Світлій пам'яті мого батька Ігор Набитович



Сторінка21/47
Дата конвертації27.12.2018
Розмір2,51 Mb.
ТипКнига
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   47
Не приведи загинути рабом
чужої ласки і чужої справи!
Не допусти закінчити ці дні
під непривітним чужинецьким дахом
[21, 26].

Леонідові Мосендзу належить літературна обробка народної апокрифічної легенди „Микола і Касьян" (можливо, це – літературний апокриф), опублікована вперше у 1931 році [31].

Спаситель посилає з раю святих Касьяна і Миколу пройти по Україні та принести вістку про ту руїну, яка запанувала в ній, але застерігає, щоб до їх білосніжних шат не доторкнувся бруд. Обороняючи дитину від лихих людей, „Микола ризу в кров заброчив". Вернувшись до раю, Микола кається і просить Спаса пустити його знову в Україну – в „землю ту розп'яту". Спаситель простив святого, і „за ту любов величну, через яку смуги криваві на обличчі" Миколу двічі в році люди величають в Україні. Касьяна ж, для якого виявились вищі „над душу шати", українці величають лише раз у чотири роки.

Ще одну художню обробку апокрифічного сюжету знаходимо у вставній легенді в поемі „Волинський рік" [12, 59–61]. Події, описані в цьому апокрифі, відбуваються у далекому минулому:



За тих часів Христос з учениками
вчащав охоче на свою Волинь...

Святі мандрівники зустріли парубка, який відпочиває у садку під грушкою – в час переджнив'я:



...та жде, щоб без турбот
йому упала грушка в рот.

Потім вони побачили красуню-жницю у праці на ниві. На запитання апостолів, яка відплата чекає її за щиру працю, Христос відповідає, що цю дівчину „козак-лінюх дістане за дружину", бо

Якби й дружина3 в неї мав цей сприт –
вони б удвох загарбали весь світ!..

У цьому поетичному уривку апокрифічний мотив містить елементи народного гумору, який, однак, не впливає на сакральне сприйняття читачем Христа та апостолів.

У двох поезіях циклу „Криниця ніжности" – „Вже нижче зорі..." та „Є ніжна принадність у сільському храмі..." [25] – Бог, Дух Божий то матеріалізується в образі голуба на карнизах церкви, то проявляється в образі подиху теплого вітру над хлібною нивою:

Чийсь теплий подих пролетів на полі.
Над кружиною хтось схилився добрий...
З благословенням простягає руки.
Ось-ось кладе їх на притихлу сніжність...
[21, 71].

У вірші „Є ніжна принадність..." поет ловить застиглу, завмерлу мить, а одночасно – безкінечність.

Названа поезія написана рідко вживаним в українському письменстві п'ятивіршем (чотиристоповим анапестом). І в цьому, очевидно, є теж певна символіка. Ігор Качуровський, аналізуючи збірку Володимира Яніва „Життя", висловив думку, яку можна було б віднести й до поезії Л. Мосендза „Є ніжна принадність...": „...Можливо, тут справа в звуковій подібності: що в його підсвідомості слово п' я т ь асоціювалося зі словом розп'яття" [190, 15].

Водночас, у цій поезії відчутний містичний настрій, подібний настрою у ранній ліриці Райнера Марії Рільке:



Я знаю малу темнодаху
Церкву на мирній горі.
До неї ввись, як монахи,
Бредуть кипариси старі.


Святе покинуте ґроно
В нішах живе німих,
А вечір ронить корони
Крізь вікна на чола святих.

(Переклад Михайла Ореста) [262, 21].

Якщо „дія візуального образу цієї мініатюри така, що людину зненацька охоплює відчуття дотику до Великої таємниці, наближення до чогось ясного й непроминального" [190, 16], то у Л. Мосендза, який завжди захоплювався поезією Рільке, перекладав її, відчувається певна настроєва ідентичність, співзвучність:

Є ніжна принадність у сільському храмі,
як сутінок березня в закутках ляже:
ясніють віконні у присмерку плями,
дрімає Микола у різьбленій рамі,
а тремітний вогник щось Спасові каже.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Вже місяць віконні закреслює ґрати,
все глибшає, глибшає визначність чину...
Темнішають ночі веснянії шати,
ймуть зорі у вікна частіш зазирати
а в душу сплива безконечність хвилини...
[21, 73].

Струнку симетрію образів, довершеність ґотичних ліній знаходимо у поезії „В моїм місті – врочисті дзвони" (цикл „Уста неціловані" [53]), де в центрі – образ собору:






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   47


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка