Технології креативної освіти як складова створення інноваційного освітнього простору розвитку особистості


«Стимулювання інтелектуальних здібностей учнів на уроках суспільствознавчих дисциплін засобами інтерактивних технологій креативної освіти»



Сторінка62/90
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,59 Mb.
1   ...   58   59   60   61   62   63   64   65   ...   90
СЕКЦІЯ 7

«Стимулювання інтелектуальних здібностей учнів на уроках суспільствознавчих дисциплін засобами інтерактивних технологій креативної освіти»


Кукса Світлана Григорівна,

вчитель історії та суспільствознавства

КНЗ «Кіровська ЗОШ»



РОБОТА З ПЕРШОДЖЕРЕЛАМИ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ТА СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ТА ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ
Суспільні та соціальні зміни, викликані бурхливим науково-технічним прогресом, висвітлюють риси нового типу суспільства, в якому на перший план висувається економіка обслуговування, де центральне місце посідають наука і освіта, а вчені в певних галузях починають відігравати провідну роль іу соціальній структурі. У такому суспільстві в оцінці особистості є рівень компетентнісного знання й професіоналізм.

Тому метою навчання має бути не отримання знань як сукупності фактів, теорій та інше, а зміна особистості учня внаслідок самостійного учіння.

Освітня галузь «Суспільствознавство» передбачає формування вже в основній школі вміння знаходити інформацію, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати її, характеризувати явища і процеси суспільного життя, встановлювати зв'язок між подіями і явищами, формулювати, висловлювати та доводити власну думку., робити висновки. Все це вимагає застосування дослідницьких методів.

Важливе значення в поглибленні знань учнів мають і дослідницькі роботи. Такі роботи проводжу з учнями як індивідуально, так і в групах. Така діяльність дозволяє об’єднати розвиток інтелектуальних здібностей школяра з дослідницькими вміннями і на цій основі активувати діяльність учнів, поглибити їх знання.

Для формування необхідних практичних навичок і умінь проводжу уроки – практикуми, де діти самостійно в групах виконують практичні завдання, аналізують історичні джерела. Потім роблять висновки. Свої висновки, думки, гіпотези висловлюють всьому класу. Наприклад: "Фотографії, як історичне джерело", "Походження географічних назв нашої місцевості" - у 5 класі, "Ти - людина, а значить, маєш права і обов'язки", "Громадянська війна в США", "Селянські рухи в Україні на початку ХІХ століття" - 9 клас, "Події національно-визвольної війни 1649-1651 років в Україні", "Богдан Хмельницький - політик, дипломат, полководець" - 8 клас, "Історія Давнього Китаю", "Культура стародавньої Індії", "Греко-перські війни" у 6 класі, уроки розділу «Українська революція» у 10 класі – де розглядаються і порівнюються тексти універсалів Центральної Ради та інші документи, що з’являлися в цей період історії України.

Згідно нової програми з історії, за якою зараз навчаються учні 5-6 класів, введено лабораторно-практичних занять, що дає можливість учням безпосередньо стикатися з історією в житті.

Своєрідність лабораторно-практичних робіт з історії полягає в тому, що на відміну від природничих предметів, тут не використовуються прилади та різноманітне обладнання. Об’єктом таких досліджень виступає історичне джерело. Воно виключає експеримент у буквальному розумінні, маючи справу з фіксованими у джерелах історичними фактами. Тому учні не можуть безпосередньо впливати на об’єкт дослідження, змінюючи умови як у природничому експерименті. Але вони можуть аналізувати джерела під різними кутами зору, залучати нові, щоб дійти вірогідних, на їхню думку висновків.

Така робота не може охоплювати всю багатогранність історичного розвитку, тому йдеться лише про вивчення якоїсь події, історичної постаті, позиції певного діяча щодо події, загальних рис якогось явища, тощо. Відтак метою такої роботи є не вивчення певної теми, а розвиток певних здібностей, умінь і навичок, пізнавальної активності та самостійності учнів.

Вивчення історичних документів ґрунтується на чотирьох основних діях:


  • виявлення і обробка основних ідей джерела (ідеї, питання, положення, з’ясування сутності, складання і запис відповідей);

  • аналіз авторських питань відповіді на питання автора, порівняння відповідей автора з власними);

  • аналіз подій, фактів, персоналій;

  • зіставлення історичного досвіду з дійсністю (вибір конкретного прикладу для аналізу, підбір аналогів з історії, пошук причин поширення цих аналогів в сучасних умовах, роздуми над можливою реалізацією історичного досвіду в сьогоденні).

Виконання учнями дослідницьких робіт передбачає наявністю у них комплексу сформованих спеціальних вмінь, які не можуть виникнути водночас. Вміння формуються поступово – від отримання знань про мету, зміст і способи навчальної роботи, фіксування цих знань у вигляді схем, закріплення дій на основному історичному матеріалі або нових джерелах знань, самостійне і творче перенесення засвоєних дій на нові об’єкти.

Опрацювання документа має відбуватися в три етапи згідно з віковими особливостями учнів.

І етап(застосовується у 5-7 класах):


  1. Хто автор? (прізвище, професія, походження, місце у суспільстві, час написання документа)

  2. Для кого написаний? (епоха, правдивість написаного, мова, кому адресовано документ)

  3. Зміст. Що діється, які ідеї викладено?

ІІ етап (застосовується у 8-9 класах)

1.Чому написаний цей документ? Який це документ?

- чи переконливий і обґрунтований?

- чи потішний?

Чи емоційно забарвлений?

2. Який жанр документа?

- Формальний (офіційний)

- правильно написаний(з дотриманням правопису)

- у формі запитань чи відповідей?

3. Загальні зауваження.

ІІІ етап(застосовується у 10-11 класах)


  1. Критичний перегляд документа (важливість, правдивісь, достовірність, доказовість)

  2. Що можна довідатись про суспільство того часу? (у що вони вірили, які цінності шанували?)

  3. Що для мене значить цей документ?

Структура лабораторно-практичної роботи має такі складники:

  1. Актуалізація і корекція знань;

  2. Мотивація навчальної діяльності;

  3. Усвідомлення змісту;

  4. Самостійне виконання роботи;

  5. Узагальнення і систематизація результатів;

  6. Підбиття підсумків

Робота з документом для різних категорій учнів має бути диференційованою

(Друкований додаток)

Дуже цікавою є робота з фотокартками та карикатурами. Вона має певний алгоритм дії.

1.Опис побаченого на фото.

2. Які предмети і речі зображені на фото, які з них показані найбільш виразно?

3.Що роблять люди зображені на фото?

4. Чи позували люди зображені на фото спеціально, чи знімок спонтанний?

5. Чи є на фото текстова інформація, як вона пов’язана з рештою зображень?

6. Спробуйте визначити час появи фото.

7.Як співвідноситься інформація з фото з інформацією з інших джерел?

8.Якщо джерела суперечать один одному, спробуйте з’ясувати - чому?

9.Яку інформацію ми можемо отримати розглядаючи фото? На які питання фотодокумент не може дати відповідь?

Карикатура


  1. Розпізнання персонажів

  2. Дата створення і подія.

  3. Символіка

  4. Ставлення до персонажів

  5. Оцінка подій і явищ

  6. Ідеї та політичні погляди

  7. Що вам відомо з інших джерел про подані події?

Реклама

  1. Які товари чи послуги пропонуються?

  2. Коли з’явилась ця реклама?

  3. До якої категорії населення належать потенційні споживачі?

  4. На які уявлення і стереотипи спирається реклама?

  5. Яку інформацію про суспільство можна отримати з реклами? В чому її історичність?

  6. Чи звертаєте ви увагу на рекламу? Чому? Що вас приваблює чи відштовхує?

Вимоги до історичного джерела: науковість, посильність розумінню учнями, оптимальність, новизна.

Отже мета лабораторно-практичної чи дослідницької роботи учнів на уроках історії передбачає:



  • Здобуття знань; засвоєння понять, законів, категорій;формуванню специфічних вмінь та навичок;

  • Розвиток мислення учнів, формування пізнавальних потреб,переростання потреби в інтерес аж до досягнення пізнавальної самостійності; удосконалення емоційної сфери особистості;

  • Розвиток реальних творчих можливостей, що спирається на досвід пізнавальної активності;

  • Формуванню уявлень про загальнолюдські цінності, вихованню моральних якостей, становленню життєвої позиції.

Методичні поради

В залежності від об’єму та складності лабораторно-практичної чи дослідницької роботи можуть бути:


1   ...   58   59   60   61   62   63   64   65   ...   90


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка