Світлана Дутчак



Скачати 56,43 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації18.04.2019
Розмір56,43 Kb.
  1   2   3
ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV

Серія географічна. 2004.Вип.31. Ser.Geogr. 2004.№31.
УДК 911.3 : 338.48
ЛАНДШАФТ – ЯК ОСНОВА ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИДАТНОСТІ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ ТА РЕКРЕАЦІЇ


С. Дутчак


Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


вул. Кордуби, 6/27, м. Чернівці, 58000 Україна
Наукові дослідження, які проводяться для потреб розвитку туристсько-рекреаційної діяльності, дозволяють нам зробити висновок, що головною умовою функціонування означеної галузі економіки є природні передумови та їх екологічний стан. За основу аналізу природних передумов розвитку туризму та рекреації ми пропонуємо взяти ландшафт. Ландшафтна карта території, на наш погляд, є потужним джерелом інформації для комплексного аналізу природних умов і ресурсів та обґрунтування висновку щодо придатності їх використання в означеній сфері діяльності.
Ключові слова: рекреація, антропогенний ландшафт, рекреаційний ландшафт, рекреаційне середовище, рекреаційна потреба
На рубежі двох століть у світовій економіці простежується тенденція до переходу капіталу із сфери матеріального виробництва у сферу послуг, до якої належить і туристсько-рекреаційна галузь. Не обминули ці процеси й Україну. Особливо це відчутно в західних областях, де наявні всі передумови розвитку означеного виду господарювання.

Про темпи розвитку туризму та рекреації на Буковині можна судити, проаналізувавши інтенсивність розбудови інфраструктури: зокрема – мережу нових приватних готелів, мотелів, кемпінгів; про благоустрій транспортного господарства свідчить сучасна система АЗС та комплексу супутніх послуг, потужність мережі мобільного зв’язку тощо. Цей напрям господарської діяльності, звичайно, принесе досить швидкі та немалі кошти підприємцям і бюджету краю. Але ми хотіли б торкнутися досить вагомої проблеми, від вирішення якої залежатиме тривалість існування означеної галузі та її майбутнє.

Проблема полягає в необхідності розуміння суб’єктами господарювання поняття “рекреаційне середовище”: специфічний вид антропогенних ландшафтів – рекреаційні ландшафти – як особливі природно-антропічні утворення [17].

Отже, спробуємо показати взаємозв’язок та взаємозалежність між екостаном рекреаційного ландшафту та ефективністю туристсько-рекреаційної галузі господарства в конкретному регіоні, величиною туристського попиту, а також збереженням позитивного рекреаційного іміджу території.

В сучасній географічній науці “антропогенний ландшафт” є частиною понятійного апарату нового наукового напряму конструктивної географії – антропогенне ландшафтознавство [16, 13, 14, 15, 7, 8, 9, 3, 5]. В дослідженнях, пов’язаних із __________________

© Дутчак С., 2004


_________________________________________________________________________
розвитком туристсько-рекреаційної сфери діяльності, “конструктивно-географічний підхід з його геоекологічним змістом та комплексом теоретико-методичних складових” [17] дадуть оптимальну картину функціонування галузі, можливість прогнозування змін об’єктів дослідження та рекомендацій оптимального природокористування. На думку В.М. Пащенка, саме “геоекологічність конструктивно-географічних опрацювань істотно посилила значення для них ландшафтознавчих знань та ландшафтознавчого підходу”. Крім цього, на нашу думку, саме в туристсько-рекреаційній сфері мають бути “геоекологічновитримані , соціально та економічно спрямовані наукові географічні обґрунтування відповідальних господарських рішень щодо територій різного просторового рангу” [17].

Вирішуючи питання проведення вільного часу, організації відпочинку, перед нами виникає низка проблем, у результаті вирішення яких, нами ж формується (вибирається) рекреаційне середовище, потрібне (або максимально доступне) в конкретний момент. Рекреаційне середовище [2] – це сукупність природних, технічних та соціальних явищ та процесів, що оточують людей під час їхньої рекреаційної діяльності. Уже тільки з цього визначення можна робити висновки щодо складності (різноманітності) взаємовідносин та взаємовпливу антропогенних і природних компонентів у ландшафті.

У структурі антропогенних ландшафтів рекреаційні, безперечно, є наймолодшими утвореннями, тому й найменше дослідженими. Причому, саме серед рекреаційних ландшафтних комплексів існує своя диференціація, пов’язана з можливостями їхнього функціонального використання.

Проблеми функціонального використання рекреаційного ландшафту розглядав В.І. Гетьман [6]. Саме рекреаційний ландшафт, на його думку, має виконувати особливу соціально-економічну функцію – відтворювати та відновлювати життєву енергію людини, витрачені в процесі життєдіяльності (трудової, навчальної, побутової). Найважливішою просторово-часовою особливістю рекреаційного ландшафту “виступає складне переплетіння процесів природної ландшафтної самоорганізації та організаційних структур цілеспрямованого управління з боку людини” [6]. Антропогенна складова рекреаційного ландшафту, вважає він, представлена елементами соціальної сфери (об’єкти історії та культури, рекреаційної інфраструктури, тощо). До основних соціально-економічних функцій рекреаційного ландшафту В.І. Гетьман (2002) відносить такі: спортивно-оздоровчу, науково-пізнавальну, освітньо-виховну, лікувально-оздоровчу.

Систематизація інформації щодо можливості функціонального використання рекреаційних ландшафтів, на нашу думку, має ґрунтуватися на основі районування. Характеристика природних компонентів має включати такі якісні та кількісні показники, як ґрунтовий та рослинний покрив, температурний режим, тривалість літнього та зимового періоду, кількість опадів та режим їхнього випадання, періоди з максимальною та мінімальною кількістю, стан антропогенної перетворенності [5] регіону загалом, а також загальний напрям господарської діяльності, екологічний стан водойм, ґрунтів, повітряних мас та їхнє загальне циркулювання, наявність у регіоні шкідливих для довкілля підприємств, їхній вплив на екологічний стан рекреаційної території і т.д.

Цікавими напрацюваннями з цього питання є роботи Г.І. Денисика [8, 9] та В.М. Воловика [3]. За запропонованою ними схемою структура районування рекреаційних ландшафтів виглядає так: рекреаційна область – рекреаційний округ – рекреаційний фізико-географічний район – рекреаційна місцевість. У межах

_________________________________________________________________________
долинних територій вони пропонують виділяти рекреаційні смуги. Так, “рекреаційні функції” можуть виконувати будь-які сучасні ландшафти і вони пропонують “вести мову лише про райони, де рекреаційне навантаження буває більшим чи меншим” [9]. На наш погляд, це не зовсім доцільно. Якщо рекреаційний ландшафтний комплекс розглядати як основу розвитку відповідної галузі економіки, то рекреаційний ландшафт виступає тут в ролі засобу виробництва турпродукту і отримання прибутку. Найсприятливіші для рекреаційного освоєння ландшафти, В.М. Воловик [3] пропонує виділяти на основі кількісних та якісних показників і характеризує придатність території для відпочинку взагалі, не враховуючи специфіку конкретної туристсько-рекреаційної діяльності рекреанта, тобто не враховує вимог до конкретного виду туризму чи рекреації. А цей момент є чи не найважливішим, особливо для виробника турпродукту. [11, 10].

Звичайно, такі дослідження потребують більш детального вивчення, враховуючи конкретно поставлені завдання. Провівши районування рекреаційних ландшафтів, вважаємо, що доцільно давати, т. зв. “виробничу оцінку” [12], яка за своєю суттю є двобічною. З одного боку, вона включає в себе знання природних процесів та явищ; з іншого – технологію виробництва продукту (яким тут є певний вид турпродукту (послуга) – організація відпочинку, туристської подорожі, чи будь-якого іншого виду діяльності в означеній сфері). Дослідник також має враховувати результати взаємодії між природними та антропогенними чинниками.

Оцінювання ландшафту за такими вимогами є досить складним через різноманітність форм та видів туристсько-рекреаційної діяльності. Найвірогідніше, процес оцінювання має проходити поетапно. Етапи дослідження ландшафтних комплексів (ЛК) при оцінюванні їх на придатність у сільськогосподарському використанні, запропоновані М.В. Дутчаком та П.І. Чернегою [12], вважаємо, що, можуть бути застосовані і до означених досліджень, тільки в цьому випадку змінюється користувач та напрям використання ЛК.

Зокрема, на першому етапі пропонується чітко визначити завдання – “визначитись щодо рангу об’єкта, що оцінюється, та об’єкта з позицій якого буде проведене оцінювання.” Наприклад, середня частина Дністровського каньйону та водосховище – як об’єкт для розвитку рекреаційного та туристичного господарства. Ця галузь господарства виступає в ролі об’єкта з позицій якого буде проведене оцінювання, (тобто є користувачем антропогенного ЛК), Відразу ж виникають запитання: що саме передбачається використовувати, як і для кого.

На другому етапі складають загальнонаукову ландшафтну карту (якщо такої ще немає). На цьому етапі методика досліджень не залежить від мети роботи. “Однак напрям її визначають вибір території досліджень, масштаб картографування і зміст природних характеристик, і має бути зроблений акцент на ті властивості природного середовища, які мають найбільш важливе значення для вирішення конкретних виробничих питань”. [12]. Скажімо, найбільш популярними видами рекреаційної діяльності в долинно-річкових ЛК є рибальство, купання, аерогеліованни [4]. Для будівництва закладів розміщення відпочиваючих (рекреантів), дослідження необхідно проводити на рівні урочищ. Результатом мають стати не тільки загальні характеристики природних компонентів, а й мальовничість ландшафтів, їхня естетична цінність, особливості мікроклімату зони водосховища, температурний режим води, наявність натуральних чи можливість створення пляжів, експозиція схилів, їхня крутизна та можливість доступу до води. Необхідними показниками також є наявність питної води, можливість її використання та її якість. Далі виникають запитання до суб’єкта господарської діяльності: на яку максимальну

_________________________________________________________________________


кількість рекреантів буде розрахована база розміщення (адже з цим пов’язані питання не тільки водопостачання, а й водовідведення)? Без правильного вирішення таких питань на окремих територіях загостряться екологічні проблеми у всьому регіоні.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка