Т. С. Богачик, заступник директора іппочо з науково-методичної роботи, кандидат історичних наук



Скачати 34,34 Kb.
Дата конвертації12.04.2019
Розмір34,34 Kb.
Т.С.Богачик, заступник директора ІППОЧО

з науково-методичної роботи, кандидат історичних наук

Методична робота – запорука підвищення педагогічної

майстерності вчителя

Система дій і заходів методичної служби має на меті підвищення рівня професійно-педагогічної компетентності кожного педагогічного працівника, розвиток (саморозвиток) його творчої особистості та індивідуальності, підвищення інноваційного потенціалу педагогічного колективу й освітнього закладу в цілому.

Основною функцією методичної служби є інструктивно-консультуюча. Консультування та надання методичної допомоги – це провідний аспект діяльності РМК/ММК при розв’язанні педагогами складних завдань навчання та виховання, а саме завдань щодо педагогічного моделювання, прогнозування, діагностики. Водночас методична служба має виконувати такі управлінські функції, як цілепокладання, організація, ініціювання (стимулювання) у створенні й реалізації індивідуальної методичної проблеми педагогів, що виявляється особливо актуальним в умовах інноваційної діяльності.

У цьому контексті важлива роль відводиться методичній (науково-методичній) раді навчального закладу, яка є дорадчим органом, що займається вивченням проблем професіоналізму педагогів: педагогічною майстерністю, творчим (інноваційним) потенціалом; організацією вивчення, аналізу й використання педагогічного передового, інноваційного досвіду; забезпеченням і сприянням впровадження досягнень педагогічної науки в практичну діяльність. Зокрема, методична (науково-методична) рада покликана створити необхідні навчально-методичні умови для функціонування Школи передового педагогічного досвіду (Авторської школи майстра педагогічної справи) і має надавати їй постійну практичну допомогу.

Зауважимо, що при наявності у навчальному закладі молодих фахівців, які не мають стажу педагогічної роботи, а також педагогів зі стажем роботи до 3-х років, при методичній раді може бути створена Школа професійної адаптації молодого та малодосвідченого педагога. Метою її створення є адаптація молодих педагогів у колективі, їхнє самоствердження і професійне становлення. Основними видами діяльності Школи є надання допомоги молодим учителям в оволодінні педагогічною майстерністю через вивчення досвіду роботи кращих учителів навчального закладу, району, міста, області; проведення досвідченими педагогами майстер-класів і навчально-методичних занять для молодих спеціалістів; участь молодих педагогів у роботі Школи кураторів; залучення молодих учителів до підготовки і організації педагогічних рад, семінарів і конференцій з проблем освіти; діагностика успішності роботи молодого учителя. Діяльність Школи професійної адаптації молодих та малодосвідчених учителів може здійснюватися у вигляді щомісячних занять, на яких обговорюються теоретичні та практичні питання, або у вигляді шефської роботи «наставник – молодий учитель». Керівництво Школою здійснює досвідчений педагог, що обирається науково-методичною радою з числа найбільш досвідчених та авторитетних фахівців, які мають вищу кваліфікаційну категорію. Керівник Школи є членом методичної ради і підзвітний їй.

Самостійними ланками методичної роботи у навчальному закладі виступають проблемні групи педагогів, що цікавляться окремою науково-методичною проблемою і бажають дослідити її. Завданням проблемної групи є вивчення певної проблеми, висування гіпотези й апробація в практичній роботі вчителя інновацій, з допомогою яких можна вирішити проблему. Члени проблемної групи відстежують результативність роботи в ході експерименту і виробляють рекомендації для педагогів навчального закладу, узагальнюють результати роботи та їх оприлюднюють.

Діяльність проблемної групи педагогів дещо відрізняється від діяльності творчої групи педагогів, яка створюється для апробації нових технологій навчання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів і для розробки методичних рекомендацій педагогам після апробацій нововведень. Зауважимо, що до складу творчої групи на добровільних засадах входять вчителі, зацікавлені в апробації тих чи інших нововведень упродовж року чи кількох років. З метою якісної організації роботи творчої групи розробляється програма (план дослідження) на ввесь період експерименту та розглядається на засіданнях методичної ради школи.

Значне місце у роботі педагогічного колективу навчального закладу повинна займати робота з підвищення ефективності використання сучасних педагогічних технологій, завдяки яким процес пізнання основ наук, опанування учнями навичок самовдосконалення стають для них більш цікавим процесом.

Надзвичайно цінним у методичній роботі є орієнтація вчителя на творчість, організацію дослідницької науково-пошукової роботи, на пошук оригінальних методик викладання, більш удосконалених педагогічних технологій.

Серед найважливіших компонентів освітньої системи виділяється науково-теоретична та психолого-педагогічна підготовка вчителів, що потребує грамотної організації системи методичної роботи в навчальному закладі. Використовуючи сучасні вітчизняні науково-теоретичні доробки можна запропонувати таку концептуальну модель методичної роботи в ЗНЗ, яка складається з наступних етапів: початкового, прогностичного, теоретичного, практичного, конструктивного.

На початковому етапі адміністрацією школи проводиться низка заходів, які дозволяють здійснити планування подальшої роботи на кожному етапі. Це анкетування учнів та батьків, аналітика роботи педагогів, психолого-педагогічне анкетування вчителів. Отримані дані та їх аналіз дозволяють визначати динамічні групи педагогів: «лідери» – розвиток нових творчих ідей учителя; «генератори педагогічних ідей» – виявлення творчих ідей учителя; «ентузіасти» – аналіз труднощів у діяльності вчителя, виявлення і постановка проблеми, удосконалення самоосвіти, практичне напрацювання професійних умінь та навичок; «пошуковці» – осмислення педагогічного досвіду, що передбачає корекційну діяльність учителя з урахуванням його індивідуальних особливостей.

Для того, щоб забезпечити диференційований підхід до подальшого підвищення професійної майстерності вчителів та розвитку їх індивідуального творчого стилю діяльності, здійснюється різнорівнева методична робота в кожній із зазначених груп. Тому варто для кожної із зазначених груп розробити алгоритм роботи, який базується на послідовному переході педагогів в особистому творчому процесі з однієї фази розвитку на іншу:



  • виникнення педагогічного задуму, спрямованого на рішення педагогічної задачі;

  • розробка задуму;

  • втілення педагогічного задуму у практичну діяльність;

  • аналіз результатів.

Алгоритмізація діяльності груп учителів здійснюється завдяки науково-методичному супроводу, який регламентує роботу як кожного педагога, так і групи в цілому.

Одним із компонентів методичної роботи в школі є складання педагогічного «портфоліо» за такими розділами (орієнтовно):



  • підвищення кваліфікації та самоосвіта;

  • рейтинг професійної успішності (за роками);

  • суспільно-педагогічна діяльність;

  • позакласна робота з предмета;

  • інноваційна діяльність.

Відрадно зазначити, що в навчальних закладах області широкою є мережа творчих груп, майстер-класів із актуальних проблем модернізації навчально-виховного процесу, впровадження інноваційних технологій виховного процесу та інтерактивних методів навчання. Пропонуємо у 2016/2017н.р. на їх засіданнях розглянути наступні актуальні науково-методичні проблеми: використання інноваційних та інтерактивних методів навчання на уроках; способи підвищення рівня ефективності уроку як основної форми навчально-виховного процесу; впровадження інформаційно-комунікативних технологій у навчально-виховний процес; організація дослідно-пошукової роботи на уроках суспільно-гуманітарних дисциплін та в позаурочний час; тестові технології навчання, їх роль у підвищенні ефективності проведення педагогічної діагностики результатів навчання учнів; формування єдності наскрізних ключових компетентностей особистості (уміння вчитися; здоров’язбережувальної, загальнокультурної, соціально-трудової, інформаційної), розвиток пізнавальних здібностей та критичного мислення учнів у процесі викладання предметів природничо-математичного циклу засобами ІКТ тощо.

З метою удосконалення функціонування Школи педагогічної майстерності варто під час роботи засідань презентувати роботу педагогів школи (району/міста), яка орієнтована на реалізацію обраної педагогічної проблеми, сучасних підходів до організації науково-методичної роботи з педагогами, опанування змісту й сучасних технологій навчання та виховання, розв’язання педагогічних ситуацій та завдань, орієнтованих на оновлення змісту освіти.

На заняттях Школи молодого педагогічного працівника (Школи молодого вчителя) насамперед необхідно розглядати питання, пов’язані з особливостями стажування в процесі професійного становлення молодого фахівця, вимогами до планування та проведення сучасного уроку, рекомендаціями щодо підготовки до уроків та позакласних заходів, формами навчальної діяльності учнів в умовах профільного навчання, новітніми технологіями, поєднанням різних моделей навчання.

Підвищення методичного рівня молодих педагогічних працівників відбувається за декількома напрямами, але основною діяльністю є робота наставників (консультування, практичні заняття, взаємовідвідування уроків та виховних заходів, ділові ігри тощо).

Науково-методичне забезпечення створення умов для рівного доступу до якісної освіти вимагає обов’язкового розгляду на засіданнях методичних об’єднань питань щодо аналізу стану викладання навчальних дисциплін та рівня якості знань учнів; підготовки випускників до ЗНО та ДПА; результативності участі школярів на олімпіадах із базових дисциплін,

Важливо, щоб практикувалися в ЗНЗ творчі звіти методичних об’єднань та проблемних й творчих груп; декади педагогічної творчості тощо. Це дає можливість визначати творчий потенціал, професійне зростання та компетентність учителя, сприяє пропаганді та обміну досвідом.

Зауважимо, що робота шкільних методичних об’єднань повинна бути підпорядкована реалізації науково-методичної проблеми навчального закладу (відповідно районних/міських методоб’єднань – проблемі районного/міського методичного кабінету) і організована за принципом діагностичного, системного підходу, науково-методичного забезпечення й практичної спрямованості.

Посиленої уваги з боку методичної служби потребує науково-методичний супровід творчого зростання кожного педагога, який передбачає розробку особистої творчої концепції, епізодичну та планову самоосвітню діяльність, науково-дослідну роботу, моніторинг творчого потенціалу та узагальнення досвіду. При цьому важливо усвідомлювати, що творче зростання педагога реалізовується в практичному, науковому напрямках, у колективній, активній творчій діяльності та презентації власних творчих доробків. Тому, найперше, варто приділити значну увагу самоосвітній діяльності педагога, що передбачає вивчення сучасних технологічних та педагогічних методик, наукової, методичної та навчальної літератури, теоретичну розробку й практичну апробацію особистих матеріалів, використання Інтернет-ресурсів; участь у колективних і групових формах методичної роботи на рівні закладу та району/міста; навчання з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій; участь у проектах професійного розвитку, творчих звітах тощо. Водночас процес самоосвіти передбачає опрацювання нормативно-правових документів, вивчення літератури з обраної педагогічної проблеми; ознайомлення з досвідом упровадження інноваційних технологій навчання та виховання тощо.

Підкреслимо, що кожне методичне формування покликане працювати над удосконаленням та підвищенням педагогічної майстерності вчителя, активізувати творчий потенціал особистості, створювати умови для саморозвитку.

Особлива роль у системі науково-методичної роботи з педагогічними кадрами належить опорним навчальним закладам в районах/місті, які є взірцевими (передовими) навчальними закладами щодо організації освітнього процесу з обраної методичної проблеми, апробації та впровадження інноваційних технологій, розробки науково-методичного та навчально-методичного забезпечення реалізації педагогічних ідей (культурно-освітніх ініціатив), базою для підвищення кваліфікації педагогічних працівників.



Тому кожний опорний навчальний заклад повинен мати власну програму діяльності та план роботи щодо її реалізації, зокрема, сплановані конкретні плани проведення цільових методичних заходів для різних категорій педагогічних працівників. Координаторам опорних навчальних закладів – РМК/ММК варто продумувати проведення на їх базі консультаційних методичних днів, семінарів-практикумів для керівників методичних об’єднань, для педагогів району/міста тощо.

Підсумовуючи викладене, підкреслимо, що структура методичної роботи включає взаємопов’язані та взаємодійні елементи, що відповідають цілям і завданням, які стоять перед навчальними закладами і втілюються в різних формах, різними методами й засобами. Вона здійснюється через мету навчання педагогів, яка включає систему знань, умінь і навичок, що формуються відповідно до моделі фахівця і державних освітніх стандартів. А сутність методичної роботи визначають методи й організаційні форми здійснення навчання педагогів. Для підвищення ефективності методичної роботи необхідно щорічно обговорювати її результати на педагогічних радах, методичних об’єднаннях, де відповідно приймаються ухвали, рішення, рекомендації.
Каталог: images -> banners
images -> Загальна характеристика роботи
images -> Математика, як навчальний предмет, покликаний передусім сприяти розумовому вихованню, особливо вихованню волі до цілеспрямован
banners -> Методичні рекомендації щодо викладання біології у 2016/2017 навчальному році
banners -> Методичні рекомендації щодо викладання географії
banners -> Методичні рекомендації щодо викладання економіки
banners -> Методика роботи з автентичними навчально-методичними комплексами Компетентнісний підхід до викладання англійської мови
banners -> «Формування особистісних стратегій професійної діяльності практичного психолога»
banners -> Методичні рекомендації щодо вивчення предмета


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка