У студентів технічних коледжів



Скачати 380,38 Kb.
Сторінка13/22
Дата конвертації07.10.2019
Розмір380,38 Kb.
ТипАвтореферат
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   22
У першому розділі «Теоретично-методологічні засади виховання морально-естетичної культури у студентів технічних коледжів» на основі, цивілізаційного, антропологічного, культурологічного, суб’єктно-інтегративного та середовищного підходів розкрито сутність таких феноменів, як «культура», «моральність», «морально-естетична культура», розкривається її зміст і структура; здійснено історико-педагогічного аналіз проблеми взаємодії морального й естетичного феноменів у вихованні особистості; теоретично обґрунтовано теоретичну модель виховання морально-естетичної культури у студентів технічних коледжів.

Аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури дозволяє констатувати складність, багатоаспектність та суперечливість проблеми виховання морально-естетичної культури особистості, що вимагає оновлення змісту усіх форм і засобів виховання студентської молоді і є основою для формування морально, психічно, фізично здорових членів суспільства.

На основі історико-педагогічного аналізу взаємодії морального і естетичного феноменів визначено, що проблема морально-естетичного виховання є однією з найважливих в історії розвитку філософського знання. Становлення теоретичного знання про моральні та естетичні цінності, їх взаємодію пройшло ряд етапів: від звернення до внутрішнього світу людини, де поєднувалися добро і краса (калокагатія) у філософських ідеях Античних часів (Сократ, Платон, Арістотель), Давнього Сходу (Фарабі, Ібн-Сіна, Ібн-Рушд, Конфуцій) до божественного їх возвеличення у Середні віки (Фома Аквінський), та «повернення» знов у епохи Відродження (Ф. Петрарка, Дж. Піко делла Мирандола, Леонардо да Вінчі, Т. Мор, В. Шекспір, Ф. Рабле, М. Сервантес, Т. Кампанелла) та Просвітництва (А. Шефтсбері, Ф. Хатчесон, Д. Юм, Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо, А. Гольбах Г. Баумгартен, І. Кант, Ф. Шіллер, Ш. Фур’є) до людини як вищої цінності та самоцінності буття та морально-естетичних основ суспільства.

Проблемі єдності морального та естетичного виховання у духовному житті українського народу присвячені праці вітчизняних філософів та педагогів. зокрема І. Галятовським, Л. Барановичем, Г. Ващенком, І. Гізелем,

Г. Сковородою, П. Юркевичем, Т. Шевченком, П. Кулішем, М.Костомаровим, І. Франком, А. Макаренком, В. Сухомлинським.

Взаємовідношення морального й естетичного та їх роль у вихованні підростаючого покоління сьогодні все більше привертають увагу до дослідницької думки, оскільки відіграють провідну роль у процесі становлення та розвитку творчої особистості. Цю думку підтримують багато провідних науковців.

Однак, більшість сучасних наукових праць висвітлюють або питання естетичного виховання (Т. Аболіна, Н. Миропольська, С. Герасимов, Г. Джибладзе, А. Комарова, В. Ліпський, Б. Лихачов, В. Селіванов, Л. Столович, В. Бутенко, О. Дем’янчук,, А. Щербо, Р. Дзвінка, І. Зязюн, Л. Хлєбнікова, В. Кудін, Г. Кутузова, С. Мельничук, О. Олексюк, О. Семашко, О. Рудницька, Г. Шевченко та інші), або морального (С. Анісімов; Т. Авксентьєва, А. Арсеньєв, В. Біблер, І. Бех, Л. Архангельський, О. Богданова, С. Черенкова, Д. Дьюї, Р. Балакірєва, Д. Водзинський, Г. Васянович, Г. Вашенко, А. Донцов, В. Зеньковський, О. Золотухіна, В. Демиденко, Н. Долгая, В. Долженко, В. Гаврилов, А. Гусейнов, О. Дробницький, В. Жуковський, М. Нікандров, Л. Рувінський, М. Станчиц, О. Тогочинський, А. Ульодов, В. Черних, В. Южевич, Т. Цирліна, О. Яровська та інші.

Теоретичний аналіз взаємодії морального та естетичного феноменів, що надав можливості обґрунтувати та узагальнити світовий та вітчизняний досвід в процесі виховання у світовому та вітчизняному цивілізаційному просторі показав, що проблема моральності та естетичної спрямованості освітньо-виховного процесу набула гостроти не тільки в педагогіці, але й в усьому суспільстві і має стратегічне значення вже не тільки для його розвитку і становлення, а й для виживання сучасної людини. Дослідження вчених (Т. Антоненко, К. Гавриловець, І. Казимирська, О. Каргін, Н. Карпунова, В. Кратінова, О. Лебодина, М. Лейзеров, І. Михєєва, О. Фортова, Л Харченко Г. Шевченко, О. Шкурін) переконують, що моральне виховання не можна уявити поза естетичним, їх єдність спрямовує ціннісні орієнтації молоді на моральну поведінку, вміння цінувати красу: красу праці, побуту, поведінки людей; і не тільки цінувати, а й творити нові моральні та естетичні цінності, що є запорукою культури і духовності людини.

Найбільш повно єдність морального та естетичного реалізується в процесі морально-естетичного виховання, яке визначається як цілісна, гнучка, варіативна система, де відбувається диференційований виховний вплив педагога-вихователя на особистість молодої людини за рівнями морально-естетичної вихованості, де зміст виховного процесу цілеспрямовано формується і збагачується моральними та естетичними
цінностями, сенсами, традиціями на основі ідей естетизації навколишнього середовища, використання мистецтва в начальній та позааудиторній діяльності, при якому мистецтво стає засобом більш цікавого й активного життя людини, можливістю особистісної самореалізації й підвищення самооцінки, допомагає їй зрозуміти смислову сферу своєї поведінки і своїх вчинків, долати негативні емоційні стани. Морально-естетичне виховання виконує дві основні функції, що становлять єдність протилежностей: формування естетико-ціннісної орієнтації особистості і розвиток її моральних якостей.

На основі наукових підходів (цивілізаційного, антропологічного культурологічного, суб’єктно-інтегративного та середовищного) до проблеми

виховання морально-естетичної культури студентів технічних коледжів здійснено аналіз цього багатомірного феномену культури, як процесу реалізації творчого потенціалу людини, її гармонійного розвитку. У зв’язку з цим морально-естетичну культуру визначено як цілісне, динамічне особистісне утворення, яке містить у собі моральні та естетичні знання законів існування і створення краси; моральні норми суспільства; сформованість ціннісних орієнтацій та мотивів саморозвитку морально-естетичних потреб; сформованість естетичних почуттів, емпатії, толерантності; здатність до рефлексії та саморегуляції; що проявляється у самореалізації в соціокультурній діяльності та активній життєвій позиції.

Структура морально-естетичної культури особистості визначена, виходячи з її розуміння як системного інтегративного явища, відокремлюючи її структурні та функціональні компоненти: розуміння культури як стану, як процесу і як результату творчого освоєння особистістю морально-естетичних цінностей, при якому вона стає суб’єктом культури. Компонентами морально-естетичної культури майбутнього спеціаліста, визначено когнітивний, емотивний, процесуальний; критеріями: духовно-пізнавальний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-рефлексивний; показниками: (сформованість знань про моральні та естетичні цінності на рівні уявлень і понять; знання мистецтва, історії культури, законів краси; розвиненість художньо-образного мислення, творчої уяви; прагнення досягнення морально-естетичного ідеалу, розвинена моральна свідомість; сформованість естетичних почуттів, емпатії, толерантності; здатність особистості до рефлексії та саморегуляції; самовиховання, самореалізація в соціокультурній діяльності та створенні художньо-естетичного середовища).

На засадах цілісного, системного та комплексного підходів теоретично обґрунтовано та спроектовано теоретична модель виховання морально-естетичної культури у студентів технічних коледжів, яка складається із наступних блоків: цільового, представленого загальною концепцією та метою, теоретико-методологічного, складовими якого є наукові підходи, завдання і принципи функціонування цілісної системи виховання морально-естетичної культури студентів технічних коледжів; змістовно-технологічного, який визначив зміст, форми, методи, засоби та педагогічні
умови та критеріально-результативного, до складу якого увійшли компоненти, критерії, показники та рівні вихованості морально-естетичної культури студентів технічних коледжів (рисунок.1)



Рис. 1. Теоретична модель виховання морально-естетичної культури студентів технічних коледжів
Реалізація в освітньо-виховному процесі технічного коледжу обґрунтованої нами моделі забезпечить підвищення результативності виховання майбутніх спеціалістів технічних спеціальностей провідним технологіям самоорганізації, етичним нормам і правилам поведінки, які визначаються моральними якостями та емоційно-ціннісним ставленням до світу, дасть можливість перевірити моральну зрілість студентів, їх здатність зробити свідомий відбір тих або інших цінностей, а також сприяти успішній реалізації людини в життєвому просторі.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2017
2017 -> Сучасні здоров'язбережувальні технології у навчально-виховному процесі
2017 -> Кучеренко І. В. Екологічне виховання як один з аспектів
2017 -> До вивчення курсу
2017 -> Програма нормативного курсу «Основиетнологі ї»
2017 -> Лекція історичний розвиток українського шкільництва та педагогіки виховання, школа і педагогічна думка в Київській Русі. Освіта і педагогічна думка у період українського
2017 -> Програма навчальної дисципліни Теорія та методика формування елементарних математичних уявлень
2017 -> Microsoft Word Підготовка до уроку docx


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   22


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка