Умань впц «Візаві» 2017 2



Pdf просмотр
Сторінка30/96
Дата конвертації07.10.2019
Розмір5,01 Kb.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   96





47

Кармазін А. О.,

Дубровіна І. В.

МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА ЯК ЕЛЕМЕНТ
ІННОВАЦІЙНОСТІ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ
У сучасних умовах реформування української освітньої системи постає питання щодо нових підходів до організації і змісту навчально-виховної діяльності. Важливе місце серед них посідає один із перспективних напрямів сучасної педагогіки – музейна педагогіка, що вирішує проблеми формування особистості, а саме залучення учнівської молоді до дослідницької діяльності засобами музейної експозиції з використанням інформаційних технологій, розвиток їхніх дослідницьких умінь і творчих здібностей, вироблення здатності до самостійних суджень і оцінок, навичок критичного мислення. Музейна педагогіка має важливе значення в розвитку мистецької освіти, сприяючи всебічному розвитку особистості учня, студента, активному пізнанню навколишнього світу. Аналіз значення і реалізації засобів музейної педагогіки у вихованні особистості учня стали предметом дослідження таких учених, як Н. Ганнусенко, Г. Елькін, І. Медведєва, З. Огризко, Ю. Омельченко, Т. Соломонова, В. Туманов та ін. У працях Л. Виготського, Д. Давидова, Л. Занкова аналізуються головні педагогічні принципи, які використовуються в діяльності шкільних музеїв. Музейна педагогіка здійснює передачу культурного досвіду на основі міждисциплінарного та поліхудожнього підходу через педагогічний процес в умовах музею. Завдання музейної педагогіки випливають із вимог сьогодення, активного використання історичної та культурної спадщини нашого народу у системі виховної роботи мистецьких дисциплін. Дослідник музейної педагогіки Б. Столяров охарактеризував музейно-педагогічний процес як системно організовану і чітко спрямовану дію, зорієнтовану на формування в умовах музейного середовища творчо розвиненої особистості. Забезпечуючи єдність розвитку, виховання та навчання, музейна педагогіка спирається на наступні гуманістичні принципи
принцип особистісної орієнтації
(знання особистісних якостей суб’єкта, його ціннісних орієнтацій, духовних потреб, мотивів поведінки та діяльності
принцип обліку


48

індивідуальних та вікових особливостей
;
принцип розвитку
особистості в дії
(активна участь студентів у музейному освітньому процесі)

[5, с. Таким чином, компоненти музейно-педагогічного процесу володіють внутрішнім взаємозв’язком, що забезпечує перетворення культурного досвіду в особисті базисні якості людини, що формується та розвивається у вітчизняному культурному середовищі. Вітчизняні педагоги мистецьких дисциплін, що використовують елементи музейної педагогіки, розробили власні підходи до цього актуального питання. Це метод занурення в історичну епоху, який забезпечує відвідувачу символічний доступу простір іншої культури метод моделювання, який дозволяє відвідувачам провести музейне дослідження за допомогою уявної побудови ситуацій, подій, явищ, історичних процесів. Це уможливлює не лише перевірку повноти своїх знань з певного предмета, ай сприяє розвитку практичних умінь їх вільного застосовування. Так, розповідь і бесіду як словесні методи можна використовувати під час вивчення історії експонату, характеристики історичної епохи методи ілюстрації й демонстрації – для безпосереднього показу експозиції проблемно-пошуковий – для розкриття певної ідеї експозиції та особливостей її втілення, виявлення власного враження від побаченого тощо. Усі методи і прийоми роботи в музеї мають практичну значущість та ефективність, однак проблема полягає в їхній апробації, подальшому удосконаленні вході постійного практичного застосування в навчально-виховному процесі, деталізації прийомів для різних категорій відвідувачів. Застосування сучасних технологій у музейній педагогіці потребує практичної реалізації досвіду усього культурно-освітнього потенціалу музею, своєрідної трансляції інформації, яка зосереджена у музейних експонатах. Умовами цього є підвищення значення музейного предмета як своєрідного символа тієї чи іншої епохи, культури. Очевидно, що такий підхід сприятиме розширенню світогляду учнів, вихованню людей, здатних активно пізнавати та розуміти оточуючий світ, відчувати глибину світової та національної культури. Таким чином, використання елементів музейної педагогіки дозволяє підвищити інтерес вихованців до навчання урізноманітнити форми і методи навчально-виховної роботи посилити міжпредметні зв’язки; використовувати нестандартні види


49
занять підвищувати загальний рівень культури учнів і студентів та впливати на формування їх свідомого ставлення до культурної спадщини України. Музей є унікальним засобом навчання та виховання цінні експонати дають можливість безпосередньо доторкнутися до навчального матеріалу, що вивчається на уроках історії, українознавства та ін. Емоційні враження після побаченого сприяють виконанню освітніх та виховних завдань навчального закладу, педагога. Нині музейна педагогіка

це динамічний, інтерактивний освітній простір, який має певні елементи. Серед них можна визначити такі існування постійної аудиторії, можливість використання колекції музею для організації та здійснення навчально-виховних заходів, участь школярів у збереженні музейних колекцій, можливість перевірити себе в майбутній професії, комфортна атмосфера для діалогу учителя з учнем, відвідувача з музейним експонатом, особисті норми соціальної поведінки та ін. Усе це сприяє тому, що музей є ідеальним місцем для творчої самореалізації молоді, коли учень, студент не тільки споживає продукт музейної діяльності, але є учасником творчого співробітництва. Аналіз досвіду музею театрального, музичного та кіномистецтва України свідчить, що пошуково-дослідницька діяльність студентів дозволяє їм успішно засвоїти всі етапи науково-дослідницької роботи навчитися працювати з джерелами різних типів, засвоїти способи зовнішнього і внутрішнього аналізу джерел, навчитися формулювати проблему, мету та завдання дослідження, обстоювати власну точку зору, набути навичок роботи з науковою та довідковою літературою та досвіду публічних виступів. У музеї існує багата мистецько-історична спадщина, яку неодмінно треба використовувати в роботі з учнями та студентами. Жоден підручник, посібник чи навіть електронний носійне дасть школярам того багатого історичного матеріалу, про який зможуть розповісти музейні експонати. Так, на виставці Живі струни України, що постійно експонується у музеї нараховується 650 народних музичних інструментів. Це кобзи, бандури, колісні ліри, басолі з Центральної та Східної України цимбали, трембіти, дуди волинки, флояри

з карпатського регіону, флейти пана (свирілі)

з Буковини, дерев’яні роги, труби

з Полісся та багато іншого.


50
У музейній колекції є оригінальні авторські витвори відомих українських майстрів, меморіальні музичні інструменти видатних діячів вітчизняного мистецтва

бандура, що належала М. Лисенку скрипка, на якій грав Марко Кропивницький. До колекції залучено інструменти видатних кобзарів та бандуристів

Ф.Кушнерика,
Є.Мовчана, Є.Адамцевича, А.Бобиря, І.Немировича, В.Кабачка та ін.
Пам’ятки історії та культури допомагають педагогам більш яскраво розкрити перед учнями історичну спадщину, зрозуміти процес розвитку суспільства від найдавніших часів до сьогодення. Музейні реліквії допомагають учням відчути історичну епоху і справляють на них велике враження. Одним із пріоритетних питань ефективного використання новітніх методів роботи є створення скоординованої системи співпраці музею і навчальних закладів України. Організація екскурсій, лекцій, конференцій з урахуванням особливостей навчального плану вузів сприятиме модернізації навчально-виховного процесу в цілому [2]. Сучасна концепція музейної педагогіки включає такі напрями пошуково-дослідницька, фондова й експозиційно-виставкова робота, культурно-освітня діяльність. На базі музею та його філій проводяться різноманітні заходи лекції, творчі зустрічі, авторські концерти, презентації творчих надбань, виставки картин. Матеріали, зібрані в музеї, використовуються для написання рефератів, підготовки виступів на уроках, для написання науково-дослідницьких робіт. Залучаючи студентів до пошуково-дослідницької, художньо-естетичної роботи, педагоги мистецьких дисциплін формують їхнє громадянське мислення, виховують повагу до національних надбань, почуття гордості за власну країну, адже вихованці глибше вивчають історію національного мистецтва. Отже, музейна педагогіка як елемент інноваційності мистецької освіти активно сприяє процесу мистецького виховання особистості, формуванню творчого мислення та підвищує мотивацію до навчальної діяльності, що відповідає інноваційним тенденціям мистецької освіти XXI століття.

Каталог: jspui -> bitstream -> 6789
6789 -> Віталій Ачкан
6789 -> Анотація: у статті висвітлено та теоретично обгрунтовано проблеми підготовки фахівців дошкільної освіти до емоційного розвитку дітей дошкільного віку
6789 -> Проектування як методологічна платформа діяльності вчителя-словесника
6789 -> Народність як принцип виховання у педагогічній науці другої половини хіх-хх століття
6789 -> Олена Ящук логічні вміння як невід’ємна складова розвитку мислення молодшого школяра
6789 -> Загальна характеристика роботи актуальність теми
6789 -> Уманський державний педагогічний


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   96


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка