Технології креативної освіти як складова створення інноваційного освітнього простору розвитку особистості


ВПЛИВ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РІВЕНЬ РОЗВИТКУ УЧНІВ



Сторінка76/90
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,59 Mb.
1   ...   72   73   74   75   76   77   78   79   ...   90

ВПЛИВ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РІВЕНЬ РОЗВИТКУ УЧНІВ


Якість навчально – виховної роботи складається із багатьох факторів і охоплює глибоке коло проблем. Якість уроків залежить від особистісного підходу до навчального процесу, взаємодії викладача й учнів, духу творчості та інших чинників, що стимулюють навчальну діяльність.

До критеріїв якості уроку можна віднести доцільне поєднання репродуктивної та продуктивної діяльності учнів, продуману послідовність етапів навчальної роботи, завдяки чому оптимально розподіляється зміст, підтримується рівень активності учнів протягом уроку, забезпечується поєднання відтворюючої та творчої, колективної та індивідуальної роботи.

Підвищення якості та результативності сучасного уроку я вбачаю, насамперед, у підвищенні і формуванні інтересу до навчального матеріалу, а також у самостійній роботі учнів як на уроках, так і в позаурочний час.

Організація самостійної навчальної роботи посідає чільне місце у моїй педагогічній практиці, оскільки учень отримує добрі знання тільки в процесі особистої самостійної діяльності.До організації самостійної діяльності учнів на уроці я висуваю такі вимоги:



  1. Будь – яка самостійна робота на будь – якому рівні самостійності має конкретну мету. Перш ніж сформулювати завдання, я інструктую учнів щодо порядку і прийомів виконання роботи.

  2. Самостійна робота повинна відповідати навчальним можливостям учнів, а ступінь складності дозволяє принцип поступового переходу з одного рівня самостійності на інший. Тому усі самостійні завдання, які використовуються на уроках, я розробила згідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів і вони розроблені за чотирма рівнями.

  3. Самостійна робота повинна поєднувати різноманітні види самостійних робіт і управління самим процесом роботи.

Серед видів самостійної роботи учнів на уроках світової літератури я використовую такі :

    1. Лекція на уроці світової літератури може стати інтерактивною формою спілкування між викладачем й учнями, активізувати сприйняття останніми навчального матеріалу, впливаючи на емоційну й інтелектуальну сторону їх розвитку.

    2. Робота з підручником. Цю роботу учні виконують на другому етапі роботи над темою (розвиток умінь і навичок) під час ознайомлення з біографією письменників, яких вивчають за навчальною програмою. Учні працюють з картками різнорівневих завдань, а також користуються інформаційними картками.

    3. Користуючись підручником і картками, учні знаходять відповіді на поставлені запитання. Також при самостійній роботі з підручником учні можуть виконувати тестові завдання, розроблені авторами цих підручників. Можна використовувати інші види самостійної роботи з підручником: складати тези даної теми, писати власні відгуки щодо прочитаного матеріалу.

    4. Робота з текстом літературного твору. Це робота в малих групах, колективно – групове навчання, розв’язання проблемних питань на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. На цьому етапі я звертаюсь до таких типів уроків, як урок – дослідження, урок – інтерпретація, комбінований урок з елементами гри, дослідницької роботи, інсценізації, інтегрований урок.

Така форма роботи забезпечує: забезпечує пізнавальну активність учнів на уроці; бажання кожного учня працювати, отримувати задоволення від своєї роботи ; розвиває творчі здібності учнів, культуру мовлення.

4. Написання творчих робіт та рефератів. Цю форму роботи я використовую на уроках заключного етапу. Ці роботи учні можуть виконувати самостійно як під час виконання контрольних робіт, так і вдома. Ця робота може зробити цей процес по – справжньому цікавим, творчим і діяльнісним. Виконуючи цю роботу, учні можуть використовувати інформаційні, мультимедійні технології. З цією роботою можуть справитися не всі учні, тому я пропоную цю форму роботи обдарованим учням.

Цей вид роботи досягає результативності, оскільки дає змогу обдарованим учням зайнятися пошуковою та дослідницькою діяльністю, розкриває їхні творчі можливості, допомагає їм отримати задоволення від результатів своєї праці, мотивації на досягнення успіху і самореалізації.

Один із аспектів моєї методики викладання курсу світової літератури для активізації діяльності учнів під час уроку – використання інтерактивних форм роботи, які, на мою думку, сприяють максимальному залученню досвіду учнів, їхнього мислення.

Серед інтерактивних форм роботи на уроках світової літератури поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовується під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, творчих завдань.

Результатом групової роботи учнів є залучення до процесу пізнання практично всіх учнів, їхня постійна активна співпраця за умов, коли кожен учень робить свій особливий індивідуальний внесок, коли триває жвавий обмін думками, ідеями, знаннями, способами діяльності.

Стрижневим моментом багатьох форм проведення занять із застосуванням методів активного навчання є дискусія. В дискусії роль слухача завідомо є активною. Викладачу в дискусії відводиться важлива роль – керувати думкою учнів у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Таку форму роботи я часто використовую на заключних уроках з теми.

Дискусія вимагає від учнів вміння шукати аргументи, обґрунтовувати висловлені міркування, робити власні умовиводи. Ця форма роботи дає позитивні результати: в учнів підвищився інтерес до предмета, зростає активність, зацікавленість у пошуковій діяльності.

Дуже потужнім, збуджуючим фактором для учнів є процес змагання. Змагання, як форма активізації, найбільш повно реалізується на уроках, які проводяться в ігровій формі. Дуже важливо на таких уроках створення відповідного емоційно – напруженого фону, емоційного ставлення до дійсності, отримання стану задоволення результатом.

На своїх уроках я віддаю перевагу таким іграм, як:

«Так – ні». Цю гру доцільно застосовувати під час закріплення нового матеріалу.

Правила гри: викладач ставить до учнів запитання тільки один раз, перепитування не дозволяється. Під час читання запитання необхідно записати відповіді «так» чи «ні».

«Світлофор». Учитель уголос висловлює 12 тверджень, частина з яких містить помилки. Після кожного речення учні піднімають зелені (погоджуються), червоні (не погоджуються), жовті (можуть доповнити) жетони. Учні, які підняли правильний жетон, ставлять собі один бал. За дванадцять набраних балів – оцінка «12».

«Слабка ланка». Ця гра проводиться на заключних уроках з теми з метою закріпити нову термінологію. Викладач пропонує пригадати всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий – попередній і свій, третій – два попередні та свій і т.д.

Порядок слів зберігається. Якщо учень помилився, то наступний не виправляє його, а говорить: «Слабка ланка». На уроці тематичного повторення й узагальнення такі ланцюжки можуть доходити до двадцяти і більше слів.

«Спіймай помилку». Один з прийомів, який можна застосувати при закріпленні знань, він привчає учнів миттєво реагувати на помилки.



  1. Учнів заздалегідь попереджають про те, що, пояснюючи матеріал, учитель навмисно припускається помилок. Також домовляються про умовний знак, яким учні звернуть увагу на знайдену помилку.

  2. Учням пропонується підготувати домашнє завдання у формі невеличкого оповідання на певну тему, в якому навмисно допущено не менше 5 помилок. На уроці учень читає перед класом свій твір, а завдання слухачів – помітити помилки.

Цей технологічний прийом є ефективним видом контролю знань і вмінь учнів. Застосовують його на початку уроку під час перевірки домашнього завдання, актуалізації опорних знань або на етапі узагальнення.

Результативність таких уроків полягає у тому, що в учнів збуджується пізнавальний інтерес до предмета, досягається висока ступінь засвоєння матеріалу на основі емоційного впливу в процесі гри, учні змагаються не лише у знаннях, а й у власних можливостях і талантах. Крім того, при використанні ігор швидко й активно діє зворотний зв'язок «викладач – учень», який призводить до партнерських стосунків в освіті.

У методі навчання знаходять відображення об’єктивні закономірності, цілі, зміст, принципи, форми навчання. Діалектика зв’язку методу з іншими категоріями дидактики взаємозворотна: будучи похідними від цілей, змісту, форм навчання, методи водночас здійснюють зворотний і досить дієвий вплив на становлення та розвиток цих категорій. Наведу деякі приклади сучасних методів навчання, які я використовую у своїй педагогічній практиці.

«Два – чотири – всі разом». Учням пропонується проблема, яку вони спочатку опрацьовують самостійно, потім обговорюють в парах, далі об’єднуються в четвірки. Після прийняття спільного рішення в четвірках відбувається колективне обговорення питання.

«За – проти». Цей метод використовується для демонстрації різноманітних поглядів на проблему, що вивчається. Розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, учні ознайомлюються з альтернативними поглядами, на практиці навчаються захищати свою власну позицію, вислуховують інших.

«Обери позицію». Пропонується проблемне питання, дві протилежні думки щодо його розв’язання і три позиції: «так» (за першу думку), «ні» (за другу думку), «не знаю, не визначив власної позиції». Учні обирають певну позицію, формують три групи, обговорюють правильність своєї думки. Хтось із учнів від кожної групи аргументують свої позиції, після чого відбувається колективне обговорення та розв’язування проблеми.

Серед вдалих спроб – проведення уроків з використанням мультимедіа, створення проектів, міні – презентацій, досліджень. Використання електронно – дидактичних матеріалів дозволяє викладачам у порівняно короткий термін поглибити, систематизувати знання, скорегувати матеріали і реалізувати методичне забезпечення викладання. Та попри всі переваги мультимедіа, упроваджуючи комп’ютерні технології у навчанні, викладач повинен керуватися критерієм доцільності. Наскільки доцільною є обрана програма, схема, репродукція, таблиця під час роботи над темою? Чи є обраний матеріал таким, що забезпечить глибоке усвідомлення тексту?

Результатом цих уроків є те, що вони сприяють підвищенню інтересу учнів до навчання, допомагають удосконалити їх аналітичні, мовні навички, виявити свою індивідуальність та зробити особистий внесок у спільну справу.

Сьогодні, змінивши слова китайського філософа Конфуція, можна так сформувати кредо інтерактивного навчання: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу, обговорюю й роблю, додає мені знань і навичок. А коли я передаю знання іншим, я стаю майстром». Інтерактивне навчання допомагає учням набути дійсно міцних знань.

Переконана, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю. Використання інформаційно – комунікативних та інноваційних технологій на уроках світової літератури сприяє активізації творчої пізнавальної діяльності учнів, підвищує ефективність навчально – виховного процесу. Саме за такими технологіями майбутнє сучасної освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:


  1. Виготський Л.С. Педагогічна психологія. – М.: Педагогіка, 1991.

  2. Дементієвська Н.П., Морзе Н.В. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю.Бикова, Ю.О.Жука. – К.: Атака, 2005.

  3. Мадзігон В.М. Проблематика та перспектива інформатизації освіти / В.М. Матюх. – К.: Либідь, 2006.

  4. Макрідіна Л.О. Використання сучасних технологій у педагогічній діяльності // Початкова школа. – 1995. – № 7.

  5. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах / Л.Ф. Мірошниченко. – К.: Ленвіт, 2000. (Підруч. для студентів-філологів).

  6. Морзе Н.В., Дементієвська Н.П. Intel. Навчання для майбутнього. – К.: Нора-прінт, 2005.

  7. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. – М.: Издательский центр «Академия», 2001.

  8. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К., 2003.

  9. Сучасні шкільні технології. Ч.1 / Упоряд.: І. Рожнятовська, В. Зоц. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. (Б-ка "Шкільного світу").

  10. http://fedorovna.ucoz.ru/

  11. http://www.osvita.org.ua/

  12. http://direktor.at.ua/

  13. http://metodportal.net/

Арцимєєва Валентина Миколаївна,

вчитель російської мови

КЗ «Новопільський НВК»





Каталог: uploads -> editor -> 1480 -> 91464 -> sitepage 136 -> files
editor -> Суть процесу навчання
editor -> Аудіювання
files -> Сучасні підходи до розвитку творчого потенціалу учнів на уроках художньо-естетичного циклу
91464 -> «Продуктивні технології навчальної діяльності» Опис інноваційної технології: «Сучасний урок як засіб підвищення якості освітнього процесу»
91464 -> Положення щодо впровадження інноваційних технологій в навчально виховний процес сучасної школи. Належна увага приділена, визначенню головних завдань, напрямків роботи
91464 -> Ку «криворізький районний науково – методичний кабінет» криворізької районної ради дніпропетровської області формування основ креативності дітей старшого віку в музично – ігровій діяльності корж Галина Вікторівна


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   72   73   74   75   76   77   78   79   ...   90


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка