Учитель мистецьких дисциплін



Сторінка4/232
Дата конвертації24.03.2020
Розмір4,51 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   232
 

 

2.5.



 

Організація  самостійної  роботи  студентів  музично-

педагогічних  факультетів  у  процесі  вивчення  дисципліни 

«Гармонія» …………………………………………………… 



 


 

2.6.



 

Театральна  педагогіка  у  професійному  становленні 

майбутнього вчителя ………………………………………… 

 

 

2.7.



 

Технології  естетичного  виховання  студентів  вищих 

педагогічних навчальних закладів …………………………. 

 

 

2.8.



 

Підготовка  майбутніх  учителів  музики  до  застосування 

інтегративних  технологій  навчання  у  ході  педагогічної 

практики ………………………………………………………. 



 

 

ПІСЛЯМОВА ……………………………………………………………. 

 

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА …………………………………. 

 

 

 

 

 



 

 

 



 

 

 



 

 

 



 

 

 



 

 

 



 

 

 



 

 

 



 


 



________________________________________________________________ 



ПЕРЕДМОВА 

________________________________________________________________ 

«Усе починається з учителя»… Ця давно відома педагогічна аксіома 

містить у собі глибинний соціальний смисл. Адже будь-які соціальні зміни

науковий  прогрес  чи  навпаки  деструктивні  перетворення  у  суспільстві  та 

його  інституціях  залежать  у  своїй  основі  від  того,  що  було  закладено  у 

свідомість і підсвідомість людини її вчителями, починаючи від дошкілля і 

завершуючи вищою школою. Розуміючи це, колишній канцлер Німеччини 

Отто  фон  Бісмарк,  прийшовши  до  влади,  заявив:  «Дайте  мені  дві  тисячі 

гарних учителів – і я збудую вам нову державу». 

Оскільки,  за  Платоном,  суспільний  устрій  у  державі  набуває 

досконалості  лише  за  умови  гармонійного  поєднання  усіх  елементів 

державної  системи,  то  соціальною  необхідністю  стає  підготовка  вчителя, 

спрямованого  на  формування  і  розвиток  своїх  учнів  як  гармонійних 

особистостей,  які  будують  своє  життя і  навколишній  світ за  естетичними 

критеріями і звіряють результати своєї діяльності з еталоном Краси.  

Обгрунтовуючи  єдність  краси  й  гармонії,  видатний  український 

педагог минулого століття Софія Русова зазначала: «Краса – то є гармонія. 

Від естетичних вражень ця гармонія, упорядкованість переходить у серце 

людини,  утворює  звички,  виявляється  у  красі  поводження,  в  граційності 

усіх рухів, в гармонійності вчинків, у смаку до всього гармонійного». Тому 

то й так важливо формувати в особистості здатність бачити красу, а також 

залучати її до творення краси в оточуючому світі.  

У  цьому,  власне,  і  полягає  соціальна  місія  вчителів  мистецьких 

дисциплін,  які  вводять  вихованців  до  світу  прекрасного  й  відкривають 

перед ними таємниці мистецтва і художньої творчості. 

 Любов  учнів  до  мистецтва  починається  з  уроків  художньо-

естетичних  дисциплін,  на  яких  вони  стають  учасниками  трисуб’єктної 

мистецько-педагогічної  взаємодії  «учень  –  мистецтво  –  учитель». 

Педагогічна  ефективність  цієї  взаємодії  залежить  від  художньої  та 

педагогічної  майстерності  вчителя  мистецьких  дисциплін,  яка,  за 

визначенням автора теорії педагогічної майстерності академіка І. Зязюна,

 

є 



«стійкою  системою  теоретично  осмислених  і  практично  виправданих 

педагогічних дій і операцій, які забезпечують високий рівень педагогічної 

взаємодії  між  викладачем  і  його  учнями»

1

.  Відповідно  провідними 



компонентами  педагогічної  майстерності  педагога  вченим  визначено: 

знання  і  високий  рівень  загальної  культури  (загальнонаукові  знання, 

наукова  ерудиція,  розуміння  психології  учнів,  оволодіння  сучасною 

дидактичною  системою,  теорією  учіння  і  виховання,  методикою 

викладання  свого  предмета);  практичні  уміння  і  навички  (гностичні, 

                                                 

1

 

Зязюн  І.А.



  Філософські  засади  освіти:  освітні  і  виховні  парадигми,  освітні  технології,  діалектика 

педагогічної дії / І.А. Зязюн // Педагогічна майстерність  у закладах професійної освіти:  [монографія]. – 

К., 2003. – С. 47. 



предметні,  професійні  уміння  і  навички);  професійно  необхідні  якості 

педагога  (громадянські  і  політичні  якості,  спрямованість  особистості, 

висока  інтелектуальна  активність  і  пізнавальна  самостійність,  педагогічні 

здібності, культура мови і мовленнєві навички)

2

.  



Ідеї І. Зязюна розвинені у працях багатьох українських та зарубіжних 

учених,  педагогів-практиків  (Н. Базилевич,  Л. Байкова,  Г. Васянович, 

Л. Гребьонкіна  Т. Іванова,  Л. Крамущенко,  І. Кривонос,  О. Лавріненко, 

М. Лещенко,  М. Солдатенко,  О. Семеног,  О. Шестопалюк  та  ін.),  що  дає 

підстави  говорити  про  формування 

педагогічного  дискурсу

  професійного 

становлення  і  розвитку  педагогічної  майстерності  вчителя  мистецьких 

дисциплін.   

У  галузі  мистецької  освіти  проблема  педагогічної  майстерності 

досліджувалась науковцями, теоретичні ідеї яких широко реалізовувались 

у  практиці  підготовки  майбутніх  викладачів  мистецьких  дисциплін 

(Н. Миропольська,  В. Орлов,  Г. Падалка,  О. Ростовський,  О. Рудницька, 

О. Щолокова та ін.). Теоретико-методологічні засади мистецької освіти, її 

закономірності,  принципи,  традиційні  методики  та  інноваційні  технології 

використання  різних  видів  мистецтва  у  навчально-виховному  процесі 

стали в останні десятиліття надзвичайно вагомими проблемами у науково-

педагогічному  контексті  вітчизняного  освітнього  простору.  Художня 

стилістика мистецтва, його аксіологічна основа, знакова природа, смислова 

полісемантичність  зумовлюють  педагогічний  потенціал  різновидів 

мистецтва. На цих проблемах акцентували увагу відомі науковці-педагоги, 

теоретичні  ідеї  яких  та  практична  їх  реалізація  у  викладанні  мистецьких 

дисциплін утворюють 



художній дискурс

 мистецької освіти. 

Вихідною точкою розгортання педагогічного і художнього дискурсів 

мистецької  освіти  є  аналіз  теорії  і  практики  формування  педагогічної 

майстерності  викладачів  мистецьких  дисциплін,  виявлення  й  опис 

передового  педагогічного  досвіду  у  цій  сфері  мистецько-педагогічної 

діяльності. Саме тому співробітники Інституту педагогічної освіти і освіти 

дорослих 

НАПН 

України,  викладачі 



Бердянського  державного 

педагогічного  університету  та  Полтавського  національного  педагогічного 

університету  імені  В.Г. Короленка  зініціювали  ідею  написання 

колективного  навчально-методичного  посібника,  у  якому  викладено 

провідні  теоретико-методологічні  підходи,  проаналізовано  історичний 

досвід  й  запропоновано  інноваційні  технології  розвитку  педагогічної 

майстерності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін у художньому і 

педагогічному дискурсах мистецької освіти. 

Структура  посібника  складається  з  двох  розділів:

  «


Теоретико-

методологічні  засади  розвитку  педагогічної  майстерності  викладачів 

                                                 

2

 



Зязюн  І.А.

  Філософські  засади  освіти:  освітні  і  виховні  парадигми,  освітні  технології,  діалектика 

педагогічної дії / І.А. Зязюн // Педагогічна майстерність  у закладах професійної освіти:  [монографія]. – 

К., 2003. – С. 47. 

 



 

мистецьких  дисциплін  у  системі  неперервної  мистецько-педагогічної 



освіти»  та  «Історичний  і  сучасний  досвід  розвитку  педагогічної 

майстерності викладачів мистецьких дисциплін».  

Перший  розділ  відкриває  засновник  наукової  школи  педагогічної 

майстерності 





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   232


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка