Тамара Пагута


Проблеми підготовки сучасного вчителя № 9 (Ч. 1), 2014



Скачати 92,39 Kb.
Сторінка4/8
Дата конвертації23.03.2020
Розмір92,39 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8
Проблеми підготовки сучасного вчителя № 9 (Ч. 1), 2014

 

 



 

69 


У  своєму  дослідженні  П. Гальперін  виокремив  орієнтовну  функціо-

нальну  складову,  що  визначає  закономірності  переходу  від  зовнішньо 

матеріалізованих до внутрішніх психічних дій і характеризується формою, 

мірою  узагальнення,  рівнем  засвоєння,  а  також  необхідними  для 

продуктивного  виконання  дії  умовами.  Учені  зазначають,  що  орієнтовна 

основа  дії  може  бути  повідомлена  учням  чи  студентам  у  різній  формі:  у 

вигляді зразка дії, словесного пояснення з одночасним показом виконання 

дії, у вигляді поетапного алгоритму тощо. В освітньо-професійній програмі 

(ОПП)  підготовки  бакалавра  за  спеціальністю  6.010102  –  «Початкова 

освіта»  (галузевий  стандарт  вищої  освіти)  передбачені  стереотипні, 

діагностичні  та  евристичні  завдання  діяльності  педагога,  що  виконуються 

також за алгоритмом із різним рівнем складності. 

Таким  чином,  при  побудові  педагогічного  процесу,  по-перше, 

доцільно  ознайомити студентів з алгоритмами естетико-виховної  роботи  з 

естетичного  виховання  молодших

 

школярів;  по-друге,  запропоновані 

алгоритми  повинні  не  обмежувати,  а  створювати  простір  для  педагогічної 

творчості.  У  філософських  словниках  підкреслюється,  що  побудова 

алгоритмів  для  багатьох  процесів  розумової  діяльності  людини  сприяє  їх 

автоматизації  й  «вивільняє»  особистість  для  творчості.  Важливо 

акцентувати  увагу  майбутніх  педагогів  на  етапах  (підготовчий,  основний, 

підсумковий) діяльності, на прикладах  презентувати  їх зміст  та спонукати 

студентів  до  створення  власних  алгоритмів.  Так,  у  підготовчому  етапі 

доцільно  передбачити  засоби  (конкретні  твори  мистецтва,  об’єкти,  явища 

навколишнього та  ін.) забезпечення діяльності, в основному – ознайомити 

майбутніх  педагогів  з  особливостями  взаємодії  учасників  навчально-

виховного  процесу,  у  підсумковому  –  передбачити  систему  дій  з  метою 

закріплення  сформульованих  учнями  висновків.  Перш  ніж  презентувати 

майбутнім  фахівцям  певний  алгоритм  естетико-виховної  роботи,  доцільно 

залучити самих студентів у діяльність, передбачену етапами алгоритму. 

Також можна практикувати, окрім створення майбутніми фахівцями 

індивідуальних алгоритмів, моделювання групових та колективних систем 

вказівок  та  орієнтирів  із  використанням  інтерактивних  технологій 

навчання  («Мікрофон»,  «Коло  ідей»,  «Незакінчене  речення»,  «Аналіз 

ситуацій»,  «Мозковий  штурм»  та  ін.)  як  «інструмент  освоєння  нового 

досвіду»  [6].  При  цьому  викладач  виступає  в  ролі  консультанта-

фасилітатора,  що  займає  позицію  помічника,  спрямовує  процес  обміну 

інформацією, супроводжує власний пошук студентами можливих варіантів 

розв’язання  проблеми,  сприяє  знаходженню  рішень,  формулюванню 

висновків тощо. Доцільно залучати майбутніх педагогів в ігрову діяльність 

та  ознайомити  їх  з  алгоритмами  естетичних  ігор  для  молодших  школярів. 

Роль  гри  в  освоєнні  дитиною  досвіду  шляхом  пізнання  навколишнього 

світу  підкреслювалась  у  дослідженнях  багатьох  науковців  (Д. Ельконін, 

О. Запорожець,  О. Леонтьєв,  В. Роменець  та  ін.),  адже  в  грі  відбувається 

оперування  наявним  досвідом,  його  збагачення  та  уточнення.  Особливо 



 



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка