Умань впц «Візаві» 2017 2



Pdf просмотр
Сторінка19/96
Дата конвертації07.10.2019
Розмір5,01 Kb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   96

Мета статті:
теоретично обґрунтувати смислові акценти у текстовій діяльної майбутнього вчителя музичного мистецтва на засадах феноменологічного підходу.
Виклад основного матеріалу.
Що взагалі є смисл Смисл – цілісний вміст виразу, що сам визначає значення елементів та частин цього виразу. Смисл – це поняття, що прямо залежить від знань про предмет. Незнайома річ може здатися безглуздою, якщо невідомо, як нею користуватися. І, навпаки, через незнання річ може наділятися помилковими корисними якостями і володіти.
Смисл
– це інформація про предмет
музичний смисл
– це інформація, яку несе нам музичний твір. Проблема смислу виявляється однією з найскладніших та багатовимірних проблем педагогіки, естетики та філософії, свою історію вона має і в музикознавчій науці. І справа тут не тільки в різниці й різноманітності дослідницьких підходів, а, у першу чергу, у постійному розпредмечуванні самого смислу, його відчутній нерівності самому собі в різних буттєвих контекстах культури, його принциповій незамкнутості й незавершеності у межах того чи іншого тексту та контексту. Наприклад, у семіотичних дослідженнях розрізняють категорії зміст, смисл та значення, де останні збігаються із являються як сукупність означуваних. Ф. де Соссюр визначає зміст як операцію, властиву для знака, що зв’язує означник з означуваним [7, с. 458]. Р. Барт підкреслює момент становлення смислу опираючись на свій культурний досвід, художник творить нові змісти, які не тільки відбивають зовнішній світ, алей змінюють його, стають фактами реальності [1, с. 11]. А ось сучасний музикант, філософ, один із засновників синергетичної методології в музикознавстві О. Кобляков вважає, що знаки пов’язані зі значенням, а символи – зі смислом. Тому музика може оцінюватися як нарівні знаків і значень, такі нарівні символів і смислів, оскільки смисл не


26
фіксується навіть нарівні інтуїції. У свою чергу, вимальовується особлива роль музики як ідеального поля дослідження смислу, тому що музика і є саме мовою символів, а не лише знаків. Кобляков стверджує, і ми з ним повністю погоджуємося, що особливого музичного смислу, які особливого літературного, мальовничого тощо смислів не існує, але є універсальний смисл Буття, що несвідомо відбивається людським генієм у самій формі продуктів творчості [3]. Смисли виникають на основі цінностей і володіють життєстверджуючим емоціогенним потенціалом. Смисл як категорію ціннісної семантики музики розглядає музикознавець Л. Шаповалова [7]. Узагальнивши величезний досвід історико-культурологічного музикознавства праці В. Конен, Т. Ліванової, О. Маркової, В. Медушевського, Є. Назайкінського, В. Протопопова, О. Самойленко, В. Холопової, Ю. Холопової, та ін.), вона виділила три основних аспекти тлумачення смислу в музиці [7, с. 18-19]. Смисл як категорія, що замінила онтологічно близьке поняття змісту (як наслідок філософської смерті діалектичної пари змісті форма. 2. Смислу зв’язку з ключовою категорією музичної творчості/мислення – свідомість. Смисл породжується чиєюсь свідомістю – це означає присутність Автора, націлює на осягнення його особистості смисл стає еквівалентом цілісного образу людини і це, у свою чергу, вказує на ціннісні орієнтири творчості в цілому. 3. Смислу функції оцінки можливостей творчої свідомості, оскільки він є позамежним ступенем міжособистісного спілкування як в мистецтві, такі вжитті в цілому) [8]. Якщо звернутись до авангардної музики ХХ ст., то можна проаналізувати спроби вбачання сутності в роботі композиторів із звуком та пошуком чистих форм музичної свідомості. Вивчаючи історію й теорію музичного авангарду, неможливо не звернути увагу на подібність експериментів з вивільнення звуку з гуссерлівською процедурою феноменологічної редукції. Якщо Едмунд Гуссерль проголошує у феноменологічному вченні своєю метою рух до самих речей, то метою авангардних композиторських новацій є рух назад до звуку [2, с. 141]. Творча активність вчителя музичного мистецтва, спрямована на створення або інтерпретацію музичного тексту, тобто знаково- зафіксованого змістовного повідомлення, називають
текстовою
діяльністю
, яка ініціюється потребою автора музичного тексту чи


27
того інтерпретатора, який виступає від власного імені або від імені реальної чи уявної групи з метою надати її членам значущу для них інформацію. Текстова діяльність індивіда більшою мірою передбачає усвідомлення музичного тексту, формулювання тверджень, думок і оцінок так само, які більший ступінь підпорядкованості цього розуміння усвідомлення) реалізації певного задуму або комунікативного наміру індивіда. Текстова діяльність передбачає усвідомлення та емоційне переживання, пошук шляхів і способів найбільш адекватного втілення музичного тексту. Один і той самий музичний текст може тлумачитись по-різному тим, хто його створив, і тим, хто його сприймає (суб’єкт та об’єкт). Розуміння тексту – це розуміння музичного смислу твору. Головним предметом феноменологічного дискурсу є проблема
інтенцій свідомості
. Вкажемо і на особливе твердження Миє інтенцією, специфікацією життя, існуємо в якості оформлених творінь інтенціональної природи. Приходячи у цей світ, ми знаходимо себе вже (інтенціонально) створеними, вже усталеними, і в основі наших різнавальних процесів лежить пояснення власного вибору існування [6, с. 92]. Інтенціональність вжитті людини – це те, що лежить в основі волі та рішенню, алей робить їх можливими…Під інтенціональністю розуміється структура, яка надає смисл переживанню. Її не варто ототожнювати з намірами, це вимір, який лежить в їх основі, інтенціональність – це те, що лежить в основі як свідомих, такі без свідомих інтенцій. Це буттійний стані, більшою чи меншою мірою, він включає всю орієнтацію людини за відношенням досвіту уданий час [5]. Феноменологічне розуміння освітніх музичних процесів передбачає діалог філософії та педагогіки, в процесі якого формується особливого роду знання, що позначається авторами поняттям «методологос освіти. Він передбачає критичний погляд на природу освіти, виходячи з накопиченого педагогічного та філософського досвіду, і виступає сукупністю вихідних установок і принципів освітньої практики, що формулюються на основі феноменологічної філософії. Які ж вони
По-перше, феноменологічний підхід у педагогіці має враховувати глибокі зв’язки людини з усім живим. Здібності особистості до самовизначення через естетико-поетичний, моральний і раціональний смисли сягають своїм корінням в глибини життя. У цьому світлі зовсім по-новому постає сутність тих реалій, з якими має


28
справу освіта. Що ж стосується феноменологічної педагогіки, то, які інші науки про людину, вона повинна знайти домінанту в глибинах функціонування самого життя. Педагог - несхильний перебільшувати роль абстрактних теорій і робить ставку на рефлексивне усвідомлення, виховання і освіту дітей. Феноменологічне ставлення долає ситуацію відчуження відсвіту і підтримує тонкий баланс між рефлексією і розумінням сенсу в повсякденному житті.
По-друге, для сучасної педагогіки важливий індивідуальний життєвий генезис людини, в процесі якого відбувається розвиток його особистісних якостей. Віртуальні життєві сили кристалізуються навколо чотирьох унікальних людських центрів – уява, пам’ять, інтелекті воля. У концепції феноменології життя визначальним є самоіндівідуалізований характер життя. Це методологічно орієнтує сучасну школу на розвиток особистості в просторі різноманіття культур.
По-третє, ключовою стає ідея діалогу вчитель і учень як унікальних, самобутніх особистостей. Діалог – це засіб і стан самореалізації та індивідуалізації дитини. Самоіндівідуалізація в освіті повинна дозволити їй стати активним, самостійним, уміючим здійснювати такі основні види діяльності, як праця, спілкування, пізнання. Завдання освіти – допомогти людині виробити свою власну позицію вжитті, стати суб’єктом взаємодії в цьому житті, суб’єктом здійснення індивідуального Логосу життя.
По-четверте, важливим критерієм феноменологічної педагогіки є виховання людини як суб’єкта вчинку, як творця власного життя. Завдання школи полягає втому, щоб, спираючись на індивідуальність дитини, допомагати йому набувати власний досвід вільної поведінки. Педагог спрямовує свої зусилля на розуміння та інтерпретацію образу дитини. Причому, він звертається безпосередньо до індивідуальної дитини і надає їй педагогічну допомогу. Таким чином, педагогічна культура в просторі феноменології – це не тільки культура ставлення до самого життя, ай культура виявлення і розвитку самоіндивідуалізованого характеру людини. З точки зору феноменології життя в новому світлі постає природа інтелектуальних, моральних і естетичних здібностей учня. Ці здібності утворюють стрижень творчої діяльності особистості. Саме творчість виражає міру людської універсальності і дозволяє особистості розширити горизонти власного життя. Виступаючи в


29
єдності, поетико-естетичного, інтелектуального і морального почуття, які визначають зміст творчого акту. Всі ці чинники в єдності створюють новий креативний тип мислення. Розуміючи це, педагог може інакше дивитися на вибір засобів для становлення і розвитку дитячої творчості. Функції креативності в навчальній діяльності дітей повинні бути співвіднесені з тріумвіратом вищих цінностей Істини, Добра і Краси. Тому задані філософською концепцією параметри людського творчого акту надзвичайно важливі в навчальних і виховних цілях.

Каталог: jspui -> bitstream -> 6789
6789 -> Віталій Ачкан
6789 -> Анотація: у статті висвітлено та теоретично обгрунтовано проблеми підготовки фахівців дошкільної освіти до емоційного розвитку дітей дошкільного віку
6789 -> Проектування як методологічна платформа діяльності вчителя-словесника
6789 -> Народність як принцип виховання у педагогічній науці другої половини хіх-хх століття
6789 -> Олена Ящук логічні вміння як невід’ємна складова розвитку мислення молодшого школяра
6789 -> Загальна характеристика роботи актуальність теми
6789 -> Уманський державний педагогічний


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   96


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка