Технології креативної освіти як складова створення інноваційного освітнього простору розвитку особистості



Сторінка61/90
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,59 Mb.
1   ...   57   58   59   60   61   62   63   64   ...   90


Капуста Катерина Володимирівна,


вчитель образотворчого мистецтва

КНЗ «Червонозабійницька ЗОШ»



ПІЗНАВАЛЬНО – РОЗВАЖАЛЬНІ ІГРИ НА УРОКАХ ОБРОЗАТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА ТА ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ
Викликаний інтерес дітей до мистецтва — це один з важливих кроків до душі дитини, до формування ідеалів особистості, розвитку естетичного сприйняття явищ, творів мистецтва, художньо-творчих здібностей, самостійної творчості в галузі мистецтва в процесі художнього осмислення світу.

Творча активність школярів на уроці не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створюючи відповідну атмосферу. Найефективніший прийом тут — застосування розвивальних ігор, ігрових ситуацій, завдяки яким значно зростає інтерес дітей до навчання.

Введення розвивальних ігор та ігрових ситуацій дає змогу учням різного шкільного віку в більш доступній, цікавій формі навчитися пізнавати красу навколишнього світу, розширювати і поглиблювати свої пізнавальні інтереси, оволодіти основами образотворчої грамоти.

Розвивальна гра допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам’ять, мислення, збуджує інтерес до навчання. Урізноманітнення видів роботи із застосуванням розвивальної гри або використання цікавого знімає втому, гальмівні процеси мозку, загострює пам’ять. Хороша розвивальна гра потребує нескладного ігрового обладнання, яке діти можуть робити самі під керівництвом учителя або батьків, можуть знайти у себе вдома і принести на урок. Велике задоволення приносить, якщо самим підготувати костюми до інсценівок, до розвивальної гри.

Виходячи з власної педагогічної проблеми «Розвиток креативного мислення учнів через використання елементів дизайну та декоративно – прикладного мистецтва» на уроках образотворчого мистецтва та художньої культури я використовую такі ігри: «бодіарт», «кольорові думки», акторська гра «Я артист», музикальна гра ( проведення конкурсу «Клас має талант» урок №10 , 9 клас). У ході підготовки розвивальної гри я готую необхідну наочність, але вона не повинна відволікати учнів від основного завдання. Щоб робота на уроці була продуктивною, вони мають бути невеликими й більш-менш однорідними. Вони позитивно впливають на процес навчання відстаючих і по суті є помічниками педагога. Для формування стійкого інтересу під час гри важливо підтримувати постійну зацікавленість у навчанні вводити нові завдання, ігри, що випливають з попередніх, показувати перспективи подальшої роботи.

Заохочення і підтримка займають важливе місце в педагогічній практиці. Вони активізують дітей, пробуджують інтерес і зацікавленість, породжують впевненість в своїй праці. Форми заохочень різні: це добре слово, виставка кращих робіт для учнів і батьків і відзначення переможців конкурсу на кращий малюнок. Дитину треба навчити самостійно долати труднощі. Але якщо вона втрачає віру в свої сили їй необхідно допомогти. Продуктивність і ефективність навчання школярів значною мірою залежить від того, наскільки педагог зуміє виявити образотворчі та інтелектуальні можливості дітей.

Процес навчання дає дуже різні результати залежно від того методу, який використовує педагог. Навчання дитини попередньо обслідувати форму предмета і його побудову дає помітніші зрушення в розвитку зображення, ніж одноманітне вправляння у відтворенні готових графічних чи образних схем. Значно кращі малюнки дітей, якщо в них формуються не одиничні, а узагальнені уявлення про предмети, їх форми. Основна причина різкої розбіжності наявних у дітей уявлень про об’єкти з їх зображеннями — відсутність необхідних зорово-рухових зв’язків.

Одним із надзвичайно важливих факторів у навчанні учнів мистецтва, особливо на першому етапі, є розвиток стійкого інтересу. Щоб здійснювати цей розвиток, педагог повинен знати добре його образотворчу підготовку, загальний розвиток дитини, та її індивідуальні особливості. Наявність інтересу під час гри не звільняє від труднощів, але допомагає долати їх, перетворює колись не цікавий матеріал у цікавий. Завдяки інтересу до гри поглиблюються й закріплюються знання, різко змінюється весь характер діяльності учнів.

На уроках образотворчого мистецтва діяльності будь-якої дитини істотне значення має ступінь оволодіння нею умінням спостерігати і малювати. Дослідження багатьох видатних педагогів, психологів підтвердило висновок, що намічені стадії зображення зумовлені не віковими особливостями дітей, а безпосередньо залежать від того, чи навчили дітей спостерігати і правильно зображати. Невідому раніше інформацію їм легше сприйняти з допомогою нестандартних форм і методів навчання.

Позитивне значення у навчальному процесі мають ігри, пов’язані з вирішенням якості композиції створення перед очима дітей живих образів героїв, яких вони будуть створювати. Завдяки іграм на занятті панує емоційний, бадьорий настрій.

Спостерігаючи за учнями на уроках образотворчого мистецтва я помітила, що учні часто не можуть опанувати елементи зображувальної діяльності, бо не розуміють доцільності більшості правил і вимог. Та варто запропонувати близьку їм тему або завдання в цікавій формі, як усе стає на свої місця: діти починають так емоційно реагувати на процес малювання, ніби самі беруть безпосередню участь у зображуваних подіях, а персонажі немов оживають під їхніми пензлями. Таким чином, важливу роль у розвитку навичок образотворчої діяльності учнів мають уроки-драматургії з використанням розвивальних ігор і цікавих вправ. Це дає змогу вчителю цілеспрямовано впливати на почуття вихованців, розвивати фантазію, творчу уяву.

Тому на уроках образотворчого мистецтва та художньої культури я часто використовую таку гру як «Кольорові думки», суть технології: діти зображають власні емоційні відчуття після процесу спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання, розповідання. Головне завдання організації зображувальної діяльності – виховання естетичних почуттів, а допоміжне – навчання технічним прийомам. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть уявлення, глибшим – пізнання». Така гра може супроводжуватися акторською грою, коли емоції від побаченої картини, або прослуханої музичної композиції виражаються в акторській грі або просто рухами тіла чи міміки обличчя.

Особливе значення для розвитку інтересу до образотворчого мистецтва та художньої культури у дітей має відвідування віртуальних художніх музеїв світу, творчих майстерень художників, виставок дитячої творчості, перегляд кінофільмів про видатних митців тощо.

Індивідуальний підхід — це єдиний засіб, який дає можливість прилучити до мистецтва навіть тих дітей, про естетичне виховання, яких у сім’ї не дбали.

Величезне значення має й запитання, з яким дорослий звертається до дитини. Запитуючи дітей про те, що вони бачать на малюнку, педагог орієнтує їх на перелічування будь-яких предметів (важливих і другорядних) і в будь-якому порядку. Запитання «Що діти роблять тут, на малюнку?» — спонукає дітей до розкриття зв’язків функціональних, тобто дії. Коли дитину просять розповісти про події, зображені на малюнку, вона намагається зрозуміти зображене, тобто піднімається на рівень тлумачення. Це розуміння підсилюється, коли запитання ставити і цікавій, ігровій формі.

Для розуміння змісту малюнка, який сприймають, величезну роль відіграє його назва, передана одним-двома словами. Як узагальнене формулювання основної ідеї картини, тобто синтез високого рівня, назва спонукає дитину знову до докладнішого її розглядання (тобто поглибленого аналізу). Така розумова праця забезпечує тривале збереження образу, і його дальше використання дітьми в різних видах практичної діяльності.

У розвитку учнів особливо важливу роль відіграє їхня образотворча діяльність. Діти охоче малюють, ліплять, конструюють. Дидактичні ігри допоможуть сформувати соціальні якості особистості, загальні й спеціальні здібності. Особливо потрібно вказати на значення ігрових прийомів: вони знімають напругу перших хвилин уроку, довгий час підтримують оптимальний тонус пізнавальної активності дітей..

З великим задоволенням учні початкових класів виконують на уроках образотворчого мистецтва ролі героїв казок. Такий ігровий прийом робить урок нестандартним, живим, розвивальним, і діти легко засвоюють правила образотворчої грамоти. Таку гру я використовую на уроці образотворчого мистецтва урок №17,тема: Ілюстрація до казки: учень перед початком практичної роботи обирає казкового героя, якого повинен зобразити за допомогою акторської гри перед класом, хто відгадає героя той його і малює, учні змінюють один одного доки у всіх не вийде по одному герою. Якщо вистачить часу можна поставити сценку з казки.

Розвивальні ігри передбачають дотримання певних правил й ігрових ситуацій: загадування і відгадування, пошук і знаходження, рух і змагання, чекання і зацікавленість, несподіванка. Це стимулює правильне і швидке виконання завдань, поставлених вчителем, активізує творчі сили, фантазію молодших школярів. Крім правил та ігрових дій, така гра має розвивальну ціль, у протилежному випадку вона не стане розвивальною.

Але щоб розвивальна гра зацікавила дітей, вчителю необхідно визначити, що цікавить дітей, добре продумати її зміст, правила, виготовити атрибути, необхідну наочність. Багато значить умілий підсумковий аналіз гри з виділенням її розвивального результату. Розвивальний результат гри обов’язково  повинен оцінюватися не тільки вчителем, а й самими дітьми. Найголовніше те, що в грі вирішується певне розвивальне завдання, яке стає своєрідним етапом у розвитку художніх здібностей, умінь і навичок.

Але не потрібно привчати дітей до того, щоб на кожному уроці вони чекали нових ігор. Необхідний послідовний перехід від уроків, наповнених ігровими ситуаціями, до уроків, де гра є нагородою за роботу на уроці чи використовується для активізації уваги.

Виникає запитання: «А які ж умови організації розвивальних ігор, щоб вони забезпечували активізацію пізнавальних інтересів учнів на уроці?». Більше всього, такі ігри повинні бути побудовані таким чином, щоб незавершеність сюжету забезпечувала легкий перехід від зацікавленості у грі до зацікавленості у виконанні навчальних завдань. Звичайно, успіх гри також залежить і від підготовки самого вчителя. Ми знаємо, що вся діяльність має ціль, в тому числі й ігрова. А якщо це не лише ігрова, а й розвивальна, то й тим більше. Тому головне завдання вчителя — це визначення цілей гри. Розвивальна гра повинна нести певний об’єм знань або з її допомогою ці знання закріплюються. Так, наприклад, за допомогою ігор учні закріплюють уміння користуватися фарбами, у них розвивається окомір і рухові навички, розвивається спостережливість, учні закріплюють знання кольорів, розвивається уява і фантазія.

У процесі використання ігор образотворчого змісту в розвитку образної пам’яті й уявлення відбуваються помітні зрушення. Зокрема, збільшується образність уявлень, уявлення про предмети та явища, які були спочатку схематичні, стають дедалі більше осмисленими, диференційованими. У молодшому шкільному віці в процесі використання різноманітних ігор дитина набуває значного досвіду, який систематично збагачується: нагромаджуються знання, насамперед уявлення і первинні поняття; діти набувають образотворчих навичок й умінь. Дедалі в більшій кількості і довше зберігаються сліди думок, пережитих почуттів. Велике значення для подальшого розумового розвитку дитини має образна й рухова пам’ять, що інтенсивно збагачується.

Головний зміст дидактичних ігор на уроках полягає у тому, що дітям пропонується виконати завдання, яке подається дорослими у певній цікавій ігровій формі.

Використання ігрових моментів дає можливість активізувати опорні знання учнів, викликати інтерес до повної наукової дисципліни, розширити кругозір школярів, підвищити їх інтелектуальний рівень. Ще сто років тому педагогічна наука вважала, що пізнавальні ігри — це не більш ніж «інтелектуальний курйоз». Але з часом психологи охарактеризували гру, як найкращу підготовку до майбутнього життя. В процесі ігрових ситуацій дитина відчуває себе вільною, вона не затиснена досвідом, знаннями, не обмежена заборонами.

Формування потреб і здібностей до продуктивної художньої творчості передбачає вміння створити виразний художній образ, або оригінальну композицію мовою образотворчого мистецтва, оволодіння основами художньо-образної діяльності і виражальними можливостями художніх матеріалів та різних видів художніх технік,  допоможе набути свободи вираження у творчості. Процес навчання повинен бути направлений на розвиток дитячої образотворчої творчості,  на творче віддзеркалення вражень від навколишнього життя, творів літератури і мистецтва.

Отже  гра є самостійним видом розвиваючої діяльності дітей різного віку, принципом і способом їх життєдіяльності, методом пізнання дитини, методом організації її життя і навчальної діяльності. Проблема дитячої ігрової діяльності знайшла своє відображення в багатьох психолого-педагогічних теоріях і дидактично-виховних системах.
Гра є формою активного відображення дитиною навколишнього життя людей. Характерною особливістю гри є спосіб, який дитина використовує у ній. Гра має суспільний характер і змінюється із зміною історичних умов життя людей.

Гра також є формою творчого відображення дитиною дійсності, а також засобом уточнення і збагачення знань умінь і навичок. У сучасній психолого-педагогічній теорії  гра розглядається,  як провідний вид діяльності дитини-дошкільника і важливий вид діяльності молодшого школяра.

Провідне положення гри визначається не кількістю часу, що присвячується ігровій діяльності, а тим, як вона задовольняє його основні потреби. У надрах гри зароджуються і розвиваються інші види діяльності, однак гра найбільшою мірою сприяє психічному розвитку.


Каталог: uploads -> editor -> 1480 -> 91464 -> sitepage 136 -> files
editor -> Суть процесу навчання
editor -> Аудіювання
files -> Сучасні підходи до розвитку творчого потенціалу учнів на уроках художньо-естетичного циклу
91464 -> «Продуктивні технології навчальної діяльності» Опис інноваційної технології: «Сучасний урок як засіб підвищення якості освітнього процесу»
91464 -> Положення щодо впровадження інноваційних технологій в навчально виховний процес сучасної школи. Належна увага приділена, визначенню головних завдань, напрямків роботи
91464 -> Ку «криворізький районний науково – методичний кабінет» криворізької районної ради дніпропетровської області формування основ креативності дітей старшого віку в музично – ігровій діяльності корж Галина Вікторівна


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   57   58   59   60   61   62   63   64   ...   90


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка