Тамара Пагута


Проблеми підготовки сучасного вчителя № 9 (Ч. 1), 2014



Скачати 92,39 Kb.
Сторінка5/8
Дата конвертації23.03.2020
Розмір92,39 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8
Проблеми підготовки сучасного вчителя № 9 (Ч. 1), 2014

 

 



70 

слід  звернути  увагу  на  алгоритми  довготривалих  естетичних  ігор,  що 

охоплюють  весь  навчальний  рік  і  сприяють  логічному  взаємозв’язку, 

наступності різних форм навчально-виховної роботи в початковій школі. 



3. Активізація  художнього  мислення  майбутніх  фахівців  з  метою 

збагачення власного естетичного досвіду

На  нашу  думку,  процес  активізації  художнього  мислення  майбутніх 



педагогів  повинен  ґрунтуватися  на  виокремлених  Дж. Гілфордом  шести 

параметрах креативності, які складають потужний базис такого мислення: 

здатність знаходити  і ставити проблеми, генерувати велику кількість  ідей, 

відповідати на подразники нетипово, вдосконалювати об’єкт, розв’язувати 

проблеми,  аналізуючи  і  синтезуючи  [4].  Учені  наголошують,  що  завдяки 

сприйманню  художніх  творів  розвиваються  всі  компоненти  художнього 

мислення  особистості.  Так,  впливаючи  на  світ  почуттів,  а  через  нього  на 

інтелект,  зазначає  Л. Нечаєва,  «мистецтво  глибоко  впливає  на  соціальну 

практику.  Тим  самим  поняття  «художнє  мислення»  входить  до  системи 

координат  професійно  значущих  якостей  особистості,  охоплюючи 

характеристики технологічної майстерності й глибини внутрішнього світу 

майбутнього вчителя» [8]. 

У  структурі  художнього  мислення  гармонійно  поєднуються 

емоційно-чуттєва  та  інтелектуально-раціональна  складові,  тому  важливо 

спонукати  майбутніх  фахівців  до  глибокого  аналізу  внутрішнього  змісту 

мистецьких  творів,  висновків,  логічних  узагальнень.  У  контексті  даної 

вимоги  доцільно  організувати  групову  діяльність  майбутніх  педагогів  з 

метою  пошуку  сюжету  художньо-творчого  продукту  та  виражальних 

засобів його втілення. Варто також практикувати роботу всієї студентської 

аудиторії над спільним завданням. У процесі організації художньо-творчої 

діяльності  та  розробки  мистецьких  завдань  слід  ураховувати  специфіку 

майбутньої  професійної  діяльності  вчителя  початкових  класів  та 

безпосередньо  особливості  структури  і  функціонування  естетичного 

досвіду молодшого школяра. 

Важливо  акцентувати  увагу  студентів  на  потенційних  можливостях 

процесу інтегративного застосування мистецтва, що передбачає взаємодію 

відчуттів,  при  якому  під  впливом  одних  аналізаторів  відбувається 

«резонансне  подразнення»  інших.  Використання  інтеграції  мистецтв  є 

потужним  засобом  активізації  художнього  мислення  особистості  вчителя. 

Дослідниками 

вивчено 

такий 


феномен, 

як 


синестезія. 

Зокрема, 

Т. Рейзенкінд  наголошує,  що  в  контексті  інтегрованого  підходу 

визначаються  аспекти  інтеграційних  механізмів  на  основі  психологічних 

особливостей  особистості,  до  яких  дослідниця  відносить  і  таке 

новоутворення,  як  синестезія  [4].  О. Рудницька  визначає  синестезію  як 

міжсенсорні  асоціації,  які  виникають  у  суб’єкта  внаслідок  взаємовпливу 

візуальних,  слухових  та  інших  образів  мистецтва  і  зумовлюються 

інтегративною  природою  конкретно-чуттєвого  осягнення  художнього 

смислу  [5].  Також  доцільно  спонукати  майбутніх  фахівців  на  виявлення 




 



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка