумовлений потребою у відтворенні переживання особливого стану свідомості, який характеризується отриманням насолоди від процесу музичної діяльності та інтеграцією усіх задіяних уній психічних процесів, здібностей та умінь. Зокрема Н. Таракановою було доведено, що «ейфорична мотивація є специфічним мотиваційним компонентом музичної діяльності. Слід зазначити, що у своїх інтерв’ю багато видатних музикантів відзначали подібні переживання як ейфорія, екстаз, натхнення. Такий стан має регулюючий вплив на психологічні та фізіологічні процеси особистості вона відчуває себе сильною і діяльною, яскраво бачить перспективу справи, відчуває надлишок сил, упевненості в собі. Відповідно, це є психологічною терапією сумнівів музиканта у власних можливостях здійснювати музично-виконавську діяльність, надлишкового стресу під час публічного виступу, сприяє ефективному подоланню труднощів та так званих мук творчості, які виникають під час занять та репетицій. Задля досягнення
«ейфоричної» мотивації важливо, щоб студент-музикант знаходився в оптимальному творчому стані, ознаками якого є
● повне поглинання музичною діяльністю, на противагу руйнуючій оптимальний творчий стан зосередженості на власній персоні
● зосередженість на самому процесі творчості, а не на його майбутніх результатах


66

● почуття радості та насолоди від музичної діяльності, які супроводжують і одночасно мотивують музиканта до відновлення і продовження музичної діяльності. Всі ознаки оптимального творчого стану взаємопов’язані і взаємообумовлюють один одного. Ознаки цього стану є одночасно і необхідними умовами для його досягнення. Умовами ефективного розвитку «ейфоричної» мотивації в музично-педагогічній практиці є
● педагогічний вплив особистості вчителя
● використання психолого-педагогічних методів мультипліціювання, аутотренінгу
● підбір відповідного музичного репертуару. Розглянемо детальніше особливості застосування вищезазначених умов. Говорячи про педагогічний вплив особистості вчителя необхідно відмітити його здатність створити довірливу, відверту атмосферу, в основі якої лежить виключна повага до студента, визнання за ним права на власну позицію. Для створення психологічного комфорту, надання майбутнім педагогам упевненості в собі необхідно здійснювати
● підтримку та заохочення найменших успіхів
● переконання студента в його здатності досягти позитивного результату
● уникнення різкої критики та осуду у випадках невдачі. Створення відповідної атмосфери допоможе студенту змінити власне відношення до музичної діяльності, припинити асоціювати її з негативними переживаннями, сприятиме перетворенню заважаючих студенту почуттів та несприятливих емоційних станів у почуття радості та насолоди від процесу музичної діяльності. Метод мультипліціювання (від англ. multiply – множити, примножувати) передбачає пробудження прихованих можливостей майбутнього педагога-музиканта шляхом заохочення усвідомлення ним стану власного творчого підйому, натхнення, сприяння просуванню студента на шляху самоактуалізації. В основі даного методу знаходиться ідея, яка полягає втому, що досягнення складної мети можливе при розділенні її на більш мілкі цілі та послідовності кроків, при цьому кожен наступний крок повинен примножувати досягнення попереднього.


67
Послідовне примноження елементів досягнення стану творчого підйому здійснюється шляхом застосування певних технік аутотренінгу розширення свідомості, реконструкція тощо. Особливу роль відіграє підбір музичного репертуару, який сприяє формуванню необхідних якостей особистості майбутнього педагога-музиканта, таких як підвищення естетичних потреб, соціальної активності, придбання нових засобів емоційної експресії, полегшення формування нових відношень та установок тощо. З цією метою студентам пропонується виконувати наступні твори
● повільна музика у стилі бароко (композитори Й. Бах, Г. Гендель, А. Вівальді, А. Кореллі та ін.). Особливістю цієї музики є здатність надавати відчуття стабільності, порядку, безпеки, створювати духовне стимулююче середовище для занять
● класична музика (композитори Й. Гайдн, В. Моцарт та ін.) відрізняється ясністю, елегантністю, прозорістю. Вона здатна підвищувати концентрацію, пам’ять й просторове сприйняття
● твори композиторів-романтиків Ф. Шуберта, Р. Шумана, П. Чайковського, Ф. Шопена, Ф. Ліста та ін. підкреслюють виразність та чуттєвість, пробуджують індивідуалізм
музика імпресіоністів, представниками яких є композитори К. Дебюссі, М. Равель базується на вільних музичних настроях та враженнях, викликає приємні образи
● музика у стилі джаз, блюз, регбі тощо, піднімає настрій, надає натхнення, почуття радості, розсіює смуток, підвищує комунікативність. Отже, в процесі професійного становлення майбутніх педагогів- музикантів є доцільним використання методу активної музикотерапії, механізмами якого є створення відповідної психологічної атмосфери на заняттях з основного музичного інструменту, використання психолого-педагогічних методів мультипліціювання та аутотренінгу, підбір відповідного музичного репертуару. Це дозволить студентам не лише отримувати задоволення від здійснення музичної діяльності, ай розвивати такі професійно-необхідні характеристики, як упевненість в собі, цілеспрямованість, наполегливість, естетичний смак. Таким чином, актуальність використання методів музикотерапії під час професійної підготовки учителів музики є очевидною, і потребує подальшого розвитку.

Каталог: jspui -> bitstream -> 6789
6789 -> Віталій Ачкан
6789 -> Анотація: у статті висвітлено та теоретично обгрунтовано проблеми підготовки фахівців дошкільної освіти до емоційного розвитку дітей дошкільного віку
6789 -> Проектування як методологічна платформа діяльності вчителя-словесника
6789 -> Народність як принцип виховання у педагогічній науці другої половини хіх-хх століття
6789 -> Олена Ящук логічні вміння як невід’ємна складова розвитку мислення молодшого школяра
6789 -> Загальна характеристика роботи актуальність теми
6789 -> Уманський державний педагогічний


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   96


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка