Свято у класній родині



Сторінка1/13
Дата конвертації20.04.2020
Розмір162 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Немішаївська ЗОШ № 2 І-ІІІ ступенів

Свято у класній родині. Випуск 4 класу

Підготувала вчитель початкових класів

Немішаївської загальноосвітньої школи №2 І – ІІІ ступенів

Кобко Тетяна Миколаївна

2012


СВЯТО У КЛАСНІЙ РОДИНІ. ВИПУСК 4 КЛАСУ

Учитель. Час змінює обличчя зем­лі, торкає крилом людину. Довга життєва дорога людини. Грузька, нетривка і мінлива. Швидкоплинний час творить чудеса. І ось одне з них — перед вами.



Принцеса. Пам'ятаєте, вчителю, як я ось тут, на цьому самому місці говорила Вам, що не хочу вчитися, що мені не потрібна грамота, не потрібні книжки. І здається, що це було зовсім недавно, тільки вчора.

Як мені сподобалося у школі! Скільки цікавого я довідалась! А які були цікаві уроки математики, природознавства, української мови!

Так, знання — це велика сила, бо

Всім відомо, що без школи

Без знань, що мусиш там набуть,

Не станеш у житті ніколи

Тим, ким в дитинстві мрієш буть!

Вчитель. Який я щасливий, що ви накінець зрозуміли, що потрібно змалку кохатись в освіті, змалку розширювати ум, бо доведеться у світі всяких назнатися дум.

Учися, дитино, бо вчитися треба!

Учися, голубко, хай розум не спить,

Хай серце і воля, і дух росте в силу,

Хай книжка розкрита любові навчить.

Учися, щоб сіяти добро поміж люди.

І житимеш вічно, не згине твій слід.

(Виходять на сцену 3 хлопчики-пустуни),

1 хлопчик.

Як мені вже надоїло,

І язик ваш не болить?

І кому яке з вас діло,

Як я далі буду жить.
І кричать на всі застави:

"Добивайтеся! Летіть!"

Я не встану більше з лавки,

Буду їсти калачі.


Хай летять куди хто хоче,

І хоч повзають, як рак.

А я б поспав охоче

Бо я вам не дурний.



2 хлопчик.

Табель вже мені вручили

І освіта в мене є.

Досить, вже мене навчили,

Знаю я тепер своє.
Розум, щоб не розтрусити,

Сяду нишком на печі,

Буду спати, буду пити,

Буду їсти калачі.


В мене все ж таки освіта.

Початкова хоч та є.

Хочу я побачить світа,

А у батька гроші є.



3 хлопчик.

"Географію, природу

Треба знати", — хтось верзе...

Мене батько й на машині

До базару довезе.
Ну, а там з усього світу

І для тіла, й для душі.

Нащо вам, дурним освіта?

Нащо голови сушить?


Як то добре, що вже школу,

Нарешті, скінчили в строк.

Батько вже мене ніколи

Не вестиме на урок.


І не буде бити мати,

Що не хочу я читать

Буду я спокійно жити,

До обіду буду спать.



1 хлопчик.

О, можливо, кличуть їсти,

Ми вже знову зголодніли,

Біжимо, скоріш до столу б сісти,

От би вже ми попоїли. (Підстрибуючи, вибігають).




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка